Тендер Інтерактивна панель (Комплект мультимедійного обладнання Тип 3 ), закупівля від ВІДДІЛ ОСВІТИ,КУЛЬТУРИ,МОЛОДІ,СПОРТУ ТА ТУРИЗМУ ДОВЖАНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ, номер UA-2025-07-01-009763-a в системі Prozorro

Опис суті пункту скарги

Пунктом 3.1. пункту 3 Додатку № 1 до ТД встановлена вимога, за якою для підтвердження інформації та документів про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції у відповідності до Додатку № 2 ТД, Учасник надає в складі пропозиції, зокрема: - «Копію сертифікату відповідності, який виданий виробнику товару (сертифікат має бути виданий органом із сертифікації, що акредитований Національним агентством з акредитації України на сертифікацію продукції відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17065 : 2019 (сертифікат повинен містити зазначену інформацію)) на інтерактивну панель з обладнанням радіодоступу (ІЕЕЕ 802.11 та інтерфейс передачі даних Bluetooth)»; - «Копію сертифікату експертизи типу (сертифікат має бути виданий органом із сертифікації, що акредитований Національним агентством з акредитації України на сертифікацію продукції відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17065 : 2019 (сертифікат повинен містити зазначену інформацію)) на інтерактивну панель з обладнанням радіодоступу (ІЕЕЕ 802.11 та інтерфейс передачі даних Bluetooth)». Ми, як учасник, будучи безпосереднім виробником пропонованої продукції, не маємо саме того формалізованого сертифіката відповідності, який вимагає Замовник. Натомість в нас наявні інші документи, які в повному обсязі підтверджують відповідність нашої продукції чинному законодавству, а також її безпечність, якість та функціональність. Зокрема, наша продукція вже пройшла державну санітарно-епідеміологічну експертизу, за результатами якої отримано висновок, що підтверджує придатність та безпечність використання персональних комп’ютерів у навчальних закладах, а також у діяльності, пов’язаній з обробкою графічного й навчального контенту. Документ оформлений згідно з ДСН 3.3.6.096-2002 і є результатом досліджень, проведених ДУ Інститутом медицини праці ім. Кундієва НАМН України — профільною державною науковою установою. Таким чином, попри відсутність саме такого сертифіката, який формально прописаний у ТД, товар Скаржника вже підтверджено в системі державного контролю як такий, що відповідає вимогам безпеки та гігієни, а також придатний до використання у сфері, що закуповується. Крім того, Скаржник, як виробник, має запроваджені системи управління якістю (ISO 9001: 2018), екологічного менеджменту (ISO 14001: 2015), а також охорони праці (ISO 45001: 2019), що є прямим підтвердженням належного внутрішнього контролю виробничих процесів, якості продукції, екологічної відповідальності та соціальної безпеки. У сукупності ці документи створюють об’єктивну та комплексну доказову базу відповідності продукції, що є достатньою і добросовісною. Водночас, вимога Замовника про надання саме певного виду сертифіката, в суворій формі і лише від конкретного суб’єкта (виробника), фактично виключає можливість використання інших законних способів доведення відповідності, передбачених законодавством. При цьому вона не ґрунтується на нормативній необхідності, оскільки Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» не встановлює обов’язку саме такого виду документа для поставки даного типу продукції. Формальна юридична фіксація у ТД виключно одного способу доведення відповідності ігнорує альтернативні законні та об’єктивні засоби підтвердження якості товару, що прямо порушує принципи відкритості, недискримінації та пропорційності, визначені законодавством у сфері публічних закупівель. Разом з цим, дискримінаційний характер такої вимоги пояснюється наступним: Технічний аспект: Відповідно до Технічного регламенту радіообладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року № 355 (далі – Технічний регламент) та Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» (далі – Закон № 124-VIII), підлягають обов’язковій сертифікації саме радіообладнання, яке є джерелом радіовипромінювання (зокрема, Wi-Fi та Bluetooth модулі), а не кінцевий виріб, у який вони інтегровані. Стандарт ДСТУ EN ISO/IEC 17065:2019, на який посилається Замовник, регулює процедури оцінки відповідності, але не встановлює обов’язковість отримання сертифікату на кінцевий багатофункціональний виріб (у нашому випадку – інтерактивну панель), якщо його функціональність базується на окремих сертифікованих модулях. Міжнародна та українська практика передбачає два підходи: 1. Коли радіомодуль інтегрований у материнську плату або корпус панелі – сертифікується весь виріб. 2. Коли використовується окремий сертифікований модуль, встановлений у слот – сертифікується модуль, а не кінцевий виріб. Вимога Замовника про надання сертифікату на всю панель ігнорує технічну реальність ринку: велика кількість якісних рішень, що відповідають усім іншим технічним вимогам, не можуть отримати сертифікати на всю панель, оскільки виробники панелей не проводять таку сертифікацію і обмежуються сертифікацією модулів (приміром інтерактивні панелі ТМ ViewSonic і ТМ BenQ). Нормативно-правовий та економічний аспект. Встановлена Замовником вимога щодо обов’язкового надання у складі тендерної пропозиції сертифікатів відповідності та експертизи типу саме на всю інтерактивну панель з вбудованим обладнанням радіодоступу (IEEE 802.11 та Bluetooth) є дискримінаційною, юридично необґрунтованою та такою, що суперечить основоположним принципам публічних закупівель, що передбачені Законом. Зокрема, порушуються такі принципи: - Недискримінації учасників – вимога унеможливлює участь добросовісних постачальників, які мають сертифікати на окремі радіомодулі (Wi-Fi, Bluetooth), але не можуть отримати їх на всю панель, оскільки така практика не є поширеною на ринку. - Пропорційності – вимога є надмірною та непропорційною цілям закупівлі, оскільки безпека та відповідність стандартам IEEE 802.11 та Bluetooth забезпечуються саме на рівні сертифікованих модулів, а не кінцевого виробу. - Максимальної конкуренції – вимога створює невиправданий бар’єр, обмежуючи коло