Тендер Роботи з надання послуг інженера-консультанта, необхідних для здійснення будівництва об'єкту: «Нове будівництво водоводу від КНФС до ВНС-2 у м. Дніпрі» (Код ДК 021:2015 71530000-2 - Консультаційні послуги в галузі будівництва), закупівля від КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ДНІПРОВОДОКАНАЛ ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, номер UA-2026-07-03-005805-a в системі Prozorro

Показати схожі тендери

Повернутися до списку закупівель

Закупівля Роботи з надання послуг інженера-консультанта, необхідних для здійснення будівництва об'єкту: «Нове будівництво водоводу від КНФС до ВНС-2 у м. Дніпрі» (Код ДК 021:2015 71530000-2 - Консультаційні послуги в галузі будівництва) від КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ.

Очікувана вартість:

7 204 815.15 грн. (Без ПДВ)

Вартість подання пропозиції:

11 980.8 грн.

Перевірити КЕП

Тип закупівлі:

Відкриті торги з особливостями

Тендер:

UA-2026-07-03-005805-a

Id Tender:

fe870d2d122d42368c87238064d70dbd

План:

UA-P-2026-07-03-002606-a

Статус:

Кваліфікація переможця

Дата публікації оголошення:

03.07.2026 13:53

Остання зміна:

18.07.2026 00:00

Подання пропозицій ( Завершено )

з 03.07.2026 13:52 до 18.07.2026 00:00

Завершено

Період уточнень

з 03.07.2026 13:52

до 15.07.2026 00:00

Завершено

Період оскарження

з 03.07.2026 13:52

до 15.07.2026 00:00

Поточний період

Період кваліфікації

з 18.07.2026 00:00

Основні параметри
Лоти
Критерії
Контакти
Кваліфікація

Роботи з надання послуг інженера-консультанта, необхідних для здійснення будівництва об'єкту: «Нове будівництво водоводу від КНФС до ВНС-2 у м. Дніпрі» (Код ДК 021:2015 71530000-2 - Консультаційні послуги в галузі будівництва)

Звернення за лотом: №1, позицією: №1 Роботи з надання послуг інженера-консультанта, необхідних для здійснення будівництва об'єкту: «Нове будівництво водоводу від КНФС до ВНС-2 у м. Дніпрі» (Код ДК 021:2015 71530000-2 - Консультаційні послуги в галузі будівництва)

