Закупівля Поточний ремонт навчально - виробничої лабораторії від Київський фаховий коледж туризму та готельного господарства Міносвіти і науки України.
При відсутності не виконаних зобов'язань за раніше укладеним договором підтверджується, що
Вимога
Учасник процедури закупівлі не мав з цим самим замовником договорів достроково розірваних через невиконання (учасником) своїх зобов'язань через що було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків
Тип даних
Ознака
Значення, яке очікується
Так
Cтатус
Активна
Дата створення
21.07.2025 15:01
Група вимог
При наявності не виконаних зобов'язань за раніше укладеним договором підтверджується, що
Вимога
Учасник процедури закупівлі вжив заходів для доведення своєї надійності, а саме: сплатив або зобов?язався сплатити відповідні зобов?язання та відшкодування завданих збитків
Учасник процедури закупівлі протягом останніх трьох років не притягувався до відповідальності за порушення у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів
Учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі не є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України 'Про санкції', крім випадку, коли активи такої особи в установленому законодавством порядку передані в управління АРМА
У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань присутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України 'Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань'
Відомості про учасника процедури закупівлі не внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення
Тип даних
Ознака
Значення, яке очікується
Так
Cтатус
Активна
Дата створення
21.07.2025 15:01
Вимога
Керівника учасника процедури закупівлі, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією
Тип даних
Ознака
Значення, яке очікується
Так
Cтатус
Активна
Дата створення
21.07.2025 15:01
Група вимог
Фізичною особою підтверджується, що
Вимога
Учасника процедури закупівлі не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією
Учасник процедури закупівлі не був засуджений за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої знято або погашено у встановленому законом порядку
Тип даних
Ознака
Значення, яке очікується
Так
Cтатус
Активна
Дата створення
21.07.2025 15:01
Група вимог
Юридичною особою підтверджується, що
Вимога
Керівник учасника процедури закупівлі не був засуджений за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якого не знято або не погашено в установленому законом порядку
Учасника процедури закупівлі не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми
Тип даних
Ознака
Значення, яке очікується
Так
Cтатус
Активна
Дата створення
21.07.2025 15:01
Група вимог
Юридичною особою підтверджується, що
Вимога
Керівника учасника процедури закупівлі, яка є учасником процедури закупівлі, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми
Учасник процедури закупівлі пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій службовій (посадовій) особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі
Київський фаховий коледж туризму та готельного господарства Міносвіти і науки України
Поштовий індекс
02192
Країна
Україна
Область або регіон
м. Київ
Населений пункт
-
Адреса
вул.Жмаченка, 26
Поточний ремонт навчально - виробничої лабораторії
Тендер:
UA-2025-07-21-007103-a
Кваліфікований електронний підпис накладено.
Тип:
скарга
За тендером
UA-2025-07-21-007103-a.a1
Дата:
26.07.2025 14:33
Стан:
Прийнято до розгляду
СКАРГА на дискримінаційні вимоги Замовника ( на підставі пункту 59 Постанова №1178 від 12.10.2022р.)
Дана скарга сформована та подана у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості, Постанова №1178) на рішення замовника, у порядку та строки, визначених статтею 18 Закону та пунктом 59 Особливостей).
21 липня 2025 року Київський фаховий коледж туризму та готельного господарства Міносвіти і науки України (далі — Замовник) на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі по тексту – Закон) та «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі по тексту – Особливості), оголосило процедуру закупівлі (відкриті торги з урахуванням Особливостей), класифікатор та його відповідний код ДК 021:2015:45000000-7: Будівельні роботи та поточний ремонт, ідентифікатор закупівлі: ua-2025-07-21-007103-a за найменуванням: «Поточний ремонт навчально - виробничої лабораторії».
Уважно ознайомившись із умовами та вимогами, викладеними у тендерній документації на закупівлю товарів, затвердженої рішенням Замовника від «21» липня 2025 року, переконані у тому, що ряд вимог, поставлені Замовником до потенційних Учасників, є дискримінаційними та такими, що порушують права ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГРАНЕЛЬ» (надалі - Скаржник) на рівну конкуренцію.
Принцип недискримінації учасників закріплений у ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), у ст. 5 Закону прямо передбачено, що Замовники забезпечують вільний доступ всіх Учасників до інформації про закупівлю та не можуть встановлювати дискримінаційні вимоги до Учасників. Заборону на включення до тендерної документації вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, містить ст. 22 Закону.
Головна ознака умов тендерної документації, за якою їх можна віднести до дискримінаційних, — це негативні наслідки, зумовлені такими умовами, якими є обмеження конкуренції Учасників. Тобто Замовник встановлює такі вимоги до Учасника торгів або до предмета закупівлі, які є надмірними або занадто деталізованими порівняно з вимогами, які зазвичай висувають та які вважаються об’єктивно необхідними для успішного виконання договору про закупівлю.
Включаючи до тендерної документації дискримінаційні умови, Замовник (навмисно або ні) необґрунтовано звужує коло потенційних Учасників закупівель, перешкоджаючи певним постачальникам, які спроможні виконати умови договору, брати участь у конкурентному змаганні.
Відповідно до Закону тендерна документація — це обов’язковий документ, який розробляє та затверджує Замовник з подальшим оприлюдненням на вебпорталі Уповноваженого органу. Саме відповідно до вимог тендерної документації Учасники готують тендерну пропозицію, тобто головне правило є таким: тендерна пропозиція = тендерна документація.
Проте, на думку скаржника, документація містить дискримінаційні вимоги до учасників процедури закупівлі, що грубо порушує процедуру закупівлі згідно норм чинного законодавства України, саме:
- Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII (далі – Закон);
- Постанови №1178 від 12 жовтня 2022 року «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Особливості).
ПОРУШЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ, ДІЇ ЗАМОВНИКА, ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ЩО ЦЕ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ.
ПУНКТ 1.
