Звернення:
За тендером : Фарба (емаль алкідна ПФ-115П срібляста, ПФ-115 сіра) (44812100-6 Емалі та глазурі).
Тема:
Щодо відповідальності за несвоєчасне оформлення (заблокування) податкової накладної
Зміст:
Шановний Замовник! У відповідь на запитання щодо внесення змін до п.7.4 зазначаємо наступне. Замовник наводить правові позиції Об’єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 та постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, але зміст вище згаданих рішень не стосується суті п.7.4. проєкту договору.
Реєстрація ПН / РК є податковим обов’язком, і відповідно податковими правовідносинами, а не господарсько-правовими. Відповідно до п.36.1. ст.36. ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, що навів Замовник додатково підтверджується вищевказане:
«23. Відшкодування ПДВ здійснюється державою в податкових правовідносинах між особою і державою. Отже, зобов'язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних для включення до податкового кредиту суми ПДВ виникає саме з податкового законодавства, а не з договірних відносин, тому є податковим, а не господарським зобов'язанням. Спори, які можуть виникнути між платниками ПДВ та державою в особі уповноваженого органу - суб'єкта владних повноважень щодо суми сплаченого податку, є адміністративними і мають розглядатися судами адміністративної юрисдикції.»
Таким чином, до невиконання податкового обов’язку не може застосовуватися господарсько-правова відповідальність, виконання податкового обов’язку не є предметом регулювання в межах договірних правовідносин. Аналогічна правова позиція наведена у Поставові Верховного Суду 13 квітня 2018 року по справі № 902/380/17, якою Верховний Суд, залишаючи в силі рішення попередніх інстанцій визначив:
«Враховуючи викладене, відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій правильно встановили та виходили з того, що зобов'язання відповідача щодо належного (своєчасного) оформлення податкових накладних, їх офіційної реєстрації та наявності чи відсутності у позивача можливості відшкодувати податковий кредит, не стосуються господарських відносин, що склалися між сторонами на підставі укладеного між ними договору поставки зерна майбутнього врожаю від 10.06.2015 № ВИН011К-Ф, а є за своєю правовою природою податковими зобов'язаннями, які регулюються нормами ПК України та контролюються ДФС.» З огляду на вище вказане, просимо внести наступні зміни до п.7.4 проєкту договору або надати запевнення, що під час укладання договору із Переможцем будуть внесені зміни:
7.4. У разі несвоєчасного оформлення (заблокування) податкової накладної, внаслідок чого Замовник втратить право на податковий кредит за такою податковою накладною, Постачальник зобов’язується компенсувати Замовнику суму такого втраченого податкового кредиту за такою податковою накладною.
Дата оприлюднення звернення:
14.03.2024 15:37
Добрий день, шановний учаснику. У відповідь на ваше звернення надаємо відповідь: «Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦКУ особа, якій завдано ЗБИТКІВ у результаті порушення її цивільного права, МАЄ ПРАВО на їх ВІДШКОДУВАННЯ. Нездійснення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних призводить до неможливості включення сум ПДВ до податкового кредиту замовника (покупця) та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов’язання, що є збитками замовника (покупця) у розумінні статті 22 ЦК України. Для відшкодування збитків замовник має право встановити розмір штрафних санкцій. Застосування штрафних санкцій — пені та штрафу — є можливим виключно за умови передбачення застосування таких санкцій у договорі про закупівлю, який укладається сторонами. Відповідно до ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» для нарахування пені не встановлюється розмір пені за прострочення виконання грошового зобов’язання, а лише її максимальний розмір, який не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Враховуючи вищевикладене, зміни у п.7.4. вностоситись не будуть, а давати будь-які запевнення щодо внесення змін при підписанні договору є неправомірним та суперечить закупівельному законодавству "
Дата оприлюднення відповіді:
17.03.2024 09:48