Тема: Неправомірні вимоги в проекті Договору

Зміст: В межах підготовки до участі у процедурі закупівлі учасником проаналізовано зміст проєктів договорів, оприлюднених Замовником у складі тендерної документації, а саме: проєкту договору на роботи з надання послуг інженера-консультанта у будівництві (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2026-07-03-005805-a ) проєкту договору про закупівлю робіт (підряду) на проєктування та будівництво об’єкта «Нове будівництво водоводу від КНФС до ВНС-2 у м. Дніпрі» (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2026-04-29-009501-a ). За результатами аналізу встановлено внутрішню суперечність умов проєктів договорів, а саме — включення до розділу 6 «Відповідальність Сторін» проєктів договорів з інженером-консультантом умови про солідарну відповідальність цього Виконавця за наслідки неналежного виконання робіт третьою особою (підрядником/проєктантом), з якою Виконавець не перебуває у договірних відносинах і на дії якої не має впливу, окрім здійснення контролю. Наведена умова суперечить імперативним нормам цивільного законодавства України, суперечить правовій природі договорів про надання послуг (нагляд, консультування) та створює для потенційного учасника закупівлі непередбачувані та економічно необґрунтовані ризики, що прямо впливає на можливість підготовки цінової пропозиції та на зміст договірних зобов’язань. Виявлена суперечність умов проєктів договорів, а саме Як вбачається після порівняння проєкту договору за предметом даної закупівлі містить ідентичну за змістом та юридично неприпустиму конструкцію: Виконавець послуг з контролю/нагляду визнається «солідарним боржником» разом із суб’єктом, який фактично виконує будівельні або проєктні роботи (підрядником/проєктантом), і несе відповідальність «за всі наслідки неналежного виконання» таким суб’єктом робіт. При цьому предметом договору з інженером-консультантом є виключно надання послуг з контролю, моніторингу, координації та консультування (п. 1.1–1.2 договору), а не виконання будівельних або проєктних робіт. Виконання самих робіт є предметом окремого — третього — договору підряду, стороною якого інженер-консультант не є. Згідно Ст. 541 Цивільного кодексу України - солідарний обов’язок або солідарна вимога виникають лише у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов’язання. Предмети зобов’язань Виконавця (послуги контролю/нагляду) та Підрядника (виконання будівельних/проектних робіт) є самостійними та подільними — правових підстав для солідарності немає. Згідно Ст. 837 Цивільного кодексу України - За договором підряду саме підрядник зобов’язується на свій ризик виконати роботу за завданням замовника. Ризик і відповідальність за виконання робіт покладаються законом на підрядника, а не на осіб, які здійснюють контроль за ним. Згідно Ст. 858 Цивільного кодексу України Обов’язок безоплатно усунути недоліки або відшкодувати збитки за неякісне виконання робіт покладається законом виключно на підрядника, а не на інженера-консультанта. Згідно ст. 875, 837 Цивільного кодексу України - Договір будівельного підряду та договір про надання послуг (нагляд/консультування) — це різні за правовою природою договірні конструкції з відмінним предметом, правами та обов’язками сторін. Згідно Ст. 611, 623 Цивільного кодексу України - Особа несе відповідальність за порушення зобов’язання, стороною якого вона є, та відшкодовує збитки, завдані власним порушенням, а не діями третіх осіб, з якими вона не перебуває у зобов’язальних відносинах. Згідно Ч. 3 ст. 6, ст. 627 Цивільного кодексу України - свобода договору не є необмеженою: умови договору не можуть суперечити імперативним нормам законодавства. Покладення солідарної відповідальності за відсутності законних підстав (ст. 541 ЦК) є умовою, що суперечить актам цивільного законодавства. Відсутність неподільності предмета зобов’язань - Підрядник та Виконавець (інженер-консультант) укладають окремі договори, предметом яких є різні за змістом роботи (послуги): підрядник виконує будівельні/проєктні роботи, а Виконавець здійснює контроль за якістю та обсягом цих робіт. Ці зобов’язання є протилежними за своєю функцією, а не єдиним неподільним предметом, а отже відсутня визначена ст. 541 ЦК України законна підстава для виникнення солідарного обов’язку. Індивідуальний характер відповідальності - Відповідно до загальних засад цивільного законодавства (ст. 610–611, 623 ЦК України) особа відповідає за порушення зобов’язання, стороною якого вона є. Інженер-консультант не виконує будівельних або проєктних робіт, а лише контролює їх виконання підрядником/проєктантом, що виключає можливість покладення на них відповідальності за дії третьої особи, на яку вони не мають розпорядчого впливу (не є стороною договору підряду, не приймають кадрових чи технологічних рішень підрядника). Відсутність законодавчого підґрунтя для солідарності - Жодним нормативно-правовим актом України, що регулює відносини інженера-консультанта, не передбачено солідарної відповідальності таких Виконавців за дії підрядника чи проєктанта. Договірне встановлення такого обов’язку за відсутності законодавчої підстави суперечить ч. 1 ст. 541 ЦК України. Суперечність принципу свободи договору - Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов, однак ця свобода обмежена вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Умова про солідарну відповідальність Виконавця за дії підрядника, включена всупереч ст. 541 ЦК України, є такою, що виходить за межі допустимої договірної свободи та підлягає виключенню або приведенню у відповідність до закону.!!!!! Суперечність умови про солідарну відповідальність вимогам законодавства про публічні закупівлі - Окрім невідповідності положенням Цивільного кодексу України, включення до проєктів договорів (Додаток №1 до тендерної документації) умови про солідарну відповідальність Виконавця за дії третьої особи, з якою у Виконавця відсутні договірні відносини, суперечить принципам та вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), а саме ст. 3, ч. 3 ст. 5 та ч. 4 ст. 22 Закону. Тендерна документація як джерело прихованої дискримінації учасників - Відповідно до ст. 3 Закону, закупівлі здійснюються, зокрема, на принципах недискримінації учасників, об’єктивного та неупередженого визначення переможця, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. Частиною третьою ст. 5 Закону прямо заборонено встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Частина четверта ст. 22 Закону встановлює, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Проєкти договорів є невід’ємною складовою тендерної документації (Додаток №1) і, відповідно, підпорядковуються тим самим вимогам щодо недискримінаційності та відсутності необґрунтованих обмежень конкуренції, що і технічні та кваліфікаційні вимоги тендерної документації. Умова про солідарну відповідальність Виконавця за дії третьої особи, включена без законних підстав, формує прихований та непрогнозований фінансовий ризик, розмір якого учасник закупівлі не може достовірно оцінити на етапі підготовки тендерної пропозиції, оскільки цей розмір залежить від дій особи, яку учасник не контролює і з якою не перебуває у договірних відносинах. Такий прихований ризик має дискримінаційний ефект: він створює нерівні умови для учасників залежно від їхньої готовності прийняти на себе непрогнозовану та юридично необґрунтовану відповідальність за дії третьої особи, а також від наявності в учасника ресурсів для покриття потенційних штрафних санкцій у розмірі 150% вартості робіт та пені 1% на день, не пов’язаних з обсягом та вартістю власне послуг Виконавця. За визначенням Верховного Суду, дискримінація полягає у створенні нерівних умов для конкретної особи або групи осіб серед інших, що прямо кореспондує з наслідками застосування спірної умови. Джерело: Постанова Верховного Суду від 29.01.2021 у справі №640/1042/19 — огляд практики щодо дискримінаційних вимог у тендерній документації (https://tndr.com.ua/article/diskriminaczijni-vimogi-v-tendernij-dokumentaczii/ ) Стандарт Верховного Суду щодо оцінки дискримінаційності умов тендерної документації - Верховний Суд у постанові від 28.10.2020 у справі №640/4170/19 вказав, що дії замовника щодо встановлення у документації вимог, які обмежують коло потенційних учасників без об’єктивного зв’язку з предметом закупівлі, порушують ч. 3 ст. 5 та ч. 4 ст. 22 Закону, а також принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості, передбачені ст. 3 Закону. Застосовуючи цей стандарт до цієї закупівлі, слід зазначити: на відміну від технічних вимог до предмета закупівлі, які можуть об’єктивно обумовлюватися специфікою об’єкта, умова про солідарну відповідальність за дії третьої особи не має жодного об’єктивного зв’язку з предметом договору про надання послуг нагляду/консультування і, відповідно, не може вважатися виправданою специфікою закупівлі. Джерело: Постанова Верховного Суду від 28.10.2020 у справі №640/4170/19 (https://iplex.com.ua/doc.php?regnum=92482697 ) Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 12.08.2021 у справі №640/4699/19, де вимогу тендерної документації, яка автоматично виключала кваліфікованих учасників без об’єктивного обґрунтування, кваліфіковано як штучне обмеження конкуренції. У постанові від 08.08.2023 у справі №640/20841/21 Верховний Суд визнав дискримінаційною вимогу, що фактично відповідала можливостям лише одного постачальника. В обох випадках визначальним критерієм було не формальне формулювання вимоги, а її фактичний ефект — необґрунтоване звуження кола учасників, здатних відповідати умові на рівних засадах. Джерело: Огляд практики Верховного Суду щодо встановлення дискримінаційних вимог у тендерній документації, включно зі справами №640/4699/19 та №640/20841/21 (https://tndr.com.ua/article/praktika-verhovnogo-sudu-shhodo-vstanovlennya-diskriminaczijnih-vimog-v-td/ ) Застосовуючи цей самий критерій «фактичного ефекту» до спірної умови про солідарну відповідальність: вона не обумовлена об’єктивними характеристиками об’єкта будівництва чи специфікою послуг нагляду/консультування, а покладає на невизначене коло учасників непрогнозований ризик за дії третьої особи, що є ознакою необґрунтованого обмеження конкуренції у розумінні наведеної практики Верховного Суду. Правові наслідки та механізм захисту прав учасника - З урахуванням викладеного, учасник закупівлі вважає за доцільне звернутися до Замовника з проханням привести проєкти договорів у відповідність до вимог законодавства до закінчення строку подання тендерних пропозицій — шляхом надання роз’яснень або внесення змін до тендерної документації в порядку, передбаченому Законом. Це дозволить усунути виявлену суперечність у конструктивному порядку, без необхідності подальшого оскарження. Разом з тим, звертаємо увагу, що у разі залишення спірної умови без змін учасник закупівлі має право звернутися зі скаргою до постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель відповідно до ст. 18 Закону — органу, до виключної компетенції якого віднесено розгляд скарг щодо дискримінаційних умов тендерної документації, а також оскаржити відповідні положення в судовому порядку. : Джерело: https://zor.gov.ua/sites/default/files/upload/antikor/Памятка%20Дискримінаційні%20вимоги.pdf Додаткові зауваження щодо заходів відповідальності - Окремо звертаємо увагу Замовника на розмір заходів відповідальності, передбачених п. 6.1 проєкту договору (з інженером-консультантом): • штраф у розмірі 150% суми збитків/вартості робіт, виконаних з порушенням — у поєднанні із солідарною відповідальністю за дії третьої особи це призводить до непропорційного та економічно необґрунтованого фінансового навантаження на Виконавця послуг контролю; • пеня у розмірі 1% від суми договору за кожен день порушення — за відсутності верхньої межі загальної суми пені такий розмір відповідальності (365% річних) не відповідає критерію співмірності наслідків порушення зобов’язання розміру збитків, закріпленому в ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України. Зазначені умови посилюють невідповідність проєктів договорів вимогам законодавства та збільшують ризики учасника закупівлі, пов’язані з участю у процедурі та виконанням договору. Правові наслідки виявленої суперечності Включення до тендерної документації проєкту договору, які містять умови, що суперечать імперативним нормам Цивільного кодексу України, має такі правові наслідки: 1. створює правову невизначеність щодо обсягу відповідальності учасника у разі укладення договору за результатами закупівлі; 2. ускладнює або унеможливлює коректне визначення учасником закупівлі рівня комерційних ризиків та формування цінової пропозиції, оскільки потенційна відповідальність виходить за межі предмета та вартості власне послуг з нагляду/консультування; 3. у разі укладення договору на запропонованих умовах — надає підстави для визнання відповідного пункту договору недійсним відповідно до ст. 203, 215 Цивільного кодексу України як такого, що суперечить актам цивільного законодавства; 4. відповідно до ч. 3 ст. 6, ст. 627 ЦК України та загальних засад добросовісності (ст. 3 ЦК України) Замовник, як сторона, що визначає умови тендерної документації, зобов’язаний забезпечити відповідність проєктів договорів вимогам чинного законодавства. На підставі викладеного, положення п. 6.1 проєкту договору на роботи з надання послуг інженера-консультанта у будівництві , якими на Виконавця покладається солідарна відповідальність разом з проєктантом/підрядником за наслідки неналежного виконання ними робіт, суперечать ст. 541, 610, 611, 623, 837, 858 Цивільного кодексу України та не мають законодавчого підґрунтя. Окрім того, з урахуванням викладеного вище, зазначена умова створює прихований, непрогнозований та дискримінаційний за своїм фактичним ефектом ризик для учасників закупівлі, що суперечить ст. 3, ч. 3 ст. 5 та ч. 4 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі», що відповідає стандарту оцінки дискримінаційних умов тендерної документації, сформованому Верховним Судом у постановах від 28.10.2020 у справі №640/4170/19, від 12.08.2021 у справі №640/4699/19 та від 08.08.2023 у справі №640/20841/21. У зв’язку з викладеним пропонуємо Замовнику: 1. виключити з п. 6.1 проєкту договору на роботи з надання послуг інженера-консультанта у будівництві положення про солідарну відповідальність Виконавця разом з проєктантом/підрядником за наслідки неналежного виконання ними робіт; 2. привести розмір штрафних санкцій (штраф, пеня) у відповідність до принципу співмірності наслідків порушення зобов’язання, встановленого ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України; 3. внести відповідні зміни до проєктів договорів шляхом оприлюднення роз’яснень до тендерної документації в порядку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі», до закінчення строку подання тендерних пропозицій. У разі залишення зазначених положень без змін учасник закупівлі залишає за собою право звернутися зі скаргою до Антимонопольного комітету України (постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель) відповідно до ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі», а також оскаржити відповідні умови в судовому порядку.

