Тендер Стільці офісні, крісла комп’ютерні, закупівля від Головне управління Національної поліції в Миколаївській області, номер UA-2025-09-09-011486-a в системі Prozorro

Стільці офісні, крісла комп’ютерні

Тендер: UA-2025-09-09-011486-a

Кваліфікований електронний підпис накладено.

Тип:

скарга

За лотом Стільці офісні, крісла комп’ютерні

UA-2025-09-09-011486-a.c1

Дата:

12.09.2025 17:02

Стан:

Очікує розгляду

Назва скарги:

СКАРГА на дискримінаційні умови тендерної документації

Зміст:

Дана скарга сформована та подана у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості, Постанова №1178) на рішення замовника, у порядку та строки, визначених статтею 18 Закону та пунктом 59 Особливостей). 09 вересня 2025 року Головне управління Національної поліції в Миколаївській області (далі — Замовник) на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі по тексту – Закон) та «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі по тексту – Особливості), оголосило процедуру закупівлі (відкриті торги з урахуванням Особливостей), класифікатор та його відповідний код ДК 021:2015:39110000-6: Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них, ідентифікатор закупівлі: UA-2025-09-09-011486-a за найменуванням: «Стільці офісні, крісла комп’ютерні». Уважно ознайомившись із умовами та вимогами, викладеними у тендерній документації на закупівлю товарів, затвердженої рішенням Замовника від «09» вересня 2025 року, переконані у тому, що ряд вимог, поставлені Замовником до потенційних Учасників, є дискримінаційними та такими, що порушують права ТОВ «АМФ УКРАЇНА» (надалі - Скаржник) на рівну конкуренцію. Принцип недискримінації учасників закріплений у ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), у ст. 5 Закону прямо передбачено, що Замовники забезпечують вільний доступ всіх Учасників до інформації про закупівлю та не можуть встановлювати дискримінаційні вимоги до Учасників. Заборону на включення до тендерної документації вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, містить ст. 22 Закону. Головна ознака умов тендерної документації, за якою їх можна віднести до дискримінаційних, — це негативні наслідки, зумовлені такими умовами, якими є обмеження конкуренції Учасників. Тобто Замовник встановлює такі вимоги до Учасника торгів або до предмета закупівлі, які є надмірними або занадто деталізованими порівняно з вимогами, які зазвичай висувають та які вважаються об’єктивно необхідними для успішного виконання договору про закупівлю. Включаючи до тендерної документації дискримінаційні умови, Замовник (навмисно або ні) необґрунтовано звужує коло потенційних Учасників закупівель, перешкоджаючи певним постачальникам, які спроможні виконати умови договору, брати участь у конкурентному змаганні. Відповідно до Закону тендерна документація — це обов’язковий документ, який розробляє та затверджує Замовник з подальшим оприлюдненням на вебпорталі Уповноваженого органу. Саме відповідно до вимог тендерної документації Учасники готують тендерну пропозицію, тобто головне правило є таким: тендерна пропозиція = тендерна документація. Проте, на думку скаржника, документація містить дискримінаційні вимоги до учасників процедури закупівлі, що грубо порушує процедуру закупівлі згідно норм чинного законодавства України, саме: - Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII (далі – Закон); - Постанови №1178 від 12 жовтня 2022 року «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Особливості). ПОРУШЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ, ДІЇ ЗАМОВНИКА, ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ЩО ЦЕ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ.

Пункт скарги

Пункт скарги №1

Порядковий номер пункту скарги 1

Заголовок пункту скарги

ПОРУШЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ, ДІЇ ЗАМОВНИКА, ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ЩО ЦЕ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ.

Тип пов'язаного елемента

Лот

Ідентифікатор пов'язаного елемента

UA-2025-09-09-011486-a

Тип порушення

Порушення, пов'язані з вимогами законодавства

Вимога законодавства про публічні закупівлі, з яким пов’язане вчинене замовником порушення