Відповідно до ст.4-5 Додатку 8 Тендерної документації, Замовник зазначає:
«Учасник повинен надати в складі пропозиції:
Скан-копія чинного сертифікату на систему управління охороною здоров’я та безпекою праці згідно з чинними в Україні нормативними документами, який відповідає вимогам ДСТУ ISO 45001:2019, виданий Учаснику. Додатково надати первинний або повторний звіт сертифікації. Даний сертифікат має бути виданий органом сертифікації, що акредитований Національним Агентством з акредитації України, на підтвердження надати Атестат про акредитацію разом з Додатком до атестату про акредитацію в якому наявна сфера акредитації: «Будівництво»;
Скан-копія чинного сертифікату на систему управління якістю згідно з чинними в Україні нормативними документами, який відповідає вимогам ДСТУ ISO 9001:2018, виданий Учаснику. Додатково надати первинний або повторний звіт сертифікації. Даний сертифікат має бути виданий органом сертифікації, що акредитований Національним Агентством з акредитації України, на підтвердження надати Атестат про акредитацію разом з Додатком до атестату про акредитацію в якому наявна сфера акредитації: «Будівництво»;
Скан-копія чинного сертифікату на систему екологічного управління згідно з чинними в Україні нормативними документами, який відповідає вимогам ДСТУ ISO 14001:2015, виданий Учаснику. Додатково надати первинний або повторний звіт сертифікації. Даний сертифікат має бути виданий органом сертифікації, що акредитований Національним Агентством з акредитації України, на підтвердження надати Атестат про акредитацію разом з Додатком до атестату про акредитацію в якому наявна сфера акредитації: «Будівництво»;
Скан-копія чинного сертифікату на систему управління щодо протидії корупції згідно з чинними в Україні нормативними документами, який відповідає вимогам ДСТУ ISO 37001:2018, виданий Учаснику. Додатково надати первинний або повторний звіт сертифікації. Даний сертифікат має бути виданий органом сертифікації, що акредитований Національним Агентством з акредитації України, на підтвердження надати Атестат про акредитацію разом з Додатком до атестату про акредитацію в якому наявна сфера акредитації: «Будівництво»..»
Скаржник не погоджується з встановленням вимоги:
Замовник одночасно вимагає від учасників чинні сертифікати ISO?45001,?9001,?14001?та?37001, видані лише органом, акредитованим Національним агентством з акредитації України (НААУ) за сферою «Будівництво»,?і додає вимогу надати первинний/повторний звіт аудитора. Такий «пакет» виходить далеко за межі того, що реально потрібне для виконання договору, і порушує засадничі норми публічних закупівель.
Частина?3?статті?16 Закону України «Про публічні закупівлі» дозволяє ставити кваліфікаційні умови лише настільки, наскільки це об’єктивно потрібно для якісного виконання договору. Жоден із чотирьох стандартів ISO не є обов’язковим для всіх видів будівельних робіт, а отже вимога одночасно усіх сертифікатів є завищеною та непропорційною?
Додатково Мінекономіки зазначає, що сертифікація ISO в Україні носить добровільний характер і може коштувати десятки тисяч гривень, а її оформлення триває не менше місяця?
Законодавство не зобов’язує користуватися саме сертифікатами, виданими органами, акредитованими НААУ. Це прямо відзначає практика Антимонопольного комітету: дискримінаційною є саме вимога «виданий виключно акредитованим органом НААУ», бо вона викидає з ринку іноземні та інші компетентні сертифікаційні структури?
Більше того, Закон України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» запроваджує принцип добровільності акредитації — держава не може змусити бізнес звертатися лише до «своїх» ООВ.
Перелік НААУ показує, що стандарт ISO?37001 («Протидія корупції») охоплюють лише поодинокі органи сертифікації; прикладом є запис 80123 у реєстрі, де ISO?37001 згадано разом із кількома екологічними та якісними стандартами?
Вимога «ISO?37001?+?сфера?“Будівництво”» фактично зводить потенційних учасників до кількох підприємств, що прямо суперечить принципу добросовісної конкуренції (ст.?5 Закону).
Замовник просить не лише сертифікат, а й повний звіт аудитора. Такі документи містять конфіденційні бізнес?процеси й персональні дані працівників, не передбачені законодавством для підтвердження кваліфікації. Частина?11?статті?26 Закону забороняє вимагати від учасників непередбачені законом папери; їх ненадання не може бути підставою для відхилення?
Колегія АМКУ неодноразово визнавала подібні ISO?обмеження дискримінаційними: рішення №?8809?р/пк?пз: вимога одночасно ISO?45001 і OHSAS?18001 порушує ст.?5 і ст.?22 Закону; рішення №?11323?р/пк?пз та №?9206?р/пк?пз: сертифікати, прив’язані до конкретного КВЕД чи вузької сфери, звужують коло учасників?; рішення №?5706?р/пк?пз (10.04.2025): замовник не довів критичну потребу саме в ДСТУ?ISO?9001:2015, тож вимогу визнано дискримінаційною.
Оформлення кожного сертифіката коштує від 30?000?? і займає щонайменше місяць?— стаття Prozorro?Інфобоксу прямо попереджає, що численні ISO?вимоги створюють фінансові бар’єри й призводять до оскаржень, як доказ додаєтьбся
У воєнний час, коли строки торгів суттєво скорочені (постанова КМУ?№?1178), встигнути зібрати такий пакет документів практично нереально.
Вимога надати усі чотири сертифікати ISO (45001,?9001,?14001,?37001) від органу НААУ «Будівництво» разом із аудит?звітами:
-не підтверджує об’єктивної необхідності (ч.?3?ст.?16 Закону);
-порушує принципи недискримінації та пропорційності (ст.?5, ст.?22);
- обмежує конкуренцію через дефіцит органів, акредитованих на ISO?37001 у будівництві;
-суперечить усталеній практиці АМКУ.
Просимо вилучити вимогу або замінити її на формулювання «наявність будь?якої системи менеджменту якості/безпеки/екології або еквівалентної підтверджувальної довідки», залишивши можливість учасникам підтверджувати компетентність іншими прийнятними доказами.
Встановлення надмірних вимог щодо наявності сертифікатів ISO та сертифікованого аудитора є неправомірним та створює необґрунтовані бар’єри для участі у процедурі закупівлі. Учасники мають право звернутися до замовника з вимогою усунути порушення або подати скаргу до органу оскарження відповідно до встановленого порядку.
Добровільність сертифікації ISO: Відповідно до Закону України "Про стандартизацію" (№1315-VII від 05.06.2014 р.), впровадження стандартів ISO в Україні є добровільним. Це означає, що підприємства можуть впроваджувати стандарти ISO за власним бажанням, але не зобов’язані їх мати. Встановлення вимоги сертифікації «Систему управління охороною здоров’я та безпекою праці», «Систему управління безпекою ланцюга постачання», «Систему управління щодо протидії корупції» як обов'язкової умови участі в тендері є прямим порушенням принципу добровільності, що створює бар’єри для потенційних учасників, які можуть забезпечити належну якість продукції або послуг, але не мають сертифікації ISO.
Відсутність законодавчої вимоги: Частина 11 статті 26 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає, що документи, не передбачені законодавством для учасників - юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, не подаються у складі тендерної пропозиції. Оскільки сертифікати «Систему управління охороною здоров’я та безпекою праці», «Систему управління безпекою ланцюга постачання», «Систему управління щодо протидії корупції» не є обов’язковим за законодавством для підприємств, їх відсутність не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції.