учасників лише тими, хто має доступ до обмеженого переліку виробників, які проводять сертифікацію саме на панель у зборі. - Ефективного використання коштів – зменшення кількості учасників через надмірну вимогу призводить до ризику завищення цін та неефективного витрачання бюджетних коштів. - Безпосереднього зв’язку з предметом закупівлі (стаття 22 Закону) – вимога сертифіката на всю панель не є такою, що безпосередньо пов’язана з предметом закупівлі, адже функції радіозв’язку забезпечуються саме модулем, а не панеллю як кінцевим виробом. Підміна понять, коли сертифікати на модулі замінюються вимогою сертифіката на всю панель, є юридично неспроможною та суперечить нормам Технічного регламенту та Закону № 124-VIII. Це також прямо суперечить цілям публічних закупівель – забезпеченню відкритої, чесної конкуренції та залученню якомога більшої кількості учасників. Встановлюючи такі вимоги, Замовник безпосередньо порушує наші права як учасника процедури закупівлі, що гарантовані статтями 5 та 26 Закону. Звертаємо увагу Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі – Комісія), що наша компанія є постачальником, який має в наявності інтерактивну панель ТМ 1-Vision, що повністю відповідає технічним характеристикам тендеру, а також обладнання радіодоступу (Wi-Fi, Bluetooth) моделей VS19250, VS18758, виробництва компанії ViewSonic, яким комплектується наша панель і на яке надано окремий сертифікат експертизи типу, виданий акредитованим органом за процедурою оцінки відповідності згідно з вимогами Технічного регламенту радіообладнання. Вказаним сертифікатом експертизи типу засвідчено, що наша продукція відповідає критеріям безпеки, електромагнітної сумісності, ефективного використання радіочастотного спектру, а також усім основним вимогам регламенту — пунктам 6, 7 та 8, включаючи підпункти 1–9. Таким чином, уся функціональна частина, яка здійснює радіозв’язок у складі інтерактивної панелі, піддана обов’язковій оцінці відповідності та підтверджує безпечність і технічну відповідність продукції. Однак, попри те, що наша продукція повністю відповідає технічним вимогам, ми позбавлені можливості взяти участь у процедурі закупівлі, оскільки Замовник висуває вимогу, яка не ґрунтується на законодавчих чи технічних нормах: обов’язково надати сертифікат саме на всю інтерактивну панель як окремий виріб. Така вимога є надуманою, формальною і технічно не обґрунтованою, а її встановлення призводить до позбавлення нас, а також інших добросовісних учасників права на участь у відкритих торгах лише з огляду на особливості постачання обладнання, які є цілком допустимими та розповсюдженими на ринку. Наведена обставина, що пов’язана з необґрунтованістю одночасного встановлення Замовником у своїй ТД вимог щодо надання як сертифіката відповідності, так і сертифіката експертизи типу, свідчить, що така вимога є не лише технічно надмірною, а й суперечить чинному законодавству у сфері технічного регулювання, зокрема положенням частини другої статті 24 Закону № 124-VIII. Наведеними положеннями передбачено, що сертифікат відповідності є документом, який учасник або виробник має право, але не зобов’язаний отримувати в рамках добровільної оцінки відповідності. Водночас сертифікат експертизи типу, на відміну від сертифіката відповідності, належить до сфери обов’язкової оцінки відповідності і видається виключно на компоненти, які прямо підпадають під дію Технічного регламенту — у даному випадку це радіомодулі, вбудовані в інтерактивну панель. Таким чином, вимога щодо подання сертифіката відповідності у випадку, коли учасник вже надає сертифікат експертизи типу, є фактично дублюванням документального підтвердження одного і того самого — відповідності товару вимогам Технічного регламенту. Це не тільки суперечить принципу пропорційності, визначеному у статті 5 Закону, але й створює ситуацію невиправданого навантаження на учасника процедури, обмежуючи його участь формальними бар’єрами. Також зауважимо, що відсутність одного з таких документів не означає відсутність підтвердження відповідності товару технічним вимогам, якщо інший документ (у даному випадку — сертифікат експертизи типу) вже містить комплексну оцінку радіообладнання на предмет безпеки, електромагнітної сумісності та відповідності вимогам ефективного використання радіочастотного спектру. Замовник, нав’язуючи додаткову вимогу щодо надання ще й сертифіката відповідності, тим самим безпідставно розширює обсяг обов’язкових документів, не маючи на це законодавчого підґрунтя. Більше того, замість об’єктивної перевірки технічних характеристик товару, що є справжньою метою публічних закупівель, відбувається зміщення фокусу на формальне документування, яке не впливає на безпеку чи функціональність продукції, але суттєво звужує конкуренцію серед учасників. Таким чином, наша компанія, яка має всі можливості поставити якісне, сертифіковане обладнання, що повністю відповідає специфікаціям ТД, не може подати свою пропозицію через дискримінаційну вимогу Замовника. Це є прямим порушенням наших прав як учасника, створює невиправдані бар’єри доступу до процедури закупівлі та підриває принципи рівного доступу і відкритої конкуренції. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, шляхом нав’язування документу невластивих йому функцій, Замовник вийшов за межі своїх повноважень, що прямо суперечить конституційним засадам публічної влади та порушує принцип законності у сфері публічних закупівель. З огляду на викладене, Скаржник вважає, що вимога, встановлена у чинній редакції ТД щодо обов’язкового одночасного подання сертифіката відповідності та сертифіката експертизи типу, є дискримінаційною, такою, що не ґрунтується на положеннях чинного законодавства у сфері технічного регулювання, суперечить принципам публічних закупівель та унеможливлює участь добросовісних суб’єктів, які підтверджують відповідність продукції передбаченими законом способами. У зв’язку з цим Скаржник просить Комісію зобов’язати Замовника внести відповідні зміни до ТД шляхом виключення або коригування вказаної вимоги в Додатку № 1, для забезпечення дотримання принципів рівного доступу та добросовісної конкуренції.