Технічна специфікація предмета закупівлі

Суті пункту скарги

Суть пункту скарги №1

Опис суті пункту скарги

ПУНКТ 1. До абзацу 3 Додатку 2 Тендерної документації: «-Системі управління охороною здоров’я і безпекою праці - Сертифікат ДСТУ ISO 45001: 2019 (ISO 45001:2018, IDT), надати скан..» Скаржник не погоджується з встановленням вимоги: Вимога ТД про надання сертифіката ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) є дискримінаційною та такою, що не узгоджується з предметом закупівлі — товаром. Відповідно до ч.3 ст.22 Закону ТД може містити інші вимоги лише якщо вони передбачені законодавством, однак обов’язковість ISO 45001 для постачання товару законом не встановлена. За ч.5 ст.23 Закону у разі встановлення характеристик предмета закупівлі підтвердження має стосуватися товару (маркування/протоколи/сертифікати на товар або еквіваленти), тоді як ISO 45001 підтверджує систему менеджменту охорони праці організації та не стосується безпеки продукції (див. офіційний опис стандарту). Крім того, відповідно до п.29 Особливостей (Постанова КМУ №1178) для низки «товарних» закупівель (у т.ч. електроенергії/пального тощо) заборонено встановлювати непередбачені нацстандартом вимоги й не застосовуються п.1–2 ч.2 ст.16 Закону. Узагальнення практики АМКУ прямо відносить вимогу ISO 45001 до переліку неправомірних у таких закупівлях та наводить рішення, якими замовників зобов’язано усунути вимоги: № 6270-р/пк-пз від 10.05.2023 (UA-2023-04-26-009178-a), № 13858-р/пк-пз від 31.08.2023 (UA-2023-08-17-012915-a). Також рішення № 8809-р/пк-пз від 22.04.2021 (UA-2021-03-29-002737-a) підтверджує, що надмірні/дублюючі ISO-вимоги (ISO 45001 + OHSAS 18001) є дискримінаційними. Просимо зобов’язати Замовника виключити вимогу ISO 45001 із ТД як таку, що порушує ст.5, ч.3 ст.22, ч.5 ст.23 Закону та п.29 Особливостей Щодо пункту 1 абзацу 3 Додатку 2 Тендерної документації, де встановлено вимогу надання скан-копії Сертифіката ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) на систему управління охороною здоров'я і безпекою праці, Скаржник вважає таку вимогу незаконною та дискримінаційною, оскільки вона необґрунтовано обмежує права потенційних учасників на участь у закупівлі, зокрема Скаржника як виробника меблів, який не володіє таким сертифікатом і не має реальної можливості його отримати в обмежений строк. Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон про закупівлі), публічні закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, об'єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, запобігання корупційним діям і зловживанням, а також недискримінації учасників та рівного ставлення до них, а тому встановлення вимог, які не є обов'язковими на рівні законодавства і не мають прямого зв'язку з предметом закупівлі - меблями, порушує ці принципи, створюючи штучні бар'єри для участі. Крім того, відповідно до частини 4 статті 5 Закону про закупівлі, замовники не мають права встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників, тоді як сертифікація за ISO 45001 стосується внутрішньої системи управління підприємством, а не безпосередньо якості чи безпеки товару, і не є обов'язковою згідно зі статтею 4 Закону України "Про стандартизацію" від 05.06.2014 № 1315-VII, де визначено, що застосування національних стандартів є добровільним, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами, а в даному випадку для закупівлі меблів така обов'язковість відсутня. У контексті процедури відкритих торгів з особливостями, відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (далі - Особливості), строк подання тендерних пропозицій становить не менше семи днів з дня оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів, а тому отримання сертифіката ISO 45001, процес якого зазвичай займає від кількох місяців до року через аудит, навчання персоналу та впровадження системи, є нереальним у такий короткий термін, що додатково обмежує право Скаржника на участь. Більше того, відповідно до частини 2 статті 22 Закону про закупівлі, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а практика Антимонопольного комітету України (АМКУ) підтверджує, що вимоги до добровільних сертифікатів, якщо вони не обґрунтовані необхідністю для предмета закупівлі, визнаються дискримінаційними, оскільки обмежують коло учасників лише тими, хто вже інвестував у такі системи, що не впливає на здатність поставити якісні меблі. Оскільки законодавство не зобов'язує виробників меблів мати такий сертифікат, його отримання створює додаткові фінансові витрати для Скаржника - від кількох тисяч гривень на аудит і впровадження, - але по суті цей документ не буде використовуватися Скаржником надалі, якщо тендер не буде виграно, що робить вимогу надмірною та економічно необґрунтованою, порушуючи принцип максимальної економії та ефективності закупівель, а тому вона має бути визнана незаконною та виключеною з тендерної документації для забезпечення рівного доступу всіх учасників. Насамперед, отримання сертифіката відповідності, виданого акредитованим органом (НААУ), є тривалим процесом, що передбачає проходження процедури оцінки відповідності, проведення випробувань, підготовку та погодження пакета документів, взаємодію з акредитованими органами, а також отримання власне сертифіката. На практиці, навіть за наявності всієї необхідної документації, отримання сертифіката займає від кількох тижнів до кількох місяців залежно від складності продукції та завантаженості органу. В умовах, коли строк подання тендерних пропозицій становить 7 календарних днів, отримати новий сертифікат відповідності з нуля є фізично неможливо навіть для досвідченого учасника ринку, не кажучи вже про нових учасників. Крім того, кількість органів, акредитованих НААУ, які мають право видавати відповідні сертифікати на зазначені номенклатурні позиції, є обмеженою, а тому в окремих випадках процедури сертифікації займають ще більше часу через чергу на розгляд заяв та проведення експертиз. Зазначена вимога створює штучні бар’єри для нових учасників та обмежує конкуренцію лише тими компаніями, які вже раніше проходили процедуру сертифікації або мають такий сертифікат, що знаходиться у них на руках. Варто також підкреслити, що Закон України «Про публічні закупівлі» прямо забороняє встановлення дискримінаційних вимог, які ускладнюють або унеможливлюють участь у процедурі закупівлі для потенційно добросовісних учасників, зокрема частини 4 статті 5 та 4 статті 22 Закону. Згідно з пунктом 44 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178, замовник не має права вимагати документи або інформацію, які не передбачені законом або не є обов’язковими для певної продукції/учасників відповідно до чинного законодавства. Встановлення у тендерній документації обов’язкової вимоги щодо сертифіката відповідності, який може бути отриманий лише від акредитованого органу з обмеженим часовим ресурсом, не є обґрунтованою потребою замовника, а лише звужує коло потенційних учасників. Така вимога має ознаки дискримінації, оскільки ставить у нерівні умови тих учасників, які ще не мали досвіду сертифікації саме по цій номенклатурі, та тих, хто вже отримав сертифікат у минулі періоди. На підтвердження відповідності запропонованого товару учасник надає паспорти якості на відповідні номенклатурні позиції, які є належними документами відповідно до чинного законодавства та підтверджують якість і технічні характеристики продукції. Надання паспортів є достатньою та загальноприйнятою практикою у сфері постачання меблів, особливо з урахуванням того, що для цієї категорії товарів законодавством не передбачено обов’язкової наявності сертифікатів відповідності. Встановлення вимоги щодо надання саме сертифікатів відповідності є лише бажанням замовника, а не об’єктивною необхідністю чи обов’язковою нормою, що в результаті штучно обмежує коло потенційних учасників і створює дискримінаційні умови. Надання паспортів дозволяє забезпечити конкуренцію, відкритість і рівний доступ для всіх добросовісних постачальників, які здатні підтвердити якість своєї продукції іншими законними документами. Враховуючи викладене, дана вимога суперечить принципам рівної доступності, недискримінації та об’єктивної необхідності, визначеним чинним законодавством у сфері публічних закупівель, та має бути виключена з тендерної документації.Зокрема, учасник надає до скарги: • Паспорт якості 1 (від 26.06.2025); • Паспорт якості 2 (від 26.06.2025); • Договір/додаткова угода аналогічного досвіду; • Довідка про наявність досвіду виконання аналогічних робіт; • Відгук за аналогічним досвідом; • Витяг АМФ Україна. Ці документи повністю підтверджують відповідність продукції та кваліфікацію учасника, але через наявність дискримінаційної вимоги, яка не може бути виконана учасник позбавлений можливості взяти участь у процедурі закупівлі. Таким чином, вимога про обов’язкове надання саме цього документа штучно звужує коло потенційних учасників, дискримінує виробників та постачальників і є необґрунтованою, що прямо порушує принципи недискримінації та добросовісної конкуренції, передбачені частиною 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі». ПУНКТ 2. Абзацу 4 Додатку 2 Тендерної документації: «-Системі управління безпекою ланцюга постачання - Сертифікат ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT), надати скан.» Скаржник не погоджується з встановленням вимоги: Вимога тендерної документації надати сертифікат ДСТУ ISO 28000:2008 «Системи управління безпекою ланцюга постачання. Вимоги» є такою, що не узгоджується з предметом закупівлі — товаром та порушує принципи недискримінації й пропорційності. 1) Норми Закону: За ч.4 ст.5 Закону замовник не має права встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Мінекономіки в офіційних консультаціях послідовно наголошує: додаткові умови мають бути обґрунтованими, відповідати предмету та не звужувати конкуренцію. За ч.3–4 ст.22 Закону у ТД допускається «інша інформація» лише якщо вона передбачена законодавством і не повинна обмежувати конкуренцію чи дискримінувати учасників. Вимога ISO 28000 для постачання товару жодною нормою не встановлена. Ст.23 Закону дозволяє вимагати маркування/сертифікати саме на предмет закупівлі (властивості товару) з обов’язковим прийняттям еквівалентів. ISO 28000 — це сертифікація системи менеджменту компанії, а не характеристика або безпека продукції. Отже, така вимога виходить за межі ст.23. Щодо пункту 2 абзацу 4 Додатку 2 Тендерної документації, де вимагається надання скан-копії Сертифіката ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) на систему управління безпекою ланцюга постачання, Скаржник заперечує проти такої вимоги як незаконної та дискримінаційної, оскільки вона необґрунтовано обмежує права учасників на участь у закупівлі, зокрема Скаржника як виробника меблів, який не має такого сертифіката і стикається з неможливістю його швидкого отримання. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Закону про закупівлі, недискримінація учасників та рівне ставлення до них є фундаментальними принципами, а тому вимоги тендерної документації не можуть створювати бар'єри без об'єктивної необхідності, пов'язаної з предметом закупівлі, тоді як ISO 28000 стосується безпеки ланцюга постачання, що не є критичним для звичайної закупівлі меблів і не регулюється як обов'язкове вимогою законодавства. Аналогічно, стаття 22 Закону про закупівлі прямо забороняє включення до тендерної документації положень, що обмежують конкуренцію та дискримінують учасників, а згідно зі статтею 4 Закону про стандартизацію, стандарти застосовуються добровільно, якщо не встановлено інше законом, а в контексті закупівель меблів така обов'язковість відсутня, що підтверджується відсутністю відповідних норм у Законі України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" від 15.01.2015 № 124-VIII, де оцінка відповідності для меблів не визначена як обов'язкова процедура для всіх випадків. У рамках процедури відкритих торгів з особливостями, відповідно до пункту 10 Особливостей, строк подання пропозицій становить не менше семи днів, а процес сертифікації за ISO 28000 вимагає комплексного аудиту ланцюга постачання, що може тривати місяці, роблячи його отримання нереальним у такий обмежений період, що додатково порушує право Скаржника на участь. Практика АМКУ, як відображено в узагальненій практиці розгляду скарг, вказує, що подібні вимоги до систем управління, якщо вони не мають прямого зв'язку з товаром, визнаються дискримінаційними, оскільки обмежують конкуренцію, виключаючи виробників, які не пройшли добровільну сертифікацію. Оскільки законодавство не зобов'язує мати такий сертифікат, його отримання тягне за собою значні додаткові витрати для Скаржника - на консультації, аудит та впровадження, - але по суті цей документ не буде використовуватися надалі без виграшу тендера, що суперечить принципам максимальної економії та ефективності, а тому вимога є незаконною та має бути скасована для відновлення рівних умов участі. Насамперед, отримання сертифіката відповідності, виданого акредитованим органом (НААУ), є тривалим процесом, що передбачає проходження процедури оцінки відповідності, проведення випробувань, підготовку та погодження пакета документів, взаємодію з акредитованими органами, а також отримання власне сертифіката. На практиці, навіть за наявності всієї необхідної документації, отримання сертифіката займає від кількох тижнів до кількох місяців залежно від складності продукції та завантаженості органу. В умовах, коли строк подання тендерних пропозицій становить 7 календарних днів, отримати новий сертифікат відповідності з нуля є фізично неможливо навіть для досвідченого учасника ринку, не кажучи вже про нових учасників. Крім того, кількість органів, акредитованих НААУ, які мають право видавати відповідні сертифікати на зазначені номенклатурні позиції, є обмеженою, а тому в окремих випадках процедури сертифікації займають ще більше часу через чергу на розгляд заяв та проведення експертиз. Зазначена вимога створює штучні бар’єри для нових учасників та обмежує конкуренцію лише тими компаніями, які вже раніше проходили процедуру сертифікації або мають такий сертифікат, що знаходиться у них на руках. Вимога ТД про надання сертифіката ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT) є дискримінаційною та такою, що не узгоджується з предметом закупівлі — товаром. Відповідно до ч.3–4 ст.22 Закону тендерна документація може містити додаткові вимоги лише якщо вони прямо передбачені законодавством і не обмежують конкуренцію; обов’язковість ISO 28000 для постачання товарів законом не встановлена. ДСТУ ISO 28000 регулює систему управління безпекою ланцюга постачання в межах організації та не підтверджує жодних властивостей товару. Практика органу оскарження це підтверджує: в узагальненні щодо закупівель електричної енергії АМКУ прямо відносить вимоги щодо надання ISO 28000 до незаконних/надмірних (приклади рішень: № 6270-р/пк-пз від 10.05.2023; № 13858-р/пк-пз від 31.08.2023), а в узагальненні щодо пожежної сигналізації — до таких, що не стосуються предмета закупівлі (рішення: № 16676-р/пк-пз від 18.10.2023; № 11846-р/пк-пз від 01.08.2023). Для закупівель електроенергії/пального/газу додатково діє п.29 Особливостей, який забороняє подібні вимоги. З огляду на викладене, просимо зобов’язати Замовника вилучити із тендерної документації вимогу щодо надання сертифіката ДСТУ ISO 28000:2008 як таку, що порушує ч.4 ст.5, ч.3–4 ст.22, ст.23 Закону України «Про публічні закупівлі» (а для предметів, що підпадають під п.29 Особливостей — ще й цей пункт Особливостей), та привести ТД у відповідність до законодавства і практики АМКУ. Варто також підкреслити, що Закон України «Про публічні закупівлі» прямо забороняє встановлення дискримінаційних вимог, які ускладнюють або унеможливлюють участь у процедурі закупівлі для потенційно добросовісних учасників, зокрема частини 4 статті 5 та 4 статті 22 Закону. Згідно з пунктом 44 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178, замовник не має права вимагати документи або інформацію, які не передбачені законом або не є обов’язковими для певної продукції/учасників відповідно до чинного законодавства. Встановлення у тендерній документації обов’язкової вимоги щодо сертифіката відповідності, який може бути отриманий лише від акредитованого органу з обмеженим часовим ресурсом, не є обґрунтованою потребою замовника, а лише звужує коло потенційних учасників. Така вимога має ознаки дискримінації, оскільки ставить у нерівні умови тих учасників, які ще не мали досвіду сертифікації саме по цій номенклатурі, та тих, хто вже отримав сертифікат у минулі періоди. На підтвердження відповідності запропонованого товару учасник надає паспорти якості на відповідні номенклатурні позиції, які є належними документами відповідно до чинного законодавства та підтверджують якість і технічні характеристики продукції. Надання паспортів є достатньою та загальноприйнятою практикою у сфері постачання меблів, особливо з урахуванням того, що для цієї категорії товарів законодавством не передбачено обов’язкової наявності сертифікатів відповідності. Встановлення вимоги щодо надання саме сертифікатів відповідності є лише бажанням замовника, а не об’єктивною необхідністю чи обов’язковою нормою, що в результаті штучно обмежує коло потенційних учасників і створює дискримінаційні умови. Надання паспортів дозволяє забезпечити конкуренцію, відкритість і рівний доступ для всіх добросовісних постачальників, які здатні підтвердити якість своєї продукції іншими законними документами. Враховуючи викладене, дана вимога суперечить принципам рівної доступності, недискримінації та об’єктивної необхідності, визначеним чинним законодавством у сфері публічних закупівель, та має бути виключена з тендерної документації.Зокрема, учасник надає до скарги: • Паспорт якості 1 (від 26.06.2025); • Паспорт якості 2 (від 26.06.2025); • Договір/додаткова угода аналогічного досвіду; • Довідка про наявність досвіду виконання аналогічних робіт; • Відгук за аналогічним досвідом; • Витяг АМФ Україна. Ці документи повністю підтверджують відповідність продукції та кваліфікацію учасника, але через наявність дискримінаційної вимоги, яка не може бути виконана учасник позбавлений можливості взяти участь у процедурі закупівлі. Таким чином, вимога про обов’язкове надання саме цього документа штучно звужує коло потенційних учасників, дискримінує виробників та постачальників і є необґрунтованою, що прямо порушує принципи недискримінації та добросовісної конкуренції, передбачені частиною 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі». ПУНКТ 3. Абзац 5 пункту 1 Додатку 2 Тендерної документації: «- Сертифікат відповідності вимогам та стандартам ДСТУ ГОСТ 16371:2016 та ДСТУ ГОСТ 19917:2016, що повинно бути підтверджено копією Сертифіката відповідності.». Скаржник не погоджується з встановленням вимоги: Національні стандарти застосовуються на добровільній основі, якщо інше не встановлено НПА; Замовник не довів обов’язковості наявності саме «сертифіката відповідності» до зазначених ДСТУ ГОСТ для предмета закупівлі. (2) В Україні припинено систему обов’язкової сертифікації УкрСЕПРО; обов’язкові вимоги підтверджуються техрегламентами, але таких для предмета закупівлі Замовник не навів. (3) Ст. 23 Закону зобов’язує: а) при посиланні на стандарти — обов’язково зазначати «або еквівалент»; б) приймати маркування, протоколи випробувань, сертифікати від компетентних ООВ, а за наявності об’єктивних причин — техпаспорт/інші докази. Встановлення єдиного способу підтвердження («сертифікат відповідності») без альтернатив є дискримінаційним та непропорційним. 1) Нацстандарти — добровільні, якщо інше не встановлено НПА. Закон «Про стандартизацію» прямо визначає: національні стандарти застосовуються на добровільній основі, якщо їх обов’язковість не встановлена нормативно-правовими актами. Замовник не довів, що існує НПА чи техрегламент, який зобов’язує мати «сертифікат відповідності» саме до ДСТУ ГОСТ 16371/19917 для предмета закупівлі, отже вимога — надмірна. 2) В Україні скасовано систему обов’язкової сертифікації (УкрСЕПРО). З 01.01.2018 держсистема обов’язкової сертифікації припинила дію; підтвердження відповідності здійснюється за технічними регламентами, якщо вони є для конкретного товару. Для більшості меблів обов’язковий «сертифікат відповідності» не передбачений — отже вимога сертифіката як єдиного доказу є непропорційною. 3) Закон про закупівлі зобов’язує приймати «або еквівалент» та інші доказові документи. Якщо замовник посилається на стандарти, він повинен вказати «або еквівалент» і дозволити підтвердження маркуванням/протоколами/сертифікатами, виданими компетентними ООВ (акредитованими чи іншим чином визнаними). Також учасник має право подати техпаспорт або інші докази, якщо через незалежні причини не встигає отримати сертифікат до дедлайну — і замовник зобов’язаний їх розглянути. Ваша вимога «лише сертифікат відповідності» — у лоб суперечить цим нормам. 4) Навіть якщо триматися ГОСТів, це лише одні з можливих техвимог. ДСТУ ГОСТ 16371:2016 та ДСТУ ГОСТ 19917:2016 — чинні нацстандарти (IDT до міждержавних), але за предметом меблів у практиці використовують і європейські еквіваленти (наприклад: EN 16139 — вимоги до громадського сидіння; EN 1728 — методи випробувань сидінь; EN 1022 — стабільність сидінь; EN 1725 — безпека/міцність ліжок). Замовник зобов’язаний прямо допустити їх як еквівалентні. Щодо пункту 3 абзацу 5 пункту 1 Додатку 2 Тендерної документації, де встановлено вимогу надання копії Сертифіката відповідності вимогам та стандартам ДСТУ ГОСТ 16371:2016 та ДСТУ ГОСТ 19917:2016, Скаржник не погоджується з такою вимогою як незаконною та дискримінаційною, оскільки вона перевищує необхідні межі, обмежує права учасників на участь і створює необґрунтовані бар'єри для Скаржника як виробника меблів, який не володіє таким сертифікатом на момент подання скарги. Відповідно до частини 1 статті 5 Закону про закупівлі, закупівлі базуються на принципах добросовісної конкуренції та недискримінації, а тому кваліфікаційні чи технічні вимоги не можуть бути надмірними і повинні бути пропорційними до предмета закупівлі. Стаття 23 Закону про закупівлі регулює технічні специфікації, зазначаючи, що вони не можуть містити посилань на конкретні стандарти без обґрунтування та без можливості еквіваленту, а вимога конкретного сертифіката на ДСТУ ГОСТ, які є національними стандартами для меблів, не є обов'язковою для всіх виробників згідно зі статтею 4 Закону про стандартизацію, де застосування стандартів добровільне, та статтею 5 Закону про технічні регламенти та оцінку відповідності, де обов'язкова сертифікація передбачена лише для товарів, що підпадають під технічні регламенти з підвищеними ризиками, а для звичайних меблів така процедура є добровільною. У процедурі відкритих торгів з особливостями, відповідно до пункту 10 Особливостей, строк подання пропозицій - не менше семи днів, а отримання сертифіката відповідності вимагає проведення випробувань і оцінки, що може зайняти тижні або місяці, роблячи це нереальним у короткий термін і обмежуючи право Скаржника на участь. Згідно з практикою АМКУ та судовою практикою, як відображено в дайджестах Верховного Суду, вимоги до конкретних сертифікатів, якщо вони не обов'язкові за законом, визнаються дискримінаційними, оскільки обмежують конкуренцію, виключаючи учасників, які можуть підтвердити відповідність іншими засобами, як-от деклараціями виробника. Законодавство не зобов'язує мати такі документи, їх отримання створює додаткові витрати для Скаржника - на лабораторні тести та сертифікацію, - але по суті вони не будуть використовуватися надалі без виграшу, що порушує принципи ефективності та недискримінації, а тому вимога є незаконною та підлягає виключенню. Насамперед, отримання сертифіката відповідності, виданого акредитованим органом (НААУ), є тривалим процесом, що передбачає проходження процедури оцінки відповідності, проведення випробувань, підготовку та погодження пакета документів, взаємодію з акредитованими органами, а також отримання власне сертифіката. На практиці, навіть за наявності всієї необхідної документації, отримання сертифіката займає від кількох тижнів до кількох місяців залежно від складності продукції та завантаженості органу. В умовах, коли строк подання тендерних пропозицій становить 7 календарних днів, отримати новий сертифікат відповідності з нуля є фізично неможливо навіть для досвідченого учасника ринку, не кажучи вже