При відсутності не виконаних зобов'язань за раніше укладеним договором підтверджується, що
Вимога
Учасник процедури закупівлі не мав з цим самим замовником договорів достроково розірваних через невиконання (учасником) своїх зобов'язань через що було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків
Тип даних
Ознака
Значення, яке очікується
Так
Cтатус
Активна
Дата створення
20.11.2025 14:16
Група вимог
При наявності не виконаних зобов'язань за раніше укладеним договором підтверджується, що
Вимога
Учасник процедури закупівлі вжив заходів для доведення своєї надійності, а саме: сплатив або зобов?язався сплатити відповідні зобов?язання та відшкодування завданих збитків
Учасник процедури закупівлі протягом останніх трьох років не притягувався до відповідальності за порушення у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів
Учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі не є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України 'Про санкції', крім випадку, коли активи такої особи в установленому законодавством порядку передані в управління АРМА
У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань присутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України 'Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань'
Відомості про учасника процедури закупівлі не внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення
Тип даних
Ознака
Значення, яке очікується
Так
Cтатус
Активна
Дата створення
20.11.2025 14:16
Спосіб підтвердження
Назва
Опис
Тип
Документ
Документи, що підтверджують відповідність
Вимога
Керівника учасника процедури закупівлі, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією
Тип даних
Ознака
Значення, яке очікується
Так
Cтатус
Активна
Дата створення
20.11.2025 14:16
Спосіб підтвердження
Назва
Опис
Тип
Документ
Документи, що підтверджують відповідність
Група вимог
Фізичною особою підтверджується, що
Вимога
Учасника процедури закупівлі не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією
Учасник процедури закупівлі не був засуджений за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої знято або погашено у встановленому законом порядку
Тип даних
Ознака
Значення, яке очікується
Так
Cтатус
Активна
Дата створення
20.11.2025 14:16
Спосіб підтвердження
Назва
Опис
Тип
Документ
Документи, що підтверджують відповідність
Група вимог
Юридичною особою підтверджується, що
Вимога
Керівник учасника процедури закупівлі не був засуджений за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якого не знято або не погашено в установленому законом порядку
Учасника процедури закупівлі не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми
Тип даних
Ознака
Значення, яке очікується
Так
Cтатус
Активна
Дата створення
20.11.2025 14:16
Спосіб підтвердження
Назва
Опис
Тип
Документ
Документи, що підтверджують відповідність
Група вимог
Юридичною особою підтверджується, що
Вимога
Керівника учасника процедури закупівлі, яка є учасником процедури закупівлі, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми
Учасник процедури закупівлі пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій службовій (посадовій) особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі
Учасник закупівлі, разом із залученими спроможностями субпідрядника/співвиконавця (за наявності), відповідає кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII 'Про публічні закупівлі'
Тип даних
Ознака
Значення, яке очікується
Так
Cтатус
Архівована
Дата створення
20.11.2025 14:16
Група вимог
При наявності залучених спроможностей субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше ніж 20% вартості договору підтверджується, що
Суб?єкт господарювання, спроможності якого залучаються до виконання робіт та послуг не має підстав, визначених у частині першій статті 17 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII 'Про публічні закупівлі'
Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області
Поштовий індекс
88017
Країна
Україна
Область або регіон
Закарпатська область
Населений пункт
м. Ужгород
Адреса
вул. Коршинського Івана , 12А
Електрична енергія
Тендер:
UA-2025-11-20-010716-a
Кваліфікований електронний підпис накладено.
Тип:
скарга
За тендером
UA-2025-11-20-010716-a.c1
Дата:
24.11.2025 14:04
Стан:
Прийнято до розгляду
СКАРГА на дискримінаційні умови тендерної документації
1.1. Додаток № 2 до тендерної документації
У розділі «Особливі вимоги до предмету закупівлі» Замовник встановив, що: «Параметри якості електричної енергії в нормальних умовах експлуатації повинні відповідати параметрам, визначеним у ДСТУ EN 50160:2023 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності» (EN 50160:2022, IDT). ДСТУEN ISO9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015,IDT) Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT.»
Скаржник оскаржує зазначену вимогу в частині обов’язковості наявності у учасника сертифікованих систем управління за ДСТУ EN ISO9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015,IDT) Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT, як таку, що:
- не передбачена національними стандартами, які регулюють якість електричної енергії;
- фактично встановлює додаткові умови до предмета закупівлі всупереч пункту 29 Особливостей.
Предмет закупівлі – товар «електрична енергія», для якого національні стандарти ДСТУ EN 50160:2023 та ДСТУ 3466-96 регламентують виключно параметри якості напруги та термінологію, а не вимоги до систем управління постачальника. Абзац другий п. 29 Особливостей прямо забороняє при закупівлі електричної енергії встановлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом. ДСТУEN ISO9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015,IDT) Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT. не визначають жодних технічних характеристик товару «електрична енергія», не згадуються в ДСТУ EN 50160:2023.
Включення вимоги про наявність сертифікатів ДСТУ EN ISO9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015,IDT) Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT. до розділу «Особливі вимоги до предмета закупівлі» фактично перетворює їх на умови до предмета закупівлі, що прямо заборонено п. 29 Особливостей.
Узагальнення АМКУ від 22.02.2024 прямо відносить вимоги про сертифікацію за ДСТУ ISO 9001, ISO 14001, ISO 27001, ISO 28000, ISO 37001, ISO 45001 в закупівлях електричної енергії до категорії порушень п. 29 Особливостей, з посиланням на рішення № 6270-р/пк-пз від 10.05.2023, № 13858-р/пк-пз від 31.08.2023.