Докази

Назва доказу

Висновок СЕЕ - ТОВ ІСН

Пов'язаний документ

1. Висновок СЕЕ - ТОВ ІСН.pdf

Доказ №2

Назва доказу

Сертифікат на систему екологічного управління ТОВ ІСН

Пов'язаний документ

2. Сертифікат на систему екологічного управління ТОВ ІСН.pdf

Доказ №3

Назва доказу

Сертифікат на систему управління якісню ТОВ ІСН

Пов'язаний документ

3. Сертифікат на систему управління якісню ТОВ ІСН.pdf

Доказ №4

Назва доказу

Сертифікат системи управління охорони здоров'я та праці ТОВ ІСН

Пов'язаний документ

4. Сертифікат системи управління охорони здоров'я та праці ТОВ ІСН.pdf

Доказ №5

Назва доказу

Сертифікат експертизи типу (Viewsonic_Wifi)

Пов'язаний документ

5. Сертифікат експертизи типу (Viewsonic_Wifi).pdf

Вимоги

Тип вимоги

Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації

Опис вимоги

1. Визнати дії Замовника – Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Довжанської сільської ради щодо встановлення вимог, викладених у ТД до даної закупівлі (ідентифікатор: UA-2025-07-01-009763-a), такими, що порушують принципи здійснення публічних закупівель, зокрема принципи недискримінації учасників та рівного доступу до участі у закупівлі. 2. Зобов’язати Замовника – Відділ освіти, культури, молоді, спорту та туризму Довжанської сільської ради — внести зміни до ТД, шляхом виключення положень, що мають дискримінаційний характер, та приведення документації у відповідність до вимог чинного законодавства України у сфері публічних закупівель.

