Фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, не була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено в установленому законом порядку
Тип даних
Ознака
Значення, яке очікується
Так
Cтатус
Активна
Дата створення
23.04.2024 13:58
Група вимог
Учасник юридична особа підтверджує, що
Вимога
Керівник учасника процедури закупівлі не був засуджений за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якого не знято або не погашено в установленому законом порядку
Суб’єкт господарювання (учасник процедури закупівлі) протягом останніх трьох років не притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів
Відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, не внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення
Тип даних
Ознака
Значення, яке очікується
Так
Cтатус
Активна
Дата створення
23.04.2024 13:58
Вимога
Керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією
Керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми
Тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника
Замовник має незаперечні докази того, що учасник процедури закупівлі пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій службовій (посадовій) особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо наймання на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі
У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань присутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (крім нерезидентів)
Тип даних
Ознака
Значення, яке очікується
Так
Cтатус
Активна
Дата створення
23.04.2024 13:58
Вимога
Юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), має антикорупційну програму чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень (у тому числі за лотом)
Тип даних
Ознака
Значення, яке очікується
Так
Cтатус
Активна
Дата створення
23.04.2024 13:58
Вимога
Учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи — учасника процедури закупівлі не є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції", крім випадку, коли активи такої особи в установленому законодавством порядку передані в управління АРМА
Замовником встановлено дискримінаційна вимога в п.п 1.6 п. 1. «Перелік документів та інформації для підтвердження відповідності УЧАСНИКА кваліфікаційним критеріям, визначеним у статті 16 Закону “Про публічні закупівлі» додатку 1до тендерної документації «Нова редакція» (додатко до скарги файл - Додаток 1 до ТД.docx), а саме:
- Учаснику необхідно надати довідку, якою він підтверджує відсутність жодного факту припинення договірних відносин з вини та/або ініціативи постачальника та/або відмови від виконання постачальником умов договору та/або неможливості виконання зобов'язань постачальником та/або у зв’язку з неможливістю надання товару (талонів, скретч-карток, ПММ наливом незалежно від причини), крім випадків настання форс-мажорних обставин, які підтверджуються компетентними органами. Фактом припинення договірних відносин з вини та/або ініціативи постачальника та/або відмови від виконання постачальником умов договору та/або неможливості виконання зобов'язань постачальником та/або у зв’язку з неможливістю надання товару (талонів, скретч- карток, ПММ наливом) вважається наявність у системі Prozorro (в інших закупівлях, як у замовника, який здійснює закупівлю, так і в інших замовників) зазначеної інформації, а саме у звітах про виконання договору та/або у протоколах тендерного комітету та/або уповноваженої особи та/або повідомленнях (листах) постачальника (замовника) та/або угодах про розірвання.
Дискримінаційні вимоги тендерної документації щодо надання учасником довідки про відсутність факту невиконання договірних відносин з іншими замовниками.
- Учаснику необхідно надати довідку, якою він підтверджує відсутність жодного факту припинення договірних відносин з вини та/або ініціативи постачальника та/або відмови від виконання постачальником умов договору та/або неможливості виконання зобов'язань постачальником та/або у зв’язку з неможливістю надання товару (талонів, скретч-карток, ПММ наливом незалежно від причини), крім випадків настання форс-мажорних обставин, які підтверджуються компетентними органами. Фактом припинення договірних відносин з вини та/або ініціативи постачальника та/або відмови від виконання постачальником умов договору та/або неможливості виконання зобов'язань постачальником та/або у зв’язку з неможливістю надання товару (талонів, скретч- карток, ПММ наливом) вважається наявність у системі Prozorro (в інших закупівлях, як у замовника, який здійснює закупівлю, так і в інших замовників) зазначеної інформації, а саме у звітах про виконання договору та/або у протоколах тендерного комітету та/або уповноваженої особи та/або повідомленнях (листах) постачальника (замовника) та/або угодах про розірвання.