Отже, в частині, що вимагає від учасників відповідності стандартам ДСТУ EN ISO9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015,IDT) Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT, Додаток № 2 порушує:
- абз. 2 п. 29 Особливостей;
- ч. 4 ст. 5 та ч. 4 ст. 22 Закону (встановлення дискримінаційних та надмірних вимог, не пов’язаних з предметом закупівлі).
1.2. Розділ ІІІ. Тендерної документації « Інструкція з підготовки тендерної пропозиції»
Вимога щодо підписання пропозиції виключно КЕП
Розділ ІІІ. Інструкція з підготовки тендерної пропозиції містить вимогу: « Учасники процедури закупівлі подають тендерні пропозиції у формі електронного документа чи скан-копій через електронну систему закупівель. Тендерна пропозиція учасника має відповідати ряду вимог:
1) документи мають бути чіткими та розбірливими для читання;
2) тендерна пропозиція учасника повинна бути підписана кваліфікованим електронним підписом (КЕП);
3) якщо тендерна пропозиція містить і скановані, і електронні документи, потрібно накласти КЕП на тендерну пропозицію в цілому та на кожен електронний документ окремо.
Винятки:
1) якщо електронні документи тендерної пропозиції видано іншою організацією і на них уже накладено КЕП цієї організації, учаснику не потрібно накладати на нього свій КЕП.»
Частина п’ята статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлює, що Замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи … надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Тобто Закон про публічні закупівлі не обмежує учасників виключно КЕП у вузькому технічному розумінні, а оперує формулою «електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті», яка охоплює і КЕП, і УЕП за умови, що такий УЕП базується на кваліфікованому сертифікаті.
У роз’ясненнях Мінекономіки та експертних матеріалах у сфері закупівель зазначається, що учасники мають право використовувати удосконалений електронний підпис, який базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, у випадках, коли законодавством передбачено використання кваліфікованого електронного підпису, за умови відсутності спеціальної заборони у тендерній документації.
Національні стандарти для електричної енергії, яка є предметом закупівлі ДК 021:2015 – 09310000-5 «Електрична енергія» чинними є, зокрема:
ДСТУ EN 50160:2023 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності» (EN 50160:2022, IDT) – прийнятий наказом ДП «УкрНДНЦ» від 04.12.2023 № 330, набрав чинності з 08.12.2023 (у частині технічних параметрів – як стандарт якості напруги) та з 01.03.2025 як нова редакція для Кодексу систем розподілу.
ДСТУ 3466-96 «Якість електричної енергії. Терміни та визначення» – чинний з 01.01.1998, встановлює терміни та поняття стосовно якості електричної енергії.
Жоден із цих стандартів не містить вимог щодо:
- наявності у постачальника сертифікатів ДСТУ EN ISO9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015,IDT) Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT;
В «Узагальненні практики розгляду органом оскарження скарг щодо закупівель електричної енергії» від 22.02.2024 АМКУ чітко зазначив, що серед поширених порушень є вимоги до предмета закупівлі, не передбачені національним стандартом, зокрема – вимоги про надання документів щодо сертифікації за стандартами ДСТУ ISO 9001:2015, ISO 14001:2015, ISO 37001, ISO 27001, ISO 28000, ISO 45001 тощо. Як приклади наведено рішення Комісії:
- від 10.05.2023 № 6270-р/пк-пз (UA-2023-04-26-009178-a);
- від 31.08.2023 № 13858-р/пк-пз (UA-2023-08-17-012915-a).
Комітет підкреслив, що:
- системні стандарти ISO 9001, ISO 14001 тощо характеризують систему менеджменту суб’єкта господарювання, а не власне товар «електрична енергія»;
- вимога надання таких сертифікатів у процедурі закупівлі електроенергії є надмірною, не пов’язана із національним стандартом ДСТУ EN 50160 і суперечить пункту 29 Особливостей.
У тендерній документації Замовника міститься вимога, відповідно до якої усі документи тендерної пропозиції учасника мають бути підписані виключно кваліфікованим електронним підписом (КЕП) уповноваженої особи учасника. Можливість використання удосконаленого електронного підпису (УЕП), що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, тендерна документація не передбачає.
Скаржник вважає таку вимогу дискримінаційною та такою, що не відповідає законодавству України у сфері електронних довірчих послуг та публічних закупівель, оскільки вона безпідставно виключає з участі суб’єктів господарювання, які у своїй діяльності використовують УЕП, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Жодна норма чинного законодавства не містить прямої заборони для приватних юридичних осіб – учасників публічних закупівель – використовувати удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, при поданні тендерних пропозицій.
Навпаки, із системного аналізу норм Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (стаття 1), Закону України «Про публічні закупівлі» (частина п’ята статті 22), а також постанов КМУ № 193 від 03.03.2020 та № 1298 від 12.12.2023, випливає, що:
- мета застосування електронного підпису у публічних закупівлях – забезпечити ідентифікацію підписувача та цілісність даних, а не нав’язати конкретний тип носія особистого ключа (захищений токен чи файловий носій);
- удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті, забезпечує такий самий рівень ідентифікації особи та перевірки цілісності, як і КЕП;
- держава спеціально врегулювала механізми використання УЕП при наданні електронних публічних послуг (постанова КМУ № 1298), не встановивши заборони на їх застосування у відносинах з приватним сектором.