про нових учасників. Крім того, кількість органів, акредитованих НААУ, які мають право видавати відповідні сертифікати на зазначені номенклатурні позиції, є обмеженою, а тому в окремих випадках процедури сертифікації займають ще більше часу через чергу на розгляд заяв та проведення експертиз. Зазначена вимога створює штучні бар’єри для нових учасників та обмежує конкуренцію лише тими компаніями, які вже раніше проходили процедуру сертифікації або мають такий сертифікат, що знаходиться у них на руках. Варто також підкреслити, що Закон України «Про публічні закупівлі» прямо забороняє встановлення дискримінаційних вимог, які ускладнюють або унеможливлюють участь у процедурі закупівлі для потенційно добросовісних учасників, зокрема частини 4 статті 5 та 4 статті 22 Закону. Згідно з пунктом 44 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178, замовник не має права вимагати документи або інформацію, які не передбачені законом або не є обов’язковими для певної продукції/учасників відповідно до чинного законодавства. Встановлення у тендерній документації обов’язкової вимоги щодо сертифіката відповідності, який може бути отриманий лише від акредитованого органу з обмеженим часовим ресурсом, не є обґрунтованою потребою замовника, а лише звужує коло потенційних учасників. Така вимога має ознаки дискримінації, оскільки ставить у нерівні умови тих учасників, які ще не мали досвіду сертифікації саме по цій номенклатурі, та тих, хто вже отримав сертифікат у минулі періоди. На підтвердження відповідності запропонованого товару учасник надає паспорти якості на відповідні номенклатурні позиції, які є належними документами відповідно до чинного законодавства та підтверджують якість і технічні характеристики продукції. Надання паспортів є достатньою та загальноприйнятою практикою у сфері постачання меблів, особливо з урахуванням того, що для цієї категорії товарів законодавством не передбачено обов’язкової наявності сертифікатів відповідності. Встановлення вимоги щодо надання саме сертифікатів відповідності є лише бажанням замовника, а не об’єктивною необхідністю чи обов’язковою нормою, що в результаті штучно обмежує коло потенційних учасників і створює дискримінаційні умови. Надання паспортів дозволяє забезпечити конкуренцію, відкритість і рівний доступ для всіх добросовісних постачальників, які здатні підтвердити якість своєї продукції іншими законними документами. Враховуючи викладене, дана вимога суперечить принципам рівної доступності, недискримінації та об’єктивної необхідності, визначеним чинним законодавством у сфері публічних закупівель, та має бути виключена з тендерної документації.Зокрема, учасник надає до скарги: • Паспорт якості 1 (від 26.06.2025); • Паспорт якості 2 (від 26.06.2025); • Договір/додаткова угода аналогічного досвіду; • Довідка про наявність досвіду виконання аналогічних робіт; • Відгук за аналогічним досвідом; • Витяг АМФ Україна. Ці документи повністю підтверджують відповідність продукції та кваліфікацію учасника, але через наявність дискримінаційної вимоги, яка не може бути виконана учасник позбавлений можливості взяти участь у процедурі закупівлі. Таким чином, вимога про обов’язкове надання саме цього документа штучно звужує коло потенційних учасників, дискримінує виробників та постачальників і є необґрунтованою, що прямо порушує принципи недискримінації та добросовісної конкуренції, передбачені частиною 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі». ПУНКТ 4. Абзац 2 пункту 1 Додатку 2 Тендерної документації: «Стійкість тканини має бути підтверджена копією протоколу випробувань щодо визначення важкозаймистості тканини згідно з ДСТУ 4155-2003. Протокол повинен бути виданий уповноваженим органом з відповідною акредитацією НААУ». Скаржник не погоджується з встановленням вимоги: У Додатку 2 ТД встановлено вимогу: “Стійкість тканини має бути підтверджена копією протоколу випробувань щодо визначення важкозаймистості тканини згідно з ДСТУ 4155-2003. Протокол повинен бути виданий уповноваженим органом з відповідною акредитацією НААУ”. По-перше, ДСТУ 4155-2003 є методом випробування (аналог IMO A.471(XII)), який визначає порядок вимірювання параметрів (довжина ушкодження, час післягоріння тощо) та не встановлює порогових значень/класів «важкозаймистості». Тому вимога без конкретних числових критеріїв є невизначеною та порушує принципи пропорційності і недискримінації. По-друге, обмеження джерела протоколу лише НААУ-акредитованою лабораторією є дискримінаційним. За ч.5 ст.23 Закону підлягають прийняттю документи органів з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена акредитацією або іншим способом, у т.ч. лабораторій, акредитованих за ISO/IEC 17025 органами — підписантами ILAC MRA. Орган оскарження вже визнавав подібні вимоги неправомірними і зобов’язував їх усунути (рішення № 10551-р/пк-пз від 18.06.2024 та № 11766-р/пк-пз від 08.07.2024). Просимо зобов’язати Замовника внести зміни: визначити чіткі порогові показники за методом ДСТУ 4155-2003/еквівалентом та передбачити прийняття ILAC-визнаних протоколів (а не лише НААУ) ДСТУ 4155-2003 — це лише метод випробування, а не “норма про важкозаймистість”. Стандарт описує вертикальний випробувальний метод (аналог IMO A.471(XII)) для оцінювання поведінки тканини під дією малого полум’я; він не встановлює “прохідних” порогів чи класів «важкозаймистості». Тобто посилання “не менш ніж… за ДСТУ 4155-2003” юридично порожнє: замовник має визначити конкретні критерії/числові показники (наприклад, граничну довжину ушкодження, час післягоріння/жаріння тощо). “Протокол від органу з акредитацією НААУ” — надмірне обмеження. За ч.5 ст.23 Закону маркування/протоколи/сертифікати мають видаватись органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена акредитацією або іншим способом, визначеним законодавством. Це означає, що протоколи іноземних лабораторій, акредитованих за ISO/IEC 17025 органами — підписантами ILAC MRA, також мають прийматися. Вимога лише НААУ звужує конкуренцію й АМКУ вже зобов’язував її прибирати (напр., рішення № 10551-р/пк-пз від 18.06.2024 і № 11766-р/пк-пз від 08.07.2024 щодо вимоги протоколів саме від НААУ-акредитованих лабораторій). Невизначеність предметних вимог. Фраза «стійкість тканини… важкозаймистість згідно з ДСТУ 4155-2003» не пояснює, який саме результат вважається прийнятним (які ліміти для afterflame/afterglow/довжини ушкодження; умови випробувань; вимоги до зразка). У результаті замовник отримує можливість довільно відхиляти пропозиції. (Сам метод призначений для фіксації параметрів, а не для нормативної класифікації.) Насамперед слід зазначити, що предметом закупівлі є меблі, а не крема сировина чи компонент, як «штучна шкіра». Зазначена вимога не має під собою ані технічної, ані нормативної необхідності, оскільки чинним законодавством не передбачено обов’язковості надання сертифікату на покриття чи інші складові. Більше того, таке звуження до однієї конкретної характеристики є прямим порушенням принципів публічних закупівель щодо рівної конкуренції та недискримінації учасників (частина 4 статті 5, частина 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі»). Також Замовник не надає можливості надати ці документи на стадії поставки, а вимагає саме у короткі терміни подачі пропозицій. Крім того, вимога щодо надання сертифіката на окремий компонент, а не на готовий виріб (меблі), не відповідає предмету закупівлі та реальній практиці підтвердження якості кінцевої продукції. Таким чином, встановлення вимоги щодо надання документів на конкурентний матеріал є необґрунтованим, незаконним та дискримінаційним і має бути виключено з тендерної документації з метою забезпечення рівного доступу всіх учасників до участі у закупівлі. Для меблів відсутні законодавчі норм чи підзаконні акти, які б зобов’язували виробників меблів отримував документ саме згідно цієї вимоги, та як результат така вимоги направлена лише на тих учасників, що отримали заздалегідь цей документ до оголошеної процедури закупівлі. Для виробництва меблів в Україні та країнах ЄС використовуються різноманітні матеріали, які відповідають санітарним і технічним вимогам, мають відповідні сертифікати безпеки та широко застосовуються в промисловості. Щодо пункту 4 абзацу 2 пункту 1 Додатку 2 Тендерної документації, де вимагається надання копії протоколу випробувань щодо визначення важкозаймистості тканини згідно з ДСТУ 4155-2003, виданого уповноваженим органом з акредитацією НААУ, Скаржник вважає цю вимогу незаконною та дискримінаційною, оскільки вона створює необґрунтовані бар'єри для участі, обмежує права Скаржника як виробника меблів, який не має такого протоколу, і не дозволяє реально його отримати в обмежений строк. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону про закупівлі, добросовісна конкуренція є ключовим принципом, а тому тендерна документація не може включати вимоги, що не є пропорційними та необхідними. Стаття 22 Закону про закупівлі забороняє обмеження конкуренції через дискримінаційні положення, тоді як вимога конкретного протоколу від акредитованого органу НААУ не є обов'язковою на рівні законодавства згідно зі статтею 4 Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" від 17.05.2001 № 2407-III, де акредитація є добровільним процесом, а підтвердження стійкості тканини може бути здійснено еквівалентними методами без обов'язкової акредитації для звичайних меблів. У процедурі відкритих торгів з особливостями, відповідно до пункту 10 Особливостей, строк подання - сім днів, а проведення випробувань у акредитованій лабораторії вимагає часу на зразки, тести та видачу протоколу, що перевищує цей термін, обмежуючи право на участь. Практика АМКУ підтверджує, що такі вимоги до протоколів, якщо не обґрунтовані, є дискримінаційними, оскільки обмежують коло учасників. Законодавство не зобов'язує мати такі документи, їх отримання створює додаткові витрати - на лабораторні послуги, - але вони не будуть використовуватися надалі, порушуючи ефективність, а тому вимога незаконна. Насамперед, отримання сертифіката відповідності, виданого акредитованим органом (НААУ), є тривалим процесом, що передбачає проходження процедури оцінки відповідності, проведення випробувань, підготовку та погодження пакета документів, взаємодію з акредитованими органами, а також отримання власне сертифіката. На практиці, навіть за наявності всієї необхідної документації, отримання сертифіката займає від кількох тижнів до кількох місяців залежно від складності продукції та завантаженості органу. В умовах, коли строк подання тендерних пропозицій становить 7 календарних днів, отримати новий сертифікат відповідності з нуля є фізично неможливо навіть для досвідченого учасника ринку, не кажучи вже про нових учасників. Крім того, кількість органів, акредитованих НААУ, які мають право видавати відповідні сертифікати на зазначені номенклатурні позиції, є обмеженою, а тому в окремих випадках процедури сертифікації займають ще більше часу через чергу на розгляд заяв та проведення експертиз. Зазначена вимога створює штучні бар’єри для нових учасників та обмежує конкуренцію лише тими компаніями, які вже раніше проходили процедуру сертифікації або мають такий сертифікат, що знаходиться у них на руках. Варто також підкреслити, що Закон України «Про публічні закупівлі» прямо забороняє встановлення дискримінаційних вимог, які ускладнюють або унеможливлюють участь у процедурі закупівлі для потенційно добросовісних учасників, зокрема частини 4 статті 5 та 4 статті 22 Закону. Згідно з пунктом 44 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178, замовник не має права вимагати документи або інформацію, які не передбачені законом або не є обов’язковими для певної продукції/учасників відповідно до чинного законодавства. Встановлення у тендерній документації обов’язкової вимоги щодо сертифіката відповідності, який може бути отриманий лише від акредитованого органу з обмеженим часовим ресурсом, не є обґрунтованою потребою замовника, а лише звужує коло потенційних учасників. Така вимога має ознаки дискримінації, оскільки ставить у нерівні умови тих учасників, які ще не мали досвіду сертифікації саме по цій номенклатурі, та тих, хто вже отримав сертифікат у минулі періоди. На підтвердження відповідності запропонованого товару учасник надає паспорти якості на відповідні номенклатурні позиції, які є належними документами відповідно до чинного законодавства та підтверджують якість і технічні характеристики продукції. Надання паспортів є достатньою та загальноприйнятою практикою у сфері постачання меблів, особливо з урахуванням того, що для цієї категорії товарів законодавством не передбачено обов’язкової наявності сертифікатів відповідності. Встановлення вимоги щодо надання саме сертифікатів відповідності є лише бажанням замовника, а не об’єктивною необхідністю чи обов’язковою нормою, що в результаті штучно обмежує коло потенційних учасників і створює дискримінаційні умови. Надання паспортів дозволяє забезпечити конкуренцію, відкритість і рівний доступ для всіх добросовісних постачальників, які здатні підтвердити якість своєї продукції іншими законними документами. Враховуючи викладене, дана вимога суперечить принципам рівної доступності, недискримінації та об’єктивної необхідності, визначеним чинним законодавством у сфері публічних закупівель, та має бути виключена з тендерної документації.