Дата оприлюднення звернення: 07.07.2026 14:31

Замовнику не зрозуміло яким чином вимоги тендерної документації та проекту договору звужують коло потенційних учасників, та вашу участь зокрема. Наголошуємо, шо відповідальність в договорі настає виключно у разі НЕ НАЛЕЖНОГО виконання сторонами своїх зобов’язань! Якщо ж Виконавець належним чином виконує умови Договору, відповідальність сторін не може бути застосована!!

Дата оприлюднення відповіді: 10.07.2026 16:22

Звернення за тендером: Роботи з надання послуг інженера-консультанта, необхідних для здійснення будівництва об'єкту: «Нове будівництво водоводу від КНФС до ВНС-2 у м. Дніпрі» (Код ДК 021:2015 71530000-2 - Консультаційні послуги в галузі будівництва)

Тема: Неточності в проекті Договору

Зміст: Шановний Замовнику. В проекті Договору (додаток №1 до даної тендерної документації) вказано: в пункті 1.1 що предметом Договору є : «Роботи з надання послуг інженера-консультанта, необхідних для здійснення будівництва об’єкту «……….». Одночасно з цим в пункті 1.2 проекту договору вказано, що Роботи з надання послуг інженера-консультанта виконуються на етапі проектування, до моменту отримання експертного звіту. Просимо Замовника надати роз’яснення чи вірно ми трактуємо проект Договору, а саме чи вірно що інженер-консультант буде надавати свої послуги лише на етапі проектування? В разі якщо це так, просимо внести відповідні зміни до Додатку №1 до проекту Договору та до Додатку №2 до проекту Договору та вказати там в назвах додатків, а саме вказати «на етапі проектування» .

Дата оприлюднення звернення: 08.07.2026 08:45

Звертаємо Вашу увагу, що Додатки є невід’ємною частиною Договору, тому назви в Додатках повинні відповідати назві предмету закупівлі та, відповідно, предмету Договору. Отже, зміна назви предмету закупівлі в Додатках буде суперечити предмету закупівлі Договору. Також, наголошуємо, що вимоги стосовно виконання робіт, відповідно до предмету закупівлі, містяться в проекті Договору.

Дата оприлюднення відповіді: 10.07.2026 16:24

Тема: Виконання зобовязань

Зміст: Як видно з питання одного з потенційних учасників, питання саме в тому, що щтрафні санкції застосовуються саме при умові неналежного виконання договору третьої сторони. Тобто якщо договір буде належно виконаний майбутнім інженером консультантом, але з певних причин договір генпідрядний не буде виконано належним чином інженер-консультант підпадає під штрафні санкції!!! Просимо внести зміни, оскільки проект договору суперечить діючому законодавству не можуть накладатися штрафні санкції за дії третіх осіб, які не є учасниками даного договору!!!

Дата оприлюднення звернення: 13.07.2026 08:21

Шановний учаснику! Відповідальність за не якісне виконання своїх обов’язків інженера-консультанта передбачена проектом Договору, відповідно до Цивільного кодексу України. Зазначимо, що від якості надання послуг інженера-консультанта напряму залежить якість розробленої проектної документації. Тож відповідальність, покладена на Виконавця за неналежне виконання своїх функцій інженера-консультанта, обумовлена тим, що убезпечує Замовника, зокрема, від отримання не якісної проектної документації, в результаті не якісного надання послуг інженера-консультанта.

Дата оприлюднення відповіді: 15.07.2026 22:40

Тема: ПОВТОРНИЙ ЗАПИТ НА РОЗ’ЯСНЕННЯ ТЕНДЕРНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ щодо суперечності умов проєктів договорів у складі тендерної документації на закупівлю робіт з будівництва об’єкта «Нове будівництво водоводу від КНФС до ВНС-2 у м. Дніпрі»

