Звернення:
За тендером : Дивани для очікування
Тема:
Дискримінаційна вимога, що не стосується предмета закупівлі
Зміст:
Замовником у документації закупівлі «Дивани для очікування» (UA-2025-12-05-013526-a) встановлено вимогу п. 2.7.2 щодо обов’язкової поставки наборів прецизійних викруток у кількості 8 од., з деталізованою комплектацією та вимогою щодо надання:
гарантійного листа (авторизації) від виробника або офіційного дилера;
листа про дилерство;
нотаріального перекладу документів;
довідки з посиланням на офіційний сайт виробника інструментів тощо.
Зазначена вимога є незаконною, технічно абсурдною та такою, що прямо порушує принципи недискримінації та пропорційності, визначені ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі».
1. Вимога не має ЖОДНОГО відношення до предмета закупівлі
Предмет закупівлі: Дивани для очікування.
Замовник же вимагає авторизації, дилерських листів і сертифікацій на набори прецизійних викруток, що використовуються у точних монтажних роботах (електроніка, годинникові механізми тощо), але абсолютно не стосуються постачання м’яких меблів.
НІ ДСТУ, НІ технічні регламенти, НІ стандарти меблів не передбачають обов’язку постачальника меблів надавати набори викруток або мати офіційне дилерство з виробником інструментів.
2. Вимога штучно звужує коло учасників
Більшість виробників та постачальників диванів не є офіційними дилерами інструментальних брендів, а отже не можуть надати документів, які Замовник вимагає.
Така вимога створює неконкурентні умови та відсікає добросовісних учасників, які мають можливість поставити меблі, але не мають жодного стосунку до інструментальної продукції.
Це прямо підпадає під визначення дискримінації за ст. 5 та ст. 22 Закону.
3. Вимога є надмірною, необґрунтованою та такою, що не випливає з логіки закупівлі
Замовник вимагає:
модель викруток,
конкретні артикули,
матеріал рукояток,
офіційні посилання,
дилерські статуси,
— усе це для звичайної поставки диванів, які постачаються в зібраному вигляді або збираються без інструментів прецизійного типу.
Обов’язок меблевого постачальника мати авторизацію на викрутки — це фактичне встановлення незаконної кваліфікаційної вимоги, замаскованої під технічну.
4. Вимога має ознаки просування конкретного товару та конкретного кола постачальників
Замовник прямо перелічує артикул, маркування та типи інструментів.
Це:
фактична вказівка на конкретного виробника,
штучне підлаштування умов під одного учасника,
що є прямим порушенням ч. 4 ст. 23 Закону (заборона прив’язки до конкретної марки).
ВИМАГАЮ:
вилучити з тендерної документації пункт 2.7.2 у частині постачання наборів викруток, дилерських листів, гарантійних листів та інших документів, які не стосуються предмета закупівлі.
У разі невжиття заходів залишаю за собою право звернутися зі скаргою до Антимонопольного комітету України.
Дата оприлюднення звернення:
09.12.2025 19:12
Доброго дня! Стосовно Вашого звернення, повідомляємо наступне.
Законодавством України у сфері публічних закупівель не визначено поняття дискримінації та її форм. Однак, міжнародним правом в цій сфері закріплено чіткі засадничі рамки, якими держави повинні керуватися на національному рівні. Європейський суд з прав людини дав роз'яснення визначенню дискримінація: «Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона «не має об'єктивного і розумного виправдання», тобто якщо вона не переслідує «законної мети» або відсутня «розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети». Отже, дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Разом з тим, не завжди різне ставлення являє собою дискримінацію. Якщо підставою для різного ставлення є об'єктивно виправдані ознаки або ті, які мають раціональне обґрунтування, то дискримінація відсутня. Виходячи з наведеного можна зробити висновок, що для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об'єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто «дискримінація» у застосуванні до процедур закупівель - це суб'єктивне ставлення замовника торгів до учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об'єктивно виправданими.