Зокрема, учасник надає до скарги: • Паспорт якості 1 (від 26.06.2025); • Паспорт якості 2 (від 26.06.2025); • Договір/додаткова угода аналогічного досвіду; • Довідка про наявність досвіду виконання аналогічних робіт; • Відгук за аналогічним досвідом; • Витяг АМФ Україна. Ці документи повністю підтверджують відповідність продукції та кваліфікацію учасника, але через наявність дискримінаційної вимоги, яка не може бути виконана учасник позбавлений можливості взяти участь у процедурі закупівлі. Таким чином, вимога про обов’язкове надання саме цього документа штучно звужує коло потенційних учасників, дискримінує виробників та постачальників і є необґрунтованою, що прямо порушує принципи недискримінації та добросовісної конкуренції, передбачені частиною 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі». ПУНКТ 5. Абзац 2 пункту 2 Додатку 2 Тендерної документації: «Стійкість до стирання штучної шкіри має бути підтверджена копією протокол випробування, виданий випробувальною лабораторією/центром, акредитованого в НААУ, в якому зазначено конкретний показник зтираності штучної шкіри, який повинен бути не менше ніж показники встановлені в ДСТУ ISO 12947-2:2005». Скаржник не погоджується з встановленням вимоги: ТД містить вимогу: “Стійкість до стирання штучної шкіри має бути підтверджена копією протоколу випробування, виданого лабораторією/центром, акредитованим в НААУ, у якій зазначено конкретний показник здирання, який повинен бути не менше ніж показники, встановлені в ДСТУ ISO 12947-2:2005”. По-перше, ДСТУ ISO 12947-2:2005 є методикою визначення опору стиранню (Martindale) та не встановлює нормативних мінімальних показників; отже вимога без конкретного числового порогу є невизначеною і порушує принципи недискримінації/пропорційності (ст. 5) та вимоги до змісту ТД (ст. 22). По-друге, обмеження джерела протоколу лише “акредитованим в НААУ” є дискримінаційним. За ст. 23 Закону замовник може вимагати протоколи випробувань для підтвердження характеристик предмета закупівлі, але повинен приймати еквівалентні документи, зокрема від лабораторій, акредитованих за ISO/IEC 17025 будь-яким органом — підписантом ILAC MRA. Орган оскарження вже визнавав подібні обмеження неправомірними та зобов’язував їх усунути (напр., рішення № 10551-р/пк-пз від 18.06.2024 і № 11766-р/пк-пз від 08.07.2024). По-третє, якщо предметом є саме штучна шкіра, належною методикою також є ISO 17076-2 (Martindale для шкіри). Вимога має чітко визначати метод(и) та числовий поріг циклів (напр., ?ХХ 000) замість посилання на “показники стандарту”, яких у тестовому стандарті немає. Просимо зобов’язати Замовника: (1) замінити формулювання на таке, що містить конкретний числовий поріг і посилання на відповідні методи (ISO 12947-2 / ISO 17076-2, або еквівалент); (2) передбачити прийняття протоколів ILAC-визнаних лабораторій (ISO/IEC 17025), а не лише “акредитованих в НААУ”; (3) додати фразу “або еквівалент” згідно зі ст. 23 Закону. 1) Посилання на ДСТУ ISO 12947-2:2005 сформульоване некоректно. ISO 12947-2 — це методика випробування (Martindale) для текстильних матеріалів: описує, як визначати момент «зруйнованості зразка» та як рахувати кількість циклів, але не встановлює жодних «нормативних мінімальних показників» для проходження. Отже фраза «не менше ніж показники, встановлені в ДСТУ ISO 12947-2:2005» — юридично порожня: стандарт не містить порогових значень, їх має визначити замовник (напр., ?40 000 циклів для оббивки тощо). Без конкретного числового порогу й умов випробувань (тиск/навантаження, абразив, критерій відмови) вимога є невизначеною і дозволяє довільне відхилення пропозицій. 2) Обмеження «акредитованого в НААУ» дискримінує іноземні лабораторії. Закон (ст. 23) дозволяє вимагати протоколи випробувань для підтвердження характеристик предмета, але замовник має приймати еквіваленти; зводити вимогу лише до української акредитації НААУ не можна. Має бути прийнятним протокол від будь-якої випробувальної лабораторії, акредитованої за ISO/IEC 17025 в національному органі, який є підписантом ILAC MRA (взаємне міжнародне визнання). ІЛАС прямо описує, що результати таких лабораторій приймаються на міжнародному рівні. АМКУ вже зобов’язував замовників прибирати вимоги «лише НААУ» (напр., рішення № 10551-р/пк-пз від 18.06.2024 і № 11766-р/пк-пз від 08.07.2024 у закупівлі підгузків), визнавши такі обмеження порушенням. 3) «Штучна шкіра» ? «текстиль» — уточніть релевантну методику. Martindale (ISO 12947) широко застосовують і до синтетичної шкіри/текстильних покриттів, але для шкіри існує окремий профільний стандарт ISO 17076-2 (IULTCS/IUP 48-2) — «Leather — Determination of abrasion resistance — Martindale ball plate method». Якщо предмет — саме штучна шкіра або вироби з неї, замовнику варто чітко вказати яку методику він приймає (12947-2 для текстильних композитів чи 17076-2 для шкіри) і зафіксувати числовий поріг циклів. Зараз цього нема. Зазначена вимога не має під собою ані технічної, ані нормативної необхідності, оскільки чинним законодавством не передбачено обов’язковості надання сертифікату на покриття чи інші складові. Більше того, таке звуження до однієї конкретної характеристики є прямим порушенням принципів публічних закупівель щодо рівної конкуренції та недискримінації учасників (частина 4 статті 5, частина 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі»). Також Замовник не надає можливості надати ці документи на стадії поставки, а вимагає саме у короткі терміни подачі пропозицій. Крім того, вимога щодо надання сертифіката на окремий компонент, а не на готовий виріб (меблі), не відповідає предмету закупівлі та реальній практиці підтвердження якості кінцевої продукції. Таким чином, встановлення вимоги щодо надання документів на конкурентний матеріал є необґрунтованим, незаконним та дискримінаційним і має бути виключено з тендерної документації з метою забезпечення рівного доступу всіх учасників до участі у закупівлі. Для меблів відсутні законодавчі норм чи підзаконні акти, які б зобов’язували виробників меблів отримував документ саме згідно цієї вимоги, та як результат така вимоги направлена лише на тих учасників, що отримали заздалегідь цей документ до оголошеної процедури закупівлі. Для виробництва меблів в Україні та країнах ЄС використовуються різноманітні матеріали, які відповідають санітарним і технічним вимогам, мають відповідні сертифікати безпеки та широко застосовуються в промисловості. Щодо пункту 5 абзацу 2 пункту 2 Додатку 2 Тендерної документації, де встановлено вимогу надання копії протоколу випробування стійкості до стирання штучної шкіри, виданого акредитованою в НААУ лабораторією з показником не менше ніж у ДСТУ ISO 12947-2:2005, Скаржник заперечує проти такої вимоги як незаконної та дискримінаційної, оскільки вона обмежує права на участь, створює бар'єри для Скаржника як виробника меблів без такого протоколу і не дозволяє його отримати вчасно. Відповідно до статті 5 Закону про закупівлі, принципи максимальної економії та недискримінації вимагають об'єктивних вимог, а стаття 23 зазначає можливість еквівалентів, тоді як протокол за ДСТУ ISO не є обов'язковим згідно зі статтею 4 Закону про стандартизацію. У семи днях процедури (п. 10 Особливостей) отримання протоколу нереальне через час на тести. Практика АМКУ визнає такі вимоги дискримінаційними. Законодавство не зобов'язує, витрати додаткові, документи не використовуватимуться, а тому вимога незаконна. Насамперед, отримання сертифіката відповідності, виданого акредитованим органом (НААУ), є тривалим процесом, що передбачає проходження процедури оцінки відповідності, проведення випробувань, підготовку та погодження пакета документів, взаємодію з акредитованими органами, а також отримання власне сертифіката. На практиці, навіть за наявності всієї необхідної документації, отримання сертифіката займає від кількох тижнів до кількох місяців залежно від складності продукції та завантаженості органу. В умовах, коли строк подання тендерних пропозицій становить 7 календарних днів, отримати новий сертифікат відповідності з нуля є фізично неможливо навіть для досвідченого учасника ринку, не кажучи вже про нових учасників. Крім того, кількість органів, акредитованих НААУ, які мають право видавати відповідні сертифікати на зазначені номенклатурні позиції, є обмеженою, а тому в окремих випадках процедури сертифікації займають ще більше часу через чергу на розгляд заяв та проведення експертиз. Зазначена вимога створює штучні бар’єри для нових учасників та обмежує конкуренцію лише тими компаніями, які вже раніше проходили процедуру сертифікації або мають такий сертифікат, що знаходиться у них на руках. Варто також підкреслити, що Закон України «Про публічні закупівлі» прямо забороняє встановлення дискримінаційних вимог, які ускладнюють або унеможливлюють участь у процедурі закупівлі для потенційно добросовісних учасників, зокрема частини 4 статті 5 та 4 статті 22 Закону. Згідно з пунктом 44 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178, замовник не має права вимагати документи або інформацію, які не передбачені законом або не є обов’язковими для певної продукції/учасників відповідно до чинного законодавства. Встановлення у тендерній документації обов’язкової вимоги щодо сертифіката відповідності, який може бути отриманий лише від акредитованого органу з обмеженим часовим ресурсом, не є обґрунтованою потребою замовника, а лише звужує коло потенційних учасників. Така вимога має ознаки дискримінації, оскільки ставить у нерівні умови тих учасників, які ще не мали досвіду сертифікації саме по цій номенклатурі, та тих, хто вже отримав сертифікат у минулі періоди. На підтвердження відповідності запропонованого товару учасник надає паспорти якості на відповідні номенклатурні позиції, які є належними документами відповідно до чинного законодавства та підтверджують якість і технічні характеристики продукції. Надання паспортів є достатньою та загальноприйнятою практикою у сфері постачання меблів, особливо з урахуванням того, що для цієї категорії товарів законодавством не передбачено обов’язкової наявності сертифікатів відповідності. Встановлення вимоги щодо надання саме сертифікатів відповідності є лише бажанням замовника, а не об’єктивною необхідністю чи обов’язковою нормою, що в результаті штучно обмежує коло потенційних учасників і створює дискримінаційні умови. Надання паспортів дозволяє забезпечити конкуренцію, відкритість і рівний доступ для всіх добросовісних постачальників, які здатні підтвердити якість своєї продукції іншими законними документами. Враховуючи викладене, дана вимога суперечить принципам рівної доступності, недискримінації та об’єктивної необхідності, визначеним чинним законодавством у сфері публічних закупівель, та має бути виключена з тендерної документації.