Звернення:
За тендером : ДК 021:2015 код 90510000-5 «Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям» (послуги з благоустрою вивезення та утилізація опалого листя, гілля в закладах освіти Дарницького району м.Києва)
Тема:
Усунення дискримінаційних вимог
Зміст:
Оознайомившись із тендерною документацією до закупівлі:
ДК 021:2015 – 90510000-5 «Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям» (послуги з благоустрою — вивезення та утилізація опалого листя, гілля в закладах освіти Дарницького району м. Києва), повідомляє про наявність виявлених дискримінаційних умов, що порушують вимоги законодавства, зокрема:
- статтю 5 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо недискримінації учасників та добросовісної конкуренції;
- принцип пропорційності, що вимагає встановлення вимог, які є об'єктивно обґрунтованими і співмірними з предметом закупівлі.
Нижче наводимо перелік таких вимог із обґрунтуванням:
1. Вимога щодо надання Атестату виробництва або Технічних умов з бази ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» (п. 8.4, 8.5)
У разі, якщо учасник самостійно або через залучене підприємство здійснює утилізацію листя, вимагається подати:
- копію Атестату виробництва, виданого акредитованим НААУ органом, та/або титульну сторінку Технічних умов (ТУ), зареєстрованих у базі даних технічних умов України з відповідним штампом ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ».
Ці вимоги є дискримінаційними, оскільки: не передбачені законом як обов’язкові для провадження діяльності з утилізації рослинних залишків; обмежують участь суб’єктів, які мають чинний дозвіл Міндовкілля, але не мають зазначених ТУ або атестату, що не є обов’язковими документами.
Прямо суперечать принципу вільного вибору підрядника та створюють умови, вигідні вузькому колу утилізаторів, що мають саме ці документи.
2. Вимога щодо наявності сертифікатів ISO 9001:2018 та ISO 14001:2015, виданих саме органами, акредитованими НААУ (п. 10)
У тендерній документації вимагається, щоб учасник мав:
- сертифікат ISO 9001:2018 та ISO 14001:2015, які обов’язково мають бути видані органом, акредитованим саме Національним агентством з акредитації України (НААУ).
Це порушує принцип недискримінації, оскільки: Закон України «Про публічні закупівлі» не встановлює обов’язковості сертифікатів ISO для надання послуг з вивезення/утилізації рослинних відходів, вимога щодо акредитації саме в НААУ виключає сертифікати, видані іншими визнаними міжнародними органами сертифікації, що є загальноприйнятими в Україні. Це зводить участь до вузького кола суб’єктів і порушує конкуренцію.
3. Вимога щодо обов’язкового використання транспортних засобів типу «мультиліфт» (п. 9)
«Вивезення опалого листя здійснюється з обов’язковим використанням спеціалізованих транспортних засобів типу “мультиліфт”…»
Ця вимога є надмірною і непропорційною, оскільки: не передбачена нормативно як єдино допустимий тип техніки для вивезення листя. Утилізація та вивезення можуть бути ефективно виконані за допомогою інших типів техніки (самоскиди, контейнери з маніпуляторами, трактори з причепами тощо). Така вимога штучно обмежує коло учасників, які мають іншу, не менш придатну техніку.
4. Вимога щодо входження до структури підприємств ЖКГ м. Києва (п. 8.7)
«Учасник повинен надати гарантійний лист про те, що… входить до структури підприємств житлово-комунального господарства сфери санітарного очищення, прибирання та благоустрою м. Києва».
Ця вимога дискримінаційна, оскільки: не передбачена жодним нормативним актом у сфері публічних закупівель. Позбавляє права участі суб’єктів господарювання з інших регіонів або новостворених підприємств. Порушує принцип рівного доступу, оскільки перелік таких підприємств є обмеженим, а механізм їх включення — непрозорий.
Вказані положення тендерної документації є дискримінаційними, непропорційними та такими, що необґрунтовано обмежують конкуренцію. Вони порушують норми Закону України «Про публічні закупівлі» та можуть свідчити про намагання звузити коло потенційних учасників.
Просимо:
1. Вилучити або відкоригувати вимоги, зазначені вище, зокрема: пункти 8.4, 8.5, 8.6, 8.7 та 10 Додатку №3;
2. Викласти їх у редакції, яка не порушує принципи закупівель, а саме: передбачає можливість надання лише дозволів Міндовкілля та договору з утилізатором без вимог до ТУ або Атестату виробництва; допускає сертифікати ISO від органів, акредитованих згідно міжнародної практики; дозволяє використання будь-яких придатних видів транспорту; не вимагає включення до структур підприємств ЖКГ м. Києва.