Дискримінація учасників: Згідно з частиною 4 статті 5 та частиною 4 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерна документація не повинна містити умов, що обмежують конкуренцію або призводять до дискримінації учасників. Вимога сертифікації «Систему управління охороною здоров’я та безпекою праці», «Систему управління безпекою ланцюга постачання», «Систему управління щодо протидії корупції» є дискримінаційною, оскільки надає перевагу лише тим учасникам, які мають цей сертифікат, не враховуючи тих, хто може забезпечити якісне виконання робіт або поставку товарів без цього сертифікату.
Таким чином Скаржник має документи на підтвердження можливості здійснення робіт, проте Скаржник не має наведених сертифікатів, що по суті не стосується предмету закупівлі, а лише створює обмеження для інших учасників, і які не можливо впровадити за 1 робочий день після впровадження змін.
За таких умов, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть лише ті суб'єкти господарювання, які наддадуть сертифікат до вищенаведеної вимог що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника, і дана вимога не можлива до виконання в період 2 робочих днів подачі тендерних пропозиції після внесення змін, на підтвердженення надається комерційна пропозиція потенційної компанії що здійснює сертифікації.
Згідно з договірною інформацією, наданою ТОВ «Центр оцінки відповідності «ФАКТУМ», вартість сертифікації за стандартом систему управління охороною здоров’я та безпекою праці становить 25 000 грн. Таким чином, в умовах оголошеної закупівлі отримати такий сертифікат до кінцевого строку подання тендерних пропозицій — неможливо.
Вимога про надання сертифіката не лише технічно неможлива для виконання у встановлений строк, але й втручається у внутрішню господарську діяльність суб’єкта господарювання. Вона фактично вимагає перебудови організаційної структури підприємства, впровадження нової системи менеджменту, внутрішнього контролю та звітності, що не має жодного відношення до предмета закупівлі.
Згідно зі статтею 6 Господарського кодексу України, загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом, та заборона незаконного втручання органів влади у господарську діяльність. Стаття 44 цього ж Кодексу визначає, що підприємництво здійснюється на основі самостійного вибору видів діяльності, постачальників, структури управління та витрат.
Сертифікати за стандартами наведених систем не стосується якості робіт або товарів, не характеризує їх технічні параметри та не гарантує належне виконання умов договору. Вимога про його наявність є дискримінаційною, оскільки ставить у нерівне становище учасників, які не мають подібного сертифіката лише через сферу своєї господарської діяльності.
Як доказ :
- надається Постанова КМУ №1278 від 05.12.2023 року, Закон та Особливості.
- Рішеннь АМКУ щодо ISO («Сертифікація ISO: практика органу оскарження»; у тексті – рішення №?8809 р/пк пз, №?11323 р/пк пз, №?9206 р/пк пз) – https://infobox.prozorro.org/articles/sertifikaciya-iso-praktika-organu-oskarzhennya
- RAU (Retailers.ua) – аналітика «Погляд АМКУ на вимоги сертифіката?ISO?9001» з розбором рішення №?5706 р/пк пз від?10.04.2025 – https://rau.ua/advertising-experience-uk/pogljad-amku/
- Цінова пропозиція ТОВ «Центр оцінки відповідності «ФАКТУМ»;
- аналогічні рішення органу оскарження.
Замовник не довів та документально не підтвердив необхідності встановлення вищезазначених вимог в тендерній документації.
Тому вимога має бути вилучена з тендерної документації.
Пункт 2.
Відповідно сторінки 5 Додатку 8 «ТЕНДЕРНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ , Замовник зазначає:
«Скан-копія оригіналу Дозволу або декларації Державної служби України з питань охорони праці на проведення робіт підвищеної небезпеки, по наступних видах робіт:
роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра;
вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів;
нанесення лакофарбових покриттів, ґрунтовок та шпаклівок на основі нітрофарб, полімерних композицій (поліхлорвінілових, епоксидних, тощо);
застосування скловати, шлаковати, азбесту, мастик на бітумній основі, перхлорвінілових і бакелітових матеріалів;
Скан-копія оригіналу ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (CC2) наслідками.»
Скаржник не погоджується з встановленням вимоги:
- вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів;
нанесення лакофарбових покриттів, ґрунтовок та шпаклівок на основі нітрофарб, полімерних композицій (поліхлорвінілових, епоксидних, тощо);
застосування скловати, шлаковати, азбесту, мастик на бітумній основі, перхлорвінілових і бакелітових матеріалів;
Скан-копія оригіналу ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (CC2) наслідками.»
Замовник не врахував вимоги законодавства України та встановив незаконні вимоги із наступного:
Встановлення вимоги про надання скан-копій оригіналу дозволу або декларації Державної служби України з питань праці на виконання робіт підвищеної небезпеки щодо вантажно-розвантажувальних робіт за допомогою машин і механізмів, нанесення лакофарбових покриттів, ґрунтовок і шпаклівок на основі нітрофарб, полімерних композицій, а також застосування скловати, шлаковати, азбесту, мастик на бітумній основі, перхлорвінілових і бакелітових матеріалів не відповідає змісту та обсягу робіт, визначених у дефектному акті на поточний ремонт навчально-виробничої лабораторії. Законодавство України чітко розмежовує поняття поточного ремонту, який відповідно до п. 3.4 ДБН А.2.2-3:2014 є комплексом робіт, спрямованих на підтримання експлуатаційної придатності будівель та споруд без зміни основних конструктивних рішень чи функціонального призначення об'єкта. Для виконання поточного ремонту обов’язковість наявності ліцензії на будівництво не передбачена, що прямо випливає з положень Порядку ліцензування господарської діяльності з будівництва, затвердженого постановою КМУ від 30.03.2016 № 256, де чітко зазначено, що ліцензія потрібна виключно для нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту, а не для поточного ремонту.
Крім того, дефектний акт, який є основою для закупівлі, не містить жодної позиції щодо використання матеріалів чи виконання робіт, які можуть бути віднесені до робіт підвищеної небезпеки у розумінні Переліку робіт підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Мінсоцполітики України № 923 від 23.06.2017. Наприклад, обробка поверхонь здійснюється водоемульсійними, поліівінілацетатними сумішами та штукатурними розчинами, які не підпадають під категорію небезпечних хімічних речовин, використання яких потребує спеціального дозволу, як це встановлено для нітрофарб, розчинників І-ІІ класу небезпеки тощо. Також у дефектному акті відсутні посилання на застосування скловати, шлаковати, азбесту, мастик або інших матеріалів, робота з якими дійсно відноситься до робіт підвищеної небезпеки.
