Тендер ДК 021:2015: 32330000-5 Апаратура для запису та відтворення аудіо- та відеоматеріалу (Цифрові нагрудні відеокамери підвищеної міцності з програмним забезпеченням, конфігуруванням та активацією та додатковим обладнанням), закупівля від Головне управління Національної поліції в Одеській області, номер UA-2026-07-10-008852-a в системі Prozorro

Показати схожі тендери

Повернутися до списку закупівель

Закупівля ДК 021:2015: 32330000-5 Апаратура для запису та відтворення аудіо- та відеоматеріалу (Цифрові нагрудні відеокамери підвищеної міцності з програмним забезпеченням, конфігуруванням та активацією та додатковим обладнанням) від Головне управління Національної поліції в Одеській області.

Очікувана вартість:

5 027 000 грн. (Без ПДВ)

Вартість подання пропозиції:

11 980.8 грн.

Перевірити КЕП

Тип закупівлі:

Відкриті торги з особливостями

Тендер:

UA-2026-07-10-008852-a

Id Tender:

187a63135b304ed19bc6a19add5ce72f

План:

UA-P-2026-07-10-010616-a

Статус:

Очікування пропозицій

Дата публікації оголошення:

10.07.2026 15:21

Остання зміна:

20.07.2026 17:38

Подання пропозицій ( Залишився 1 день 1 год. )

з 10.07.2026 15:18 до 22.07.2026 09:00

Завершено

Період уточнень

з 10.07.2026 15:18

до 19.07.2026 00:00

Завершено

Період оскарження

з 10.07.2026 15:18

до 19.07.2026 00:00

Основні параметри
Лоти
Критерії
Контакти

ДК 021:2015: 32330000-5 Апаратура для запису та відтворення аудіо- та відеоматеріалу (Цифрові нагрудні відеокамери підвищеної міцності з програмним забезпеченням, конфігуруванням та активацією та додатковим обладнанням)

Тендер: UA-2026-07-10-008852-a

Кваліфікований електронний підпис накладено.

Тип:

скарга

За лотом : Цифрові нагрудні відеокамери підвищеної міцності з програмним забезпеченням, конфігуруванням та активацією та додатковим обладнанням

UA-2026-07-10-008852-a.a1

Дата:

18.07.2026 17:10

Стан:

Очікує розгляду

Назва скарги:

СКАРГА на дискримінаційні умови тендерної документації

Зміст:

Замовником у межах процедури закупівлі за ідентифікатором UA-2026-07-10-008852-a здійснюється закупівля цифрових нагрудних відеокамер підвищеної міцності з програмним забезпеченням, конфігуруванням та активацією, а також додаткового обладнання. Скаржник має намір взяти участь у зазначеній процедурі закупівлі та запропонувати цифрові нагрудні відеокамери підвищеної міцності вітчизняного виробництва, технічні, якісні та функціональні характеристики яких відповідають вимогам Замовника. За результатами аналізу тендерної документації зі змінами від 17.07.2026 Скаржником виявлено дві дискримінаційні вимоги, які обмежують можливість запропонувати еквівалентний товар вітчизняного виробництва, створюють нерівні умови участі для виробників еквівалентної продукції та ставлять можливість прийняття тендерної пропозиції Скаржника у залежність від суб’єктивного розсуду Замовника. Зокрема, дискримінаційними є: 1. Вимога щодо підтвердження стійкості цифрових нагрудних відеокамер до механічних впливів виключно протоколом випробувань за MIL-STD-810G Method 516.6 або MIL-STD-810H Method 516.8, без однозначно визначеної у відповідному пункті можливості надати протокол випробувань за еквівалентним стандартом, зокрема ДСТУ EN 60068-2-31:2022. 2. Вимога щодо надання на вимогу Замовника зразка товару виключно у разі пропонування еквівалентного товару для перевірки його працездатності та сумісності з існуючим обладнанням — без зазначення самого обладнання, технічних параметрів сумісності, методики, порядку та об’єктивних критеріїв проведення такої перевірки. Наведені вимоги безпосередньо порушують права та законні інтереси Скаржника, оскільки запропонований ним товар вітчизняного виробництва має підтверджені технічні та експлуатаційні характеристики, однак через неузгодженість і невизначеність положень тендерної документації може бути формально визнаний таким, що не відповідає її вимогам. Фактично для учасників, які пропонують еквівалентний товар, встановлено додаткові документальні й практичні способи підтвердження відповідності, які не застосовуються на рівних умовах до продукції всіх виробників. При цьому порядок застосування таких вимог та критерії оцінювання їх виконання тендерною документацією належним чином не визначені. Відповідно до статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі повинні здійснюватися з дотриманням принципів добросовісної конкуренції, максимальної економії, ефективності та пропорційності, відкритості та прозорості, недискримінації учасників, рівного ставлення до них, а також об’єктивного й неупередженого визначення переможця. Водночас частиною четвертою статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що тендерна документація не повинна містити вимог, які обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. З огляду на викладене Скаржник звертається до Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель з метою захисту свого права на участь у процедурі закупівлі на рівних, прозорих, об’єктивних та недискримінаційних умовах.

Пункт скарги

Пункт скарги №1

Порядковий номер пункту скарги 1

Заголовок пункту скарги

Перша та друга дискримінаційна вимога

Тип пов'язаного елемента

Лот

Ідентифікатор пов'язаного елемента

UA-2026-07-10-008852-a

Тип порушення

Порушення, пов'язані з процедурою 24 годин

Вимога законодавства про публічні закупівлі, з яким пов’язане вчинене замовником порушення

Інші дії/бездіяльність замовника (у т.ч. ненадання роз’яснень тощо)

