Звернення:
За тендером : Послуги з верифікації звітів оператора про викиди парникових газів установками ТОВ «Рівнетеплоенерго» (Звітні роки: 2024 та 2025)
Тема:
щодо Національного стандарту України ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019, ISO 14066:2023 та ДСТУ EN ISO 14065:2022, видані державним закладом вищої освіти
Зміст:
Шановний Замовнику! В Переліку документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі (Додаток №1 до ТД) в п. 1.2 вказана вимога щодо надання Учасником копії свідоцтва та/або сертифіката про навчання за Національним стандартом України ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019, ISO 14066:2023 та ДСТУ EN ISO 14065:2022, видані державним закладом вищої освіти (далі - Заклад).
Національний стандарт України ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 містить загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій; ISO 14066:2023 містить вимоги до компетентності груп щодо валідації та верифікації екологічної інформації; ДСТУ EN ISO 14065:2022 містить загальні принципи та вимоги до органів, які перевіряють екологічну інформацію.
Національний стандарт України ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 не має взаємозв’язку зі стандартами 14065 та 14066, та стосуються різних сфер діяльності, а вимога надати відповідну копію свідоцтва та/або сертифіката про навчання за Національним стандартом України ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019, ISO 14066:2023 та ДСТУ EN ISO 14065:2022, видані державним закладом вищої освіти, є не доречною, оскільки не стоується кваліфікації аудитора з верифікації.
Враховуючи вище викладене, просимо прибрати дану вимогу.
Дата оприлюднення звернення:
26.11.2025 14:13
Шановний Учаснику!
Дякуємо за звернення та повідомляємо, що вимога щодо підтвердження професійного навчання або підвищення кваліфікації персоналу документами, виданими державними закладами вищої освіти, є законною, обґрунтованою та такою, що відповідає специфіці предмета закупівлі.
Необхідність встановлення саме такої форми підтвердження кваліфікації обумовлена специфікою предмета закупівлі. Україна впроваджує першу фазу Системи торгівлі викидами (СТВ), що базується на європейських підходах та вимагає максимально достовірної, професійно підтвердженої інформації щодо викидів парникових газів.
ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 встановлює загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій. Знання цього стандарту дозволяє забезпечити правильність та точність лабораторних вимірювань вихідних даних для звітів про викиди парникових газів. ISO 14066:2023 регламентує компетентність груп, що проводять верифікацію екологічної інформації. Виконання вимог цього стандарту гарантує, що персонал має необхідні знання та досвід для об’єктивної оцінки звітів операторів. ДСТУ EN ISO 14065:2024 визначає вимоги до органів, які перевіряють екологічну інформацію, включно з принципами незалежності та неупередженості.
Належне знання вказаних стандартів забезпечує правильну організацію процесу верифікації та зниження ризиків виникнення помилок у звітності про викиди. Неправильний або неповний облік викидів в рамках МЗВ може призвести до суттєвих фінансових та правових ризиків для підприємства у рамках СТВ.
Щодо вимоги, щоб документи про навчання були видані державними закладами вищої освіти, зазначаємо, що такі заклади:
По-перше, здійснюють освітню діяльність на підставі державної ліцензії, легітимність якої легко перевірити через відкриті реєстри.
По-друге, забезпечують обов’язкове та регулярне підвищення кваліфікації викладачів, що прямо передбачено законодавством, і гарантує актуальність навчальних програм та відповідність сучасним вимогам у сфері екологічного менеджменту та оцінки відповідності.
Державні заклади вищої освіти забезпечують стандартизований та підтверджений державою рівень підготовки, оскільки працюють за ліцензованими освітніми програмами, підлягають державному нагляду, мають контроль якості навчальних планів та зобов’язані забезпечувати регулярне підвищення кваліфікації викладачів. Це гарантує актуальність навчання та відповідність сучасним вимогам у сфері екологічного менеджменту та оцінки відповідності. На відміну від цього, приватні навчальні структури не мають обов’язкових державних стандартів та вимог до змісту програм, якості підготовки або періодичності підвищення кваліфікації персоналу.
Додатково зазначаємо, що відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник має право визначати інформацію та документи, які учасники повинні подати для підтвердження відповідності встановленим кваліфікаційним критеріям.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються вимоги щодо наявності у учасника працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, а також документи, що підтверджують такі знання.
Також частина 5 статті 23 Закону передбачає, що у разі встановлення вимог щодо професійних або екологічних характеристик послуг замовник зобов’язаний визначити, які документи можуть підтвердити відповідність таким характеристикам. Закон дозволяє Замовнику встановлювати вимоги до форм підтвердження професійної компетентності.
Законодавство не обмежує Замовника у визначенні конкретного виду документів, якими підтверджується відповідна кваліфікація. Тому Замовник має право встановити, що підтвердженням проходження професійного навчання або підвищення кваліфікації є документи, видані саме державним закладом вищої освіти, як установою, що здійснює освітню діяльність за ліцензованими програмами та забезпечує стандартизовану якість підготовки фахівців.
Усталена практика органу оскарження також свідчить, що вимоги до способів підтвердження кваліфікації персоналу не є дискримінаційними, якщо вони застосовуються однаково до всіх учасників та мають об’єктивний зв’язок із предметом закупівлі.
З урахуванням викладеного вимога щодо надання сертифікатів/свідоцтв, виданих державними закладами вищої освіти, є законною, обґрунтованою та спрямованою на підтвердження належного рівня професійної підготовки персоналу для виконання предмета закупівлі.
Дата оприлюднення відповіді:
28.11.2025 16:12