Зокрема, учасник надає до скарги: • Паспорт якості 1 (від 26.06.2025); • Паспорт якості 2 (від 26.06.2025); • Договір/додаткова угода аналогічного досвіду; • Довідка про наявність досвіду виконання аналогічних робіт; • Відгук за аналогічним досвідом; • Витяг АМФ Україна. Ці документи повністю підтверджують відповідність продукції та кваліфікацію учасника, але через наявність дискримінаційної вимоги, яка не може бути виконана учасник позбавлений можливості взяти участь у процедурі закупівлі. Таким чином, вимога про обов’язкове надання саме цього документа штучно звужує коло потенційних учасників, дискримінує виробників та постачальників і є необґрунтованою, що прямо порушує принципи недискримінації та добросовісної конкуренції, передбачені частиною 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі». ПУНКТ 6. Абзац 2 пункту 3 Додатку 2 Тендерної документації: «Стійкість до стирання штучної шкіри має бути підтверджена копією протокол випробування, виданий випробувальною лабораторією/центром, акредитованого в НААУ, в якому зазначено конкретний показник зтираності штучної шкіри, який повинен бути не менше ніж показники встановлені в ДСТУ ISO 12947-2:2005.» Скаржник не погоджується з встановленням вимоги: Вимога ТД: “протокол випробування … акредитованого в НААУ … показник не менше ніж встановлені в ДСТУ ISO 12947-2:2005” є невизначеною та дискримінаційною. По-перше, ДСТУ ISO 12947-2:2005 є методом визначення зносостійкості (Мартіндейл) і не містить мінімальних порогів, відтак без зазначення конкретного числового порогу та умов випробувань (навантаження, абразив, критерій руйнування) вимога дозволяє довільне відхилення. По-друге, обмеження джерела протоколу лише лабораторіями, “акредитованими в НААУ”, суперечить ч.5 ст.23 Закону, яка зобов’язує приймати еквівалентні протоколи органів з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена акредитацією, зокрема ISO/IEC 17025 органами — підписантами ILAC MRA. Додатково, для матеріалу штучної шкіри коректною альтернативною методикою є ISO 17076-2 (Martindale ball plate). Просимо зобов’язати Замовника: (1) встановити чіткий числовий поріг циклів і умови випробування; (2) передбачити прийняття протоколів від будь-яких ILAC-визнаних лабораторій (а не лише НААУ); (3) додати формулу “або еквівалент” і дозволити ISO 17076-2 поряд з ISO 12947-2». 1) ДСТУ ISO 12947-2:2005 — це методика випробування, а не «норма мінімального показника». Стандарт описує, як визначати момент руйнування зразка за методом Мартіндейла (рахунок циклів), але не встановлює прохідних значень. Тому фраза «не менше ніж показники, встановлені в ДСТУ ISO 12947-2:2005» юридично порожня — замовник має вказати конкретний числовий поріг і умови випробування. 2) Обмеження «акредитованого в НААУ» дискримінує іноземні лабораторії. За ч.5 ст.23 Закону, якщо вимагаються протоколи випробувань, замовник повинен приймати еквівалентні документи, видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена акредитацією або іншим способом. Це включає лабораторії, акредитовані за ISO/IEC 17025 національними органами — підписантами ILAC MRA (Україна — НААУ також є підписантом). Вимога «лише НААУ» — надмірне звуження конкуренції. 3) Якщо йдеться саме про «штучну шкіру», методику слід вказувати коректно. Для шкіри існує профільний стандарт ISO 17076-2 (Martindale ball plate), який прямо описує випробування з урахуванням специфіки шкіри/оббивки; його доцільно дозволити поряд із ISO 12947-2 (текстиль) як альтернативний метод Слід зазначити, що предметом закупівлі є меблі, а не фарба як окрема сировина чи компонент, як «штучна шкіра». Зазначена вимога не має під собою ані технічної, ані нормативної необхідності, оскільки чинним законодавством не передбачено обов’язковості надання сертифікату на покриття чи інші складові. Більше того, таке звуження до однієї конкретної характеристики є прямим порушенням принципів публічних закупівель щодо рівної конкуренції та недискримінації учасників (частина 4 статті 5, частина 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі»). Також Замовник не надає можливості надати ці документи на стадії поставки, а вимагає саме у короткі терміни подачі пропозицій. Крім того, вимога щодо надання сертифіката на окремий компонент, а не на готовий виріб (меблі), не відповідає предмету закупівлі та реальній практиці підтвердження якості кінцевої продукції. Таким чином, встановлення вимоги щодо надання документів на конкурентний матеріал є необґрунтованим, незаконним та дискримінаційним і має бути виключено з тендерної документації з метою забезпечення рівного доступу всіх учасників до участі у закупівлі. Для меблів відсутні законодавчі норм чи підзаконні акти, які б зобов’язували виробників меблів отримував документ саме згідно цієї вимоги, та як результат така вимоги направлена лише на тих учасників, що отримали заздалегідь цей документ до оголошеної процедури закупівлі. Для виробництва меблів в Україні та країнах ЄС використовуються різноманітні матеріали, які відповідають санітарним і технічним вимогам, мають відповідні сертифікати безпеки та широко застосовуються в промисловості. Щодо пункту 6 абзацу 2 пункту 3 Додатку 2 Тендерної документації, де повторюється вимога надання копії протоколу випробування стійкості до стирання штучної шкіри, виданого акредитованою в НААУ лабораторією з показником не менше ніж у ДСТУ ISO 12947-2:2005, Скаржник не погоджується з такою вимогою як незаконною та дискримінаційною, оскільки вона дублює попередню, посилює обмеження прав на участь для Скаржника без протоколу і не дозволяє отримання в строк. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Закону про закупівлі, рівне ставлення обов'язкове, а стаття 22 забороняє обмеження конкуренції, тоді як протокол не обов'язковий (ст. 4 Закону про стандартизацію). У семи днях (п. 10 Особливостей) нереально отримати. Практика АМКУ підтверджує дискримінацію. Законодавство не зобов'язує, витрати зайві, документи не використовуватимуться, а тому вимога незаконна. Насамперед, отримання сертифіката відповідності, виданого акредитованим органом (НААУ), є тривалим процесом, що передбачає проходження процедури оцінки відповідності, проведення випробувань, підготовку та погодження пакета документів, взаємодію з акредитованими органами, а також отримання власне сертифіката. На практиці, навіть за наявності всієї необхідної документації, отримання сертифіката займає від кількох тижнів до кількох місяців залежно від складності продукції та завантаженості органу. В умовах, коли строк подання тендерних пропозицій становить 7 календарних днів, отримати новий сертифікат відповідності з нуля є фізично неможливо навіть для досвідченого учасника ринку, не кажучи вже про нових учасників. Крім того, кількість органів, акредитованих НААУ, які мають право видавати відповідні сертифікати на зазначені номенклатурні позиції, є обмеженою, а тому в окремих випадках процедури сертифікації займають ще більше часу через чергу на розгляд заяв та проведення експертиз. Зазначена вимога створює штучні бар’єри для нових учасників та обмежує конкуренцію лише тими компаніями, які вже раніше проходили процедуру сертифікації або мають такий сертифікат, що знаходиться у них на руках. Варто також підкреслити, що Закон України «Про публічні закупівлі» прямо забороняє встановлення дискримінаційних вимог, які ускладнюють або унеможливлюють участь у процедурі закупівлі для потенційно добросовісних учасників, зокрема частини 4 статті 5 та 4 статті 22 Закону. Згідно з пунктом 44 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178, замовник не має права вимагати документи або інформацію, які не передбачені законом або не є обов’язковими для певної продукції/учасників відповідно до чинного законодавства. Встановлення у тендерній документації обов’язкової вимоги щодо сертифіката відповідності, який може бути отриманий лише від акредитованого органу з обмеженим часовим ресурсом, не є обґрунтованою потребою замовника, а лише звужує коло потенційних учасників. Така вимога має ознаки дискримінації, оскільки ставить у нерівні умови тих учасників, які ще не мали досвіду сертифікації саме по цій номенклатурі, та тих, хто вже отримав сертифікат у минулі періоди. На підтвердження відповідності запропонованого товару учасник надає паспорти якості на відповідні номенклатурні позиції, які є належними документами відповідно до чинного законодавства та підтверджують якість і технічні характеристики продукції. Надання паспортів є достатньою та загальноприйнятою практикою у сфері постачання меблів, особливо з урахуванням того, що для цієї категорії товарів законодавством не передбачено обов’язкової наявності сертифікатів відповідності. Встановлення вимоги щодо надання саме сертифікатів відповідності є лише бажанням замовника, а не об’єктивною необхідністю чи обов’язковою нормою, що в результаті штучно обмежує коло потенційних учасників і створює дискримінаційні умови. Надання паспортів дозволяє забезпечити конкуренцію, відкритість і рівний доступ для всіх добросовісних постачальників, які здатні підтвердити якість своєї продукції іншими законними документами. Враховуючи викладене, дана вимога суперечить принципам рівної доступності, недискримінації та об’єктивної необхідності, визначеним чинним законодавством у сфері публічних закупівель, та має бути виключена з тендерної документації.Зокрема, учасник надає до скарги: • Паспорт якості 1 (від 26.06.2025); • Паспорт якості 2 (від 26.06.2025); • Договір/додаткова угода аналогічного досвіду; • Довідка про наявність досвіду виконання аналогічних робіт; • Відгук за аналогічним досвідом; • Витяг АМФ Україна. Ці документи повністю підтверджують відповідність продукції та кваліфікацію учасника, але через наявність дискримінаційної вимоги, яка не може бути виконана учасник позбавлений можливості взяти участь у процедурі закупівлі. Таким чином, вимога про обов’язкове надання саме цього документа штучно звужує коло потенційних учасників, дискримінує виробників та постачальників і є необґрунтованою, що прямо порушує принципи недискримінації та добросовісної конкуренції, передбачені частиною 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Враховуючи вищенаведене, Скаржник вимагає видалити вимоги абзаців 3,4,5 Додатку 2 Тендерної документації, вищенаведені вимоги абзаців 3 пункту 1, 2 та 3 Додатку 2 Тендерної документації, як такі, що є дискримінаційними із вищенаведених обставин, обмежують право участі Скаржника, та створюють незаконні підстави для відхилення. Відповідно до частини другої статті 18 Закону, якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою мають бути завантажені документальне підтвердження/докази. Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 18 Закону скарга повинна містити, зокрема, перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі, у випадку, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулись до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій. Пункт 6 частини п’ятої статті 18 Закону до скарги додаються документи та матеріали (за наявності) в електронній формі (в тому числі у форматі pdf), що підтверджують інформацію, викладену у скарзі, та порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника. Відповідно до пункту 56 Особливостей скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою повинно бути завантажене документальне підтвердження/докази. Отже вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містить дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Вважаю, що в цілому, ці вимоги Замовника є абсолютно необґрунтованими. Скаржник переконаний, що зміна у тендерної документації цих вимог наддасть можливість брати участь у процедурі Закупівлі всім потенційним Учасникам, в тому суб’єктним господарювання – Скаржнику, який має аналогічний досвід, виробничі потужності та інші технічні документи додаються. З урахуванням запропонованих змін, Замовником не будуть порушуватись права та законні інтереси Учасників та законодавчо встановлені принципи здійснення публічних закупівель. Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей та відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення: 1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом); 2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, А тому на підставі наявних роз'яснень, Скаржник просить усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), та привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства для забезпечення участі повного кола учасників. Керуючись пунктом 56, 59 Особливостей та статтями 5, 8, 18, Закону України «Про публічні закупівлі»,