Пункт скарги №2

Порядковий номер пункту скарги 2

Заголовок пункту скарги

2. Щодо дискримінаційного характеру технічних вимог до ПЗ та документального підтвердження їх виконання

Тип пов'язаного елемента

Тендер

Ідентифікатор пов'язаного елемента

UA-2025-07-01-009763-a

Тип порушення

Порушення, пов'язані з вимогами законодавства

Вимога законодавства про публічні закупівлі, з яким пов’язане вчинене замовником порушення

Технічна специфікація предмета закупівлі

Суті пункту скарги

Опис суті пункту скарги

У встановлених технічних вимогах до спеціалізованого ПЗ, що викладені Замовником у ТД, зокрема в Додатку № 1, передбачений обов’язок учасника надати в складі пропозиції довідку із підтвердженням того, що запропоноване ПЗ містить вільний доступ користувачів до не менше ніж 100 ліцензійних україномовних цифрових підручників для 1–11 класів. Крім того, учасник зобов’язаний подати копії договорів або сертифікатів, які підтверджують передачу прав на використання відповідних навчальних видань розробнику або офіційному дистриб’ютору ПЗ на території України, причому такі документи мають містити повний перелік підручників, до яких має бути забезпечено доступ. У межах публічної закупівлі технічного обладнання, оснащеного ПЗ, така вимога виглядає не просто надмірною та невиправданою — вона є відверто дискримінаційною, створеною виключно під можливості одного постачальника – розробника ПЗ mozaBook. З аналізу публічної інформації, розміщеної на офіційному вебсайті розробника mozaBook (https://www.mozaweb.com/uk/mozaBook), однозначно вбачається, що дане ПЗ вже містить доступ до значної кількості інтерактивних підручників, які адаптовані до української освітньої системи, а також забезпечує можливість їх розширеного використання у вигляді інтерактивних книг, зокрема на основі pdf-документів. Програмний продукт має комплексну бібліотеку з понад 100 цифрових книг, власний вбудований редактор тестів, можливість створення уроків, інтеграцію з мультимедійним контентом та підтримку сенсорних екранів. З урахуванням того, що mozaBook є фактично єдиним рішенням, яке за замовчуванням забезпечує доступ до більше ніж 100 цифрових україномовних підручників, технічна вимога Замовника у даній частині є непрямим, але цілеспрямованим зазначенням на конкретний комерційний продукт, чого прямо забороняє частина четверта статті 22 Закону. Жоден інший постачальник ПЗ, у тому числі ті, які є добросовісними українськими розробниками або використовують іншу інтерактивну освітню платформу, не має можливості в повному обсязі виконати таку вимогу. Причиною цього є не відсутність функціональності або недостатність якості, а саме неможливість з боку таких учасників отримати правомірний доступ до зазначеної кількості ліцензійних підручників через відсутність у них відповідних майнових прав, укладених з видавництвами. Укладення договорів із правовласниками підручників є тривалим, складним, ресурсозатратним процесом, а в більшості випадків — взагалі неможливим, оскільки видавництва передають права виключно певному дистриб’ютору або розробнику ПЗ за ексклюзивними або обмеженими ліцензіями. Враховуючи, що підручники — це об’єкти інтелектуальної власності, доступ до яких суворо регулюється законом, реального механізму забезпечення їх використання у вільному доступі через інше ПЗ, окрім mozaBook, не існує в межах правового поля України. Отже, вимога Замовника фактично зводиться до того, що лише учасник, який має попередні відносини з видавництвами та відповідні договори (тобто розробник або дистриб’ютор mozaBook), може підтвердити виконання вимоги. Усі інші учасники — навіть якщо їх ПЗ дозволяє інтегрувати відкриті джерела, створювати власні освітні курси, використовувати мультимедійний контент або є технічно досконалішими — будуть незаконно відсічені від участі, попри те, що за своїми освітніми властивостями їхнє ПЗ не поступається, а можливо — навіть перевершує рішення, під яке складено технічну вимогу. Такий підхід суперечить принципам відкритості, добросовісної конкуренції, недискримінації учасників, а також економічної ефективності, задекларованим у статті 5 Закону. Окремо зазначаємо, що відповідно до чинного законодавства, жоден нормативний акт не містить обов’язку встановлювати саме таку кількість підручників або вимагати саме документи