Суті пункту скарги

Суть пункту скарги №1

Опис суті пункту скарги

1. Перша дискримінаційна вимога: неузгодженість умов щодо підтвердження стійкості товару до механічних впливів та відсутність можливості подати протокол випробувань за еквівалентним стандартом Відповідно до підпункту 20 пункту 3 Додатка 1 до тендерної документації зі змінами від 17.07.2026 Замовником установлено таку вимогу: «Лист від виробника товару (офіційного представництва/офіційного дистриб’ютора/представника торгової марки виробника тощо) цифрових нагрудних відеокамер підвищеної міцності з програмним забезпеченням конфігурування та активації, складений у довільній формі, щодо підтвердження відповідності цифрових нагрудних відеокамер підвищеної міцності стандартам MIL-STD-810G за методом випробувань 516.6 або MIL-STD-810H за методом випробувань 516.8. Лист обов’язково подається з протоколом випробувань пропонованих цифрових нагрудних відеокамер підвищеної міцності від сертифікованої лабораторії. У разі якщо лист викладений іноземною мовою, такий лист повинен мати автентичний переклад українською мовою». Зазначений підпункт передбачає обов’язкове надання листа виробника разом із протоколом випробувань запропонованої моделі нагрудної відеокамери щодо її відповідності виключно одному з двох конкретно визначених методів іноземного військового стандарту США: ? MIL-STD-810G Method 516.6; ? MIL-STD-810H Method 516.8. Можливість надання протоколу випробувань за національним, європейським або іншим еквівалентним стандартом у підпункті 20 пункту 3 Додатка 1 не передбачена. Водночас пунктом 4.2 Додатка 1 до тендерної документації встановлено: «Інформація про відповідність запропонованого предмету закупівлі вимогам тендерної документації повинна бути підтверджена копіями сертифікатів та/або деклараціями про відповідність виробника, або іншими документами від Виробника/представника виробника, що підтверджують якість предмету закупівлі. Відповідність нагрудних відеокамер вимогам щодо стійкості до механічних впливів відповідно до MIL-STD-810G Method 516.6 або MIL-STD-810H Method 516.8, або еквівалентному стандарту повинна підтверджуватися офіційною технічною документацією виробника або листом виробника (офіційного представника, офіційного дистриб’ютора чи іншого уповноваженого представника виробника)». Таким чином, пункт 4.2 Додатка 1 формально допускає підтвердження стійкості нагрудної відеокамери до механічних впливів відповідно до еквівалентного стандарту. Однак підпункт 20 пункту 3 цього самого Додатка містить спеціальну додаткову вимогу щодо обов’язкового надання протоколу випробувань саме за MIL-STD-810G Method 516.6 або MIL-STD-810H Method 516.8 та не передбачає можливості подати протокол випробувань за еквівалентним стандартом. Отже, тендерна документація містить внутрішньо суперечливі й неузгоджені положення щодо документального підтвердження однієї й тієї самої експлуатаційної характеристики товару. Положення пунктів 4.2 та 20 Додатка 1 регулюють підтвердження відповідності нагрудних відеокамер вимогам щодо стійкості до механічних впливів, однак передбачають різний перелік допустимих стандартів і документів. Відповідно до пункту 4.2 допускається підтвердження відповідності: ? MIL-STD-810G Method 516.6; ? MIL-STD-810H Method 516.8; ? еквівалентному стандарту. Натомість відповідно до підпункту 20 учасник зобов’язаний надати лист виробника разом із протоколом випробувань запропонованої моделі лише щодо відповідності: ? MIL-STD-810G Method 516.6; ? MIL-STD-810H Method 516.8. Можливість подання протоколу випробувань за еквівалентним стандартом у підпункті 20 прямо не передбачена. Загальне положення пункту 4.2 не усуває обмежувального характеру підпункту 20, оскільки в останньому Замовник окремо та вичерпно визначив стандарти, відповідність яким повинна бути підтверджена обов’язковим протоколом випробувань. Учасник не має права самостійно доповнювати умови тендерної документації або припускати, що Замовник застосовуватиме розширене тлумачення підпункту 20. Відповідно, Скаржник не може однозначно встановити: ? чи допускається надання протоколу за еквівалентним стандартом; ? чи достатньо надати лист виробника щодо відповідності еквівалентному стандарту; ? чи повинен протокол у будь-якому разі бути складений саме за MIL-STD-810G/H; ? за якими критеріями Замовник визначатиме еквівалентність стандарту; ? чи не буде пропозиція відхилена через відсутність протоколу саме за одним із визначених Замовником методів MIL-STD. Невизначеність тендерної документації не може тлумачитися на шкоду учаснику, а ризик різного застосування суперечливих положень не може бути покладений на Скаржника. ТОВ «СПЕКТР-8» має намір взяти участь у процедурі закупівлі за ідентифікатором UA-2026-07-10-008852-a та запропонувати цифрову нагрудну відеокамеру підвищеної міцності BlackEYE F-EYE M вітчизняного виробництва. Можливість виробництва та постачання зазначеного товару ТОВ «СПЕКТР-8» підтверджується листом виробника — ФОП Кириченка Антона Володимировича, який є виробником продукції та власником торговельної марки BlackEYE. Запропонована цифрова нагрудна відеокамера пройшла випробування щодо стійкості до механічних впливів відповідно до: ДСТУ EN 60068-2-31:2022 «Випробування на вплив зовнішніх чинників. Частина 2-31. Випробування. Випробування Ec. Удари внаслідок грубого поводження, передусім для зразків апаратури». Відповідність запропонованої моделі вимогам зазначеного стандарту підтверджується протоколом випробувань. ДСТУ EN 60068-2-31:2022 є чинним в Україні національним стандартом, прийнятим методом підтвердження відповідного європейського стандарту, та встановлює методи випробувань обладнання на механічні впливи внаслідок грубого поводження, зокрема падіння, перекидання та удари, що можуть виникати під час експлуатації переносного обладнання. Таким чином, запропонована Скаржником відеокамера має документально підтверджену стійкість до падінь і механічних впливів. При цьому Скаржник не стверджує, що ДСТУ EN 60068-2-31:2022 є текстуально тотожним MIL-STD-810G Method 516.6 або MIL-STD-810H Method 516.8. Ці стандарти належать до різних систем стандартизації та можуть передбачати різні процедури, параметри й умови проведення випробувань. Водночас ДСТУ EN 60068-2-31:2022 є еквівалентним за функціональним призначенням у частині підтвердження необхідної Замовнику експлуатаційної властивості переносного обладнання — стійкості до падінь, ударів та механічних впливів унаслідок грубого поводження. Скаржник пропонує не замінити випробування декларативним листом виробника, а надати протокол випробувань конкретної запропонованої моделі за чинним національним стандартом. Однак через формулювання підпункту 20 пункту 3 Додатка 1 протокол випробувань за ДСТУ EN 60068-2-31:2022 формально може бути не прийнятий Замовником як належне виконання цієї вимоги. Отже, Скаржник не може подати тендерну пропозицію, яка однозначно відповідатиме всім положенням документації, не через відсутність у запропонованого товару необхідної механічної стійкості, а через застосування іншої системи стандартизації та відсутність у підпункті 20 прямого дозволу на подання протоколу за еквівалентним стандартом. Це безпосередньо порушує право Скаржника на участь у закупівлі на рівних, прозорих і недискримінаційних умовах. MIL-STD-810G та MIL-STD-810H є військовими стандартами методів випробувань, розробленими в межах системи стандартизації Міністерства оборони США. Методи 516.6 та 516.8 стосуються перевірки обладнання на ударні механічні впливи. Водночас стійкість переносного обладнання до падінь, ударів та інших механічних впливів може перевірятися за іншими стандартизованими методиками, зокрема за національними та європейськими стандартами. Скаржник не заперечує право Замовника вимагати, щоб нагрудні відеокамери мали необхідний рівень механічної міцності. Однак спосіб підтвердження цієї характеристики повинен бути сформульований таким чином, щоб можливість участі у процедурі закупівлі не залежала виключно від того, за якою системою стандартизації — американською військовою, європейською чи національною — проведено належні випробування товару. Метою закупівлі є придбання обладнання з належною стійкістю до механічних впливів, а не придбання товару, випробуваного виключно в межах американської військової системи стандартизації. Допуск протоколу випробувань за еквівалентним стандартом, зокрема ДСТУ EN 60068-2-31:2022: ? не знижує вимог Замовника до міцності обладнання; ? не скасовує необхідність проведення випробувань; ? не позбавляє Замовника можливості перевірити компетентність лабораторії; ? не створює ризику постачання товару без підтвердженої стійкості; ? дозволяє брати участь виробникам, продукція яких випробувана за національними або європейськими стандартами; ? розширює коло потенційних учасників; ? сприяє підвищенню конкуренції та можливому зменшенню вартості закупівлі. Установивши в підпункті 20 вимогу щодо протоколу виключно за MIL-STD-810G Method 516.6 або MIL-STD-810H Method 516.8 та не узгодивши її з пунктом 4.2, Замовник: 1. Створив суперечність між положеннями однієї тендерної документації щодо допустимості застосування еквівалентного стандарту. 