Установлюючи вимогу лише КЕП без альтернативи КЕП/УЕП, Замовник:
- штучно обмежує коло потенційних учасників, які використовують УЕП для господарської діяльності та мають кваліфіковані сертифікати відкритих ключів;
- вимагає вищий рівень криптографічного захисту (захищений носій), ніж це є необхідним для досягнення цілей Закону у сфері публічних закупівель (ідентифікація підписувача та цілісність даних);
- фактично встановлює додаткову вимогу до форми подання пропозиції, яка не випливає прямо з Закону «Про публічні закупівлі» та Закону «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Згідно з частиною четвертою статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
3. Порушення прав та інтересів Скаржника.
Скаржник є ліцензованим постачальником електричної енергії, включеним до реєстру ліцензіатів НКРЕКП, та має право брати участь у процедурах закупівель електричної енергії на території України.
Оскаржувані вимоги щодо обов’язкової наявності сертифікатів ДСТУ EN ISO9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015,IDT) Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT, унеможливлюють участь Скаржника у процедурі закупівлі на рівних умовах з іншими учасниками, незважаючи на наявність чинної ліцензії і можливість забезпечити належну якість електричної енергії відповідно до ДСТУ EN 50160:2023.
За відсутності змін до тендерної документації Скаржник або змушений утриматися від подання пропозиції, або його пропозицію буде відхилено виключно через невідповідність дискримінаційним вимогам, не передбаченим законодавством.
Вимога використовувати виключно КЕП, за відсутності законодавчої заборони на використання УЕП, що базується на кваліфікованому сертифікаті, та за наявності нормативного врегулювання УЕП у постанові КМУ № 1298, є саме такою вимогою, яка:
- не має об’єктивного зв’язку з предметом закупівлі та цілями Закону
- ставить у гірше становище учасників, які легітимно використовують УЕП у своїй діяльності;
- зменшує конкуренцію, оскільки не всі потенційні учасники мають КЕП на захищених носіях, але мають УЕП, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Це порушує принципи недискримінації, рівного ставлення, відкритості та добросовісної конкуренції, встановлені ст. 5 Закону.
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
Виключити з Додатку № 2 посилання на ДСТУEN ISO9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015,IDT) Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT, як обов’язкову вимогу до предмета закупівлі (залишивши вимогу відповідності параметрам ДСТУ EN 50160:2023).
Виключити з Розділ ІІІ. Тендерної документації « Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» вимогу щодо підписання пропозиції виключно КЕП
Скаржником в першому абзаці скарги помилково зазначено, що «Відповідно до оголошення № UA-2025-11-20-010716-a, яке розміщене на авторизованому електронному майданчику на веб-порталі Уповноваженого органу 20 листопада 2025 року (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-11-20-010716-a) Замовником – Калинівський ліцей Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, було оголошено процедуру відкритих торгів (відкритих торгів з особливостями) на закупівлю Електричної енергії.» Вірним є «Відповідно до оголошення № UA-2025-11-20-010716-a, яке розміщене на авторизованому електронному майданчику на веб-порталі Уповноваженого органу 20 листопада 2025 року (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-11-20-010716-a) Замовником – Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області , було оголошено процедуру відкритих торгів (відкритих торгів з особливостями) на закупівлю Електричної енергії.»
Відповідь на скаргу по умовах тендерної документації
У Додатку № 2 до тендерної документації Замовник передбачив, що: «Параметри якості електричної енергії в нормальних умовах експлуатації повинні відповідати параметрам, визна-ченим у ДСТУ EN 50160:2023 «Характеристики напруги електропостачання в електричних ме-режах загальної призначеності» (EN 50160:2022, IDT). ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT.» Замовник здійснює закупівлю у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Особливості). Згідно пункту 1 Особливостей, ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (надалі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Відповідно до пункту 28 Особливостей, тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих Особливостей. Предметом цієї закупівлі є електрична енергія за кодом ДК 021:2015: 09310000-5 «Електрична енергія», яка є специфічним товаром та її постачання нерозривно пов’язане з наданням електропостачальником відповідних послуг споживачу. Функції національного органу стандартизації виконує Державне підприємство “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” відповідно до Розпорядження КМУ від 26.11.2014 р. № 1163-р «Про визначення державного підприємства, яке виконує функції національного органу стандартизації». Система сертифікації якості ISO (ІСО) проводиться на відповідність міжнародним стандартам, встановленим Міжнародною Організацією по Стандартизації (ISO,International Organization for Standardization). Організація ISO не проводить сертифікацію, а тільки розробляє стандарти відповідності. Функція сертифікації переходить на національні акредитовані установи, які займаються впровадженням стандартів на підприємстві, видають сертифікати та проводять наглядовий аудит. Одним із доказів необхідного рівня якості товарів чи наданих послуг є підтвердження відповідності технічних і споживчих характеристик товару (послуги тощо) загальновизнаним вимогам (ДСТУ, ГОСТ, ТУ) шляхом проведення незалежної оцінки або сертифікації. З метою вибору надійного, відповідального та добросовісного постачальника, діяльність якого відповідає вимогам чинного законодавства України, замовник зазначає інші вимоги до учасника закупівлі (майбутнього постачальника) згідно з абзацом першим частини третьої статті 22 Закону, зокрема, щодо необхідності підтвердження впровадження ним та підтвердження їхньої відповідності системам управління (менеджменту), а саме: - ISO 9001:2015 «Системи управління якістю. Вимоги» (ДСТУ прийнято та введено в дію з 01.07.2016 року відповідно до наказу Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 21.12.2015 № 203); -ISO 14001:2015 «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування» (ДСТУ прийнято та введено в дію з 01.07.2016 року відповідно до наказу Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 