Щодо вантажно-розвантажувальних робіт, у дефектному акті передбачене лише навантаження і перевезення сміття, що є стандартною логістичною операцією при ремонті і, за відсутності застосування спеціальних вантажопідіймальних машин, не відноситься до робіт підвищеної небезпеки згідно з чинним законодавством. Якщо ж передбачено лише ручне навантаження та транспортування сміття або застосування звичайної автотехніки, така діяльність не потребує дозволу Держпраці. Таким чином, вимога про надання дозвільних документів для робіт, які фактично не будуть виконуватись у межах закупівлі, є надмірною, такою, що не виправдана законодавчо, і створює штучні перепони для участі у процедурі закупівлі.
Варто звернути увагу, що встановлення вимог щодо надання дозвільних документів і ліцензій, які не відповідають предмету закупівлі і не ґрунтуються на об’єктивній необхідності, суперечить принципу пропорційності, визначеному статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Зокрема, вимоги щодо кваліфікації учасників повинні відповідати реальному обсягу та специфіці робіт, а не містити надлишкові бар’єри, які обмежують конкуренцію. Це підтверджується й роз’ясненнями Мінекономіки України (Методичні рекомендації щодо розроблення тендерної документації, пп. 3-4 розділу ІІІ), які забороняють вимагати документи, не передбачені чинним законодавством, або не обумовлені предметом закупівлі. Практика Антимонопольного комітету України також неодноразово визнавала такі вимоги дискримінаційними, зобов’язуючи замовників їх скасувати.
Фактичний склад робіт за дефектним актом не передбачає робіт підвищеної небезпеки
У дефектному акті (додані скріншоти) зазначено лише ручне навантаження сміття (поз.?37) і його перевезення автотранспортом (поз.?38 39); застосування кранів, навантажувачів чи інших підйомних механізмів відсутнє.
Покриття стін передбачено водоемульсійними (полівінілацетатними) фарбами та клеєвими шпаклівками (поз.?26,?28). Нітрофарби, полімерні епоксидні композиції, азбестові або бітумні матеріали в перелік не включені.
Отже, жоден із перелічених у вимозі «небезпечних» процесів фактично не виконується.
Пункт?20 Переліку робіт підвищеної небезпеки (постанова КМУ?№?1107) вимагає дозволу лише для механізованих вантажно розвантажувальних операцій («вантажно розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів») – ручні роботи під дію постанови не підпадають. ИПС ЛИГА:ЗАКОН
Нанесення водних фарб, цементних шпаклівок і монтаж м’яких утеплювачів без азбесту не входять у Перелік робіт підвищеної небезпеки. Дозвіл Держпраці потрібен тільки при використанні легкозаймистих розчинників, вибухонебезпечних полімерних смол чи азбесту. Дані матеріали відсутні у дефектному акті, тому вимога дозволу є безпідставною.
Постанова КМУ №?256 від?30.03.2016, яка встановлювала порядок ліцензування будівництва об’єктів із середніми (СС2) наслідками, втратила чинність 18.03.2020. Відповідно ліцензії СС2 після цієї дати не видаються і не поновлюються, а вимога їх подати порушує ч.?3?ст.?16 Закону «Про публічні закупівлі». Законодавство України
Замовник може вимагати документи лише настільки, наскільки це об’єктивно потрібно для належного виконання договору. Якщо предмет закупівлі – поточний ремонт навчальної лабораторії (невеликі обсяги, внутрішні роботи), – вимога повного пакета дозволів і ліцензій, що стосуються зовсім інших (не замовлених) процесів, є завищеною й дискримінує малі та середні компанії.
Колегія неодноразово визнавала подібні ситуації порушенням: рішення №?8809 р/пк пз та №?11323 р/пк пз скасовували вимоги про дозволи Держпраці, коли в дефектних відомостях не було відповідних робіт; комітет підкреслює необхідність зв’язку між конкретним видом робіт і дозволом.
Отже, враховуючи наведене, вимога Замовника про надання дозволу Держпраці на роботи підвищеної небезпеки та ліцензії на будівництво для об’єкта з класом наслідків CC2 у даному випадку є дискримінаційною та такою, що порушує чинне законодавство України, оскільки не має під собою об’єктивної, нормативно визначеної підстави й не відповідає фактичному переліку робіт, визначених у дефектному акті поточного ремонту.
Дозвіл Держпраці потрібен лише для механізованих вантажно розвантажувальних операцій і робіт з токсичними/вибухонебезпечними матеріалами; таких робіт у дефектному акті немає.
Вимоги Замовника порушують ч.?3?ст.?16 та принципи ст.?5 Закону «Про публічні закупівлі», створюють необґрунтовані бар’єри й мають бути вилучені або приведені у відповідність до фактичного переліку робіт.
Як докази на підтвердження позиції скаржника у даній ситуації доцільно додати такі документи та матеріали:
До скарги додається дефектний акт закупівлі, який містить вичерпний перелік передбачених робіт і підтверджує, що закупівля стосується саме поточного ремонту, а не нового будівництва, реконструкції чи капітального ремонту. Саме дефектний акт фіксує відсутність у переліку робіт використання матеріалів чи технологій, що підлягають спеціальному дозволу відповідно до чинного законодавства, зокрема, робіт із застосуванням нітрофарб, небезпечних полімерних композицій, скловати, шлаковати, азбесту, мастик, а також виконання вантажно-розвантажувальних операцій із залученням спеціальних машин і механізмів.
Додатково як правову підставу подаються норми чинного законодавства — це положення ДБН А.2.2-3:2014, які визначають суть поточного ремонту, пункти Порядку ліцензування господарської діяльності з будівництва (постанова КМУ №?256), що встановлюють відсутність обов’язковості ліцензування для поточного ремонту, а також Перелік робіт підвищеної небезпеки (наказ Мінсоцполітики №?923), де наведено вичерпний перелік робіт, для яких дійсно необхідний дозвіл Держпраці.
Крім того, скаржник має право додати копії власних дозвільних документів, які наявні і є достатніми для провадження господарської діяльності з поточного ремонту відповідно до вимог законодавства. Додатково можна надати довідку про виконання аналогічних договорів з іншими замовниками на аналогічні роботи (поточний ремонт), що підтверджує наявність у скаржника відповідного досвіду та практики здійснення саме такого виду робіт без отримання надлишкових, необґрунтованих дозвільних документів.
Як доказ додаються:
1. Закон України «Про публічні закупівлі», ст.?5, ч.?3?ст.?16 – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text
2. Постанова КМУ?№?1107 від?26.10.2011 (Порядок видачі дозволів; Перелік робіт підвищеної небезпеки, п.?20) – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1107-2011-%D0%BF
3. Колекція рішень АМКУ щодо дискримінаційних дозвільних вимог – огляд «Сертифікація/дозволи: практика органу оскарження» – https://infobox.prozorro.org/articles/sertifikaciya-iso-praktika-organu-oskarzhennya
4. дефектний акт із переліком робіт,
5. виписки/копії з відповідних нормативно-правових актів,
6. дозвільні документи Скаржника та довідку про досвід виконання аналогічних договорів, аналогічний договір щодо поточного ремонут.