2. Не забезпечив можливості однозначно встановити, чи буде прийнято протокол випробувань за чинним національним або європейським стандартом. 3. Створив ризик відхилення пропозиції Скаржника через формальну відсутність протоколу саме за MIL-STD, попри наявність протоколу випробувань, який підтверджує відповідну експлуатаційну характеристику запропонованого товару. 4. Пов’язав належне документальне оформлення пропозиції з конкретною системою стандартизації, а не лише з фактичною стійкістю обладнання до механічних впливів. 5. Не визначив критеріїв, за якими оцінюватиметься еквівалентність стандартів і підтверджуваних ними характеристик. 6. Не обґрунтував неможливість прийняття протоколів випробувань, які підтверджують відповідність еквівалентним вимогам. 7. Створив документальну перевагу для обмеженого кола виробників, які вже мають протоколи випробувань саме за MIL-STD-810G/H. При цьому Замовник не зазначив конкретних параметрів механічної стійкості, які є для нього істотними, зокрема: ? необхідної висоти падіння; ? кількості падінь; ? типу поверхні; ? орієнтації виробу; ? режиму роботи обладнання під час випробувань; ? допустимого рівня пошкоджень; ? критеріїв збереження працездатності після випробування. Таким чином, Замовником визначено не лише необхідний функціональний результат, а конкретну назву іноземного військового стандарту, не встановивши при цьому порядку оцінювання еквівалентних результатів випробувань. Підпунктом 20 передбачено, що протокол випробувань повинен бути виданий «сертифікованою лабораторією». Проте тендерна документація не визначає: ? який саме сертифікат повинна мати лабораторія; ? за яким стандартом вона повинна бути сертифікована; ? яким органом має бути виданий відповідний сертифікат; ? чи йдеться про акредитацію випробувальної лабораторії; ? якою повинна бути сфера її акредитації; ? чи прийматиметься протокол української лабораторії, компетентність якої підтверджена шляхом акредитації або іншим установленим законодавством способом. Отже, поняття «сертифікована лабораторія» не дає можливості учасникам однозначно встановити вимоги до суб’єкта, який видає протокол випробувань, та створює ризик суб’єктивного неприйняття Замовником протоколу компетентної української випробувальної лабораторії. Водночас частина п’ята статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачає, що протоколи випробувань і сертифікати повинні бути видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством. Тому документація повинна містити формулювання, яке відповідає Закону, а саме: «орган з оцінки відповідності/випробувальна лабораторія, компетентність якого/якої підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством». Відповідно до статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за принципами: ? добросовісної конкуренції серед учасників; ? максимальної економії, ефективності та пропорційності; ? відкритості та прозорості; ? недискримінації учасників та рівного ставлення до них; ? об’єктивного і неупередженого визначення переможця. Частиною четвертою статті 5 Закону встановлено, що замовники не мають права встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, які обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Частиною третьою статті 23 Закону передбачено, що технічні специфікації можуть містити посилання на міжнародні, європейські або національні стандарти, норми та правила. При цьому до кожного такого посилання повинен додаватися вираз «або еквівалент». Відповідно до частини п’ятої статті 23 Закону, якщо Замовник установлює характеристики товару, він повинен зазначити, які маркування, протоколи випробувань, декларації або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам. Протоколи випробувань і сертифікати повинні бути видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством. Частиною шостою статті 23 Закону встановлено, що якщо Замовник посилається в тендерній документації на конкретні маркування, протокол випробувань чи сертифікат, він зобов’язаний прийняти протоколи випробувань або сертифікати, які підтверджують відповідність еквівалентним вимогам та видані компетентними органами з оцінки відповідності. Таким чином, обов’язок Замовника прийняти протокол випробувань, який підтверджує відповідність еквівалентним вимогам, прямо передбачений Законом. Проте підпункт 20 пункту 3 Додатка 1 сформульований таким чином, що не дозволяє однозначно встановити можливість подання та прийняття протоколу випробувань за еквівалентним стандартом. Формальна згадка про еквівалентний стандарт у пункті 4.2 не усуває зазначеного порушення, оскільки спеціальна вимога підпункту 20 щодо обов’язкового протоколу випробувань не містить відповідного застереження. Така неузгодженість створює ризик вибіркового тлумачення документації, обмежує можливість участі Скаржника та не відповідає принципам правової визначеності, пропорційності, недискримінації та рівного ставлення до учасників. На підтвердження реальності порушення своїх прав та законних інтересів Скаржник додає: 1. Лист ФОП Кириченка Антона Володимировича як виробника продукції BlackEYE про можливість виробництва та постачання ТОВ «СПЕКТР-8» цифрових нагрудних відеокамер BlackEYE F-EYE M. 2. Протокол випробувань запропонованої моделі за ДСТУ EN 60068-2-31:2022. Зазначені документи підтверджують, що Скаржник є реальним потенційним учасником процедури закупівлі, має можливість поставити запропонований товар та має протокол випробувань конкретної моделі за чинним національним стандартом. Однак Скаржник не може виконати буквальну вимогу підпункту 20 через відсутність протоколу саме за MIL-STD-810G Method 516.6 або MIL-STD-810H Method 516.8. Отже, порушення прав Скаржника має реальний, а не гіпотетичний характер. Враховуючи викладене, Скаржник просить Комісію: 1. Встановити наявність порушення законодавства у сфері публічних закупівель у зв’язку з неузгодженістю пункту 4.2 та підпункту 20 пункту 3 Додатка 1 до тендерної документації. 2. Встановити, що відсутність у підпункті 20 можливості подання протоколу випробувань за еквівалентним стандартом обмежує конкуренцію та порушує право Скаржника на участь у закупівлі на рівних і недискримінаційних умовах. 3. Зобов’язати Замовника внести зміни до підпункту 20 пункту 3 Додатка 1 та прямо передбачити можливість надання листа виробника і протоколу випробувань за: ? MIL-STD-810G Method 516.6; ? MIL-STD-810H Method 516.8; ? еквівалентним стандартом, зокрема ДСТУ EN 60068-2-31:2022. 4. Зобов’язати Замовника замінити невизначене поняття «сертифікована лабораторія» на формулювання: «орган з оцінки відповідності/випробувальна лабораторія, компетентність якого/якої підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством». 5. Зобов’язати Замовника визначити об’єктивні критерії оцінювання еквівалентності стандартів і характеристик, що підтверджуються відповідними протоколами випробувань. 