21.12.2015 № 203); - ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018) «Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування» (ДСТУ прийнято та введено в дію з 01.01.2021 року відповідно до наказу Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 26.12.2019 р. № 502); - ISO/ІЕС 27001:2022 «Інформаційні технології Методи захисту. Системи управління інформаційною бепекою» (ДСТУ прийнято та введено в дію з 01.01.2017 року відповідно до наказу Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 18.12.2015 р. №193); - ISO 37001:2018 «Системи управління щодо протидії корупції. Вимоги та настанови щодо застосування» (ДСТУ прийнято та введено в дію з 01.01.2020 року відповідно до наказу Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 18.12.2018 р. №507); - ISO 27701 «Методи безпеки. Розширення для управління інформацією про конфіденційність. Вимоги та вказівки»; - ISO 50001:2018 «Системи управління енергетчним менеджментом. Вимоги». Відповідно до норм частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Наявність в учасника вказаного в тендерній документації сертифікату про відповідність системи управління якістю учасника вимогам ISO 9001:2015 (або ДСТУ ISO 9001:2018) гарантує якісне виконання своїх зобов’язань щодо постачання електричної енергії, оскільки одним з основних принципів побудови якості системи менеджменту відповідно до вимог Стандартів ISO 9001:2015 (або ДСТУ ISO 9001:2018) є орієнтація на Замовника та процесний підхід до діяльності, де діяльність складається з ряду взаємозалежних процесів, при цьому вихідні дані одного процесу є вхідними даними для наступного, тому процесний підхід полягає в системній діяльності по визначенню процесів, їхньої послідовності й взаємодії, управлінню процесами й зв’язками між ними, що попереджуватиме безсистемні дії працівників різних підрозділів, що повинні взаємодіяти між собою і є обов’язковою умовою для зберігання відповідності замовника Стандартам якості. Наявність в учасника сертифікату про відповідність системи управління якістю учасника вимогам ISO 9001:2015 (або ДСТУ ISO 9001:2018) свідчитиме про те, що на підприємстві правильно побудовані бізнес-процеси та приймаються найбільш оптимальні управлінські рішення, які впливають на якісне виконання своїх зобов’язань щодо постачання електричної енергії, в тому числі своєчасність його поставки Споживачу, в даному випадку ГУ ДМС у Закарпатській області. Таким чином, вимога тендерної документації щодо надання учасниками процедури закупівлі сертифікату про відповідність системи управління якістю учасника вимогам ISO 9001:2015 (або ДСТУ ISO 9001:2018) є обґрунтованою та такою, що не суперечить положенням статтями 5, 22 Закону України «Про публічні закупівлі». Згідно із нормами частини п’ятої статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник може вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації. Враховуючи те, що товар буде використовуватися в державній установі, де одночасно тривалий час перебувають велика кількість працівників та одержувачів адміністративних послуг, постає питання гігієнічної та екологічної безпеки товару. Керуючись нормами пункту третьої та пункту 4 частини другої статті 22 та нормами частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник включив до вимог тендерної документації необхідність надання учасниками в складі тендерних пропозицій сертифікату ISO 14001:2015 в якості підтвердження того факту, що учасники постачатимуть товар і під час постачання буде дотримуватися екологічна безпека та захист довкілля. Слід зазначити, що згідно пункту 0.2 стандарту ISO 14001 метою системи екологічного менеджменту є, зокрема: - захист навколишнього середовища за рахунок запобігання або зниження негативного впливу на нього; - покращення екологічних показників; - зниження можливого негативного впливу екологічних умов на організацію та інше. Впровадження системи екологічного менеджменту має забезпечити, зокрема, системний підхід до екологічного управління. При цьому згідно пункту 1 стандарту ISO 14001 стандарт ISO 14001 може бути застосований в будь- якій організації незалежно від її розміру, типу або характеру діяльності. Отримання сертифікату про відповідність ISO 14001 не є обов’язковим при здійсненні господарської діяльності суб’єктами господарювання, але його наявність дозволить переконатися, що учасником будуть дотримані вказані вище положення. Таким чином, вимога тендерної документації щодо надання сертифікату про відповідність системи екологічного управління учасника вимогам ISO 14001:2015 встановлена замовником, керуючись чинним законодавством України, і відповідає положенню частини четвертої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» та не містить вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Звертаємо увагу, що отримати зазначений сертифікат може будь-яке підприємство (організація, установа), що організувало свою діяльність у відповідності до цього стандарту. ДСТУ ISO 37001:2018 «Системи управління щодо протидії корупції. Вимоги та настанови щодо застосування», прийнятий як національний стандарт, гармонізований з європейським стандартом методом перекладу з набранням чинності з 01.01.2020 за наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 18.12.2018 № 507 (далі — ДСТУ ISO 37001:2018). ДСТУ ISO 37001:2018 установлює вимоги та надає настанову для встановлення, упровадження, підтримки, перегляду та вдосконалення системи управління щодо протидії корупції. Система може бути автономною або інтегрованою в загальну систему управління. У ДСТУ ISO 37001:2018 розглянуто такі аспекти, що стосуються діяльності організації: 1. хабарництво у державних, приватних та неприбуткових галузях економіки; 2. давання хабарів організацією; 3. давання хабарів персоналом організації, що діє від імені організації чи на її користь; 4. давання хабарів бізнес-партнерами організації, що діють від імені організації чи на її користь; 5. отримання хабарів організацією; 6. отримання хабарів персоналом організації / бізнес-партнерами організації; 7. отримання хабарів бізнес-партнерами організації; 8. пряме та непряме хабарництво (наприклад, хабар, запропонований чи отриманий третьою стороною або за її посередництвом). ДСТУ ISO 37001:2018 застосовують лише до хабарництва. Він установлює вимоги та надає настанови щодо системи управління, яка призначена допомогти організації попередити, виявити та реагувати на хабарництво, виконувати закони щодо протидії корупції та добровільні зобов’язання, які можуть