Звернення:
За тендером : Електрична енергія
Тема:
У зв’язку з викладеним вимагаємо надати офіційне письмове обґрунтування із зазначенням: який саме вид аудиту Ви називаєте “антикорупційним”; яким нормативно-правовим актом України врегульовано порядок його проведення; яким органом або суб’єктом господарювання він має здійснюватися, на підставі якої ліцензії або сертифікації; яким чином такий аудит впливає на здатність учасника здійснювати постачання електричної енергії
Зміст:
Доброго дня. Звертамо Вашу увагу, що чинне законодавство України не містить жодного нормативно-правового визначення терміна “антикорупційний аудит”, не встановлює: форми та змісту такого аудиту; вимог до суб’єкта, який має право його проводити; порядку чи процедури його проведення; обов’язковості надання результатів такого аудиту в межах процедур публічних закупівель; вимоги до сертифікації “аудитора”, який нібито має виконувати відповідні дії. Жоден закон, у тому числі Закон України «Про запобігання корупції», Закон України «Про аудиторську діяльність», Закон України «Про публічні закупівлі» та підзаконні акти, не містять поняття “антикорупційний аудит” як інструменту підтвердження спроможності учасника закупівлі. Згідно з: частиною 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація не може містити вимог, що не передбачені законодавством; пунктом 29 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178, при закупівлі електричної енергії Замовнику прямо заборонено вимагати будь-які документи, не визначені законодавством, у тому числі такі, що не мають жодного відношення до предмета закупівлі. Встановлена Вами вимога щодо надання “антикорупційного аудиту” є не лише безпідставною, а й протиправною, оскільки: відсутній об’єкт правового регулювання — такого виду аудиту у правовій системі України не існує; не визначено орган чи суб’єкт, який має повноваження проводити такий аудит; відсутній нормативний акт, що передбачає необхідність його надання у сфері постачання електричної енергії; вимога жодним чином не пов’язана з предметом закупівлі, що суперечить принципу пропорційності, закріпленому у статті 5 Закону. У зв’язку з викладеним вимагаємо надати офіційне письмове обґрунтування із зазначенням: який саме вид аудиту Ви називаєте “антикорупційним”; яким нормативно-правовим актом України врегульовано порядок його проведення; яким органом або суб’єктом господарювання він має здійснюватися, на підставі якої ліцензії або сертифікації; яким чином такий аудит впливає на здатність учасника здійснювати постачання електричної енергії; яким чином ця вимога узгоджується зі статтею 22 Закону та пунктом 29 Особливостей № 1178. У разі ненадання належної відповіді та невилучення незаконної вимоги з тендерної документації ми будемо вимушені звернутися до: Антимонопольного комітету України; Державної аудиторської служби України; для належної правової оцінки дій Замовника та притягнення відповідальних осіб до передбаченої законодавством відповідальності. Додатково звертаємо Вашу увагу, що відповідно до статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення законодавства у сфері публічних закупівель, у тому числі встановлення дискримінаційних вимог та вимагання документів, не передбачених законодавством, до уповноваженої особи Замовника може бути застосовано адміністративну відповідальність у вигляді штрафу. Окрім того, у разі умисного внесення до тендерної документації вимог, що мають ознаки зловживання службовим становищем, перешкоджають конкуренції або створюють корупційні передумови, дії уповноваженої особи можуть містити ознаки складу кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, статтями 364, 365 та 367 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень, службова недбалість), що тягне за собою кримінальну відповідальність. Таким чином, уповноважена особа Замовника несе персональну адміністративну та кримінальну відповідальність за прийняті рішення, у тому числі за встановлення незаконних вимог у тендерній документації та ухилення від їх усунення після офіційного звернення учасника.
Дата оприлюднення звернення:
17.12.2025 14:48
На виконання статті 61 Закону України «Про запобігання корупції» юридичні особи забезпечують розробку та вжиття заходів, які є необхідними та обґрунтованими для запобігання і протидії корупції у діяльності юридичної особи.
Згідно з частиною другою статті 61 Закону України «Про запобігання корупції» для виявлення та усунення корупційних ризиків у діяльності юридичної особи можуть залучатися незалежні експерти, зокрема для проведення аудиту.