6. Зобов’язати Замовника привести всі положення Додатка 1 щодо підтвердження стійкості нагрудних відеокамер до механічних впливів у відповідність між собою та виключити можливість їх неоднозначного тлумачення. Запропонована редакція підпункту 20 пункту 3 Додатка 1 «Лист від виробника товару (офіційного представництва, офіційного дистриб’ютора, представника торговельної марки виробника або іншого уповноваженого представника) цифрових нагрудних відеокамер підвищеної міцності з програмним забезпеченням, конфігуруванням та активацією, складений у довільній формі, щодо підтвердження стійкості запропонованої моделі цифрової нагрудної відеокамери до механічних впливів відповідно до MIL-STD-810G Method 516.6, MIL-STD-810H Method 516.8 або еквівалентного стандарту, зокрема ДСТУ EN 60068-2-31:2022. Лист обов’язково подається разом із протоколом випробувань запропонованої моделі цифрової нагрудної відеокамери, виданим органом з оцінки відповідності/випробувальною лабораторією, компетентність якого/якої підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством, за одним із зазначених або іншим еквівалентним стандартом. У разі подання документа іноземною мовою він повинен супроводжуватися перекладом українською мовою». 2. Друга дискримінаційна вимога: надання зразка виключно у разі пропонування еквівалентного товару та відсутність об’єктивного порядку перевірки Відповідно до підпункту 23 пункту 3 Додатка 1 до тендерної документації Замовником установлено таку вимогу: «На підтвердження відповідності запропонованого товару Учасник у складі пропозиції надає лист про згоду надання, на вимогу Замовника, зразка товару, для перевірки працездатності та сумісності з існуючим обладнанням у разі постачання еквівалентного товару під час розгляду пропозицій на відповідність вимогам предмету закупівлі. Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником/переможцем процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про невідповідність учасника процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, визначених пунктом 47 Особливостей, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів, Замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника процедури закупівлі». Скаржник вважає наведену умову дискримінаційною, непропорційною та такою, що не забезпечує об’єктивного і передбачуваного порядку оцінювання тендерних пропозицій. Тендерною документацією передбачено надання зразка для перевірки працездатності та сумісності виключно у разі пропонування учасником еквівалентного товару. Таким чином, Замовник установив різний порядок підтвердження відповідності залежно від виробника, торгової марки або моделі запропонованого товару: ? товар, який Замовник фактично взяв за основу під час формування технічних вимог, не підлягає додатковій перевірці шляхом надання зразка; ? еквівалентний товар, навіть якщо його відповідність підтверджена технічною документацією, сертифікатами, деклараціями, протоколами випробувань і листами виробника, повинен додатково надаватися Замовнику для практичної перевірки. Отже, до учасника, який пропонує еквівалентний товар, застосовуються додаткові обов’язки та додатковий етап оцінювання, яких немає для учасника, що пропонує товар конкретного виробника або моделі, на яку орієнтовані вимоги документації. Сам факт пропонування еквівалентного товару не свідчить про його нижчу якість, неналежну працездатність або несумісність. Еквівалентний товар за своїми характеристиками може повністю відповідати вимогам Замовника або навіть перевищувати їх. Відповідно, різний порядок оцінювання пропозицій залежно від торгової марки товару не має об’єктивного виправдання та порушує принцип рівного ставлення до учасників. Якщо перевірка сумісності дійсно є необхідною для досягнення мети закупівлі, така перевірка повинна проводитися за однаковими правилами щодо всіх запропонованих моделей або за чітко визначеними об’єктивними критеріями, які не залежать від виробника товару. Замовником не встановлено жодного детального порядку реалізації спірної вимоги. Зокрема, тендерна документація не визначає: 1. Обставин, за яких Замовник прийматиме рішення про витребування зразка. 2. Форми та способу направлення відповідної вимоги учаснику. 3. Строку, протягом якого учасник повинен надати зразок. 4. Місця та способу передання зразка. 5. Кількості зразків, які необхідно надати. 6. Комплектації зразка, необхідної для проведення перевірки. 7. Порядку приймання та повернення зразка. 8. Особи, відповідальної за зберігання зразка. 9. Відповідальності Замовника за втрату або пошкодження зразка. 10. Сторони, яка нестиме витрати на транспортування, налаштування, активацію та повернення зразка. 11. Наслідків ненадання зразка або неможливості надати його у строк, який буде визначений Замовником уже після завершення строку подання тендерних пропозицій. Отже, учасник під час підготовки тендерної пропозиції не може встановити зміст і обсяг свого майбутнього обов’язку, строки його виконання та правові наслідки надання або ненадання зразка. Водночас Замовник отримує можливість самостійно, вже під час розгляду тендерної пропозиції, визначити правила, яких учасник повинен буде дотримуватися. Це створює надмірний та неконтрольований розсуд Замовника. Спірною умовою передбачено перевірку сумісності запропонованого товару з «існуючим обладнанням». При цьому документація не містить достатньої інформації, необхідної для попереднього визначення та документального підтвердження сумісності, а саме: ? повного найменування існуючого обладнання; ? виробника та моделі; ? технічної конфігурації; ? версії програмного забезпечення; ? протоколів обміну інформацією; ? типів роз’ємів та інтерфейсів; ? форматів даних; ? параметрів автентифікації; ? технічних умов інтеграції; ? опису функцій, які повинні виконуватися внаслідок інтеграції; ? відомостей про необхідність придбання або отримання ліцензій, ключів доступу чи іншого програмного забезпечення; ? інформації про наявність відкритого інтерфейсу або API. Не розкривши зазначених даних, Замовник покладає на учасника обов’язок забезпечити сумісність із технічно невизначеним обладнанням. Учасник не може заздалегідь перевірити відповідність товару такій вимозі, належним чином підготувати зразок, визначити необхідне програмне забезпечення та встановити, які конкретно функції перевірятимуться. Така невизначеність особливо обмежує виробників еквівалентної продукції, які не мають доступу до внутрішньої технічної документації або закритих програмних рішень виробника існуючого обладнання. Тендерна документація не визначає: ? методики проведення перевірки; ? послідовності дій під час тестування; ? переліку функцій, що перевірятимуться; ? технічних параметрів, які підлягають вимірюванню; ? критеріїв успішного проходження перевірки; ? допустимих відхилень; ? тривалості тестування; ? обладнання та програмного забезпечення, які використовуватимуться; ? складу комісії; ? порядку оформлення результатів; ? права учасника бути присутнім під час перевірки; ? права учасника здійснювати відеофіксацію; ? права учасника надавати пояснення та заперечення; ? порядку повторної перевірки у разі технічної помилки; ? порядку оскарження результатів тестування. За відсутності заздалегідь визначеної методики один і той самий результат може бути оцінений Замовником по-різному стосовно різних учасників. Фактично рішення про відповідність або невідповідність еквівалентного товару може бути прийняте на підставі суб’єктивної оцінки осіб, які проводитимуть перевірку, а не на підставі прозорих і вимірюваних критеріїв. Зазначена невизначеність створює можливість маніпулювання результатами та вибіркового застосування вимоги. Спірна умова передбачає надання учасником лише листа про згоду надати зразок. Водночас документація не встановлює: ? чи є сам зразок частиною тендерної пропозиції; ? чи буде зразок оцінюватися нарівні з документами тендерної пропозиції; ? чи може учасник бути відхилений через ненадання зразка; ? чи може пропозиція бути відхилена за результатами перевірки; ? яка саме норма документації буде підставою такого відхилення; ? як Замовник встановлюватиме, що виявлена