Зміст: Номер (ідентифікатор) закупівлі в системі Prozorro: [UA-2026-07-03-005805-a] На наш запит на роз’яснення тендерної документації від [07 липня 2026] Замовником надано відповідь такого змісту :«Замовнику не зрозуміло яким чином вимоги тендерної документації та проекту договору звужують коло потенційних учасників, та вашу участь зокрема. Наголошуємо, що відповідальність в договорі настає виключно у разі НЕ НАЛЕЖНОГО виконання сторонами своїх зобов’язань! Якщо ж Виконавець належним чином виконує умови Договору, відповідальність сторін не може бути застосована!» Розглянувши надану відповідь, змушені констатувати, що вона не є роз’ясненням по суті порушеного питання. Замовник відповів на питання, яке ми не ставили (про відповідальність за власні дії), і залишив без будь-якої оцінки питання, яке було поставлене прямо (про солідарну відповідальність за дії третьої особи). Таке роз’яснення не може вважатися наданим у розумінні статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки не усуває невизначеності умов тендерної документації, а лише відтворює загальну норму цивільного права, що взагалі не була предметом спору. У зв’язку з цим, керуючись частиною першою статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі», повторно звертаємося із запитом щодо роз’яснення та наводимо уточнення предмета спору, наполягаючи на змістовній відповіді по кожному з пунктів нижче. 1. Предмет запиту стосується не власної, а солідарної відповідальності за дії третьої особи Відповідь Замовника виходить з того, що відповідальність Виконавця настає лише за неналежне виконання ним власних зобов’язань. Із цим твердженням, взятим окремо, ми не сперечаємося — воно відповідає загальному принципу цивільного права. Проблема, яку ми порушили, полягає в іншому і Замовником не розглянута. Пункт 6.1 проєкту договору на роботи з надання послуг інженера-консультанта встановлюють не відповідальність Виконавця за власні дії, а солідарну відповідальність Виконавця РАЗОМ із проєктантом/підрядником — третьою особою, з якою Виконавець не перебуває у договірних відносинах, дії якої Виконавець не контролює і на дії якої Виконавець не має жодного правового або фактичного впливу. Це принципова відмінність. За змістом оскаржуваного пункту, Виконавець може повністю, своєчасно та належним чином виконати усі свої власні договірні зобов’язання з нагляду, консультування чи контролю — і водночас понести відповідальність (сплатити штраф, пеню, відшкодувати збитки) виключно через те, що підрядник чи проєктант — окрема юридична особа, обрана та контрольована самим Замовником — неналежно виконав своє власне зобов’язання. Твердження Замовника про те, що «відповідальність сторін не може бути застосована» до Виконавця, який належним чином виконує договір, прямо суперечить буквальному тексту пункту 6.1, який передбачає солідарний, а не персональний, характер відповідальності. 2. Механізм звуження кола потенційних учасників Замовник просить пояснити, яким чином оскаржувана умова звужує коло потенційних учасників. Пояснюємо механізм такого впливу. Умова про солідарну відповідальність за дії третьої особи покладає на учасника закупівлі фінансовий ризик, розмір якого об’єктивно неможливо оцінити та прорахувати на етапі підготовки тендерної пропозиції, оскільки цей розмір залежить не від власних дій учасника, а від майбутньої, наразі невідомої поведінки іншої особи — підрядника чи проєктанта, з яким учасник не має договірних відносин і чию діяльність він не має правових інструментів контролювати. У поєднанні з передбаченими пунктом 6.1 заходами відповідальності — штрафом у розмірі 150% та пенею у розмірі 1% від суми договору за кожен день порушення без верхньої межі (що в перерахунку становить 365% річних) — потенційний обсяг такого непрогнозованого ризику є значним і не обмеженим. Раціональний господарюючий суб’єкт, оцінюючи участь у закупівлі, враховує сукупність договірних ризиків. Коли один з таких ризиків є принципово непрогнозованим (залежить від дій третьої особи) та потенційно необмеженим за розміром, це призводить до одного з двох наслідків: (1) учасники, які не мають фінансового запасу міцності для покриття такого непрогнозованого ризику, відмовляються від участі в закупівлі; або (2) учасники, які продовжують участь, закладають у ціну тендерної пропозиції премію за прийнятий на себе ризик, що спотворює цінову конкуренцію та суперечить меті процедури закупівлі — визначенню найбільш економічно вигідної пропозиції за умов рівної конкуренції. Обидва наслідки означають фактичне (а не формальне) звуження кола учасників, здатних та готових брати участь у закупівлі на рівних умовах — незалежно від того, що текст умови не містить прямої вказівки на конкретного учасника чи прямої кваліфікаційної вимоги. Саме це і є дискримінаційним ефектом у розумінні законодавства про публічні закупівлі та практики Верховного Суду, викладеної нижче. Стосовно участі саме нашої компанії: ми готові та спроможні прийняти на себе відповідальність за належне виконання власних зобов’язань з нагляду/консультування у повному обсязі. Водночас ми не можемо прийняти на себе непрогнозований та потенційно необмежений обсяг відповідальності за дії третьої особи, яку ми не обираємо, з якою не укладаємо договір і діяльність якої не контролюємо, — це виходить за межі комерційно обґрунтованого ризику та створює підстави для виключення нашої участі саме через наявність цієї умови, а не через відсутність кваліфікації чи спроможності виконати власні договірні зобов’язання. Відповідно до статті 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов’язок виникає лише у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов’язання. Предмети зобов’язань Виконавця послуг нагляду/консультування та підрядника/проєктанта є самостійними, подільними та протилежними за функцією (контроль — проти виконання робіт), а тому об’єктивних підстав для покладення на Виконавця солідарного обов’язку за дії третьої особи не існує. Відповідно до статей 610, 611 та 623 Цивільного кодексу України, особа відповідає за порушення власного зобов’язання, а не за дії третіх осіб, з якими вона не перебуває у зобов’язальних відносинах. Таким чином, пункт 6.1 у чинній редакції встановлює договірну конструкцію, яка не має правових підстав у цивільному законодавстві України та не може розглядатися як звичайна (стандартна) умова відповідальності — це самостійна, додаткова та економічно необґрунтована форма покладення ризику на Виконавця. Додатково зауважуємо: стаття 618 Цивільного кодексу України прямо передбачає, що боржник відповідає за порушення зобов’язання іншими особами лише тоді, коли на цих осіб було покладено виконання зобов’язання боржника в розумінні статті 528 цього Кодексу. У відносинах Виконавця (інженера-консультанта) із проєктантом такого покладення виконання немає: Виконавець не доручає проєктанту виконання власного зобов’язання з нагляду/консультування, не обирає проєктанта і не може заміняти виконавця цього зобов’язання. Отже, застосування конструкції статті 618 Цивільного кодексу України до цих відносин також позбавлене підстав, а посилання Замовника на будь-яку загальну норму про відповідальність за дії третіх осіб не може обґрунтувати оскаржуваний пункт 6.1. 3. Правова оцінка за критерієм Верховного Суду Верховний Суд у постановах від 28.10.2020 у справі №640/4170/19, від 12.08.2021 у справі №640/4699/19 та від 08.08.2023 у справі №640/20841/21 послідовно застосовує критерій «фактичного ефекту» вимоги тендерної документації: визначальним є не формальне формулювання умови (у цьому разі — формулювання, яке зовні виглядає як загальна умова відповідальності), а те, чи призводить ця умова до необґрунтованого звуження кола учасників, здатних відповідати їй на рівних засадах. Спірна умова про солідарну відповідальність не обумовлена об’єктивними характеристиками об’єкта будівництва чи специфікою послуг нагляду/консультування, не має жодного техніко-економічного обґрунтування у тендерній документації та не встановлює верхньої межі можливого фінансового навантаження. За сукупністю цих ознак умова відповідає критеріям дискримінаційності, встановленим частиною четвертою статті 5 та частиною четвертою статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», якими замовникам прямо заборонено встановлювати будь-які дискримінаційні вимоги до учасників та включати до тендерної документації вимоги, що обмежують конкуренцію. Джерело: Постанова Верховного Суду від 28.10.2020 у справі №640/4170/19 (iplex.com.ua) (https://iplex.com.ua/doc.php?regnum=92482697) Джерело: Огляд практики Верховного Суду щодо дискримінаційних вимог у тендерній документації (tndr.com.ua) (https://tndr.com.ua/article/praktika-verhovnogo-sudu-shhodo-vstanovlennya-diskriminaczijnih-vimog-v-td/) З огляду на викладене, вважаємо, що збереження пункту 6.1 у чинній редакції в тендерній документації після отримання цього повторного запиту, за відсутності його змістовної правової оцінки Замовником, створює самостійні підстави для кваліфікації дій Замовника як таких, що порушують частину четверту статті 5 та частину четверту статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», з усіма процесуальними наслідками, передбаченими статтею 18 цього Закону. 4. Вичерпний перелік прийнятних форм відповіді Замовника З метою уникнення повторення ситуації, коли надана відповідь не стосується поставленого питання, прямо визначаємо, що відповіддю на цей запит у розумінні статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» може вважатися лише одна (або декілька) з наведених нижче дій Замовника. Будь-яка інша відповідь — зокрема відповідь на питання, яке не було поставлене, загальне посилання на норми цивільного права без їх застосування до фактичних обставин цього звернення, або мовчання — вважатиметься ненаданням роз’яснення по суті із усіма наслідками, зазначеними у розділі «Прохання» та в останньому абзаці цього запиту. 1. Внесення змін до тендерної документації шляхом виключення з пункту 6.1 зазначеного договору положення про солідарну відповідальність Виконавця за дії проєктанта/підрядника — тобто повне задоволення вимоги, викладеної у розділі «Прохання» нижче; 2. Надання письмового роз’яснення, яке містить конкретну правову підставу (норму закону або договору у розумінні статті 541 Цивільного кодексу України) для покладення на Виконавця солідарної відповідальності за дії третьої особи, з якою Виконавець не перебуває у договірних відносинах, не обирає її та не контролює — з одночасним поясненням, чому механізм контролю, наявний у Підрядника щодо субпідрядника (п. 6.3.7, розділ 15 договору підряду), є юридично зайвим для встановлення аналогічної відповідальності Виконавця послуг інженера-консультанта; 3. Письмове визнання обґрунтованості викладених доводів із зобов’язанням внести відповідні зміни до тендерної документації та зазначенням конкретного строку такого внесення, який не перевищує строку, встановленого законодавством до закінчення подання тендерних пропозицій. Наголошуємо: відповідь, яка відтворює загальні положення законодавства без їх застосування до фактичних обставин цього запиту (за зразком отриманої нами попередньої відповіді), відповідь на питання, яке не ставилося, або відповідь без конкретної правової підстави чи конкретного строку виправлення — не є жодним з трьох допустимих варіантів, наведених вище, і буде розглядатися нами як фактична відмова у наданні роз’яснення. Прохання (клопотання). З урахуванням наведених уточнень повторно просимо надати роз’яснення тендерної документації та внести відповідні зміни до неї шляхом: 1. виключення з пункту 6.1 проєкту договору на роботи з надання послуг інженера-консультанта у будівництві положень про солідарну відповідальність Виконавця РАЗОМ з проєктантом/підрядником за наслідки неналежного