Звернення:
За тендером : сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них ДК 021:2015 39110000-6 (крісло офісне)
Тема:
Щодо договору
Зміст:
Шановний Замовник! Просимо Вас виключити пункт 6.3. з проекту Договору, запропоновані зміни обгурнтовані тим, що такий розмір штрафу є занадто завищений та таким, що порушує звичаї ділового обороту. Частину 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено , що «У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості». Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Таким чином неустойка несе функцію виключно забезпечення виконання зобов’язання, а не є каральною санкцією. Так, пункт 6.3 проекту Договору редакції Замовника не відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому пункт 6.3. беззаперечно має бути виключений з проекту Договору.
Дата оприлюднення звернення:
18.07.2025 11:24
Однією із істотних умов Договору є такий розділ, як «Відповідальність сторін» за порушення договірних зобов’язань і включає в себе певний набір видів штрафних санкцій, які можуть бути застосовані до сторони, у разі порушення нею договірних зобов’язань.
Порушенням зобов’язань є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) умов Договору.
У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені Договором.
Так, у проекті Договору визначено, що у разі якщо Виконавцем порушено зобов’язання, Замовник має право до Виконавця застосувати штрафні санкції:
за порушення умов зобов’язання щодо якості (комплектності) Товарів стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) Товарів;
за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості Товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Також, у проекті Договору зазначено, що у разі, якщо Виконавець не виконує зобов’язання за Договором на день закінчення Договору, розмір штрафних санкцій подвоюється (стаття 551 Цивільного кодексу України).
Враховуючи прохання учасника слід звернути увагу на таке:
По-перше Господарський кодекс України втрачає чинність 28 серпня 2025 року, а строк на який укладається Договір діє до 31 грудня 2025 року.
По-друге керуючись абзацом другим частиною другою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.
Відповідно до частини другої статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.
Відповідно кваліфікуючими ознаками штрафу є:
а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо).
б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.
При чому слід зазначити, що штрафні санкції застосовуються лише у разі порушення зобов’язання Виконавцем, що визначені у Договорі.
Правочин, яким скасовується або обмежується відповідальність за умисне порушення зобов’язання, є нікчемним (частина третя статті 614 Цивільного кодексу України). Таким чином, навіть якщо в Договорі буде вказано, що завдані збитки відшкодуванню не підлягають, цю умову буде визнано нікчемною.
З огляду на зазначене, у проекті Договору визначено відповідальність з урахуванням законодавства та підстав для внесення змін у проект Договору немає.
Дата оприлюднення відповіді:
18.07.2025 15:20