невідповідність є суттєвою; ? яким документом фіксуватимуться результати перевірки. Наявність у підпункті 23 загального положення про право Замовника відхилити пропозицію в разі отримання достовірної інформації не усуває цієї невизначеності. Замовник повинен установити конкретні технічні вимоги та спосіб їх підтвердження до завершення строку подання пропозицій, а не формувати правила оцінювання після розкриття цін учасників. Підпунктом 23 передбачено право Замовника звертатися за підтвердженням інформації до підприємств, установ та організацій відповідно до їх компетенції. Саме по собі таке право не заперечується Скаржником. Однак у контексті перевірки сумісності еквівалентного товару документація не визначає: ? до яких саме підприємств може звертатися Замовник; ? чи може це бути виробник існуючого обладнання; ? чи перевірятиметься незалежність відповідної особи; ? які вимоги встановлюються до компетентності суб’єкта, що надаватиме висновок; ? чи може отримана відповідь бути самостійною підставою для відхилення. Виробник існуючого обладнання, його представник або дистриб’ютор може бути безпосередньо комерційно зацікавлений у постачанні Замовнику продукції власного виробництва. За таких обставин лист одного виробника щодо сумісності продукції іншого виробника не може автоматично вважатися незалежним та об’єктивним підтвердженням. Існує ризик, що виробник наявного обладнання повідомить про несумісність товару конкурента не за результатами незалежного практичного випробування, а через: ? комерційну зацікавленість у постачанні власної продукції; ? закритість власного програмного забезпечення; ? відсутність бажання надавати технічну документацію; ? обмеження доступу до відповідного API; ? відмову підтримувати інтеграцію з обладнанням інших виробників. За таких умов учасник, який запропонував технічно сумісний еквівалентний товар за нижчою ціною, може бути поставлений у залежність від висновку свого прямого конкурента. Скаржник не стверджує про наявність попередньої домовленості Замовника з конкретним виробником. Однак редакція документації допускає залучення комерційно зацікавленого суб’єкта та не містить запобіжників від використання його висновку для необ’єктивного відхилення еквівалентного товару. ТОВ «СПЕКТР-8» має намір запропонувати еквівалентний товар вітчизняного виробництва, який відповідає встановленим технічним характеристикам. Відповідність запропонованого товару може бути підтверджена: ? технічною документацією; ? листом виробника; ? сертифікатами та деклараціями; ? протоколами випробувань; ? описом програмного забезпечення; ? іншими документами, передбаченими тендерною документацією. Однак через спірну вимогу Скаржник, на відміну від учасника, який запропонує товар виробника, взятого Замовником за основу, повинен пройти додаткову невизначену процедуру перевірки. Скаржник не може наперед встановити: ? коли необхідно буде надати зразок; ? у який строк це потрібно зробити; ? з яким саме обладнанням його перевірятимуть; ? які функції перевірятимуться; ? за якими критеріями визначатиметься сумісність; ? хто проводитиме перевірку; ? чи буде допущений представник Скаржника; ? які наслідки матиме результат перевірки. Таким чином, можливість участі Скаржника та прийняття його пропозиції залежить від правил, які не оприлюднені у складі тендерної документації та можуть визначатися Замовником уже після розкриття тендерних пропозицій. Це безпосередньо порушує право Скаржника на рівне, об’єктивне, прозоре та недискримінаційне оцінювання його пропозиції. Статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено принципи: ? добросовісної конкуренції серед учасників; ? максимальної економії, ефективності та пропорційності; ? відкритості та прозорості; ? недискримінації учасників та рівного ставлення до них; ? об’єктивного та неупередженого визначення переможця. Частиною четвертою статті 5 Закону заборонено встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, які обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Встановлення додаткової перевірки виключно для еквівалентного товару без визначення її процедури, методики, критеріїв і правових наслідків не відповідає зазначеним принципам. Замовник має право перевіряти відповідність товару, однак така перевірка повинна бути: ? однаковою для всіх учасників; ? об’єктивно необхідною; ? пропорційною меті закупівлі; ? заздалегідь визначеною; ? заснованою на вимірюваних критеріях; ? документально зафіксованою; ? незалежною від комерційних інтересів окремих виробників. У чинній редакції спірна вимога таким критеріям не відповідає. Порушення не може бути усунене шляхом надання Замовником загального роз’яснення про те, що перевірка здійснюватиметься об’єктивно. Усі істотні умови надання та перевірки зразка повинні бути безпосередньо закріплені в тендерній документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій. Лише внесення відповідних змін забезпечить однакове розуміння умов усіма потенційними учасниками та унеможливить визначення правил перевірки після розкриття цінових пропозицій. На підставі викладеного просимо Комісію: 1. Встановити, що підпункт 23 пункту 3 Додатка 1 до тендерної документації в частині надання зразка виключно у разі пропонування еквівалентного товару порушує принципи недискримінації учасників, рівного ставлення, пропорційності, відкритості та об’єктивного визначення переможця. 2. Зобов’язати Замовника виключити вимогу щодо надання зразка товару виключно учасником, який пропонує еквівалентний товар. 3. У разі якщо Замовник вважає практичну перевірку об’єктивно необхідною, зобов’язати його встановити єдиний порядок перевірки для всіх запропонованих товарів незалежно від виробника, торгової марки або моделі. 4. Зобов’язати Замовника зазначити в тендерній документації: ? повний перелік існуючого обладнання; ? виробника, модель і технічну конфігурацію; ? версію програмного забезпечення; ? доступні протоколи та інтерфейси інтеграції; ? конкретні функції, які повинні бути сумісними; ? строк, місце і порядок надання зразка; ? методику перевірки; ? вичерпні та вимірювані критерії оцінювання; ? порядок оформлення результатів; ? порядок повернення зразка; ? відповідальність за його збереження; ? правові наслідки результатів перевірки. 5. Зобов’язати Замовника передбачити право уповноваженого представника учасника бути присутнім під час перевірки, здійснювати відеофіксацію, надавати технічні пояснення та зауваження до протоколу. 6. Зобов’язати Замовника встановити, що лист або висновок виробника наявного обладнання, його представника, дистриб’ютора чи іншого комерційно зацікавленого суб’єкта не може бути самостійною та безумовною підставою для визнання еквівалентного товару несумісним або для відхилення тендерної пропозиції. Запропонована редакція підпункту 23 пункту 3 Додатка 1: «У разі об’єктивної необхідності практичної перевірки працездатності та сумісності запропонованого товару Замовник має право звернутися до учасника з вимогою про надання зразка. Перевірка здійснюється на однакових умовах щодо всіх запропонованих товарів незалежно від їх виробника, торгової марки або моделі відповідно до методики та критеріїв, установлених тендерною документацією. Вимога про надання зразка направляється через електронну систему закупівель та повинна містити дату, час, місце і строк його надання. Перевірка проводиться комісією Замовника у присутності уповноваженого представника учасника з правом здійснення відеофіксації та надання технічних пояснень. За результатами перевірки складається протокол із зазначенням найменування та серійного номера зразка, обладнання, з яким здійснювалася перевірка, версій програмного забезпечення, переліку проведених операцій, отриманих результатів і конкретних положень тендерної документації, яким товар відповідає або не відповідає. Лист, пояснення або висновок виробника існуючого обладнання, його представника, дистриб’ютора чи іншої комерційно зацікавленої особи не може бути самостійною підставою для визнання запропонованого товару несумісним або відхилення тендерної пропозиції».