У разі відсутності реакції залишаємо за собою право звернутися до органів оскарження, зокрема до Антимонопольного комітету України.
Дата оприлюднення звернення:
09.09.2025 15:44
Доброго дня.
Шановний Учасник, повідомляємо Вам про відсутність у тендерній документації дискримінаційних умов, що порушують вимоги законодавства, зокрема статтю 5 Закону України «Про публічні закупівлі».
1. «Правилами утримання зелених насаджень в населених пунктах України», затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105, регламентується утримання зелених насаджень, а міських лісів – відповідно до Лісового кодексу України, за якими: листя, подрібнені гілки деревини рослин і трав’янисті рештки квітково-декоративних рослин та скошених газонних трав необхідно вивозити на спеціальні полігони або на відведені площадки на підприємствах зеленого господарства для приготування компостів, садових земель та інших органічних добрив.
Відповідно до рішення Київської міської ради від 25 грудня 2008 р. N 1051/1051 затверджено «Правила благоустрою міста Києва» (далі – Правила).
Підпунктами 1.1.1 – 1.1.3. пункту 1.1 розділу I Правил обумовлено, що вони регулюють права та обов'язки учасників правовідносин у сфері благоустрою міста, визначають комплекс заходів, необхідних для забезпечення чистоти і порядку в місті. Суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни. Правила містять загальнообов'язкові на території міста норми, за порушення яких передбачена відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Як вбачається з підпункту 7.1.1 пункту 7.1 розділу VII Правил, збирання і вивезення відходів, очистка території в м. Києві здійснюються відповідно до «Схеми санітарної очистки міста» яка затверджена розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради № 193 від 10.02.2014 року (далі - Схема).
Опале листя, скошена трава, гілля, які згідно п. 3.5.6 Схеми (Том 2), відноситься до відходів зеленого господарства, або садових відходів (СВ) та не може бути оброблені на полігонах побутових (захоронення, спалення) чи будівельних відходах затверджених Схемою.
Відповідно до п. 3.2.4. Схеми (Том 1) передбачено, що для утилізації листя, трави необхідно провести вибір технологій та підбір варіантів технологічних комплексів машин і обладнання для здійснення механізованих процесів звичайного чи прискореного компостування органічних компонентів ТПВ, підбір видів та співвідношення складових сировини для компосту, техніко-економічний аналіз варіантів технологічних процесів і комплексів та виявлення оптимальних проектних рішень і встановлення їх вихідних даних.
Замовник враховуючи наявні технології переробки відходів опалого листя в тендерної документації врахував, що утилізація опалого листя може проводитись не тільки на спеціальних полігонах або на відведених площадках на підприємствах зеленого господарства для приготування компостів, садових земель та інших органічних добрив.
Таким чином потенційні Учасники які здійснюють оброблення опалого листя (наприклад але не обмежуючись, компостування, виробництва садових земель, добрив, виробництва біопалива, вироблення енергії, тощо) як спеціалізовані полігони чи підприємства зеленого господарства повинні підтвердити порядок надання послуг за закупівлею надавши Атестат виробництва або Технічних умов з бази ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ».
Враховуючи викладене вимога викладена у питанні 1 запиту не підлягає задоволенню.
2. Відповідно до частини 5 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) замовник може вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації. У разі встановлення екологічних чи інших характеристик товару, роботи чи послуги замовник повинен в тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам. Маркування, протоколи випробувань та сертифікати повинні бути видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством.
У статті 1 Закон України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» зазначено, що акредитація органів з оцінки відповідності — засвідчення національним органом України з акредитації того, що орган з оцінки відповідності відповідає вимогам національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, або вимогам міжнародних чи європейських стандартів, та у разі необхідності будь-яким додатковим вимогам щодо акредитації у відповідних сферах для провадження визначеної діяльності з оцінки відповідності.
Оцінка — процес оцінювання компетентності органу з оцінки відповідності у визначеній сфері акредитації, що здійснюється національним органом України з акредитації на основі визначених стандартів та / або інших нормативних документів. Закон про акредитацію регулює відносини, пов’язані з акредитацією національним органом України з акредитації органів з оцінки відповідності, у тому числі іноземних органів з оцінки відповідності.
Якщо національний орган України з акредитації встановлює, що відповідний орган з оцінки відповідності є компетентним для провадження визначеної в заявці діяльності з оцінки відповідності, він приймає рішення про його акредитацію чи розширення сфери його акредитації. У разі прийняття рішення про акредитацію органу з оцінки відповідності йому видається атестат про акредитацію та надається право використовувати національний знак акредитації. Строк дії атестата про акредитацію становить п’ять років.
Наказом № 5 від 04.01.2002 Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України було утворено державну неприбуткову організацію — Національний орган з акредитації України.