Вимоги

Вимога №1

Тип вимоги

Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації

Опис вимоги

ПРОШУ: 1. Прийняти скаргу до розгляду. 2. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги, а саме, виключити наступні вимоги Додатку 2 Тендерної документації: Вимогу абзацу 3 Додатку 2 Тендерної документації: «-Системі управління охороною здоров’я і безпекою праці - Сертифікат ДСТУ ISO 45001: 2019 (ISO 45001:2018, IDT), надати скан..» Вимогу абзацу 4 Додатку 2 Тендерної документації: «-Системі управління безпекою ланцюга постачання - Сертифікат ДСТУ ISO 28000:2008 (ISO 28000:2007, IDT), надати скан.» Вимогу абзацу 5 пункту 1 Додатку 2 Тендерної документації: «- Сертифікат відповідності вимогам та стандартам ДСТУ ГОСТ 16371:2016 та ДСТУ ГОСТ 19917:2016, що повинно бути підтверджено копією Сертифіката відповідності.». Вимогу абзацу 2 пункту 1 Додатку 2 Тендерної документації: «Стійкість тканини має бути підтверджена копією протоколу випробувань щодо визначення важкозаймистості тканини згідно з ДСТУ 4155-2003. Протокол повинен бути виданий уповноваженим органом з відповідною акредитацією НААУ» Вимогу абзацу 2 пункту 2 Додатку 2 Тендерної документації: «Стійкість до стирання штучної шкіри має бути підтверджена копією протокол випробування, виданий випробувальною лабораторією/центром, акредитованого в НААУ, в якому зазначено конкретний показник зтираності штучної шкіри, який повинен бути не менше ніж показники встановлені в ДСТУ ISO 12947-2:2005» Вимогу абзацу 2 пункту 3 Додатку 2 Тендерної документації: «Стійкість до стирання штучної шкіри має бути підтверджена копією протокол випробування, виданий випробувальною лабораторією/центром, акредитованого в НААУ, в якому зазначено конкретний показник зтираності штучної шкіри, який повинен бути не менше ніж показники встановлені в ДСТУ ISO 12947-2:2005.» Додатки: 1. Тендерна документація із додатками. 2. Документи Скаржника: аналогічний досвід, документи що підтверджують спроможність скаржника виконати предмет закупівлі. Всі документи знаходяться у відкритому доступі за посиланням закупівлі https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-09-09-011486-a

Автор: 45002047, ТОВ "АМФ УКРАЇНА"

49101, Україна, Дніпропетровська область, Дніпро, вул.Руденка Миколи, будинок 53

Документи

Скарга-3.pdf

12.09.2025 15:57

Відгук Павлоградський виконком.pdf

12.09.2025 15:57

Довідка про наявність досвіду виконання.pdf

12.09.2025 15:57

Договір_ доп._ вн Виконавчий комітет Павлоградської МР.pdf

12.09.2025 15:57

Паспорт якості 1.pdf

12.09.2025 15:57

Паспорт якості 2.pdf

12.09.2025 15:57

Рішення від 02.11.2023 _17599.pdf

12.09.2025 15:57

Рішення від 04.01.2024 _ 265.pdf

12.09.2025 15:57

рішення від 09.07.2025 _ 10809.pdf

12.09.2025 15:57

рішення від 22.06.2023 _ 9174.pdf

12.09.2025 15:57

Рішення від 30.12.2024 _ 20852.pdf

12.09.2025 15:57

sign.p7s

12.09.2025 16:31

Повідомлення про рішення

Стільці офісні, крісла комп’ютерні

Звернення: За тендером : Стільці офісні, крісла комп’ютерні

Тема: Стільці офісні

Зміст: Шановний Замовник! Стілець офісний, за параметрами та описом всіма відомий стілець ІЗО (ИСО, ISO), відноситься до категорії найбільш відомих стільців для відвідувачів, розміри якого є стандартними та сталими у різних виробників, які не змінюються протягом багатьох років. Найбільшими виробниками цього стільця на території України є ТОВ «АМФ УКРАЇНА» (Торгова марка AMF), торгові марки Новий Стиль та Прімтекс Плюс, які у публічній плоскості декларують розміри своїх виробів. Слід зазначити, що всі виробники пропонують стільці для відвідувачів Ізо з глибиною сидіння в межах від 40см (Примтекс) до 42см (АМФ Україна), шириною сидіння від 47см (всі виробники), висотою від пола в межах 44 см (Новий Стиль) до 50см (Примтекс), висотою виробу від 81см (Новий Стиль) до 82см (Примтекс), висотою спинки від 34см (AMF) до 37см (Новий Стиль), габаритною шириною від 53,5см (AMF) до 54,5см (Новий Стиль), габаритною глибиною від 56см (AMF) до 60см (Новий Стиль), що підтверджується інформацією із офіційних сайтів виробників. Посилання на офіційні сайти виробників, зазначених вище: https://amf.ua/stul_izo_chernyjj_a01/p011007/ https://nowystyl.ua/ru/stul-iso-17-black https://primteks.ua/ua/product/iso-black Прохання внести зміни до тендерної документації та вказати можливість допустимих розмірів щодо виробників.

Дата оприлюднення звернення: 09.09.2025 17:42

Шановний Учаснику! Ми уважно розглянули надану Вами інформацію, включаючи посилання на офіційні сайти виробників (ТОВ «АМФ УКРАЇНА», "Новий Стиль" та "Прімтекс Плюс"), проаналізували вказані розміри стільців моделі ISO (або аналогічних) та повідомляємо наступне. Спочатку зазначимо, що тендерна документація складена з метою забезпечення якості, комфорту та функціональності предмету закупівлі, враховуючи потреби Замовника як кінцевого користувача. Вимоги до технічних характеристик, включаючи розміри, не спрямовані на обмеження конкуренції, а направлені на задоволення обґрунтованих потреб у стандартизованих офісних меблях, які відповідають ергономічним нормам і забезпечують довготривале використання без шкоди для здоров'я користувачів. Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням. Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону, замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Відповідно до п. 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості), тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням цих особливостей. Згідно з п. 31 ст. 1 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону, тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об’єктом авторського права та/або суміжних прав. Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону, у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема, інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону. З огляду на вказані норми вбачається, що замовнику, як найбільш зацікавленій особі у найвигідніших для нього умовах закупівлі та у отриманні найкращого предмета закупівлі із усіх запропонованих надано право на власний розсуд самостійно визначати необхідні технічні, якісні, кількісні характеристики, строки поставки та інші критерії до предмета закупівлі і до учасників. З огляду на викладене, Замовником встановлено саме ті вимоги до предмету закупівлі, які б відповідали його інтересам. Ви зазначаєте, що модель стільця ISO є стандартною, з розмірами, які варіюються в межах від 40см (Примтекс) до 42см (АМФ Україна), шириною сидіння від 47см (всі виробники), висотою від пола в межах 44 см (Новий Стиль) до 50см (Примтекс), висотою виробу від 81см (Новий Стиль) до 82см (Примтекс), висотою спинки від 34см (AMF) до 37см (Новий Стиль), габаритною шириною від 53,5см (AMF) до 54,5см (Новий Стиль), габаритною глибиною від 56см (AMF) до 60см (Новий Стиль). Ми перевірили цю інформацію за наданими посиланнями та підтверджуємо, що наведені Вами дані загалом відповідають дійсності на основі публічно доступних специфікацій виробників. Однак, тендерна документація не встановлює жорсткі, незмінні розміри, які б виключали будь-які варіації. Навпаки, вона дозволяє пропонувати товари з незначними відхиленнями від вказаних параметрів, за умови, що такі відхилення не впливають на комфорт використання, ергономіку, якість матеріалів та загальну функціональність стільців. Такі допуски є стандартною практикою в публічних закупівлях, оскільки дозволяють участь широкого кола виробників, без необхідності точного копіювання розмірів однієї моделі. Якщо запропонований товар відповідає еквівалентним характеристикам з урахуванням відхилень і не погіршує комфорт чи якість, він буде розглядатися як такий, що відповідає вимогам. Тому запропоновані зміни до тендерної документації не є необхідними, оскільки чинна редакція вже передбачає гнучкість у оцінці пропозицій на основі суттєвих критеріїв, а не жорстких метричних меж.

Дата оприлюднення відповіді: 11.09.2025 14:51

Звернення: За тендером : Стільці офісні, крісла комп’ютерні

Тема: Щодо надання ТУ

Зміст: Шановні замовники. Просимо видалити з тендерної документації дискримінаційну вимогу, зазначену в Додатку № 2 ІНФОРМАЦІЯ ПРО НЕОБХІДНІ ТЕХНІЧНІ, ЯКІСНІ ТА КІЛЬКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ, щодо необхідності надання учасником закупівлі «ТУ виробника, скан титульного листа ТУ, розроблених для виробника. ТУ повинні бути зареєстровані в регіональному органі сертифікації та стандартизації, внесені до бази даних «Технічні умови України»», оскільки дана вимога обмежує коло учасників і перешкоджає нашій компанії приймати участь у цій закупівлі. Саме ця дискримінаційна вимога зупиняє нас і перешкоджає поданню нашої пропозиції. По-перше, вимога щодо надання титульного листа ТУ (Технічних умов) виробника є надмірно специфічною та ускладнює можливість участі для більшості потенційних виробників та постачальників меблів, в тому числі і нашій компанії. Більшість українських виробників цієї категорії товару Стільці офісні, Крісла комп’ютерні, особливо ті, хто працює в межах стандартних виробничих процесів, не мають ТУ, що створює бар'єр для їх участі в тендері, а виготовляють продукцію по державним стандартам, у відповідності до ДСТУ або ДСТУ ГОСТ, які ви самі зазначаєте: ДСТУ ГОСТ 16371:2016 та ДСТУ ГОСТ 19917:2016. Ця категорія товару Стільці офісні, Крісла комп’ютерні має державні стандарти для оцінки якості (ДСТУ ГОСТ 16371:2016 та ДСТУ ГОСТ 19917:2016), і НЕ ПОТРЕБУЄ НІЯКИХ ДОДАТКОВИХ ТУ. Ваша вимога надати ТУ відображає упередженість даної закупівлі, і її підготовку під одного учасника, який має НАВІТЬ НЕ ТУ на свою продукцію, а ТИТУЛЬНИЙ ЛИСТ від ТУ!!! По-друге, вимога щодо реєстрації ТУ в регіональному органі сертифікації та стандартизації, внесення їх до бази даних «Технічні умови України» є вимогою, що не стосуються безпосередньо якості або безпеки самого продукту (меблів), а лише ставлять на перший план документообіг і адміністративні процедури, що не є обов'язковими для оцінки технічних характеристик меблів. Ці додаткові вимоги є непропорційними та не відповідають предмету закупівлі, оскільки вони стосуються внутрішніх процедур сертифікації, а не відповідності меблів до технічних чи безпекових стандартів. Враховуючи зазначене, вимога Замовника щодо надання специфічних документів, а саме ТУ, не стосуються безпосередньо якості меблів, тому є дискримінаційною і порушує принципи прозорості та рівності умов для всіх учасників тендеру. Вона ускладнює можливість участі більшості виробників та постачальників, що не мають відповідних ТУ, а виготовляють меблі, керуючись державними стандартами якості у відповідності з ГОСТ, ДСТУ ГОСТ, що фактично обмежує конкуренцію та порушує права потенційних учасників. Згідно з ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", всі вимоги до учасників повинні бути пропорційними меті закупівлі і не можуть обмежувати конкуренцію, якщо ці вимоги не мають прямого відношення до предмета закупівлі. Вимоги, що не передбачені нормативно-правовими актами або технічними регламентами, є дискримінаційними, оскільки вони не відповідають меті забезпечення якості товару і створюють нерівні умови для учасників. У звязку з вищезазначеним, вимагаємо внести зміни до ТД, прибрати дискримінаційні вимоги щодо надання учасниками закупівлі «ТУ виробника, скан титульного листа ТУ, розроблених для виробника. ТУ повинні бути зареєстровані в регіональному органі сертифікації та стандартизації, внесені до бази даних «Технічні умови України»» або викласти дану вимогу в іншій редакції, що дасть можливість прийняти участь в закупівлі більшому колу учасників, а не одній компанії: «Виробництво меблів має відповідати ТУ виробника або державним стандартам ДСТУ, ДСТУ ГОСТ, які діють на дану категорію товару» У разі відмови ми будемо змушені звернутися за захистом наших прав до відповідних органів та максимально привернути увагу суспільства до цієї закупівлі, особливо до її переможця.