Замовник не довів та документально не підтвердив необхідності встановлення вищезазначених вимог в тендерній документації.
Тому вимога має бути вилучена з тендерної документації.
Пункт 3.
Відповідно до пункту 3 Додатку 8 ТЕНДЕРНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ , Замовник зазначає:
«В складі пропозиції надати посвідчення та протоколи навчання з питань охорони праці керівного складу підприємства учасника надаються для підтвердження можливості створення комісії з перевірки знань з питань охорони праці працівників підприємства (не менше 3-х осіб, обов'язково працевлаштовані за основним місцем роботи або за сумісництвом) а саме надати підтверджуючі документи щодо проходження навчання з:
Скан-копію оригіналу витягу з протоколу та посвідчення з перевірки знань правил охорони праці НПАОП 0.00-4.12-05 Навчання з питань охорони праці (Закони і нормативно-правові акти з охорони праці, електробезпеки, пожежної безпеки, санітарного та гігієнічного забезпечення, техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій на виробництві, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасного випадку (Загальний курс з охорони праці); НПАОП 45.2-7.03-17 «Мінімальні вимоги з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках»; НПАОП 0.00-1.75-15 «Правила охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт»; НПАОП 0.00-1.81-18 «Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском»; НПАОП 0.00-1.71-13 «Правила охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями»; НПАОП 0.00-1.15-07 «Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті»; Навчання та перевірка знань на IV групу допуску з електробезпеки до та понад 1000 В відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» (ПБЕЕС), «Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів» (ПТЕЕС), «Правила улаштування електроустановок» (ПУЕ), НПАОП 40.1-1.07-01 «Правила експлуатації електрозахисних засобів» (ПЕЕЗ); НПАОП 45.2-7.02-12 «Система стандартів безпеки праці. Основні положення. Організація навчання» (ДСБ А.3.2-12)..»
Вважаємо, що ці вимоги(що по суті пов’язанні та дублюють зміст) є дискримінаційною та не відповідає принципам рівного доступу до участі в публічних закупівлях із наступних обставин:
Встановлення вимоги про обов’язкове надання посвідчень та протоколів навчання з питань охорони праці керівного складу підприємства, а також документів щодо проходження цільових навчань з електробезпеки, роботи під тиском, роботи на висоті, експлуатації електроустановок тощо, не відповідає ані суті, ані обсягу робіт, визначених у дефектному акті на поточний ремонт навчально-виробничої лабораторії. В дефектному акті зазначені переважно роботи, пов’язані з очищенням, штукатуренням, фарбуванням, демонтажем плінтусів, облаштуванням покриття, прибиранням сміття та іншими типовими ремонтними операціями. Для їх виконання не передбачено використання обладнання, що працює під тиском, проведення складних електромонтажних робіт із високовольтним устаткуванням, спеціальних вантажно-розвантажувальних операцій чи виконання робіт на значній висоті.
Законодавство України, зокрема ст. 5 Закону України «Про охорону праці» та Положення про навчання і перевірку знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), передбачає, що таке навчання має здійснюватись стосовно специфіки діяльності підприємства та реальних ризиків для працівників, а не як формальна вимога для будь-якої господарської операції. Для типового поточного ремонту, що не включає перелічені у вимогах роботи з підвищеною небезпекою, законодавство не встановлює обов’язку створювати комісію для перевірки знань з охорони праці керівного складу саме в обсягах, зазначених у тендерній документації.
Крім того, вимога щодо наявності посвідчень і протоколів за нормативно-правовими актами, що стосуються спеціалізованих робіт — як-от вантажно-розвантажувальні операції за допомогою машин і механізмів, експлуатація обладнання під тиском, електробезпека понад 1000 В — є невиправданою для поточного ремонту, оскільки такі роботи взагалі не передбачені у дефектному акті і не будуть виконуватися в рамках цієї закупівлі. Запровадження таких надмірних вимог обмежує коло потенційних учасників, суперечить принципу пропорційності та недискримінації (ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі») та створює штучні бар’єри для конкурентів без реальної необхідності.
Більше того, практика Антимонопольного комітету України та рекомендації Мінекономіки (зокрема, щодо недопущення надмірних і не обґрунтованих додаткових вимог у тендерній документації) також свідчать про незаконність таких вимог. Тому обов’язковість надання документів щодо проходження спеціалізованого навчання керівним складом учасника не має правових підстав у контексті закупівлі поточного ремонту, а відтак є неправомірною та дискримінаційною щодо учасників.
Варто окремо наголосити, що чинне законодавство України у сфері охорони праці не встановлює обов’язку проходження цільового навчання та перевірки знань саме керівним складом підприємства у визначених обсягах для участі у закупівлях на поточний ремонт. Закон «Про охорону праці» та підзаконні нормативно-правові акти регламентують навчання з питань охорони праці у розрізі специфіки робіт та потенційних виробничих ризиків, а не як загальну умову для всіх категорій персоналу чи для всіх типів робіт. Вимога щодо обов’язкової наявності у керівництва посвідчень і протоколів навчання з вузькоспеціалізованих питань не передбачена законом для поточних ремонтних робіт і створює необґрунтовані обмеження участі. Це, по суті, надає перевагу лише окремим підприємствам, які мають у штаті чи залучили керівників із спеціальною підготовкою за даними напрямами, що є дискримінацією щодо інших учасників ринку.
Вимога Замовника надати у складі пропозиції посвідчення та протоколи навчання з охорони праці за повним переліком НПАОП, у тому числі з IV групи допуску з електробезпеки, є необґрунтованою та дискримінаційною. Зміст дефектного акту щодо поточного ремонту навчально-виробничої лабораторії свідчить про виконання простих ремонтних робіт, таких як фарбування водоемульсійними сумішами, локальний ремонт штукатурки, заповнення швів, ручне прибирання та вивезення сміття автотранспортом. У переліку відсутні роботи з обладнанням під тиском, електромонтажні роботи чи обслуговування електроустановок понад 1000 В, застосування нітрофарб, епоксидів, азбесту, бітумних мастик, а також роботи на висоті понад 1,3 м поза межами пересувних підмостей. Отже, жоден із спеціалізованих курсів, які вимагає Замовник, не є об’єктивно потрібним для виконання саме цього обсягу робіт.
Частина 3 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачає, що кваліфікаційні умови повинні відповідати лише тому обсягу, який необхідний для якісного виконання договору. Завищений перелік навчань і вимога щонайменше трьох членів комісії порушують принцип пропорційності, закріплений у законодавстві.