Вимоги

Вимога №1

Тип вимоги

Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації

Опис вимоги

1. Прийняти цю скаргу до розгляду. 2. Встановити наявність порушення законодавства у сфері публічних закупівель; 3. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації шляхом усунення дискримінаційних вимог. 4. Зобов’язати Замовника продовжити строк подання тендерних пропозицій відповідно до законодавства після внесення змін.

Автор: 45195691, ТОВ СПЕКТР-8

03127, Україна, м. Київ, Київ, Проспект Голосіївський 120 офіс 4

Документи

Назва документа

Скарга АМКУ.pdf

Тип документа

Дата публікації

18.07.2026 17:05

Дії

Назва документа

Скарга АМКУ.pdf.p7s

Тип документа

Дата публікації

18.07.2026 17:05

Дії

Назва документа

Скарга АМКУ.docx

Тип документа

Дата публікації

18.07.2026 17:05

Дії

Назва документа

1. Протокол випробуваня.pdf

Тип документа

Дата публікації

18.07.2026 17:05

Дії

Назва документа

1. Протокол випробуваня.pdf.p7s

Тип документа

Дата публікації

18.07.2026 17:05

Дії

Назва документа

2. Лист підтвердження від виробника ФОП Кириченко.pdf

Тип документа

Дата публікації

18.07.2026 17:05

Дії

Назва документа

2. Лист підтвердження від виробника ФОП Кириченко.pdf.p7s

Тип документа

Дата публікації

18.07.2026 17:05

Дії

Назва документа

sign.p7s

Тип документа

Повідомлення про рішення

Дата публікації

18.07.2026 17:07

Дії

Звернення за лотом: №1, Цифрові нагрудні відеокамери підвищеної міцності з програмним забезпеченням, конфігуруванням та активацією та додатковим обладнанням

Тема: Щодо надання еквівалента предмета закупівлі

Зміст: Шановний Замовнику! У Додатку до тендерної документації предмет закупівлі визначено як «Нагрудний відеореєстратор моделі VideoBadge VB-400 в комплекті». Просимо уточнити, чи вимога щодо інтеграції із цифровими радіостанціями стандарту MOTOTRBO через Bluetooth означає необхідність забезпечення функціональної сумісності з наявною системою Замовника, чи передбачає обов'язкове використання виключно нагрудних відеореєстраторів Motorola Solutions VideoBadge VB-400? Звертаємо увагу, що позначення VideoBadge VB-400 є комерційною назвою моделі, яка належить конкретному виробнику Motorola Solutions. У зв'язку з цим просимо надати роз'яснення: чи буде вважатися такою, що відповідає вимогам тендерної документації, пропозиція учасника із нагрудним відеореєстратором іншої моделі та іншого виробника, який є еквівалентним за функціональним призначенням та має технічні характеристики, що не є гіршими, а за окремими показниками — кращими за модель VideoBadge VB-400? Просимо підтвердити, що у такому випадку тендерна пропозиція не буде відхилена лише з підстави того, що запропоновано іншу модель, яка відповідає або перевищує встановлені технічні вимоги. Відповідно до законодавства технічні специфікації не повинні створювати необґрунтованих перешкод для конкуренції, а у разі посилання на конкретну модель чи тип предмета закупівлі таке посилання повинно містити вираз «або еквівалент»

Дата оприлюднення звернення: 10.07.2026 16:57

Добрий день, шановний Учаснику! У додатку 3 до тендерної документації зазначено наступне "Примітка: у разі, коли в описі предмета закупівлі містяться посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва до такої вимоги слід додавати формулювання «або еквівалент». Еквівалентом вважається товар, технічні та функціональні характеристики якого не гірші за встановлені Замовником.".

Дата оприлюднення відповіді: 13.07.2026 17:43

Звернення за лотом: №1, позицією: №1 Цифрові нагрудні відеокамери підвищеної міцності з програмним забезпеченням, конфігуруванням та активацією та додатковим обладнанням

Тема: Щодо підтвердження відповідності еквівалентному стандарту стійкості до механічних впливів