Тендер
UA-2024-04-23-007260-a
16 стаття
Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів
Надання такого формулювання довідки, якого вимагає Замовник, некоректно продубльоване з підпункту 2 пункту 45 Особливостей затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості) (додаток до скарги, файл - Особливості 1178.pdf ). Адже зазначений пункт Особливостей стосується саме договірних відносин між Замовником даної закупівлі, який оголосив процедуру закупівлі, та кожним з учасників, які беруть в ній участь. І це також доводить нелогічність надання такої довідки щодо інших замовників, з якими Скаржник та інші потенційні учасники процедури закупівлі мали і мають договірні відносини. Відповідно до п 1.1. розділу 1 Рекомендацій Про порядок ведення претензійної та позовної роботи на підприємстві, в установі, організації, затверджених Міністерством юстиції України від 23.01.2007 № 35-14/7 (додаток до скарги, файл - Про порядок ведення претензійної та позовної роботи.pdf): «відповідно до п. 9 "Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1995 р. № 690, юридична служба організує претензійну і веде позовну роботу; представляє у встановленому законодавством порядку інтереси підприємства в судах, інших органах під час розгляду правових питань і спорів; дає правову оцінку претензіям, що пред'явлені підприємству чи підприємством у зв'язку з порушенням його майнових прав і законних інтересів; контролює додержання структурними підрозділами встановленого на підприємстві порядку пред'явлення і розгляду претензій; аналізує наслідки розгляду претензій, позовів і судових спорів».
Відповідно до пункту 11 Загальних положень про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 р. № 1040 (додаток до скарги, файл - Про затвердження Загального положення про юридичну службу.pdf), Юридична служба підприємства відповідно до покладених на неї завдань:
1) забезпечує правильне застосування на підприємстві нормативно-правових актів та інших документів, подає керівникові пропозиції щодо вирішення правових питань, пов'язаних з діяльністю підприємства;
2) розробляє та бере участь у розробленні проектів актів та інших документів з питань діяльності підприємства;
3) проводить юридичну експертизу проектів актів та інших документів, підготовлених структурними підрозділами підприємства, погоджує (візує) їх за наявності віз керівників заінтересованих структурних підрозділів або осіб, що їх заміщують. У разі виявлення невідповідності проекту акта чи іншого документа вимогам законодавства подає заінтересованому структурному підрозділу вмотивовані пропозиції щодо приведення його у відповідність із законодавством;
4) проводить разом із структурними підрозділами підприємства роботу з перегляду згідно з її компетенцією актів та інших документів з метою приведення їх у відповідність із законодавством;
5) інформує керівника підприємства про необхідність вжиття заходів для внесення змін до актів та інших документів, визнання їх такими, що втратили чинність, або скасування;
6) організовує роботу, пов'язану з укладенням договорів (контрактів), бере участь у їх підготовці та здійсненні контролю за виконанням, дає правову оцінку проектам таких договорів (контрактів). Проекти договорів (контрактів) погоджуються (візуються) юридичною службою за наявності віз керівників заінтересованих структурних підрозділів або осіб, що їх заміщують;
7) бере участь у забезпеченні захисту майнових прав і законних інтересів підприємства в разі невиконання чи неналежного виконання договірних зобов'язань;
8) організовує претензійну та позовну роботу, проводить аналіз її результатів;
9) здійснює контроль за дотриманням структурними підрозділами встановленого на підприємстві порядку пред'явлення і розгляду претензій;
10) сприяє своєчасному вжиттю заходів до усунення порушень, зазначених у судових рішеннях, відповідних документах правоохоронних і контролюючих органів;
11) подає керівникові підприємства:
пропозиції щодо удосконалення правового забезпечення діяльності підприємства;
висновки стосовно правомірності списання матеріальних цінностей, дебіторської заборгованості, непродуктивних витрат та правову оцінку фактам нестач, крадіжок, безгосподарності, випуску недоброякісної продукції, псування майна;
12) розглядає матеріали про відшкодування матеріальної шкоди за рахунок винних осіб, що готуються відповідними структурними підрозділами на основі економіко-правового аналізу даних бухгалтерського обліку і статистичної звітності, інших документів фінансово-господарської діяльності підприємства та матеріалів перевірок, проведених правоохоронними і контролюючими органами;
13) сприяє дотриманню законності у реалізації прав трудового колективу підприємства під час вирішення виробничих та соціальних питань;
14) разом із заінтересованими структурними підрозділами підприємства бере участь у підготовці заходів щодо зміцнення трудової дисципліни, забезпечення охорони праці на виробництві;
15) надає правову допомогу працівникам підприємства, які потребують соціального захисту;
16) забезпечує правильне застосування норм трудового, житлового, пенсійного та іншого законодавства, що стосуються прав і законних інтересів працівників підприємства, подає пропозиції керівникові підприємства щодо поновлення порушених прав;
17) веде облік актів законодавства і міжнародних договорів України, забезпечує підтримання їх у контрольному стані та зберігання;
18) збирає інформацію про офіційне оприлюднення актів законодавства в друкованих виданнях;
19) організовує і проводить роботу, спрямовану на підвищення рівня правових знань працівників підприємства, роз'яснює практику застосування законодавства, надає консультації з правових питань;
20) надає правову допомогу в процесі створення, освоєння та впровадження науково-технічних розроблень, новітніх технологій, а також у здійсненні заходів щодо поліпшення якості продукції, робіт, послуг.