бути застосовані до її діяльності. Боротьба та протидія корупції є пріоритетним завданням в Україні в умовах війни, тому Замовником встановлено наявність в учасника вказаного вище сертифікату. Станом на сьогодні отримати сертифікат ДСТУ ISO 37001:2018 "Системи управління щодо протидії корупції. Вимоги та настанови щодо застосування" може будь-яка фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, що організувала свою діяльність у відповідності до цього стандарту. Позиція з аналогічного питання викладена в рішенні Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 19497-р/пк-пз від 27.08.2021. Враховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей та статті 22 Закону тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Правомірність включення вимоги щодо наявності відповідного сертифікату до тендерної документації підтверджується Законом України «Про стандартизацію» та наказом ДП «УкрНДНЦ» №104 від 03.06.2020, яким прийнято та надано чинності ISO 50001:2018. Цей стандарт установлює вимоги щодо розроблення, упровадження, підтримання в робочому стані та поліпшення системи енергетичного менеджменту. Очікуваним результатом є надання організації можливості реалізувати системний підхід до досягнення постійного поліпшення енергетичної результативності та систем енергетичного менеджменту. Відповідно стандарт може застосовувати будь-яка організація, незалежно від її типу, розміру, складності, географічного місцезнаходження, організаційної культури або продуктів і послуг, які вона надає. Таким чином, не лише виробник, але і будь-який інший суб’єкт (дистриб’ютор, постачальник, тощо) має можливість провадити ISO 50001:2018 у власну господарську діяльність, а отже – не обмежений в проведенні сертифікації по системі енергетичного менеджменту. Наголошуємо на тому, що єдиним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель є Антимонопольний комітет України. Саме існуючою практикою АМКУ як органу оскарження в сфері публічних закупівель, керувався замовник, під час складання тендерної документації на закупівлю, а саме: рішеннями № 1137-р/пк-пз від 01.02.2023, № 852-р/пк-пз від 25.01.2023, № 14-р/пк-пз від 02.01.2023, № 5362-р/пк-пз від 09.08.2022 року. Звертаємо вашу увагу, що вимоги тендерної документації щодо підтвердження учасниками впровадження та їхньої відповідності вищезазначеним системам управління (менеджменту) не є кваліфікаційним критерієм або вимогами до предмета закупівлі (вимогами щодо сертифікації електричної енергії) у розумінні Закону та цієї тендерної документації, а як зазначено вище, включені до тендерної документації керуючись абзацом першим частини третьої статті 22 Закону. Пунктом 28 Особливостей визначено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Отже, замовником при складанні цієї тендерної документації дотримано вимоги чинного законодавства, тендерна документація не містить вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Окрім того, Сертифікати є необхідними документами для підтвердження технічних характеристик товару та гарантією надійності постачальника. Частиною першою ст.1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» встановлено, що сертифікація це підтвердження відповідності третьою стороною, яке стосується продукції, процесів, послуг, систем або персоналу. Колегія судів Касаційного адміністративного суду Верховного суду з постановою від 24.06.2020 у справі №826/15639/17 виклала позицію, що хоча виробництво не підлягає обов’язковій сертифікації, це не позбавляє учасника можливості отримати сертифікат у добровільному порядку з тим, щоб дотриматися умов конкурсу (торгів). Таким чином, можливість встановлення замовниками у тендерній документації умови надання учасниками у складі тендерної документації сертифікатів відповідності чи сертифікатів якості не є дискримінаційною. Таким чином, Замовник має на меті співпрацювати з добросовісним учасником, який керується у своїй діяльності міжнародними стандартами. Ця вимога не обмежує конкуренцію та не вбачається як дискримінаційною. Зважаючи на усе вищевикладене, Замовником сформульовано базові вимоги до постачальника електричної енергії, які б забезпечили таку стабільність постачання. Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, Замовник дійшов висновку про відсутність підстав для внесення змін до тендерної документації, адже остання складена у відповідності до вимог законодавства. 2. Вимога щодо підписання пропозиції виключно КЕП Закон України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад та встановлює основні вимоги щодо підготовки замовниками тендерної документації. На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування під час здійснення публічних закупівель замовники керуються особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості). Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, зокрема, спосіб подання тендерної пропозиції учасником. В силу норми частини третьої ст. 12 Закону під час використання ЕСЗ з метою подання ТП/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Водночас відповідно до частини п’ятої статті 22 Закону замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Так, на виконання вимог Закону наказом Мінекономрозвитку від 11.06.2020 № 1082, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.07.2020 за № 610/34893, затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі (далі — Порядок № 1082). Пунктом 3 Порядку № 1082 передбачено, зокрема, що розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником / ЦЗО / учасником / постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника / ЦЗО / учасника / постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю. Після внесення інформації в електронні поля на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Інформація, що заповнюється в електронних полях, може відображатися на вебпорталі у вигляді документа, доступного для друку. Оприлюднення інформації на вебпорталі здійснюється електронною системою закупівель автоматично. Основною ж із переваг накладання КЕП є те, що дійсність кваліфікованого електронного підпису можливо перевірити на сайті центрального засвідчувального органу, що унеможливлює виникнення сумнівів в ідентичності особи, яка уповноважена на підписання документів. Однак в Додатку 4 «Перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції в пункті 4.5 вказано « Кваліфікований електронних підпис (КЕП)/ удосконалений електронний підпис(УЕП), накладений на тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації».