щодо передачі прав на них як обов’язкову умову постачання освітнього програмного продукту. Більше того, відповідно до загальнодоступної інформації, навіть державні ресурси не завжди мають юридично чисту ліцензію на оцифровані підручники, тому вимога надати договори з видавництвами — є абсолютно надмірною, правово незабезпеченою та неможливою до виконання без доступу до комерційно обмежених прав. У сукупності, вимога про наявність доступу до 100 ліцензійних україномовних підручників та подання копій договорів щодо прав на використання цих матеріалів: - є штучно сформованим бар’єром для переважної більшості потенційних учасників; - не пов’язана з реальним забезпеченням якості освітнього процесу; - має ознаки встановлення вимог під конкретного постачальника — mozaBook; - порушує принципи рівного доступу та добросовісної конкуренції, закріплені Законом. Окрім вимоги щодо доступу до 100 ліцензійних підручників, Замовником також встановлено зобов’язання надати довідку, яка підтверджує, що ПЗ запропоноване учасником, містить готову бібліотеку цифрових уроків українською мовою у кількості не менше 300, із обов’язковим зазначенням посилання на відповідний перелік. Формально така вимога може виглядати як засіб підвищення освітньої цінності ПЗ. Однак по суті вона є продовженням тієї ж самої лінії технічного проектування умов закупівлі під конкретне програмне рішення — mozaBook, — що підтверджується публічно доступною інформацією з офіційного сайту (https://www.mozaweb.com/uk/lexikon.php?cmd=getlist&let=MICROCURRICULUM&active_menu=elesson). Загальна бібліотека цифрових уроків, реалізована в mozaBook, станом на дату подання цієї скарги нараховує 1657 інтерактивних одиниць навчального контенту. Кожен із цих «уроків» є попередньо зібраною авторською структурою, що включає мультимедійний матеріал, ілюстрації, завдання та візуальні блоки, що узгоджені з тематикою загальноосвітньої програми. Доступ до такого контенту мають виключно користувачі платформи mozaBook, що підтверджує наявність централізованого підходу до створення та контролю обсягу матеріалу. За своєю суттю, наведена вимога Замовника щодо 300 цифрових уроків є копією ринкової пропозиції одного програмного продукту, а тому — так само як і вимога про підручники — не передбачає жодної альтернативи для інших учасників. Скаржник наголошує, що вимога про надання підтвердження наявності у ПЗ конкретної кількості наперед створених уроків у фіксованій кількості є надмірною, та непропорційною. З огляду на це, зазначена вимога не виконує жодної іншої функції, окрім обмеження конкуренції шляхом звуження її до одного — заздалегідь передбаченого — учасника. Навіть якщо ПЗ відповідає усім іншим критеріям, є технічно повноцінним, сертифікованим, локалізованим і адаптованим до потреб освіти, його недопуск до закупівлі виключно через неможливість довести наявність «300 готових уроків» є нічим іншим, як завуальованим механізмом недопущення. Жодним чином не обґрунтована кількісна межа — 300 одиниць. Вона встановлена довільно, без посилання на методичні рекомендації, освітні стандарти чи нормативи. Крім того, вона жодним чином не пов’язана з кількістю тем, розділів або предметів у рамках типової навчальної програми. Таким чином, навіть якщо ПЗ містить, умовно, 280 або 290 уроків, що повністю закривають реальні освітні потреби, воно автоматично не відповідає вимогам — не з освітніх причин, а лише через числовий бар’єр, що жодним чином не впливає на педагогічний результат. Фактично, Замовник нав’язує певну модель ПЗ, яка побудована на закритому, заздалегідь сформованому і централізовано контрольованому контенті. Це суперечить принципам НУШ, що ґрунтуються на гнучкості, автономії закладів освіти, свободі педагогічної творчості та адаптації змісту навчання під потреби конкретних учнів. Встановлюючи умовою участі наявність 300 цифрових уроків у готовому вигляді, Замовник фактично знищує рівність учасників на старті, позбавляючи можливості запропонувати інше — не менш якісне — рішення, яке дозволяє формувати, комбінувати або інтегрувати уроки в інший спосіб. Відтак ця вимога, так само як і попередня, є такою, що має ознаки дискримінаційної та неспівмірної обмежувальної умови. Більше того, Замовником у Додатку № 2 до ТД встановлено технічну вимогу щодо наявності у складі програмного