виконання останніми своїх власних робіт, зберігши при цьому відповідальність Виконавця за неналежне виконання ним власних договірних зобов’язань; 2. приведення розміру штрафних санкцій (штраф, пеня) у відповідність до принципу співмірності наслідків порушення зобов’язання, встановленого частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України; 3. оприлюднення відповідних роз’яснень та/або змін до тендерної документації в порядку та строки, визначені Законом України «Про публічні закупівлі», до закінчення строку подання тендерних пропозицій. На підтвердження системного (а не випадкового) характеру виявленої суперечності додатково додаємо порівняльний аналіз аналогічного положення проєкту договору підряду на будівництво того самого об’єкта (Додаток №1), який демонструє, що для субпідрядних відносин застосовано юридично коректну модель відповідальності, тоді як до послуг інженера-консультанта — некоректну. Наголошуємо, що це звернення продиктоване не намаганням ускладнити процедуру закупівлі, а прагненням усунути правову невизначеність до її виникнення у формі спору. Усунення виявленої суперечності відповідає, перш за все, інтересам самого Замовника: воно розширює коло потенційних учасників, посилює цінову конкуренцію за предмет закупівлі та знімає ризик оскарження процедури на більш пізній та більш чутливій для Замовника стадії (після розкриття пропозицій або визначення переможця). Ми залишаємось відкритими до оперативного врегулювання цього питання шляхом роз’яснення та/або внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій. Водночас, з огляду на те, що це звернення є повторним, а надана раніше відповідь не усунула по суті порушеного питання, прямо зазначаємо: за відсутності змістовної відповіді по кожному з наведених пунктів та/або відповідних змін до тендерної документації протягом строку, встановленого статтею 23 Закону України «Про публічні закупівлі», ми без додаткового попередження звернемося зі скаргою до постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель відповідно до статті 18 цього Закону, а також реалізуємо право на судове оскарження відповідних положень тендерної документації. Витрати часу та ресурсів, пов’язані з таким оскарженням, є прямим наслідком нездійснення Замовником свого обов’язку щодо надання змістовного роз’яснення, а не наших дій. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ системної асиметрії конструкції відповідальності за дії третіх осіб у проєктах договорів тендерної документації на об’єкті «Нове будівництво водоводу від КНФС до ВНС-2 у м. Дніпрі» Замовник: КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 03341305) Тендер №1 (підряд, будівництво): UA-2026-04-29-009501-a Тендер №2 (послуги інженера-консультанта): UA-2026-07-03-005805-a 1. Мета аналізу У межах підготовки до участі у закупівлі послуг інженера-консультанта (тендер UA-2026-07-03-005805-a) нами раніше було звернено увагу Замовника на суперечність, закладену в п. 6.1 проєкту договору: покладення на Виконавця (інженера-консультанта) солідарної відповідальності за дії проєктанта — третьої особи, з якою Виконавець не перебуває у договірних відносинах. Замовник у відповіді на попереднє звернення зазначив, що не розуміє механізму, за яким подібні умови можуть звужувати коло потенційних учасників. З метою надання Замовнику додаткового, об’єктивного та документально підтвердженого аргументу нами проведено порівняльний аналіз відповідного положення з аналогічним за призначенням проєктом договору підряду на будівництво того самого об’єкта (тендер UA-2026-04-29-009501-a), оприлюдненим тим самим Замовником у складі тендерної документації паралельної закупівлі. Обидва документи походять від одного Замовника, стосуються одного об’єкта будівництва та розроблені в межах єдиної системи договірних відносин за проєктом. 2. Порівняння Конструкція відповідальності за дії третіх осіб: 1) Договір послуг інженера-консультанта (тендер UA-2026-07-03-005805-a, п. 6.1) - «Виконавець (солідарний боржник) солідарно відповідає разом з проектантом… за всі наслідки неналежного виконання таким проектантом зазначених робіт» (п. 6.1); - Договір підряду на будівництво (тендер UA-2026-04-29-009501-a, розділи 6, 15) - «Підрядник несе перед Замовником відповідальність за дії субпідрядників такою ж мірою, як і за свої власні дії» (п. 6.3.7); аналогічно п. 6.3.1; 2) Чи є договірний зв’язок із третьою особою, за яку відповідають: - Договір послуг інженера-консультанта (тендер UA-2026-07-03-005805-a, п. 6.1) - Ні. Проєктанта визначає та контролює Замовник/Підрядник; Виконавець (ІК) не укладає з ним договір і не обирає його; - Договір підряду на будівництво (тендер UA-2026-04-29-009501-a, розділи 6, 15) - Так. Субпідрядника залучає, обирає та контролює сам Підрядник на підставі власного субпідрядного договору. 3) Чи є у відповідальної особи інструменти контролю/впливу: - Договір послуг інженера-консультанта (тендер UA-2026-07-03-005805-a, п. 6.1) - Ні. ІК здійснює лише нагляд/консультування, без права давати обов’язкові вказівки проєктанту та без договірного механізму стягнення з нього; - Договір підряду на будівництво (тендер UA-2026-04-29-009501-a, розділи 6, 15) - Так. Підрядник має договірні механізми контролю субпідрядника, право вимагати усунення недоліків, стягувати санкції за субпідрядним договором. 4) Розділ відповідальності у структурі договору: - Договір послуг інженера-консультанта (тендер UA-2026-07-03-005805-a, п. 6.1) - Єдиний п. 6.1 «Відповідальність Сторін» — солідарність закладена як основний і єдиний механізм; - Договір підряду на будівництво (тендер UA-2026-04-29-009501-a, розділи 6, 15) - Розгалужений розділ 15 (10 пунктів) — відповідальність виключно за власні порушення: строки, якість, аванс, збереження майна; жодного слова «солідарність». 5) Штраф за виявлені порушення: - Договір послуг інженера-консультанта (тендер UA-2026-07-03-005805-a, п. 6.1) - 150% суми збитків, понесених Замовником — включно з наслідками дій проєктанта; - Договір підряду на будівництво (тендер UA-2026-04-29-009501-a, розділи 6, 15) - 5–7% вартості неякісно виконаних/невиконаних робіт — виключно за власні порушення Підрядника (п. 15.2, 15.3). 6) Пеня за кожен день порушення: - Договір послуг інженера-консультанта (тендер UA-2026-07-03-005805-a, п. 6.1) - 1% від суми договору за кожен день — без верхньої межі (365% річних); - Договір підряду на будівництво (тендер UA-2026-04-29-009501-a, розділи 6, 15) - 1% від вартості невиконаних робіт (п. 15.2) — прив’язана до обсягу власного порушення, а не до повної суми договору. 3. Висновок з порівняння: системна, а не випадкова асиметрія Аналіз показує, що Замовник у межах одного й того самого проєкту застосовує дві принципово різні моделі відповідальності за дії третіх осіб. У проєкті договору підряду закладена юридично коректна модель: Підрядник відповідає перед Замовником за дії субпідрядників «такою ж мірою, як і за свої власні дії» (п. 6.3.7), але ця відповідальність є похідною від наявності прямого договірного зв’язку — Підрядник сам обирає субпідрядника, укладає з ним договір, має право контролю та договірні інструменти для стягнення з нього компенсації. Такий підхід повністю узгоджується зі статтею 528 Цивільного кодексу України (виконання зобов’язання боржником, покладеним на іншу особу, залишає боржника відповідальним) та є звичайною діловою практикою в будівництві. У проєкті договору послуг інженера-консультанта застосована принципово інша модель: Виконавець (ІК) визнається солідарним боржником разом із проєктантом, хоча між ІК та проєктантом відсутній договір, відсутнє право вибору цієї особи, відсутнє право контролю чи стягнення. Це не похідна, а первинна, штучно покладена відповідальність за дії особи, повністю поза сферою впливу Виконавця. Той факт, що в межах одного проєкту та одного Замовника коректна модель (субпідряд) співіснує з некоректною моделлю (солідарність без договірного зв’язку), свідчить, що включення оскаржуваного пункту 6.1 до договору інженера-консультанта не є ані технічною помилкою, ані стандартною галузевою практикою самого Замовника, а є довільним і юридично необґрунтованим покладанням невластивого ризику виключно на одну категорію учасників закупівлі. 4. Відповідь на питання Замовника щодо звуження кола учасників Порівняння додатково підтверджує раніше наведений механізм звуження кола учасників. Учасник, який претендує на роль інженера-консультанта, не має договірних інструментів впливу на проєктанта (на відміну від Підрядника, який має інструменти впливу на власного субпідрядника), а отже не здатний ані запобігти порушенню з боку проєктанта, ані оцінити ймовірність і розмір потенційної відповідальності на етапі підготовки тендерної пропозиції. Такий непрогнозований та неконтрольований ризик є специфічним додатковим бар’єром входу, який не застосовується до учасників тендеру на підряд у тій самій частині взаємовідносин, і об’єктивно відсіює або цінове дискримінує учасників, що не готові прийняти на себе відповідальність за дії, які вони не можуть контролювати. Відповідно до критерію «фактичного ефекту», застосованого Верховним Судом у постановах від 28.10.2020 у справі №640/4170/19, від 12.08.2021 у справі №640/4699/19 та від 08.08.2023 у справі №640/20841/21, вирішальним є не формальне текстове формулювання умови, а її фактичний вплив на коло учасників, здатних відповідати їй на рівних засадах. Наявність в межах одного проєкту коректно побудованої альтернативи (розділ 15 та п. 6.3.7 договору підряду) є прямим доказом того, що технічна можливість уникнути дискримінаційного ефекту існувала та була реалізована Замовником саме для підрядних відносин, але не для відносин з інженером-консультантом. Джерело: Постанова Верховного Суду від 28.10.2020 у справі №640/4170/19 (iplex.com.ua) (https://iplex.com.ua/doc.php?regnum=92482697) Джерело: Огляд практики Верховного Суду щодо дискримінаційних вимог у тендерній документації (tndr.com.ua) (https://tndr.com.ua/article/praktika-verhovnogo-sudu-shhodo-vstanovlennya-diskriminaczijnih-vimog-v-td/) Джерело: Тендер UA-2026-04-29-009501-a (підряд на будівництво) — prozorro.gov.ua (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2026-04-29-009501-a) Джерело: Тендер UA-2026-07-03-005805-a (послуги інженера-консультанта) — prozorro.gov.ua (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2026-07-03-005805-a) 5. Правові підстави Відповідно до статті 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов’язок виникає лише у випадках, встановлених договором або законом. У випадку субпідряду солідарність (у формі "відповідальності такою ж мірою") виникає в межах договірних відносин, які Підрядник сам створює; у випадку інженера-консультанта такі договірні відносини із проєктантом відсутні, а отже відсутня і законна підстава для солідарності. Відповідно до частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація не може містити вимог, що призводять до необґрунтованого обмеження конкуренції та дискримінації учасників. Виявлена асиметрія — коли аналогічний за призначенням механізм захисту інтересів Замовника реалізований по-різному для різних категорій учасників одного проєкту без об’єктивного обґрунтування — посилює висновок про дискримінаційний характер п. 6.1 договору інженера-консультанта. 6. Пропозиція Наведений порівняльний аналіз додається як безпосередня відповідь на запит Замовника щодо механізму звуження кола учасників, а також як підстава для приведення п. 6.1 проєкту договору інженера-консультанта у відповідність до моделі, вже коректно реалізованої самим Замовником у розділі 15 та п. 6.3.7 проєкту договору підряду. Приведення умов у відповідність не потребує перегляду інших положень тендерної документації та може бути здійснено шляхом внесення точкових змін до одного пункту договору.