Зміст:
Шановний Замовнику! Ваша вимога щодо підписання документів кваліфікованим електронним підписом є дискримінаційною та такою, що порушує Закон України “Про електронні довірчі послуги”, тому пропонуємо Вам внести зміни до тендерної документації і замість вимоги накладення КЕП вказати КЕП/ УЕП. УЕП - (удосконалений електронний підпис) – удосконалена форма електронного підпису, призначена для використання пересічними громадянами для зручності та мобільності останніх. Зберігається на звичайних флешках або на файлових носіях. КЕП - (кваліфікований електронний підпис) – передбачає найвищий рівень безпеки даних. Зберігається лише на захищених носіях – токенах. Відповідно до п.23 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. КЕП/ УЕП застосовується для ідентифікації особи, яка підписала документ, а відповідно до п.20 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» ідентифікація особи - процедура використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, в результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи. І КЕП, і УЕП містить інформацію, яка ідентифікує особу, яка підписала документи тендерної пропозиції. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2023 р. № 1298 використання удосконалених електронних підписів учасниками не забороняється. Приватний бізнес має право використовувати в своїй діяльності Удосконалені електронні підписи (УЕП) чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів. . До того ж ч.5 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» також дозволяє використання Учасниками УЕП, так як Замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги". Жоден, чинний на сьогоднішній день, законодавчий нормативно-правовий акт, не містить прямої заборони або обмеження у використанні Учасниками, які є приватними юридичними особами, при поданні пропозиції саме удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті. Отже, виходячи з викладеного, внесіть зміни у тендерну документацію та її додатки і замініть КЕП на КЕП/УЕП, щоб не перешкоджати приватним юридичним особам брати участь у закупівлі і таким чином штучно звужуючи кількість учасників. Врахуйте також, що при аварійних відключеннях світла електронний підпис (КЕП) не зчитується системою, так як мережі Інтернет (в т.ч. мобільних операторів) не вистачає потужностей. Дякуємо.
Дата оприлюднення звернення:
21.11.2025 21:32
Кваліфікований електронний підпис (КЕП) накладається на тендерну пропозицію, щоб підтвердити її справжність, надійність та цілісність, а також для відповідності законодавству про публічні закупівлі. Він діє як електронний аналог власноручного підпису, що робить документ юридично значущим, а його відсутність може призвести до відхилення пропозиції.
Основні причини накладання КЕП:
Юридична сила: КЕП надає пропозиції юридичну силу, прирівнюючи її до паперового документа, підписаного власноруч, що є вимогою для участі в тендері.
Підтвердження автентичності: КЕП засвідчує, що документ подав уповноважений представник учасника, і що саме цей учасник несе відповідальність за його зміст.
Гарантія цілісності: КЕП захищає документи від несанкціонованих змін після підписання. Це гарантує, що пропозиція не була змінена після того, як її подали.
Відповідність законодавству: Законодавство вимагає використання КЕП як єдиного способу ідентифікації учасника торгів під час подання пропозицій. Більшість замовників також обов'язково включають цю вимогу в тендерну документацію.
Основною ж із переваг накладання КЕП є те, що дійсність кваліфікованого електронного підпису можливо перевірити на сайті центрального засвідчувального органу, що унеможливлює виникнення сумнівів в ідентичності особи, яка уповноважена на підписання документів.
Запобігання відхиленню: Ненакладання КЕП, як правило, є підставою для відхилення пропозиції. Тому наявність підпису допомагає уникнути технічного відхилення через формальну помилку.