Дата оприлюднення звернення: 09.09.2025 18:45

Шановний Учаснику! Ми уважно розглянули Ваші зауваження стосовно вимоги, зазначеної в Додатку № 2 "Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі", щодо надання учасником "ТУ виробника, сканкопії титульного листа ТУ, розроблених для виробника, які повинні бути зареєстровані в регіональному органі сертифікації та стандартизації, внесені до бази даних «Технічні умови України» та повідомляємо наступне. Будуть внесені відповідні зміни.

Дата оприлюднення відповіді: 11.09.2025 14:51

Звернення: За тендером : Стільці офісні, крісла комп’ютерні

Тема: Щодо Сертифікату відповідності

Зміст: Шановний Замовник! Чи може Учасник у складі тендерної пропозиції надати Сертифікат відповідності з посиланням на відповідні ДСТУ з окремими пунктами стандартів, які поширюються на дану категорію товару згідно предмета закупівлі? А саме: -ДСТУ ГОСТ 16371:2016 (п. 5.2.4, 5.2.7, 5.2.21, 5.2.29, 5.2.30, 5.2.21, 5.4); -ДСТУ ГОСТ 19917:2016 (п. 5.2.15, 5.2.16, 5.4). Для приведення тендерної документації у відповідність до чинного законодавства та забезпечення рівного доступу всіх учасників, просимо внести зміни до технічного завдання та доповнити його посиланням на відповідні ДСТУ з окремими пунктами стандартів, які поширюються на на дану категорію товару згідно предмета закупівлі: -ДСТУ ГОСТ 16371:2016 (п. 5.2.4, 5.2.7, 5.2.21, 5.2.29, 5.2.30, 5.2.21, 5.4) ; -ДСТУ ГОСТ 19917:2016 (п. 5.2.15, 5.2.16, 5.4).

Дата оприлюднення звернення: 10.09.2025 15:52

Шановний Учаснику! У відповідь на Ваше звернення повідомляємо, що вимоги тендерної документації в частині відповідності запропонованого товару державним стандартам, зокрема ДСТУ ГОСТ 16371:2016 та ДСТУ ГОСТ 19917:2016, сформульовані чітко та відповідають чинному законодавству України, включаючи Закон України "Про публічні закупівлі". Документація передбачає можливість надання учасниками Сертифікатів відповідності чи інших документів, що підтверджують відповідність зазначеним стандартам, без необхідності конкретизації окремих пунктів. Це забезпечує гнучкість для учасників і не обмежує їх у виборі документів, які підтверджують якість товару. Внесення додаткових посилань на окремі пункти стандартів до технічного завдання не є необхідним, оскільки чинна редакція вже охоплює вимоги до якості, безпеки та ергономіки товару, що відповідає меті закупівлі. Таким чином, підстав для внесення змін до тендерної документації немає.

Дата оприлюднення відповіді: 11.09.2025 14:52

Звернення: За тендером : Стільці офісні, крісла комп’ютерні

Тема: Крісло комп'ютерне у шкірозаміннику

Зміст: Шановний Замовник! В додатку 2 до ТД Ви встановлюєте розміри, тим самим обмежуючи конкуренцію, що суперечить принципам здійснення закупівлі, оскільки технічні параметри прописані під одного конкретного виробника. Враховуючи, що це є порушення норм діючого законодавства та з метою усунення зазначених порушень просимо внести наступні зміни щодо Крісла ком’ютерного у шкірозаміннику: Висота спинки: від 590 до 650 мм; Висота сидіння в піднятому положенні: від 580 до 660мм; Висота сидіння в опущеному положенні: від 490 до 530мм; Висота підлокітників у піднятому положенні: від 780 до 830мм

Дата оприлюднення звернення: 10.09.2025 16:16

Шановний Учаснику! Тендерна документація не встановлює жорсткі, незмінні розміри, які б виключали будь-які варіації. Навпаки, вона дозволяє пропонувати товари з незначними відхиленнями від вказаних параметрів, за умови, що такі відхилення не впливають на комфорт використання, ергономіку, якість матеріалів та загальну функціональність стільців. Такі допуски є стандартною практикою в публічних закупівлях, оскільки дозволяють участь широкого кола виробників, без необхідності точного копіювання розмірів однієї моделі. Якщо запропонований товар відповідає еквівалентним характеристикам з урахуванням відхилень і не погіршує комфорт чи якість, він буде розглядатися як такий, що відповідає вимогам. Тому запропоновані зміни до тендерної документації не є необхідними, оскільки чинна редакція вже передбачає гнучкість у оцінці пропозицій на основі суттєвих критеріїв, а не жорстких метричних меж. Товар повинен бути максимально схожий на фото із допустимими розмірами.

Дата оприлюднення відповіді: 11.09.2025 14:54

Звернення: За тендером : Стільці офісні, крісла комп’ютерні

Тема: Крісло комп'ютерне у шкірозаміннику

Зміст: Шановний Замовник! В додатку 2 до ТД ви встановлюєте наступні вимоги до крісла комп’ютерного у шкірозаміннику - «Крісло має металеву базу на роликах з пластиковими накладками. База має пластикові ролики. Механізм гойдання – TILT. Має регулювання висоти посадки та регулювання глибини сидіння. …» Яким саме чином повинна регулюватися глибина сидіння у даному кріслі?

Дата оприлюднення звернення: 10.09.2025 16:31

Шановний Учаснику! Зміни будуть внесені в технічний опис.

Дата оприлюднення відповіді: 11.09.2025 14:55

Звернення: За тендером : Стільці офісні, крісла комп’ютерні

Тема: Щодо розмірів крісла

Зміст: Шановний Замовник! В відповіді на наше запитання стосовно розмірів крісла Ви зазначаєте, що тендерна документація дозволяє пропонувати товари з незначними відхиленнями від вказаних параметрів. Просимо вказати ці незначні відхилення ( допустимі розміри) крісла з якими воно буде розглядатися як таке, що відповідає вимогам.

Дата оприлюднення звернення: 12.09.2025 11:23

Звернення: За тендером : Стільці офісні, крісла комп’ютерні

Тема: Дискримінаційна вимога (скан титульного листа ТУ, розроблених для виробника.)

Зміст: У тендерній документації Замовника міститься вимога надати у складі пропозиції скан титульного листа ТУ виробника, зареєстрованих у регіональному органі сертифікації та стандартизації та внесених до бази даних «Технічні умови України». Зазначена вимога є дискримінаційною, оскільки фактично обмежує участь лише виробниками продукції. Обґрунтування Порушення принципів Закону: 1. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються на засадах добросовісної конкуренції, недискримінації учасників та рівного ставлення до них. 2. Згідно з ч. 4 ст. 5 Закону, замовники не мають права встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. 3. Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону, тендерна документація не повинна містити умов, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації. Обмеження кола учасників Технічні умови (ТУ) є внутрішнім документом виробника і не надаються у вільному доступі дистриб’юторам, дилерам або іншим постачальникам. Вимога фактично позбавляє таких учасників можливості взяти участь у закупівлі, що штучно звужує конкуренцію. Непропорційність вимоги Замовник має право вимагати підтвердження якості товару, однак мета може бути досягнута менш обмежувальними способами — наприклад, наданням сертифікатів відповідності, паспортів якості, висновків санітарної експертизи тощо. Вимога саме про титульний лист ТУ не є необхідною та ставить учасників у нерівні умови. Просимо: Внести зміни до тендерної документації та вилучити вимогу про надання титульного листа ТУ виробника, замінивши її на інші документи, які підтверджують якість та безпечність продукції, без необґрунтованого обмеження конкуренції.

Дата оприлюднення звернення: 13.09.2025 02:24

Очікування пропозицій

Очікувана вартість

745 000 грн.

Період подання пропозицій

до 17.09.2025 06:00

Замовник:

Головне управління Національної поліції в Миколаївській області

Контактний телефон:

+380512531952

Додати в обрані

Отримати довідку МВС Переглянути відгуки в Dozorro Розрахунок вартості скарги Замовити повний юридичний супровід

Статус

Очікування пропозицій

Очікувана вартість

745 000 грн.

Період подання пропозицій

до 17.09.2025 06:00

Замовник:

Головне управління Національної поліції в Миколаївській області

Контактний телефон:

+380512531952

Додати в обрані

Тип закупівлі	Відкриті торги з особливостями
Тендер	UA-2025-09-09-011486-a
Id Tender	cdc255e9e46c4340b8890901911b6251
План	UA-P-2025-09-09-014921-a
Статус	Очікування пропозицій
Дата публікації оголошення	09.09.2025 15:54
Остання зміна	13.09.2025 02:24
Перевірити КЕП

Закупівля Стільці офісні, крісла комп’ютерні від Головне управління Національної поліції в Миколаївській області.