Щодо робіт підвищеної небезпеки, постанова КМУ № 1107 (Перелік робіт підвищеної небезпеки) вимагає дозвіл чи спеціальне навчання лише тоді, коли дійсно виконується конкретний вид такої роботи. Дефектний акт не містить жодної з робіт, перелічених у пункті 20 (механізовані вантажно-розвантажувальні операції) чи пункті 3 (роботи на висоті з підвищеним ризиком), тому вимога про курси під ці пункти є безпідставною.
Окремі нормативи, на які посилається Замовник (наприклад, НПАОП 45.2-7.03-17 щодо тимчасових будівельних майданчиків та НПАОП 45.2-7.02-12 щодо організації навчання), застосовуються для великих будівництв із численними підрядниками і жодним чином не стосуються поточного косметичного ремонту.
Крім того, надання значної кількості посвідчень про вузькоспеціальні курси створює фінансовий та часовий бар’єр для малого і середнього бізнесу, штучно обмежуючи конкуренцію та порушуючи принципи відкритості, закріплені у статті 5 Закону.
З огляду на наведене, предмет закупівлі обмежується простими малярними та штукатурними роботами, для виконання яких не потрібні спеціалізовані курси чи допуски IV групи з електробезпеки. Вимога про їх обов’язкове надання суперечить як частині 3 статті 16, так і частині 11 статті 26 Закону «Про публічні закупівлі», порушує принципи добросовісної конкуренції та пропорційності, і тому є дискримінаційною. Враховуючи реальну специфіку робіт, доцільно залишити у вимогах лише підтвердження загального інструктажу з охорони праці одного відповідального працівника (або еквівалентний доказ), чого буде цілком достатньо для поточного ремонту.
Замовник не обґрунтовував необхідність встановлення у Документації наведених вище вимоги Документації у вказаній редакції.
Тому вимога має бути або змінена (приведена у відповідність до реальної потреби), або вилучена з тендерної документації.
Як доказ додається наступна інформація і документи:
1. Закон України «Про публічні закупівлі» – https://zakon.rada.gov.ua/go/922-19
2. НПАОП?0.00?4.12?05 (Типове положення про навчання) – https://zakon.rada.gov.ua/go/z0231-05
3. Постанова КМУ?№?1107 від?26.10.2011 (Порядок видачі дозволів; Перелік робіт підвищеної небезпеки) – https://zakon.rada.gov.ua/go/1107-2011-%D0%BF
4. НПАОП?45.2?7.03?17 «Мінімальні вимоги… на тимчасових будмайданчиках» – https://zakon.rada.gov.ua/go/z1111-17
5. НПАОП?0.00?1.15?07 «Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті» – https://zakon.rada.gov.ua/go/z0573-07
6. Дефектний акт – із процедури закупівлі.
7. Перелік працівників скаржника у формі довідки, аналогічні договори скаржника по предмету закупівлі- поточний ремонт.
Вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містять дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Тому відповідно статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Тому вимога Замовника про участить лише обмеженого кола учасників- «державної чи комунальної форми власності» є не обґрунтованою та суперечить ст. 31 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».
Замовник ставить Учасників у різне становище в даній процедурі закупівлі, причому одних в гірше (фактично виключаючи із процедури всіх суб’єктів господарювання, що належать до приватної форми власності), а інших – у вигідніше становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі.
Європейський суд з прав людини дав роз’яснення визначенню дискримінація: «Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона «не має об’єктивного і розумного виправдання”, тобто якщо вона не переслідує «законної мети» або відсутня «розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети».
Отже, з дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Виходячи з наведеного можна зробити висновок, що для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об’єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто «дискримінація» у застосуванні до процедур закупівель – це суб’єктивне ставлення Замовника торгів до Учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об’єктивно виправданими.»
Враховуючи вищенаведене, Скаржник вимагає видалити або змінити вимоги пунктів Додатку 8 Тендерної документації як таку, що є дискримінаційними із вищенавединих обставин.
Відповідно до частини другої статті 18 Закону, якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою мають бути завантажені документальне підтвердження/докази.
Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 18 Закону скарга повинна містити, зокрема, перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі, у випадку, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулись до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій. Пункт 6 частини п’ятої статті 18 Закону до скарги додаються документи та матеріали (за наявності) в електронній формі (в тому числі у форматі pdf), що підтверджують інформацію, викладену у скарзі, та порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника.
Відповідно до пункту 56 Особливостей скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою повинно бути завантажене документальне підтвердження/докази.
Отже вищезазначені вимоги обмежують права скаржника на рівну конкуренцію та містить дискримінаційний характер для усіх потенційних учасників закупівлі. Вважаю, що в цілому, ці вимоги Замовника є абсолютно необґрунтованими.
Скаржник переконаний, що зміна у тендерної документації цих вимог наддасть можливість брати участь у процедурі Закупівлі всім потенційним Учасникам, в тому суб’єктним господарювання.
З урахуванням запропонованих змін, Замовником не будуть порушуватись права та законні інтереси Учасників та законодавчо встановлені принципи здійснення публічних закупівель.
Відповідно до пункту 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей та відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи,
А тому на підставі наявних роз'яснень, Скаржник просить усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною Документації), та привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства для забезпечення участі повного кола учасників.
Керуючись пунктом 56, 59 Особливостей та статтями 5, 8, 18, Закону України «Про публічні закупівлі»,
Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації
ПРОШУ:
1. Прийняти скаргу до розгляду.
2. Зобов’язати Замовника внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї дискримінаційні вимоги, а саме, виключити/внести зміни в наступні пункти Тендерної документації:
- вимоги Додатку 8 Тендерної документації.
Додатки:
1. Тендерна документація із додатками.
2. Рішеннях колегії АМКУ № № 265-р/пк-пз від 04.01.2024 – 10 арк;
3. Рішеннях колегії АМКУ № 10060-р/пк-пз від 07.06.2024 – 6 арк;
4. Рішеннях колегії АМКУ №17599 від 02.11.2023 – 6 аркушах.
5. Рішення від 30.12.2024 № 20852 – 6 аркушах.
6. Договірна ціна Фактум.
7. Дефектний акт процедури закупівлі.
8. Документи Скаржника: аналогічний досвід, наявний дозвіл, протоколи про навчання.
Всі документи знаходяться у відкритому доступі за посиланням закупівлі https://prozorro.gov.ua/tender/ua-2025-07-21-007103-a
З повагою,
Директор КЕП В.І.НЕЛІН
Автор:
38808393, ТОВ "ГРАНЕЛЬ"
02152, Україна, м. Київ, Київ, проспект Тичини 20, кв.186
Поточний ремонт навчально - виробничої лабораторії
Звернення:
За тендером : Поточний ремонт навчально - виробничої лабораторії
Тема:
ВИМОГА про усунення дискримінаційних умов тендерної документації
Зміст:
ВИМОГА
про усунення дискримінаційних умов тендерної документації
(по закупівлі: «Поточний ремонт навчально-виробничої лабораторії», UA-2025-07-21-007103-a)
Шановний Замовнику!