Дата оприлюднення відповіді:
24.11.2025 15:17
Звернення:
За тендером : Електрична енергія
Тема:
ІSO
Зміст:
Шановний Замовник в порушення п. 29 Особливостей та принципу недискримінації в Додаток 2 тендерної документації встановлено наступну вимогу «…. ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015,IDT) Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT.» Предметом закупівлі є товар – електрична енергія (ДК 021:2015 – 09310000-5). Для нього існує чинний національний стандарт ДСТУ EN 50160:2023, який і визначає параметри якості напруги в мережі. Абзац другий п. 29 Особливостей прямо забороняє замовникам установлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом. ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT є стандартами систем управління (менеджменту якості, менеджменту ризиків) і стосуються організації та процесів постачальника, а не споживчих властивостей електричної енергії як товару. Відповідно до постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року №310 - якість електричної енергії - сукупність властивостей електричної енергії відповідно до встановлених стандартів, які визначають ступінь її придатності для використання за призначенням, відповідальність за якість електричної енергії покладено на оператора системи розподілу та виробник електричної енергії. Постачальник електричної енергії несе відповідальність виключно за якість надання послуг з постачання електричної енергії. Практика АМКУ (рішення № 7876-р/пк-пз від 02.05.2024, UA-2024-04-19-001549-a) підтверджує, що вимоги про надання сертифікатів ISO, які не передбачені відповідним ДСТУ, є порушенням п. 29 Особливостей та підлягають виключенню з тендерної документації. Вимога ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) Системи управління якістю з урахуванням ДСТУ ISO 31000:2018, ISO 31001:2018 IDT об’єктивно звужує коло потенційних учасників до тих постачальників, які вже сертифікували свої системи управління, хоча законодавство та національний стандарт цього не вимагають. Це суперечить принципу недискримінації та вільної конкуренції (ч. 1, 4 ст. 5 Закону). Тому вимагаємо видалити дану вимогу та не порушувати норми чинного законодавства України
Дата оприлюднення звернення:
21.11.2025 21:33
Згідно частини 3 статті 22 ЗУ «Про публічні закупівлі», тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити”, також частиною 5 статті 23 ЗУ «Про публічні закупівлі», замовник може вимагати від учасників, у тому числі, і сертифікати, які підтверджують відповідність предмета закупівлі екологічним чи іншим характеристикам, установленим у тендерній документації. Тобто Закон: передбачає, що замовник може вимагати від учасників сертифікати; не забороняє вимагати саме сертифікат ISO. Стосовно рішень АМКУ, то завжди можна підібрати для прикладу такі, які будуть позитивними як для однієї сторони, так і для другої. Головним в торгах має бути доброчесна конкуренція, відсутність аномально низької ціни з її подальшим нарощуванням і інші відхилення від прозорого середовища у сфері публічних закупівель. Стосовно надання підтвердження відповідності вимогам стандартів системи управління ISO. Одним із доказів необхідного рівня якості товарів чи наданих послуг є підтвердження відповідності технічних і споживчих характеристик товару (послуги тощо) загальновизнаним вимогам (ДСТУ, ГОСТ, ТУ) шляхом проведення незалежної оцінки або сертифікації ISO. Звертаємо також вашу увагу, що дискримінаційними вважаються тільки ті вимоги, яким можуть відповідати лише один або не більше двох учасників / або якщо такі вимоги встановлюють переваги чи привілеїв окремим учасникам. Наша умова щодо надання учасниками підтвердження відповідності вимогам стандартів на системи управління ISO не являється дискримінаційною, оскільки не встановлює жодних переваг чи привілеїв окремим учасникам. Окрім того, ми проаналізували за допомогою відкритих джерел, зокрема через електронну систему закупівель ProZorro, вже проведені іншими замовниками процедури відкритих торгів на закупівлю електричної енергії. Також розглянули значну кількість поданих тендерних пропозицій учасників, що знаходяться у вільному доступі в електронній системі закупівель ProZorro. Враховуючи проведений аналіз документів, ми дійшли висновку про наявність достатньої кількості учасників із наявними документами на підтвердження відповідності вимогам стандартів ISO .
Окремо зазначаємо. що вимога щодо наявності сертифікатів ISO (ДСТУ) в Учасників дає впевненість Замовнику у тому, що надані Учасником послуги, відповідають вимогам нормативних актів, при цьому всі технічні, адміністративні та людські чинники, що впливають на надання таких послуг, знаходяться під контролем, проблеми негайно усуваються, а учасник постійно вживає відповідні заходи з поліпшення якості та безпечності своїх послуг. Замовник, має на меті працювати з Учасниками, які створюють безпечні і здорові умови праці шляхом введення умов, які дозволяють підприємству систематично виявляти та контролювати ризики безпеки і здоров'я, знижувати вірогідність потенційних аварій, надзвичайних ситуацій, тощо, не завдаючи при цьому шкоди навколишньому середовищу. Зазначені вище сертифікати передбачені законодавством України та їх вільно, без будь-яких перешкод може отримати будь який суб'єкт господарювання. Таким чином жодна із вищевказаних вимог щодо наявності сертифікатів не містить ознак дискримінаційності, оскільки: Замовник має право включати до тендерної документації вимоги, що не заборонені чинним законодавством. Враховуючи відсутність нормативно-правової заборони на включення до тендерної документації вимог щодо надання у складі тендерних пропозицій учасників сертифікатів про відповідність міжнародним стандартам у різних галузях, Замовником було прийнято рішення про включення таких вимог до тендерної документації.
Також, як вбачається із багатьох рішень Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Колегія) (рішення № 2309 -р/пк-пз від 06.02.2020; №19422-р/пк-пз від 27.12.2019)Колегія схвально відноситься до умови тендерної документації щодо надання документів на підтвердження відповідності Учасників вимогам стандартів ISO.
Ще згідно з позицією Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, що викладена, зокрема, в рішеннях від 09.09.2020 № 16980-р/пк-пз, від 01.06.2020 № 10800-р/пк-пз, від 23.10.2019 № 15333-р/пк-пз та інших, не є дискримінацією встановлення умови надання учасниками у складі тендерної пропозиції сертифікатів.
Також колегія суддів Касаційного адміністративного суду Верховного суду в постанові від 24.06.2020 у справі № 826/15639/17 виклала позицію, що, хоча виробництво не підлягає обов’язковій сертифікації, це не позбавляє учасника можливості отримати сертифікат у добровільному порядку з тим, щоб дотриматися умов конкурсу (торгів).