Відповідно до Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 22.09.2017 № 734 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо підготовки та реалізації антикорупційних програм юридичних осіб» (надалі – Рішення № 734) кожна юридична особа, насамперед та, що виконує або має намір долучитися до виконання робіт та надання послуг за рахунок коштів державного бюджету, повинна мати відповідну систему менеджменту протидії корупції. Антикорупційні програми націлені на формування такої системи, допомагаючи юридичним особам не допустити або знизити втрати від причетності їх працівників до отримання чи пропозицій неправомірної вигоди та інших корупційних практик, сприяють довірі в ділових відносинах, покращують їх репутацію. Також відповідно до Рішення № 734 з урахуванням міжнародної практики заходи з мінімізації корупційних ризиків можна умовно розділити на індивідуальні заходи (у фінансовій та нефінансовій сферах) та колективні заходи. Індивідуальні заходи юридичної особи, заходи у фінансовій сфері можуть включати, зокрема, проведення періодичних, незалежних зовнішніх фінансових аудитів та ротацій на регулярній основі осіб або організацій, які виконують такий аудит. Для підтвердження здійснення учасником індивідуальних заходів у сфері антикорупційного законодавства, та з метою надання підтвердження відповідності діяльності учасника вимогам вказаного законодавства, Учасник у складі пропозиції надає висновок (звіт) про проведення антикорупційного аудиту в учасника, що свідчить, зокрема, про наявність та дотримання антикорупційної політики в учасника та дотримання ним антикорупційного законодавства та міжнародних стандартів у сфері запобігання корупції, зокрема, Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) та Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції, Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією, що ратифіковані Україною, статей 61, 62, 64 Закону України «Про запобігання корупції», у тому числі: відсутність фактів вчинення (участі у вчиненні) посадовими та службовими особами учасника, іншими особами, які виконують роботу та перебувають з учасником у трудових відносинах, корупційних правопорушень, пов’язаних з діяльністю юридичної особи (учасника), відсутність фактів поведінки, яка може бути розціненою як готовність вчинити корупційне правопорушення, пов’язане з діяльністю юридичної особи (учасника); підтвердження наявності в антикорупційних документах учасника вичерпного переліку та опису антикорупційних заходів, стандартів, процедур та порядку їх виконання (застосування), зокрема, порядку проведення періодичної оцінки корупційних ризиків у діяльності юридичної особи (учасника), а також порядку регулярного звітування уповноваженої особа, відповідальної за реалізацію антикорупційної програми учасника перед засновниками (учасниками) юридичної особи (учасника).
Пунктом 28 Особливостей визначено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням цих особливостей. Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація може містити також іншу інформацію та вимоги, які замовник вважає за необхідне до неї включити. Жоден учасник не позбавлений можливості отримати зазначений вами документ! Отже, замовником при складанні цієї тендерної документації дотримано вимоги чинного законодавства, тендерна документація не містить вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
У вимозі пункту 2.13 Додатку № 6 до тендерної документації Замовник суперечить як сам собі, так і вимогам чинного законодавства
Відповідно до ч.3 ст.22 ЗУ «Про публічні закупівлі» тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку Замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Відповідно до Розділу 1.7. «Невиконання зобов’язань» «Правил ринку», затверджених постановою НКРЕКП від 24.06.2019 №1168, ймовірність набуття статусу «Преддефолтний» або «Дефолтний» може призвести до неможливості виконання договору в частині постачання товару – електричної енергії. Таким чином, Замовник вправі встановити дану вимогу для уникнення вищезазначених обставин.
Інформація щодо статусу «Преддефолтний» на сайти НЕК Укренерго надається на поточну дату. Тому дана інформація не міститься у відкритому доступі та замовник не має змоги перевірити що учасник перебував у статусі «Преддефолтний» у минулому. Вимогами тендерної документації не передбачено відхилення тендерної пропозиції учасника у разі якщо він набував в статусі «Преддефолтний» у минулому, тому учасник може надати гарантійний лист в якому зазначити що станом на поточну дати не перебуває в статусі «Преддефолтний» або «Дефолтний», але зазначити що у періоді 2023-2025 р. набував в статусі «Преддефолтний» із зазначенням причини. Дана інформація не є підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника.
Дата оприлюднення відповіді:
18.12.2025 10:05