ТОВ «ГРАНЕЛЬ», ознайомившись із умовами тендерної документації по закупівлі «Поточний ремонт навчально-виробничої лабораторії», звертається з вимогою щодо усунення дискримінаційних та непропорційних вимог, які не відповідають чинному законодавству та обмежують конкуренцію.
1. Вимоги щодо сертифікатів ISO (9001, 14001, 45001, 37001) та аудит-звітів
У документації передбачено обов’язкову наявність одразу чотирьох сертифікатів ISO (9001, 14001, 45001, 37001) та аудит-звітів, виданих виключно органом, акредитованим НААУ у сфері «Будівництво». Зазначаємо, що такі вимоги не є об’єктивно необхідними для якісного виконання договору з поточного ремонту, що підтверджується складом робіт у дефектному акті. Нормативно, впровадження ISO є добровільним (ст. 14 Закону України «Про стандартизацію»), а практика АМКУ неодноразово визнавала дискримінаційною вимогу сертифікатів, прив’язаних до конкретного акредитованого органу (рішення №8809-р/пк-пз, №9206-р/пк-пз, №5706-р/пк-пз тощо). Витрати й строки на оформлення таких сертифікатів та аудит-звітів є надмірними, а вимога звужує коло потенційних учасників.
Просимо вилучити з документації вимоги щодо надання сертифікатів ISO (9001, 14001, 45001, 37001) та аудит-звітів або замінити їх на формулювання “наявність будь-якої системи менеджменту якості/безпеки/екології або еквівалентної довідки”.
2. Вимоги щодо дозволів Держпраці та ліцензії на СС2
У тендерній документації вимагається надати скан-копію дозволу або декларації Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки (зокрема, вантажно-розвантажувальні роботи машинами, нанесення лакофарбових покриттів на основі нітрофарб, використання азбесту тощо) та ліцензію на будівництво об’єктів із середніми наслідками (СС2). Дефектний акт не містить робіт, які підпадають під категорію підвищеної небезпеки згідно з Переліком, затвердженим наказом Мінсоцполітики №923, та не передбачає використання нітрофарб, азбесту, мастик, шлаковати чи скловати. Відповідно до ДБН А.2.2-3:2014 та Постанови КМУ №256, ліцензія на будівництво не потрібна для поточного ремонту, а Постанова КМУ №256 втратила чинність у 2020 році. Відтак вимога таких документів суперечить реальному складу робіт, є надмірною та дискримінаційною (рішення АМКУ №8809-р/пк-пз, №11323-р/пк-пз).
Вимагаємо вилучити з документації вимоги про надання дозволів Держпраці на роботи підвищеної небезпеки і ліцензії СС2, залишивши вимоги лише щодо дозвільних документів, які об’єктивно стосуються фактичного складу робіт.
3. Вимоги щодо посвідчень та протоколів навчання з охорони праці для керівного складу та спеціалізованих курсів
Документацією передбачено обов’язкове надання посвідчень і протоколів навчання з охорони праці для керівного складу, у тому числі з повного переліку спеціалізованих курсів (роботи під тиском, IV група з електробезпеки, роботи на висоті, з вантажопідіймальними механізмами тощо). Дефектний акт містить перелік лише простих малярних, штукатурних і прибиральних робіт, які не підпадають під вимоги додаткового спеціалізованого навчання згідно з НПАОП 0.00-4.12-05 і Постановою КМУ №1107. Законодавство передбачає, що документи щодо навчання з питань охорони праці мають зберігатися у роботодавця та пред’являються лише при перевірці Держпраці, а не у складі тендерної пропозиції (ч. 11 ст. 26 Закону). Практика АМКУ визнає дискримінаційними такі вимоги, якщо вони не пов’язані з реальними роботами (Infobox Prozorro, рішення АМКУ за 2024–2025 рр.).
Вимагаємо скоригувати або вилучити вимоги щодо надання посвідчень та протоколів спеціалізованого навчання, залишивши лише загальний інструктаж з охорони праці одного відповідального працівника, що відповідає специфіці поточного ремонту.
Враховуючи вищенаведене, просимо:
Внести відповідні зміни до тендерної документації, виключивши або змінивши дискримінаційні вимоги у вказаних пунктах.
Привести тендерну документацію у відповідність до ст. 5, 16, 22, 26 Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей (Постанова КМУ №1178).
Оприлюднити зміни через електронну систему Prozorro.
Дата оприлюднення звернення:
26.07.2025 14:22
Шановний учаснику!
Замовник розглянув Ваше звернення щодо усунення, на Вашу думку, дискримінаційних вимог тендерної документації на закупівлю «Поточний ремонт навчально-виробничої лабораторії» (UA-2025-07-21-007103-a) і надає розширене правове пояснення.
Щодо сертифікатів систем менеджменту ISO 9001, 14001, 45001 та 37001
Частина 1 підпункту 2, 3 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлює, що Замовник має право встановлювати кваліфікаційні критерії щодо наявності матеріально-технічної бази та досвіду виконання аналогічних договорів.
Сертифікати ISO підтверджують впроваджену систему організаційного управління, що є елементом матеріально-технічної бази та підтверджує досвід роботи за міжнародними стандартами
Частина 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлює, що ТД може містити вимогу про документи, які підтверджують відповідність кваліфікаційним критерія. Наявність чинних сертифікатів є документальним підтвердженням.
Стаття 14 Закону України «Про стандартизацію» - Застосування стандартів добровільне, проте може бути обов’язковою умовою договору Замовник вправі зробити наявність сертифіката умовою участі, якщо це виправдано предметом закупівлі ДСТУ ISO 9001:2018, ДСТУ ISO 14001:2015, ДСТУ ISO 45001:2019, ДСТУ ISO 37001:2019.
Визначають вимоги до систем менеджменту якості, екологічного управління, безпеки праці та антикорупційного комплаєнсу Сукупність цих систем мінімізує ризики для замовника під час виконання робіт у діючом Частина перша статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» дозволяє замовнику встановлювати кваліфікаційні критерії, зокрема щодо наявності матеріально-технічної бази та досвіду виконання аналогічних договорів. Сертифікати ISO є міжнародно визнаним підтвердженням того, що в учасника впроваджено систему управління якістю, екологічними аспектами, охороною праці та антикорупційними заходами. Саме ці аспекти мають критичне значення під час виконання робіт у діючому навчальному закладі з постійним перебуванням дітей і персоналу. Стаття 14 Закону України «Про стандартизацію» закріплює добровільний характер застосування стандартів, однак надає сторонам договірних відносин право визначати їх обов’язковість у контракті. Таким чином, закон прямо допускає встановлення таких вимог, якщо це виправдано предметом закупівлі. Додатково слід зазначити, що на ринку України функціонує значна кількість органів із сертифікації, акредитованих Національним агентством з акредитації, – тому вимога не обмежує конкуренцію, а лише уніфікує перевірку компетентності.