Зміст: Шановний Замовнику! Відповідно до пункту 4.2 Додатка 1 до тендерної документації встановлено: «Відповідність нагрудних відеокамер вимогам щодо стійкості до механічних впливів відповідно до MIL-STD-810G Method 516.6 або MIL-STD-810H Method 516.8, або еквівалентному стандарту повинна підтверджуватися офіційною технічною документацією виробника або листом виробника (офіційного представника, офіційного дистриб’ютора чи іншого уповноваженого представника виробника)». Отже, зазначеним положенням тендерної документації прямо передбачено можливість підтвердження стійкості запропонованих нагрудних відеокамер до механічних впливів не лише відповідно до MIL-STD-810G Method 516.6 або MIL-STD-810H Method 516.8, але й відповідно до еквівалентного стандарту. MIL-STD-810G та MIL-STD-810H є військовими стандартами методів випробувань, розробленими в межах системи стандартизації Міністерства оборони США. Водночас випробування продукції вітчизняного виробництва на стійкість до падіння, ударів та інших механічних впливів можуть проводитися відповідно до чинних в Україні національних стандартів. Зокрема, ДСТУ EN 60068-2-31:2022 «Випробування на вплив зовнішніх чинників. Частина 2-31. Випробування. Випробування Ec. Удари внаслідок грубого поводження, передусім для зразків апаратури» передбачає випробування обладнання на механічні впливи, які можуть виникати під час експлуатації та грубого поводження з ним, зокрема падіння, перекидання та удари. У зв’язку з наведеним просимо надати однозначне роз’яснення: Чи вважатиме Замовник належним підтвердженням відповідності вимогам тендерної документації надання у складі тендерної пропозиції офіційної технічної документації або листа виробника та протоколу випробувань запропонованої моделі нагрудної відеокамери на відповідність ДСТУ EN 60068-2-31:2022 як еквівалентному стандарту в частині підтвердження стійкості до механічних впливів? Одночасно звертаємо увагу, що пп. 20 пункту 3 Додатка 1 до тендерної документації передбачено обов’язкове подання протоколу випробувань запропонованих відеокамер від сертифікованої лабораторії лише щодо відповідності MIL-STD-810G Method 516.6 або MIL-STD-810H Method 516.8. Можливість подання протоколу випробувань за еквівалентним стандартом у цьому пункті прямо не зазначена. Таким чином, положення пунктів 4.2 та пп. 20 пункту 3 Додатка 1 не узгоджуються між собою: пункт 4.2 дозволяє підтвердження за еквівалентним стандартом; пп. 20 пункту 3 передбачає протокол випробувань лише за конкретно визначеними методами MIL-STD-810G або MIL-STD-810H. Така неузгодженість створює правову невизначеність для потенційних учасників та ризик неоднозначного оцінювання тендерних пропозицій. Зокрема, незрозуміло, чи буде прийнятий Замовником протокол випробувань запропонованої моделі за ДСТУ EN 60068-2-31:2022 разом із листом виробника про еквівалентність підтверджуваних характеристик. З метою забезпечення рівного ставлення до учасників, недискримінації, розширення конкуренції та однозначного розуміння умов закупівлі просимо внести зміни до пп. 20 пункту 3 Додатка 1 і викласти відповідну частину в такій редакції: «Лист обов’язково подається разом із протоколом випробувань запропонованої моделі цифрової нагрудної відеокамери, виданим компетентною/акредитованою лабораторією, щодо її відповідності MIL-STD-810G Method 516.6 або MIL-STD-810H Method 516.8, або еквівалентному стандарту, зокрема ДСТУ EN 60068-2-31:2022». Просимо надати чітку відповідь та привести положення пунктів 4.2 і та пп. 20 пункту 3 Додатка 1 до тендерної документації у відповідність між собою.

Дата оприлюднення звернення: 17.07.2026 20:50

Шановний потенційний учаснику, дякуємо за Ваше звернення! Так, відповідно до тендерної документації в частині підтвердження відповідності вимогам тендерної документації передбачено надання підтвердження відповідності як стандартам MIL-STD-810G Method 516.6 або MIL-STD-810H Method 516.8, так і еквівалентним стандартам. Зокрема, до еквівалентних відноситься стандарт ДСТУ EN 60068-2-31:2022. Тому, надання підтвердження відповідності зазначеному стандарту допускається та буде прийматись до уваги.

Дата оприлюднення відповіді: 20.07.2026 17:36

Тема: Щодо усунення дискримінаційної та невизначеної вимоги про надання зразка еквівалентного товару