Вищезазначене ґрунтується на підставі ґрунтовного аналізу судової практики, зокрема рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 квітня 2019 року справа № 640/19876/18 (з повним текстом судових рішень ви маєте змогу ознайомитися у відкритому Єдиному державному реєстрі судових рішень). Так, у означеному рішенні, суд робить висновок, «що Законом України «Про публічні закупівлі», який є спеціальним в рамках досліджуваних правовідносин, не визначено поняття «дискримінаційні вимоги», що позбавляє можливості визначити зміст принципу «недискримінації учасників», відповідно до даного Закону. На переконання суду, належним обґрунтуванням принципу «недискримінації учасників» є - забезпечення недопущення зменшення (або збільшення) прав будь-якого учасника торгів з одночасним дотриманням рівності можливостей всіх потенційних учасників процедури публічної закупівлі» (цього принципу ми й неухильно дотримуємося під час проведення публічних закупівель). Той самий суд, вже у іншому рішенні від 18 червня 2019 року справа № 826/2016/16 наголошує, що «незгода учасника процедури закупівлі з запропонованими умовами (умовою) самі по собі не можуть свідчити про їх дискримінаційний характер, оскільки будь-яка умова тендерної документації може тлумачитися як дискримінаційна щодо учасника, який їй не відповідає. Для обґрунтування порушення вимог законодавства запровадженням конкретної вимоги, зокрема, її дискримінаційного характеру, посилань на загальні положення законодавства недостатньо». Наостанок, вважаємо за доцільне ознайомити вас ще з одним рішення цього ж суду, а саме від 6 вересня 2018 року справа №826/10864/17, у якому суд зазначає, що «З аналізу вказаної заяви судом встановлено, що позивачем в ній не зазначено про те, в чому саме полягає порушення конкретно його прав чи законних інтересів, а не абстрактних «потенційних учасників». Таким чином, незгода будь-якого потенційного учасника процедури закупівлі з запропонованими умовами (умовою) тендерної документації сама по собі не свідчить про їх дискримінаційний характер, оскільки, будь-яка умова тендерної документації може тлумачитися як дискримінаційна ЩОДО УЧАСНИКА, ЯКИЙ ЇЙ НЕ ВІДПОВІДАЄ.
Не надаючи доказів неможливості оформлення запитуваного документу чи набуття у власність/закупівлі на ринку товару з відповідними характеристиками, оскарження вказаної вимоги ґрунтується на конкретних не можливостях Скаржника виконати умови закупівлі, а на припущеннях та небажанні прикласти зусилля для належної підготовки до тендеру та змусити замовника придбати той товар який наявний у Скаржника.
Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIII зі змінами та доповненнями (надалі - Закон) та постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» зі змінами та доповненнями (надалі – Особливості) встановлюють правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Текст Закону та Особливостей не визначає ні перелік документів ні їх формулювання, зміст та обсяг, які підтверджують відповідність встановленим кваліфікаційним критеріям та технічні якісні показники предмету закупівлі. Слід зазначити, що Замовник зазначає опис предмету закупівлі, а також зміст та спосіб подання відповідних документів самостійно, з урахуванням особливостей предмету закупівлі. Всі вимоги тендерної документації в тому числі технічна специфікація розроблені з урахуванням потреби замовника, дослідження відповідного ринку (спілкуванням із Виробниками/меблевими фабриками/тощо) та практики проведення аналогічних процедур закупівель в електронній системі «ПРОЗОРО».
Крім того, слід зауважити, дивани у зібраному вигляді є габаритні ніж у розібраному, тому здійснити доставку в межах однієї партії та із залученням мінімальної кількості транспортних засобів майже не можливо без додаткових затрат, а також даний предмет буте заноситися до укриття і там монтуватися/збиратися та розміщуватися власним силами Замовника. Видом предметом закупівлі є товар, послуги по доставці мають бути включені до вартості товару та не перевищувати ціну товару за одиницю, так як у Замовника не передбачено видатків на послуги з доставки, монтажу, збірки, встановлення, тощо.
Отже, на підставі вище викладеного, звертаємо Вашу увагу, що вимоги тендерної документації стосуються всіх Учасників, які мають намір прийняти участь у даній закупівлі. Якщо Учасник не має в наявності відповідного інструмента або Виробник не комплектує даним видом інструмента, що потрібен для збірки диванів, то йому нічого не заважає закупити його на ринку та взяти відповідні документи від Виробника/представника, якщо звісно продаж набору викруток є легальним. Вами не доведено та документально не підтверджено, як саме дані умови закупівлі Вас дискримінують.
І на останок, Учасники не повинні здійснювати тиск на Замовника в частині розроблення умов закупівлі, а саме: диктувати умови та порядок проведення процедури закупівлі, надавати характеристики (параметри) предмета закупівлі на товар який наявний у Вас. Замовник діяв в межах та спосіб визначені законодавством, що регулює сферу закупівель, тому відсутня потреба вносити зміни в цій частині.
Дякуємо за звернення!
Дата оприлюднення відповіді:
10.12.2025 15:10