Дата оприлюднення звернення: 13.07.2026 17:18

Дата оприлюднення відповіді: 15.07.2026 22:41

Зміст: Номер (ідентифікатор) закупівлі в системі Prozorro: [UA-2026-07-03-006148-a] На наш запит на роз’яснення тендерної документації від [07 липня 2026] Замовником надано відповідь такого змісту (цитується): «Замовнику не зрозуміло яким чином вимоги тендерної документації та проекту договору звужують коло потенційних учасників, та вашу участь зокрема. Наголошуємо, що відповідальність в договорі настає виключно у разі НЕ НАЛЕЖНОГО виконання сторонами своїх зобов’язань! Якщо ж Виконавець належним чином виконує умови Договору, відповідальність сторін не може бути застосована!» Розглянувши надану відповідь, змушені констатувати, що вона не є роз’ясненням по суті порушеного питання. Замовник відповів на питання, яке ми не ставили (про відповідальність за власні дії), і залишив без будь-якої оцінки питання, яке було поставлене прямо (про солідарну відповідальність за дії третьої особи). Таке роз’яснення не може вважатися наданим у розумінні статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки не усуває невизначеності умов тендерної документації, а лише відтворює загальну норму цивільного права, що взагалі не була предметом спору. У зв’язку з цим, керуючись частиною першою статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі», повторно звертаємося із запитом щодо роз’яснення та наводимо уточнення предмета спору, наполягаючи на змістовній відповіді по кожному з пунктів нижче. 1. Предмет запиту стосується не власної, а солідарної відповідальності за дії третьої особи Відповідь Замовника виходить з того, що відповідальність Виконавця настає лише за неналежне виконання ним власних зобов’язань. Із цим твердженням, взятим окремо, ми не сперечаємося — воно відповідає загальному принципу цивільного права. Проблема, яку ми порушили, полягає в іншому і Замовником не розглянута. Пункт 6.1 проєкту договору на здійснення технічного нагляду встановлюють не відповідальність Виконавця за власні дії, а солідарну відповідальність Виконавця РАЗОМ із проєктантом/підрядником — третьою особою, з якою Виконавець не перебуває у договірних відносинах, дії якої Виконавець не контролює і на дії якої Виконавець не має жодного правового або фактичного впливу. Це принципова відмінність. За змістом оскаржуваного пункту, Виконавець може повністю, своєчасно та належним чином виконати усі свої власні договірні зобов’язання з нагляду чи контролю — і водночас понести відповідальність (сплатити штраф, пеню, відшкодувати збитки) виключно через те, що підрядник — окрема юридична особа, обрана та контрольована самим Замовником — неналежно виконав своє власне зобов’язання. Твердження Замовника про те, що «відповідальність сторін не може бути застосована» до Виконавця, який належним чином виконує договір, прямо суперечить буквальному тексту пункту 6.1, який передбачає солідарний, а не персональний, характер відповідальності. Відповідно до статті 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов’язок виникає лише у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов’язання. Предмети зобов’язань Виконавця послуг нагляду та підрядника/проєктанта є самостійними, подільними та протилежними за функцією (контроль — проти виконання робіт), а тому об’єктивних підстав для покладення на Виконавця солідарного обов’язку за дії третьої особи не існує. Відповідно до статей 610, 611 та 623 Цивільного кодексу України, особа відповідає за порушення власного зобов’язання, а не за дії третіх осіб, з якими вона не перебуває у зобов’язальних відносинах. Таким чином, пункт 6.1 у чинній редакції встановлює договірну конструкцію, яка не має правових підстав у цивільному законодавстві України та не може розглядатися як звичайна (стандартна) умова відповідальності — це самостійна, додаткова та економічно необґрунтована форма покладення ризику на Виконавця. Додатково зауважуємо: стаття 618 Цивільного кодексу України прямо передбачає, що боржник відповідає за порушення зобов’язання іншими особами лише тоді, коли на цих осіб було покладено виконання зобов’язання боржника в розумінні статті 528 цього Кодексу. У відносинах Виконавця (технічного нагляду) із підрядником будівництва такого покладення виконання немає: Виконавець не доручає підряднику будівництва виконання власного зобов’язання з нагляду, не обирає підрядника будівництва і не може заміняти виконавця цього зобов’язання. Отже, застосування конструкції статті 618 Цивільного кодексу України до цих відносин також позбавлене підстав, а посилання Замовника на будь-яку загальну норму про відповідальність за дії третіх осіб не може обґрунтувати оскаржуваний пункт 6.1. 2. Механізм звуження кола потенційних учасників Замовник просить пояснити, яким чином оскаржувана умова звужує коло потенційних учасників. Пояснюємо механізм такого впливу. Умова про солідарну відповідальність за дії третьої особи покладає на учасника закупівлі фінансовий ризик, розмір якого об’єктивно неможливо оцінити та прорахувати на етапі підготовки тендерної пропозиції, оскільки цей розмір залежить не від власних дій учасника, а від майбутньої, наразі невідомої поведінки іншої особи — підрядника, з яким учасник не має договірних відносин і чию діяльність він не має правових інструментів контролювати. У поєднанні з передбаченими пунктом 6.1 заходами відповідальності — штрафом у розмірі 150% та пенею у розмірі 1% від суми договору за кожен день порушення без верхньої межі (що в перерахунку становить 365% річних) — потенційний обсяг такого непрогнозованого ризику є значним і не обмеженим. Раціональний господарюючий суб’єкт, оцінюючи участь у закупівлі, враховує сукупність договірних ризиків. Коли один з таких ризиків є принципово непрогнозованим (залежить від дій третьої особи) та потенційно необмеженим за розміром, це призводить до одного з двох наслідків: (1) учасники, які не мають фінансового запасу міцності для покриття такого непрогнозованого ризику, відмовляються від участі в закупівлі; або (2) учасники, які продовжують участь, закладають у ціну тендерної пропозиції премію за прийнятий на себе ризик, що спотворює цінову конкуренцію та суперечить меті процедури закупівлі — визначенню найбільш економічно вигідної пропозиції за умов рівної конкуренції. Обидва наслідки означають фактичне (а не формальне) звуження кола учасників, здатних та готових брати участь у закупівлі на рівних умовах — незалежно від того, що текст умови не містить прямої вказівки на конкретного учасника чи прямої кваліфікаційної вимоги. Саме це і є дискримінаційним ефектом у розумінні законодавства про публічні закупівлі та практики Верховного Суду, викладеної нижче. Стосовно участі саме нашої компанії: ми готові та спроможні прийняти на себе відповідальність за належне виконання власних зобов’язань з нагляду у повному обсязі. Водночас ми не можемо прийняти на себе непрогнозований та потенційно необмежений обсяг відповідальності за дії третьої особи, яку ми не обираємо, з якою не укладаємо договір і діяльність якої не контролюємо, — це виходить за межі комерційно обґрунтованого ризику та створює підстави для виключення нашої участі саме через наявність цієї умови, а не через відсутність кваліфікації чи спроможності виконати власні договірні зобов’язання. 