Зміст: Шановний Замовнику! Відповідно до підпункту 23 пункту 3 Додатка 1 до тендерної документації встановлено: «На підтвердження відповідності запропонованого товару Учасник у складі пропозиції надає лист про згоду надання, на вимогу Замовника, зразка товару, для перевірки працездатності та сумісності з існуючим обладнанням у разі постачання еквівалентного товару під час розгляду пропозицій на відповідність вимогам предмету закупівлі». Потенційний учасник не заперечує право Замовника перевіряти відповідність запропонованого товару технічним вимогам, його працездатність та сумісність із наявним обладнанням. Водночас наведена умова сформульована невизначено та створює можливість суб’єктивного застосування під час розгляду тендерних пропозицій. Тендерною документацією не визначено: У яких конкретно випадках Замовник вимагатиме зразок товару. Строк, протягом якого учасник повинен надати зразок після отримання вимоги. Місце, спосіб і порядок передання зразка. Перелік обладнання Замовника, з яким перевірятиметься сумісність. Найменування, виробника, модель, версію програмного забезпечення, протоколи обміну даними та інші параметри існуючого обладнання. Вичерпний перелік функцій та операцій, які перевірятимуться. Методика проведення перевірки працездатності та сумісності. Об’єктивні критерії, за якими товар вважатиметься сумісним або несумісним. Особи, які проводитимуть перевірку, та порядок формування відповідної комісії. Право учасника або його представника бути присутнім під час перевірки. Порядок відеофіксації перевірки та оформлення її результатів. Форму протоколу перевірки та можливість внесення учасником зауважень до нього. Порядок повернення зразка, відповідальність за його пошкодження та компенсацію витрат учасника. Правові наслідки ненадання зразка або встановлення Замовником його нібито несумісності. Чи буде результат такої перевірки самостійною підставою для відхилення тендерної пропозиції. За відсутності зазначених положень Замовник отримує фактично необмежений розсуд щодо вибору учасника, у якого буде витребувано зразок, порядку проведення випробувань та оцінювання отриманого результату. Така невизначеність створює ризик, що однаковий товар або однакові функціональні можливості можуть оцінюватися по-різному залежно від суб’єктивного рішення Замовника. Нерівне ставлення до учасників Окремо звертаємо увагу, що вимога про надання зразка встановлена виключно «у разі постачання еквівалентного товару». Отже, учасник, який запропонує товар певного виробника або конкретної моделі, на яку фактично орієнтована тендерна документація, звільняється від додаткової перевірки. Водночас учасник, який запропонує еквівалентний товар з такими самими або кращими технічними характеристиками, зобов’язаний проходити додаткову процедуру, порядок і критерії якої не визначені. Таким чином, учасники залежно від торгової марки запропонованого товару перебувають у нерівних умовах: для товару, взятого Замовником за основу, достатньо документального підтвердження; для еквівалентного товару встановлюється додаткове випробування з невизначеними умовами та наслідками. Сам факт пропонування еквіваленту не може бути достатньою підставою для застосування до учасника додаткових і непрозорих процедур оцінювання. Якщо Замовник вважає практичну перевірку сумісності об’єктивно необхідною, вона повинна проводитися на однакових умовах щодо всіх запропонованих товарів або за чітко визначеними наперед об’єктивними критеріями, незалежно від виробника, торгової марки чи моделі товару. Ризик перевірки інформації через зацікавленого виробника Наступним абзацом підпункту 23 передбачено право Замовника звертатися за підтвердженням інформації до підприємств, установ та організацій відповідно до їх компетенції. Просимо пояснити, чи передбачає Замовник можливість направлення запиту щодо сумісності еквівалентного товару виробнику наявного у Замовника обладнання або його офіційному представнику. Якщо так, звертаємо увагу, що виробник наявного обладнання або його дистриб’ютор може бути комерційно зацікавленим у продажу Замовнику власної продукції та, відповідно, не може автоматично вважатися незалежним і неупередженим суб’єктом оцінювання товару іншого виробника. Висновок одного виробника про сумісність або несумісність продукції іншого виробника не повинен бути самостійною та безумовною підставою для відхилення тендерної пропозиції. Такий висновок може ґрунтуватися не лише на технічних обставинах, а й на комерційних інтересах, закритості програмного забезпечення або небажанні виробника забезпечувати взаємодію з продукцією конкурентів. Перевірка сумісності має здійснюватися самим Замовником або незалежною компетентною організацією відповідно до заздалегідь оприлюдненої методики, шляхом фактичного підключення та перевірки визначених функцій. Результат повинен оформлюватися протоколом із зазначенням: обладнання, що використовувалося; його моделі та версії програмного забезпечення; проведених операцій; отриманих результатів; конкретних параметрів, яким товар відповідає або не відповідає; технічних причин можливої несумісності. Питання до Замовника У зв’язку з викладеним просимо надати відповіді на такі питання: З яким саме існуючим обладнанням Замовника має бути сумісний запропонований товар? Які виробник, модель, технічна конфігурація та версія програмного забезпечення цього обладнання? Які конкретні функції повинен виконувати запропонований товар для підтвердження сумісності? За якою методикою проводитиметься перевірка? Які об’єктивні критерії успішного проходження перевірки? Хто саме проводитиме перевірку та підписуватиме протокол? Чи матиме учасник право бути присутнім під час перевірки, здійснювати відеофіксацію та подавати зауваження? Чи може висновок виробника наявного обладнання або його представника про несумісність продукції іншого виробника бути підставою для відхилення тендерної пропозиції? На якій конкретно нормі тендерної документації та законодавства ґрунтуватиметься можливе відхилення пропозиції за результатами перевірки зразка? Чому додаткова перевірка встановлена лише для еквівалентного товару, а не для всіх запропонованих моделей на рівних умовах? Вимога про внесення змін Відповідно до статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції, недискримінації учасників, рівного ставлення до них, об’єктивного та неупередженого визначення переможця. Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, які обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Вимога у чинній редакції не дає учаснику можливості наперед встановити, яким чином перевірятиметься його товар та за яких умов він може бути визнаний несумісним. Це суперечить принципам прозорості, передбачуваності та об’єктивного оцінювання тендерних пропозицій. У зв’язку із цим просимо Замовника: Виключити з підпункту 23 пункту 3 Додатка 1 вимогу про надання зразка лише у разі пропонування еквівалентного товару. або, якщо практична перевірка є об’єктивно необхідною: Внести зміни до тендерної документації та встановити єдиний, прозорий і недискримінаційний порядок перевірки для всіх запропонованих товарів. Надати повну інформацію про наявне обладнання та програмне забезпечення, з якими повинна забезпечуватися сумісність. Визначити вичерпну методику, строк, місце, послідовність і критерії перевірки. Передбачити право уповноваженого представника учасника бути присутнім під час перевірки та здійснювати її відеофіксацію. Передбачити обов’язкове оформлення двостороннього протоколу з фіксацією всіх виконаних операцій та отриманих результатів. Встановити, що лист, пояснення або висновок виробника наявного обладнання, його представника чи іншого комерційно зацікавленого суб’єкта не може бути самостійною підставою для визнання еквівалентного товару несумісним або для відхилення пропозиції. Запропонована редакція «У разі необхідності перевірки працездатності та сумісності запропонованого товару Замовник має право звернутися до учасника з вимогою надати зразок. Така перевірка проводиться на однакових умовах незалежно від виробника, торгової марки або моделі запропонованого товару відповідно до методики та критеріїв, визначених тендерною документацією. Перевірка здійснюється комісією Замовника у присутності уповноваженого представника учасника з правом відеофіксації. За результатами складається двосторонній протокол із зазначенням обладнання, версії програмного забезпечення, переліку проведених операцій та їх результатів. Висновок виробника наявного у Замовника обладнання, його представника, дистриб’ютора або іншої комерційно зацікавленої особи не може бути самостійною підставою для визнання запропонованого товару несумісним чи для відхилення тендерної пропозиції».

Дата оприлюднення звернення: 17.07.2026 21:02

Шановний потенційний учаснику, дякуємо за Ваше звернення! Відповідно до ст.23 Закону про публічні закупівлі Технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг). У технічних специфікаціях може зазначатися інформація про передачу прав інтелектуальної власності на предмет закупівлі. Технічні специфікації можуть бути у формі переліку експлуатаційних або функціональних вимог, у тому числі екологічних характеристик, за умови, що такі вимоги є достатньо точними, щоб предмет закупівлі однозначно розумівся замовником і учасниками. Отже, під час вибору предмету закупівлі та його технічних характеристик Замовник має право керуватись вимогами, які повністю задовольняють його потреби. Важливо зазначити, що категорія Замовника відповідно до п.1 ч.1 ст. 2 ЗУ "Про публічні закупівлі" - правоохоронний орган. Тому закупівля товару з певними конкретними технічними і якісними характеристиками прописаними в тендерній документації по даній закупівлі обґрунтована наявними потребами Замовника з урахуванням специфіки його діяльності та сумісністю з централізованим серверним обладнанням, яке є в наявності у замовника. Тобто закупівля товару з певними конкретними технічними і якісними характеристиками, зазначеними в Додатку 3, обґрунтована наявними потребами замовника з урахуванням специфіки його діяльності та є необхідним для здійснення закупівлі товару, який за своїми якісними та технічними характеристиками найбільше відповідає потребам замовника. У тендерній документації передбачено надання «еквівалент». Таким чином, надавши можливість потенційним учасникам конкурентної закупівлі запропонувати еквівалент обладнання. Але, при цьому, відповідно до Додатку 3 еквівалентом вважається товар, технічні та функціональні характеристики якого не гірші за встановлені Замовником. У Додатку 3 до тендерної документації технічні, кількісні та якісні характеристики предмета закупівлі зазначений виключний перелік важливих для Замовника технічних, кількісних та якісних характеристик щодо предмету закупівлі за даною процедурою. Даний перелік і є переліком характеристик, за якими буде оцінюватись відповідність запропонованого учасником до постачання товару, в тому числі зразка, при необхідності проведення такої перевірки. Також звертаємо увагу, що зі свого боку Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником/переможцем процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції для перевірки інформації, наведеної учасником в його тендерній пропозиції. Таким чином, потенційний учасник, готуючи та подаючи свою тендерну пропозицію для участі у даній закупівлі, повинен усвідомлювати, що запропоноване ним обладнання буде перевірено замовником на відповідність всім встановленим у Додатку 3 технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі.

Дата оприлюднення відповіді: 20.07.2026 17:38