Тому на підставі вище наведеного можемо зробити висновок, що судово-претензійна робота за своєю суттю є одним із звичних видів діяльності будь-якої юридичної особи, яка власне і полягає у захисті останньою своїх прав та законних інтересів. Сама наявність судово-претензійної роботи у зв’язку з невиконанням/неналежним виконанням учасником своїх обов’язків за раніше укладеними договорами про закупівлю з замовниками у розумінні Закону ще не свідчить про невиконання/неналежне виконання учасником своїх обов’язків перед замовниками в розумінні Закону. Тому незрозумілим є, яке саме значення для оголошеної Замовником процедури закупівлі має надання довідки зазначеного вище змісту. І знову ж таки Скаржник наголошує, що довідка стосується інших замовників, з якими Скаржник має договірні відносини. А це в своє чергу не має жодного значення і ніяким чином не впливає на ті правовідносини, які можуть виникнути між Замовником процедури закупівлі і Скаржником в разі перемоги останнього в процедурі закупівлі, в тому числі і на добросовісність виконання ним своїх зобов’язань. Таким чином при здійсненні своєї звичної діяльності, в тому числі судово-претензійної, Скаржник, а також інші потенційні учасники будуть позбавлені можливості участі в процедурі закупівлі у зв’язку з наявністю в тендерній документації зазначеної вище дискримінаційної, незаконної вимоги. А тому така вимога повинна бути вилучена з тексту тендерної документації Замовника.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
Вилучити дискримінаційну вимогу, що міститься у п.п. 1.6 п. 1. «Перелік документів та інформації для підтвердження відповідності УЧАСНИКА кваліфікаційним критеріям, визначеним у статті 16 Закону “Про публічні закупівлі» додатку 1 до тендерної документації «Нова редакція» в повному обсязі, а саме вирази:
- Учаснику необхідно надати довідку, якою він підтверджує відсутність жодного факту припинення договірних відносин з вини та/або ініціативи постачальника та/або відмови від виконання постачальником умов договору та/або неможливості виконання зобов'язань постачальником та/або у зв’язку з неможливістю надання товару (талонів, скретч-карток, ПММ наливом незалежно від причини), крім випадків настання форс-мажорних обставин, які підтверджуються компетентними органами.
- Фактом припинення договірних відносин з вини та/або ініціативи постачальника та/або відмови від виконання постачальником умов договору та/або неможливості виконання зобов'язань постачальником та/або у зв’язку з неможливістю надання товару (талонів, скретч- карток, ПММ наливом) вважається наявність у системі Prozorro (в інших закупівлях, як у замовника, який здійснює закупівлю, так і в інших замовників) зазначеної інформації, а саме у звітах про виконання договору та/або у протоколах тендерного комітету та/або уповноваженої особи та/або повідомленнях (листах) постачальника (замовника) та/або угодах про розірвання.
Дискримінаційна вимога щодо надання ліцензій на роздрібну торгівлю пальним
Відповідно п.п. 3 п. 4 «Інша інформація встановлена відповідно до законодавства (для УЧАСНИКІВ - юридичних осіб, фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців)», додаток 1 до тендерної документації «Нова редакція» (додаток до скарги, файл - Додаток 1 до ТД.docx) додатково Учасник повинен надати у складі тендерної пропозиції Ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожну зазначену АЗС, перелік яких надано Учасником згідно з підпунктом 1.1 Додатку 2 до тендерної документації. Замість Ліцензії Учасник може надати посилання у відкритому доступі, якщо ця інформація є публічною інформацією, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним та не є обмеженим на момент проведення відкритих торгів.
1. Замість Ліцензії Учасник не може надати посилання на відкритий доступ, на інформацію, яка є публічною інформацією, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, оскільки на даний час доступ до такої інформації є обмеженим на момент проведення відкритих торгів.
2. Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) (Додаток до скарги - Податковий кодекс України _ від 02.12.2010 № 2755-VI), реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам. Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України: у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками; при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу. Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів” внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (далі - Закон № 481) (Додаток до скарги - ЗУ 481_95-ВР), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набрали чинності з 01 липня 2019 року. Відповідно до статті 1 Закону № 481 оптова торгівля пальним визначена як діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб'єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам. Роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки. Відповідно до ст. 15 Закону № 481 оптова та роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Отже, у разі придбання та подальшої реалізації пального (продажу) у розумінні Закону № 481, суб'єкту господарювання необхідно отримати ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі пальним. Тобто, при здійсненні продажу пального шляхом передачі Замовнику талонів, які є довірчими документами та підтверджують право власності на пальне, учаснику достатньо отримати тільки ліцензію - на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним. При цьому, відповідно до пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу. Так, під реалізацією пального з 01 липня 2019 року розуміються будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам (пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). Платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне (пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу). Отже, безпосередньо сама операція з реалізації паливних карток та талонів на пальне, під час якої не відбувається фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального, з 01 липня 2019 року не належить до операцій з реалізації пального в розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства України учасникам які здійснюють свою діяльність на підставі партнерських договорів достатньо надати ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним. Враховуючи вище зазначене, Учасник який не є власником чи користувачем АЗС але має можливість реалізації палива, на підставі договірних відносин з АЗС по талонам, паливним каркам, не зобов’язаний відповідно до законодавства України, мати власні ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним або ліцензії АЗС на право роздрібної торгівлі пальним, або копії рішення органу ліцензування про видачу вказаних ліцензій на роздрібну торгівлю пальним та відповідно мати чи надавати інформацію щодо реєстраційних номерів таких ліцензій. Виходячи з наведеного, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть суб’єкти господарювання, які зможуть надати копію діючої ліцензії на роздрібну торгівлю пальним на кожну АЗС, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника. Отже враховуючи вищезазначені вимоги, що є дискримінаційними, Замовник штучно звужує коло потенційних учасників закупівлі, порушує наше право прийняти участь в цій закупівлі та фактично унеможливлює виконання вимоги щодо можливості надання партнерських АЗС, ставлячи Учасників даної закупівлі у нерівні умови, обмежуючи коло учасників закупівлі лише тими учасниками, які здійснюють реалізацію палива через власні/орендовані АЗС. Крім того, відповідно до пункту 29 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості) у разі проведення відкритих торгів згідно з цими особливостями для закупівлі твердого палива, бензину, дизельного пального, природного газу, газу скрапленого для автомобільного транспорту, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) (Додаток до скарги - Про публічні закупівлі _ від 25.12.2015 № 922-VIII) замовником не застосовуються. У разі здійснення закупівель, визначених абзацом першим цього пункту, замовники не можуть установлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом (за наявності національного стандарту для відповідного предмета закупівлі). Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. Відповідно п.4 частини 1 статті 5 Закону, закупівлі повинні здійснюватися за принципом недискримінації учасників та рівного ставлення до них. Частиною 4 цієї ж статті визначено, що Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Відповідно до пункту 28 Особливостей, тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. Частиною 4 ст. 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, які обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. З огляду на вищевикладене, в діях Замовника вбачаються порушення статті 5 - основних принципів здійснення публічних закупівель, встановлених Законом, Наявність порушених прав обґрунтовується тим фактом, що Скаржник є потенційним Учасником відповідної процедури може реально претендувати на визнання його пропозиції як найкращої, та укладення договору з Замовником у майбутньому.
ЗУ Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
Вилучити дискримінаційну вимогу, що міститься в п.п. 3 п. 4 «Інша інформація встановлена відповідно до законодавства (для УЧАСНИКІВ - юридичних осіб, фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців)», додаток 1 до тендерної документації «Нова редакція» в повному обсязі, а,саме : «додатково Учасник повинен надати у складі тендерної пропозиції Ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожну зазначену АЗС, перелік яких надано Учасником згідно з підпунктом 1.1 Додатку 2 до тендерної документації. Замість Ліцензії Учасник може надати посилання у відкритому доступі, якщо ця інформація є публічною інформацією, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним та не є обмеженим на момент проведення відкритих торгів»
Дискримінаційна вимога щодо права користування АЗС
Відповідно до вимог пункту 7 додатку 2 до тендерної документації (додаток до скарги, файл - Додаток 2 до ТД_.docx ), Учасник: «На підтвердження права користування учасник надає відповідні договори, які зазначені ним довідці про мережу АЗС. В договорах повинно бути зазначено майно (АЗС), яке зазначено довідках у відповідності до даного Додатку»
Вимога яка передбачає обов’язкове право користування АЗС є дискримінаційною та порушує пункт 29 Особливостей з таких підстав:
- Відповідно до Закону України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон № 909), яким уточнено законодавчі норми щодо оподаткування акцизним податком операцій з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, а також розширено перелік платників акцизного податку.
Відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Об'єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).
Згідно з абзацом третім п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це, зокрема, фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу, незалежно від форми розрахунків.
Визначення таких понять, як автозаправна станція, автомобільна газозаправна станція та автомобільний газозаправний пункт передбачено пунктом 1.2 розділу І Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06.12.2005 № 376 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.03.2006 за № 291/12165) (далі – Інструкція). Відповідно до визначених у Інструкції понять:
автозаправна станція – це комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту) (далі – АЗС).