3. Правова оцінка за критерієм Верховного Суду Верховний Суд у постановах від 28.10.2020 у справі №640/4170/19, від 12.08.2021 у справі №640/4699/19 та від 08.08.2023 у справі №640/20841/21 послідовно застосовує критерій «фактичного ефекту» вимоги тендерної документації: визначальним є не формальне формулювання умови (у цьому разі — формулювання, яке зовні виглядає як загальна умова відповідальності), а те, чи призводить ця умова до необґрунтованого звуження кола учасників, здатних відповідати їй на рівних засадах. Спірна умова про солідарну відповідальність не обумовлена об’єктивними характеристиками об’єкта будівництва чи специфікою послуг нагляду, не має жодного техніко-економічного обґрунтування у тендерній документації та не встановлює верхньої межі можливого фінансового навантаження. За сукупністю цих ознак умова відповідає критеріям дискримінаційності, встановленим частиною четвертою статті 5 та частиною четвертою статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», якими замовникам прямо заборонено встановлювати будь-які дискримінаційні вимоги до учасників та включати до тендерної документації вимоги, що обмежують конкуренцію. Джерело: Постанова Верховного Суду від 28.10.2020 у справі №640/4170/19 (iplex.com.ua) (https://iplex.com.ua/doc.php?regnum=92482697) Джерело: Огляд практики Верховного Суду щодо дискримінаційних вимог у тендерній документації (tndr.com.ua) (https://tndr.com.ua/article/praktika-verhovnogo-sudu-shhodo-vstanovlennya-diskriminaczijnih-vimog-v-td/) З огляду на викладене, вважаємо, що збереження пункту 6.1 у чинній редакції в тендерній документації після отримання цього повторного запиту, за відсутності його змістовної правової оцінки Замовником, створює самостійні підстави для кваліфікації дій Замовника як таких, що порушують частину четверту статті 5 та частину четверту статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», з усіма процесуальними наслідками, передбаченими статтею 18 цього Закону. 4. Вичерпний перелік прийнятних форм відповіді Замовника З метою уникнення повторення ситуації, коли надана відповідь не стосується поставленого питання, прямо визначаємо, що відповіддю на цей запит у розумінні статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» може вважатися лише одна (або декілька) з наведених нижче дій Замовника. Будь-яка інша відповідь — зокрема відповідь на питання, яке не було поставлене, загальне посилання на норми цивільного права без їх застосування до фактичних обставин цього звернення, або мовчання — вважатиметься ненаданням роз’яснення по суті із усіма наслідками, зазначеними у розділі «Прохання» та в останньому абзаці цього запиту. 1. Внесення змін до тендерної документації шляхом виключення з пункту 6.1 зазначеного договору положення про солідарну відповідальність Виконавця за дії підрядника — тобто повне задоволення вимоги, викладеної у розділі «Прохання» нижче; 2. Надання письмового роз’яснення, яке містить конкретну правову підставу (норму закону або договору у розумінні статті 541 Цивільного кодексу України) для покладення на Виконавця солідарної відповідальності за дії третьої особи, з якою Виконавець не перебуває у договірних відносинах, не обирає її та не контролює — з одночасним поясненням, чому механізм контролю, наявний у Підрядника щодо субпідрядника (п. 6.3.7, розділ 15 договору підряду), є юридично зайвим для встановлення аналогічної відповідальності Виконавця послуг технічного нагляду; 3. Письмове визнання обґрунтованості викладених доводів із зобов’язанням внести відповідні зміни до тендерної документації та зазначенням конкретного строку такого внесення, який не перевищує строку, встановленого законодавством до закінчення подання тендерних пропозицій. Наголошуємо: відповідь, яка відтворює загальні положення законодавства без їх застосування до фактичних обставин цього запиту (за зразком отриманої нами попередньої відповіді), відповідь на питання, яке не ставилося, або відповідь без конкретної правової підстави чи конкретного строку виправлення — не є жодним з трьох допустимих варіантів, наведених вище, і буде розглядатися нами як фактична відмова у наданні роз’яснення. Прохання (клопотання) З урахуванням наведених уточнень повторно просимо надати роз’яснення тендерної документації та внести відповідні зміни до неї шляхом: 1. виключення з пункту 6.1 проєкту договору на здійснення технічного нагляду положень про солідарну відповідальність Виконавця РАЗОМ з підрядником за наслідки неналежного виконання останніми своїх власних робіт, зберігши при цьому відповідальність Виконавця за неналежне виконання ним власних договірних зобов’язань; 2. приведення розміру штрафних санкцій (штраф, пеня) у відповідність до принципу співмірності наслідків порушення зобов’язання, встановленого частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України; 3. оприлюднення відповідних роз’яснень та/або змін до тендерної документації в порядку та строки, визначені Законом України «Про публічні закупівлі», до закінчення строку подання тендерних пропозицій. На підтвердження системного (а не випадкового) характеру виявленої суперечності додатково додаємо порівняльний аналіз аналогічного положення проєкту договору підряду на будівництво того самого об’єкта (Додаток №1), який демонструє, що для субпідрядних відносин застосовано юридично коректну модель відповідальності, тоді як до послуг технічного нагляду — некоректну. Наголошуємо, що це звернення продиктоване не намаганням ускладнити процедуру закупівлі, а прагненням усунути правову невизначеність до її виникнення у формі спору. Усунення виявленої суперечності відповідає, перш за все, інтересам самого Замовника: воно розширює коло потенційних учасників, посилює цінову конкуренцію за предмет закупівлі та знімає ризик оскарження процедури на більш пізній та більш чутливій для Замовника стадії (після розкриття пропозицій або визначення переможця). Ми залишаємось відкритими до оперативного врегулювання цього питання шляхом роз’яснення та/або внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій. Водночас, з огляду на те, що це звернення є повторним, а надана раніше відповідь не усунула по суті порушеного питання, прямо зазначаємо: за відсутності змістовної відповіді по кожному з наведених пунктів та/або відповідних змін до тендерної документації протягом строку, встановленого статтею 23 Закону України «Про публічні закупівлі», ми без додаткового попередження звернемося зі скаргою до постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель відповідно до статті 18 цього Закону, а також реалізуємо право на судове оскарження відповідних положень тендерної документації. Витрати часу та ресурсів, пов’язані з таким оскарженням, є прямим наслідком нездійснення Замовником свого обов’язку щодо надання змістовного роз’яснення, а не наших дій. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ системної асиметрії конструкції відповідальності за дії третіх осіб у проєктах договорів тендерної документації на об’єкті «Нове будівництво водоводу від КНФС до ВНС-2 у м. Дніпрі» Замовник: КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 03341305) Тендер №1 (підряд, будівництво): UA-2026-04-29-009501-a Тендер №2 (послуги технічного нагляду): UA-2026-07-03-006148-a 1. Мета аналізу У межах підготовки до участі у закупівлі послуг технічного нагляду (тендер UA-2026-07-03-006148-a) нами раніше було звернено увагу Замовника на суперечність, закладену в п. 6.1 проєкту договору: покладення на Виконавця (технічного нагляду) солідарної відповідальності за дії підрядника будівництва — третьої особи, з якою Виконавець не перебуває у договірних відносинах. Замовник у відповіді на попереднє звернення зазначив, що не розуміє механізму, за яким подібні умови можуть звужувати коло потенційних учасників. З метою надання Замовнику додаткового, об’єктивного та документально підтвердженого аргументу нами проведено порівняльний аналіз відповідного положення з аналогічним за призначенням проєктом договору підряду на будівництво того самого об’єкта (тендер UA-2026-04-29-009501-a), оприлюдненим тим самим Замовником у складі тендерної документації паралельної закупівлі. Обидва документи походять від одного Замовника, стосуються одного об’єкта будівництва та розроблені в межах єдиної системи договірних відносин за проєктом. 2. Порівняння 1) Конструкція відповідальності за дії третіх осіб: - Договір послуг технічного нагляду (тендер UA-2026-07-03-006148-a, п. 6.1) - «Виконавець (солідарний боржник) солідарно відповідає разом з підрядником будівництва… за всі наслідки неналежного виконання таким підрядником зазначених робіт» (п. 6.1); - Договір підряду на будівництво (тендер UA-2026-07-03-006148-a, розділи 6, 15) - «Підрядник несе перед Замовником відповідальність за дії субпідрядників такою ж мірою, як і за свої власні дії» (п. 6.3.7); аналогічно п. 6.3.1; 2) Чи є договірний зв’язок із третьою особою, за яку відповідають: - Договір послуг технічного нагляду (тендер UA-2026-07-03-006148-a -a, п. 6.1) - Ні. Підрядник будівництва визначає та контролює Замовник/Підрядник; Виконавець (технічний нагляд) не укладає з ним договір і не обирає його; - Договір підряду на будівництво (тендер UA-2026-04-29-009501-a, розділи 6, 15) - Так. Субпідрядника залучає, обирає та контролює сам Підрядник на підставі власного субпідрядного договору. 