Наказом Мінекономіки від 13.07.2020 № 1318 затверджено Положення про Національне агентство з акредитації України (НААУ), яким визначено, що НААУ є національним органом України з акредитації органів з оцінки відповідності.
Тобто на сьогодні єдиним національним органом України з акредитації органів з оцінки відповідності є Національне агентство з акредитації України (НААУ).
Будь-яка компанія може звернутися до акредитованого НААУ підприємства в Україні та отримати сертифікат відповідності. Дана вимога не звужує коло суб’єктів які можуть прийняти участь у закупівлі і не порушує конкуренцію.
Окрім викладеного, слід зазначити.
ISO 9001:2018 — це міжнародний стандарт, що впроваджує на підприємстві вимоги до системи управління якістю, ефективності управління відходами в організації, оптимізації процесів управління відходами, управління можливих ризиків, управління персоналом та постачальників, документування та контроль, підтримки загальної структури для вдосконалення процесів і зменшення витрат, тощо.
ISO 14001:2015 — це міжнародний стандарт, який впроваджує на підприємстві вимоги до системи управління навколишнім середовищем. Основною метою цього стандарту є зменшення негативного впливу на діяльність організації на навколишнє середовище, включаючи ефективне управління ресурсами, зниження забруднення та впровадження сталих практик, цей стандарт включає вимоги щодо зменшення кількості відходів, їх управління, переробки, відновлення/видалення, а також забезпечення відповідності екології.
Враховуючи стандарти ISO які встановлені тендерної документацією, вони прямо впливають на якість надання послуг та зменшення впливу на навколишнє середовище при наданні таких, що є особливо важливим при наданні послуг навчальним закладам.
Враховуючи викладене вимога викладена у питанні 2 запиту не підлягає задоволенню.
3. Відповідно до додатку 1 тендерної документації обумовлено, що послуги надаються контейнерами 15-30 м3. Обумовлені контейнери (особливо 30 м3) вивозяться за допомогою спеціалізованих транспортних засобах обладнаних системою «мультиліфт» що є сталою практикою. Використання інших типів техніки (самоскиди, контейнери з маніпуляторами, трактори з причепами тощо) привиде до створення додаткового шуму при навчальному процесі, додаткового екологічного забруднення закладів освіти та негативний екологічний вплив на учасників освітнього процесу.
Враховуючи викладене вимога викладена у питанні 3 запиту не підлягає задоволенню.
4. Відповідно до підпункту 7.3.2 пункту 7.3 розділу VII Правил встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни (власники, балансоутримувачі садиб) зобов'язані укладати договори на вивезення сміття та вторинних матеріалів з житлоексплуатуючими організаціями чи спеціалізованими підприємствами-перевізниками, які мають договірні відносини зі спеціалізованими підприємствами, що проводять утилізацію та знешкодження відходів у відповідності до діючих галузевих нормативно-правових актів.
Рисунком 2.2.1. Схеми затверджена «Структура підприємств житлово-комунального господарства сфери санітарного очищення, прибирання та благоустрою» яка містить найменування більш ніж 15 підприємств які задіяні до сфери санітарного очищення, прибирання та благоустрою м. Києва.
Підпунктами 1.1.1 – 1.1.3. пункту 1.1 розділу I Правил обумовлено, що вони регулюють права та обов'язки учасників правовідносин у сфері благоустрою міста, визначають комплекс заходів, необхідних для забезпечення чистоти і порядку в місті. Суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни. Правила містять загальнообов'язкові на території міста норми, за порушення яких передбачена відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи викладене вимога викладена у питанні 4 запиту не підлягає задоволенню.
Загалом по усім питанням викладеними у запиті додатково слід зазначити:
1. Замовник при складанні тендерної документації закупівлі повинен враховувати діюче законодавство України (ст. 9 ЗУ «Про правотворчу діяльність») та дотримуватись вимог нормативно-правових актів України і чинних міжнародних договорів.
2. При визначені вимог до предмета закупівлі Замовник виходить з вимог законодавства про здійснення публічних закупівель та власних потреб до предмета закупівлі. Згідно із Законом «Про публічні закупівлі», саме замовника наділено повноваженнями вирішувати, які вимоги пред’являти до предмету закупівлі. Замовник для здійснення своєї господарської діяльності визначає потребу у необхідних товарах, роботах та послугах і у подальшому відповідатиме за те, щоб закуплений товар, роботи або послуги були належними та виконали свою функцію. Замовник витрачає та є відповідальним за витрату бюджетних коштів. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у відповіді на запит 232/2016 надало роз’яснення, що замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Дата оприлюднення відповіді:
11.09.2025 17:00