Паливороздавальні колонки — це комплекс пристроїв, управління якими веде оператор АЗС або ж вони працюють у режимі самообслуговування.
Кожна АЗС за адресою свого місцезнаходження, повинна мати відповідні дозвільні документи (зокрема ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним) оформлені відповідно до чинного законодавства на власника або користувача (орендаря) такої АЗС. Власником або користувачам АЗС є власник або користувач (орендар) відповідного обладнання призначеного для здійснення заправки пальним. Отже одночасно юридично користувачем обладнання, яке призначення для здійснення заправки паливом на АЗС, не може бути декілька осіб. Замовник також не може вимагати документи на користування обладнанням, основними засобами чи іншими матеріальними цінностями які не відносяться до предмету закупівлі. Віддтак вимагаючи документи (зокрема договір з правом користування АЗС, зокрема з переліком майна АЗС яке в користуванні в учасника), Замовник скорочує коло потенційних учасників, зокрема Скаржника, на участь у даній закупівлі, оскільки користуватись майном АЗС (зокрема яке призначене для відпуску пального) можуть виключно власники або орендарі. Потенційні учасники в тому числі і Скаржник, які мають можливість реалізовувати паливо через АЗС на підставі договірних відносин, і при цьому не являються користувачами таких АЗС, позбавлені на даний час приймати участь у даній закупівлі.
Скаржнику, відповідно до Діючого законодавства, виду його діяльності та наявної ліцензії (додається до скарги) не потрібно мати у користуванні АЗС чи його майна, для реалізації палива через АЗС, достатньо мати договір на реалізацію палива через АЗС. (Додаток до скарги - договори з щодо реалізації палива через АЗС, файл - Договори на відпуск пального.pdf).
Підтвердженням того, що для реалізації палива через АЗС без права користування її майном, достатньо ліцензії та договірних відносин є виконані договори з державними замовниками (додаток до скарги – додаються сканкопії виконаних договорів).
- Користування майном відповідно до Закону та Особливостей прямо підпадає до вимог кваліфікаційних критеріїв статті 16 Закону, а саме це є матеіально-технічною базою.
Відповідно до Особливостей у разі проведення відкритих торгів для закупівлі твердого палива, бензину, дизельного пального, природного газу, газу скрапленого для автомобільного транспорту, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону замовником не застосовуються.
Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону
Отже Замовник не може вимагати документи, які підтверджують його матеріально-технічну базу.
ЗУ Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
Виключити дискримінаційну вимогу що міститься в абзаці 2 пункту 7 додатку 2 до тендерної документації в повному обсязі , а саме вираз: «На підтвердження права користування учасник надає відповідні договори, які зазначені ним довідці про мережу АЗС. В договорах повинно бути зазначено майно (АЗС), яке зазначено довідках у відповідності до даного Додатку».
Наприклад замість вищезазначеного дискримінаційного виразу Замовник може застосувати вираз : «Учасник повинен документально підтвердити право користування АЗС або можливість відпуску пального через АЗС на підставі договірних відносинах»
Дискримінаційна вимога щодо термін виготовлення товару
Відповідно до вимог пункту 2 додатку 2 до тендерної документації (додаток до скарги, файл - Додаток 2 до ТД_.docx ), «Термін виготовлення товару повинен бути не раніше 2024 року»
Відповідно до норм ДСТУ 7687:2015 Бензини автомобільні Євро. Технічні умови та ДСТУ 7688:2015 Паливо дизельне Євро. Технічні умови (додаток до скарги – відповідні стандарти), гарантійний термін зберігання бензинів становить 6 місяців, а дизельних палив - 1 рік від дня виготовлення. Тобто учасник який отримав сертифікат 31.12.2023 – не може прийняти участь у даній закупівлі, хоча матиме паливо відповідної якості та стандартів.
Відповідно до пункту 29 Особливостей, у разі здійснення закупівель, визначених абзацом першим пункту 29, замовники не можуть установлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом (за наявності національного стандарту для відповідного предмета закупівлі).
Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси Скаржника, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону
Отже Замовник в даній закупівлі не може вимагати товар виготовлений не раніше 2024 року.
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
Виключити дискримінаційну вимогу що міститься в пункті 2 додатку 2 до тендерної документації в повному обсязі , а саме вираз: «Термін виготовлення товару повинен бути не раніше 2024 року».
Автор:
43699122, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРПЕТРОЛЦЕНТР"
01042, Україна, Київська область, Київ, бульвар Марії Приймаченко, буд. 1/27, офіс 404