3) Чи є у відповідальної особи інструменти контролю/впливу: - Договір послуг технічного нагляду (тендер UA-2026-07-03-006148-a, п. 6.1) - Ні. Технічний здійснює нагляд, та надає вказівки підряднику, але без договірного механізму стягнення з нього; - Договір підряду на будівництво (тендер UA-2026-04-29-009501-a, розділи 6, 15) - Так. Підрядник має договірні механізми контролю субпідрядника, право вимагати усунення недоліків, стягувати санкції за субпідрядним договором. 4) Розділ відповідальності у структурі договору: - Договір послуг технічного нагляду (тендер UA-2026-07-03-006148-a, п. 6.1) - Єдиний п. 6.1 «Відповідальність Сторін» — солідарність закладена як основний і єдиний механізм; - Договір підряду на будівництво (тендер UA-2026-04-29-009501-a, розділи 6, 15) - Розгалужений розділ 15 (10 пунктів) — відповідальність виключно за власні порушення: строки, якість, аванс, збереження майна; жодного слова «солідарність». 5) Штраф за виявлені порушення: - Договір послуг технічного нагляду (тендер UA-2026-07-03-006148-a, п. 6.1) - 150% суми збитків, понесених Замовником — включно з наслідками дій підрядника; - Договір підряду на будівництво (тендер UA-2026-04-29-009501-a, розділи 6, 15) - 5–7% вартості неякісно виконаних/невиконаних робіт — виключно за власні порушення Підрядника (п. 15.2, 15.3). 6) Пеня за кожен день порушення: - Договір послуг технічного нагляду (тендер UA-2026-07-03-006148-a, п. 6.1) - 1% від суми договору за кожен день — без верхньої межі (365% річних); - Договір підряду на будівництво (тендер UA-2026-04-29-009501-a, розділи 6, 15) - 1% від вартості невиконаних робіт (п. 15.2) — прив’язана до обсягу власного порушення, а не до повної суми договору. 3. Висновок з порівняння: системна, а не випадкова асиметрія Аналіз показує, що Замовник у межах одного й того самого проєкту застосовує дві принципово різні моделі відповідальності за дії третіх осіб. У проєкті договору підряду закладена юридично коректна модель: Підрядник відповідає перед Замовником за дії субпідрядників «такою ж мірою, як і за свої власні дії» (п. 6.3.7), але ця відповідальність є похідною від наявності прямого договірного зв’язку — Підрядник сам обирає субпідрядника, укладає з ним договір, має право контролю та договірні інструменти для стягнення з нього компенсації. Такий підхід повністю узгоджується зі статтею 528 Цивільного кодексу України (виконання зобов’язання боржником, покладеним на іншу особу, залишає боржника відповідальним) та є звичайною діловою практикою в будівництві. У проєкті договору послуг технічного нагляду застосована принципово інша модель: Виконавець (Технічний нагляд) визнається солідарним боржником разом із підрядником, хоча між технічним наглядом та підрядником відсутній договір, відсутнє право вибору цієї особи, відсутнє право контролю чи стягнення. Це не похідна, а первинна, штучно покладена відповідальність за дії особи, повністю поза сферою впливу Виконавця. Той факт, що в межах одного проєкту та одного Замовника коректна модель (субпідряд) співіснує з некоректною моделлю (солідарність без договірного зв’язку), свідчить, що включення оскаржуваного пункту 6.1 до договору технічного нагляду не є ані технічною помилкою, ані стандартною галузевою практикою самого Замовника, а є довільним і юридично необґрунтованим покладанням невластивого ризику виключно на одну категорію учасників закупівлі. 4. Відповідь на питання Замовника щодо звуження кола учасників Порівняння додатково підтверджує раніше наведений механізм звуження кола учасників. Учасник, який претендує на роль технічного нагляду, не має договірних інструментів впливу на підрядника (на відміну від Підрядника, який має інструменти впливу на власного субпідрядника), а отже не здатний ані запобігти порушенню з боку підрядникаа, ані оцінити ймовірність і розмір потенційної відповідальності на етапі підготовки тендерної пропозиції. Такий непрогнозований та неконтрольований ризик є специфічним додатковим бар’єром входу, який не застосовується до учасників тендеру на підряд у тій самій частині взаємовідносин, і об’єктивно відсіює або цінове дискримінує учасників, що не готові прийняти на себе відповідальність за дії, які вони не можуть контролювати. Відповідно до критерію «фактичного ефекту», застосованого Верховним Судом у постановах від 28.10.2020 у справі №640/4170/19, від 12.08.2021 у справі №640/4699/19 та від 08.08.2023 у справі №640/20841/21, вирішальним є не формальне текстове формулювання умови, а її фактичний вплив на коло учасників, здатних відповідати їй на рівних засадах. Наявність в межах одного проєкту коректно побудованої альтернативи (розділ 15 та п. 6.3.7 договору підряду) є прямим доказом того, що технічна можливість уникнути дискримінаційного ефекту існувала та була реалізована Замовником саме для підрядних відносин, але не для відносин з підярдником. Джерело: Постанова Верховного Суду від 28.10.2020 у справі №640/4170/19 (iplex.com.ua) (https://iplex.com.ua/doc.php?regnum=92482697) Джерело: Огляд практики Верховного Суду щодо дискримінаційних вимог у тендерній документації (tndr.com.ua) (https://tndr.com.ua/article/praktika-verhovnogo-sudu-shhodo-vstanovlennya-diskriminaczijnih-vimog-v-td/) Джерело: Тендер UA-2026-04-29-009501-a (підряд на будівництво) — prozorro.gov.ua (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2026-04-29-009501-a) Джерело: Тендер UA-2026-07-03-006148-a (послуги технічного нагляду) — prozorro.gov.ua (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/ UA-2026-07-03-006148-a) 5. Правові підстави Відповідно до статті 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов’язок виникає лише у випадках, встановлених договором або законом. У випадку субпідряду солідарність (у формі "відповідальності такою ж мірою") виникає в межах договірних відносин, які Підрядник сам створює; у випадку технічного нагляду такі договірні відносини із підрядником відсутні, а отже відсутня і законна підстава для солідарності. Відповідно до частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація не може містити вимог, що призводять до необґрунтованого обмеження конкуренції та дискримінації учасників. Виявлена асиметрія — коли аналогічний за призначенням механізм захисту інтересів Замовника реалізований по-різному для різних категорій учасників одного проєкту без об’єктивного обґрунтування — посилює висновок про дискримінаційний характер п. 6.1 договору технічного нагляду. 6. Пропозиція Наведений порівняльний аналіз додається як безпосередня відповідь на запит Замовника щодо механізму звуження кола учасників, а також як підстава для приведення п. 6.1 проєкту договору технічного нагляду у відповідність до моделі, вже коректно реалізованої самим Замовником у розділі 15 та п. 6.3.7 проєкту договору підряду. Приведення умов у відповідність не потребує перегляду інших положень тендерної документації та може бути здійснено шляхом внесення точкових змін до одного пункту договору.

Дата оприлюднення звернення: 14.07.2026 07:32

Дата оприлюднення відповіді: 15.07.2026 22:42

Тема: Уточнення вимог

Зміст: Пане Замовнику. В додатку 3 до ТД двіччі вказано: "Інженер-проєктувальник (виконавець робіт (послуг) з проєктування у частині кошторисної документації) (не менш ніж одна особа)" Просимо надати розяснення для підготовки до даної тендерної процедури необхідно надати наявність одного чи двох кошторисників?

Дата оприлюднення звернення: 14.07.2026 07:35

Тендерна пропозиція учасника повинна відповідати умовам тендерної документації Замовника.

Дата оприлюднення відповіді: 15.07.2026 22:46