Дата оприлюднення відповіді:
24.11.2025 15:17
Звернення:
За тендером : Електрична енергія
Тема:
Щодо групи площадок вимірювання А стимулююча
Зміст:
Шановний Замовник.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), 10.12.2024 прийняла постанову №2079, якою скасовано процедуру віднесення площадок вимірювання споживачів до групи "а". Відтепер визначення площадок комерційного обліку, які належать до групи «а», здійснюється згідно з п.4.4.11 Кодексу комерційного обліку електричної енергії (ККОЕЕ).
Відповідно до групи «а» належать об’єкти, які мають електроустановки з приєднаною потужністю 150 кВт і більше або середньомісячним обсягом споживання електроенергії понад 50 тис. кВт/год (фактичним за попередній календарний рік або заявленим для нових електроустановок), крім багатоквартирних житлових будинків та побутових споживачів.
Нагадуємо, що з 01.01.2025 споживачі які віднесені до групи «а», зобов’язані:
забезпечити свої вузли комерційного обліку сучасними інтелектуальними лічильниками, які повинні функціонувати у складі автоматизованої системи та гарантувати щодобове дистанційне зчитування інтервальних даних (п.4.4.12 ККОЕЕ); розробити та погодити з Оператором системи розподілу програму модернізації вузлів обліку у частині встановлення таких лічильників; реалізувати програму модернізації.
На підставі п.12.1.5-12.1.6 ККОЕЕ, модернізація вузлів обліку та розробка «Програми модернізації» відбувається за рахунок власника точки комерційного обліку (ВТКО).
Звертаємо увагу: з 01.01.26 для споживачів групи «а», які не забезпечать гарантоване автоматичне дистанційне зчитування інтервальних даних, буде застосовано стимулюючий погодинний графік із врахуванням ринкових цін, що може призвести до збільшення загальної вартості електроенергії для таких споживачів.
Оператори системи розподілу направляли повідомлення споживачам щодо переходу в групу «а» або необхідністю укладання договору з ППКО((ДК 021:2015 код 72310000-1 — Послуги з обробки даних) у зв’язку з тим, що деякі точки, відповідно до п.4.4.11 ККОЕЕ по критеріям стали відповідати групі «а», а до цього відносились до групи «б». У зв’язку з таким переходом ціна електричної енергії по таким точкам суттєво зросла. Отже, якщо на Вашому підприємстві є точки які перейшли в групу «а», а в тендерній документації Вами не зазначена дана інформація (або не надано чіткої відповіді на запитання Учасника), то в майбутньому це призведе до можливого розірвання договору, так як розрахунок по таким точкам буде відповідно до стимулюючого погодинного графіку із врахуванням ринкових цін, про що Учасник розраховуючи ціну для пропозиції фактично не знав і не розумів як саме необхідно проводити розрахунок ціни для пропозиції.
Просимо повідомити чи є на вашому підприємстві точки з приєднаною потужністю 150 кВт і більше або середньомісячним обсягом споживання електроенергії понад 50 тис. кВт/год – які наразі відносяться до групи «а» і чи встановлено на таких точках ЛУЗОД/АСКОЕ/АСЗД.
Інформацію, щодо переведення точок групи «б» на групу «а» стимулююча Ви можете отримати у свого діючого постачальника або оператора системи розподілу з яким укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Ознайомитися з роз’ясненнями та рекомендаціями НКРЕКП щодо переходу на дистанційне зчитування даних для групи «А» можна на офіційному сайті НКРЕКП за посиланням:
https://www.nerc.gov.ua/news/osoblivosti-perehodu-spozhivachiv-z-ploshchadkamikomercijnogo-obliku-grupi-na-distancijne-zchituvannya-pokaziv-lichilnikiv-elektrichnoyienergiyi
Дата оприлюднення звернення:
21.11.2025 21:33
Шановний учасник, всі технічні характеристики товару викладені в Додатку №2 до Тендерної документації
Дата оприлюднення відповіді:
24.11.2025 15:18
Звернення:
За тендером : Електрична енергія
Тема:
Щодо класу напруги
Зміст:
Шановний Замовник.
Постановою НКРЕКП від 25.08.2021 № 1430, внесено зміни до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1175.
Абзацами другим-четвертим пункту 8.1 глави 8 Порядку визначено, що споживачі, які отримують електричну енергію від оператора системи розподілу на межі балансової належності номінальною напругою 27,5 кВ та вище, а також споживачі, приєднані до шин електростанцій (за винятком суб'єктів господарювання, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел, а саме з енергії сонячного випромінювання, біогазу, біомаси, енергії вітру та мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), відносяться до 1 класу напруги.
Споживачі, які отримують електричну енергію від оператора системи розподілу на межі балансової належності номінальною напругою нижче 27,5 кВ, відносяться до 2 класу напруги.
Клас напруги встановлюється споживачу окремо за кожною межею балансової належності.
Дана інформація є доступною для Замовника і взяти її можна у оператора системи розподілу.
Просимо повідомити який клас напруги Ваших площадок вимірювання.
Дана інформація необхідна для проведення розрахунку і визначення вартості товару.
Дякуємо!
Дата оприлюднення звернення:
21.11.2025 21:34
Шановний учасник, всі технічні характеристики товару викладені в Додатку №2 до Тендерної документації
Дата оприлюднення відповіді:
24.11.2025 15:18
На даному тендері відміни не були знайдені.
Перелік вимог порожній. Якщо Ви бажаєте подати вимогу
Увійти
або
Підписатися.
Очікування пропозицій
Очікувана вартість
900 000
грн.
Період подання пропозицій
до
01.12.2025 14:15
Замовник:
Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області