Щодо ліцензії на будівельну діяльність для об’єктів класу наслідків СС2 і дозволи Держпраці
Пункт 9 частини 1 статті 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»:
Роботи на об’єктах із класом наслідків СС2 виконуються суб’єктами господарювання, які мають право здійснювати будівельну діяльність Будівля лабораторії відповідає критеріям СС2 (перебування >50 осіб; зберігання дисциплінарних матеріалів підвищеної небезпеки)
ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 (табл. 1, п. 3) класифікація наслідків будівельних об’єктів - підтверджує віднесення до СС2.
Постанова КМУ № 256 від 07.03.2021 (у редакції чинній на 2025 р.) встановлює порядок виконання підготовчих та будівельних робіт і підтверджує необхідність ліцензії/сертифіката
Замовник вимагає ліцензію або кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця
Статті 21 Закону України «Про охорону праці» Роботи з підвищеною небезпекою виконують суб’єкти, які отримали дозвіл або подали декларацію до Держпраці Дефектний акт містить роботи на висоті >1,3 м, вантажно-розвантажувальні операції та лакофарбове покриття; це позиції Переліку робіт підвищеної небезпеки
Перелік робіт підвищеної небезпеки, затв. наказом Мінсоцполітики № 923 від 23.06.2017 (пп. 1, 130, 136) Конкретизує види робіт, що підлягають дозволу/декларації Закупівля включає зазначені роботи
Будівля лабораторії підпадає під клас наслідків СС2 відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013, оскільки у приміщенні одночасно перебуває понад 50 осіб і зберігаються лабораторні матеріали підвищеної небезпеки. Пункт дев’ятий частини першої статті 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює, що на таких об’єктах підрядник повинен мати право здійснювати будівельну діяльність, тобто ліцензію або кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця. Постанова Кабінету Міністрів України № 256, яка регламентує порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, підтверджує вимогу наявності ліцензії для класу СС2.
Стаття 21 Закону України «Про охорону праці» зобов’язує суб’єктів господарювання отримати дозвіл або подати декларацію про виконання робіт підвищеної небезпеки. Перелік таких робіт, затверджений наказом Мінсоцполітики № 923, охоплює, зокрема, роботи на висоті, вантажно-розвантажувальні операції механізованими засобами та нанесення лакофарбових покриттів. У дефектному акті наявні саме ці види робіт, тому вимога подати дозвільні документи Держпраці є безпосередньо пов’язаною з фактичним обсягом ремонтних заходів.
Щодо посвідчення та протоколи навчання з охорони праці
НПАОП 0.00-4.12-05 (Типове положення) Встановлює порядок навчання і перевірки знань з питань ОП; термін чинності посвідчення – 3 роки Замовник просить копії чинних протоколів для осіб, що фактично виконуватимуть небезпечні роботи
Пункт 32 Переліку робіт підвищеної небезпеки Роботи на висоті належать до небезпечних; персонал повинен мати підтверджене навчання Дефектний акт передбачає фарбування фасаду (роботи на риштуванні)
Постанова КМУ № 1107 від 26.09.2001 (п. 4) Роботодавець зобов’язаний організувати навчання з ОП до початку робіт Подання копій документів до тендерної пропозиції дає змогу замовнику попередньо переконатися в готовності підрядника
Частина 3 статті 16 та частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник має право вимагати документи, що підтверджують кваліфікацію персоналу Посвідчення з ОП – прямий доказ належної підготовки фахівців
Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене НПАОП 0.00-4.12-05, передбачає, що працівники, зайняті на роботах підвищеної небезпеки, проходять періодичне навчання та отримують відповідні посвідчення і протоколи. Пункт 32 Переліку робіт підвищеної небезпеки охоплює роботи на висоті, а пункт 130 – роботи з використанням лакофарбових матеріалів з підвищеним рівнем небезпеки. Постанова Кабінету Міністрів України № 1107 зобов’язує роботодавця організувати таке навчання до початку робіт. Замовник, керуючись частиною третьою статті 16 і частиною третьою статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», має право вимагати документи, що підтверджують кваліфікацію персоналу. Надання копій посвідчень на етапі подання пропозиції дає можливість попередньо переконатися, що учасник уже виконав обов’язкову норму закону і не затягуватиме початок робіт через організацію навчання після укладення договору.
Стаття 5 Закону України «Про публічні закупівлі» вимагає від замовника дотримання принципів недискримінації, відкритості та ефективного використання коштів.
Частина 3 ст. 16, ч. 3 ст. 22, ч. 11 ст. 26 Закону дозволяють вимагати документи, необхідні для перевірки кваліфікації та здатності учасника виконати договір.
Пункт 4 Особливостей (Постанова КМУ № 1178) передбачає, що замовник повинен забезпечити безперервність та безпечність виконання робіт у період воєнного стану, що обґрунтовує підвищені вимоги.
Стаття 5 Закону України «Про публічні закупівлі» вимагає забезпечувати недискримінацію учасників, відкритість і максимальну ефективність використання бюджетних коштів. Встановлені вимоги прямо випливають із характеру робіт та ризиків об’єкта класу СС2. Вони однакові для всіх потенційних учасників, легко підтверджуються доступними на ринку документами і спрямовані на захист публічних інтересів – безпеку учнів, збереження майна та запобігання корупційним ризикам. Пункт 4 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178, додатково покладає на замовника обов’язок забезпечити безперервність і безпеку робіт у період воєнного стану, що обґрунтовує підвищену увагу до кваліфікації виконавця.
Усі вимоги тендерної документації відповідають чинному законодавству, є пропорційними та звичними для ремонтів на об’єктах класу наслідків СС2. Вони не обмежують конкуренцію, адже виконати їх може будь-який учасник, що дотримується нормативних правил професійної діяльності. З огляду на викладене, підстав для зміни умов тендерної документації не вбачається. Замовник залишається відкритим до участі всіх економічних операторів, які можуть документально підтвердити відповідність встановленим критеріям.
Дата оприлюднення відповіді:
28.07.2025 19:32
На даному тендері відміни не були знайдені.
Перелік вимог порожній. Якщо Ви бажаєте подати вимогу
Увійти
або
Підписатися.
Очікування пропозицій
Очікувана вартість
750 000
грн.
Період подання пропозицій
до
30.07.2025 15:06
Замовник:
Київський фаховий коледж туризму та готельного господарства Міносвіти і науки України
Українська
English
Отримати довідку МВС