забезпечення не менше 1500 інтерактивних 3D-моделей. Така вимога є очевидно надмірною та дискримінаційною, оскільки вона не відповідає реальному стану ринку програмних продуктів та штучно обмежує коло потенційних учасників. Для прикладу, програмне забезпечення mozaBook, яке є одним із найбільш відомих та функціонально розвинених продуктів у сфері освітніх технологій, за даними офіційного вебсайту розробника на дату подання цієї скарги містить лише 1364 інтерактивні 3D-сцени. Ці сцени включають мультимедійні компоненти, озвучення, вікторини, багатомовні підписи та інші елементи інтерактивності, що централізовано формуються у межах платформи mozaBook. Жодне інше програмне забезпечення, присутнє на ринку освітніх технологій України, не має аналогічного обсягу інтерактивного 3D-контенту, однак навіть mozaBook, попри широку інтеграцію освітніх ресурсів та відповідність більшості інших технічних вимог Замовника, не спроможне задовольнити вимогу щодо наявності щонайменше 1500 3D-моделей. Це свідчить про те, що зазначена вимога сформована Замовником без об’єктивного обґрунтування та фактично створює штучні бар’єри для участі у процедурі закупівлі, порушуючи принципи недискримінації, добросовісної конкуренції та пропорційності. Наявність такої вимоги поряд із іншими обмеженнями підтверджує, що Замовник діяв неупереджено лише формально, а по суті – навмисно сформував документацію таким чином, щоб допустити до участі виключно одного постачальника, надаючи йому виключну конкурентну перевагу. Скаржник звертає увагу Комісії, що у чинній редакції ТД, Замовником збережено фокус виключно на тому, щоб технічні характеристики ПЗ відповідали унікальним функціональним властивостям саме програмного комплексу mozaBook, а встановлені вимоги щодо документального підтвердження — можливостям офіційного дистриб’ютора цього ПЗ — ТОВ «ЕДПРО ДИСТРИБЮШН» (посилання на веб-сайт: https://edpro.ua/mozaik). Саме ця компанія, за відомостями Скаржника, володіє виключними правами на реалізацію mozaBook на території України, унаслідок чого уся процедура подання тендерної пропозиції ставиться у залежність від співпраці з єдиним контрагентом, що має ознаки неринкової поведінки й порушує засади відкритої та добросовісної конкуренції у сфері публічних закупівель. Подібний підхід свідчить про сутнісне звуження конкуренції в розумінні статті 5 Закону, оскільки технічні вимоги Замовника штучно звужують ринок лише до одного програмного комплексу або його похідного, позбавляючи інших учасників можливості на рівних умовах запропонувати альтернативний функціонал. У практиці публічних закупівель дискримінацією визнається не лише формальна вимога, яка прямо називає конкретний товар, а й будь-яка умова, яка призводить до обмеження кола учасників через надмірну деталізацію, нетипові чи унікальні характеристики, або вимоги, виконання яких об’єктивно можливе лише обмеженим колом осіб. У даному випадку йдеться саме про такі умови: обсяги контенту (моделей, підручників, уроків), способи підтвердження прав на використання підручників, вимога надання готових уроків у складі пропозиції — усе це формує виключну зону участі для одного або двох пов’язаних між собою постачальників, з однотипним походженням ПЗ. Тобто предмет закупівлі поставлений у повну залежність не від результату, а від форми, яка є недоступною для значної частини ринку через непрозору структуру прав інтелектуальної власності, особливості дистрибуції та виключні права, що їх має лише один суб’єкт. Це створює умови нечесної конкуренції та обмежує рівний доступ до участі, що суперечить не лише Закону, а й публічній меті закупівель у сфері освіти — забезпечити якісний продукт за найбільш вигідними умовами для держави. Враховуючи вищевикладене, Скаржник наполягає, що зазначені дії Замовника є системними, узгодженими та спрямованими на створення переваг виключно для одного визначеного суб’єкта — власника або офіційного дистриб’ютора програмного продукту mozaBook, та на фактичне недопущення інших добросовісних учасників до участі в закупівлі. Обмежувальні вимоги, викладені Замовником у Додатках № 1 та № 2 підтверджують, що йдеться не про технічну похибку чи одиничне перевищення меж допустимого, а про свідоме правове конструювання дискримінаційної закупівлі. У зв’язку з викладеним, Скаржник просить Комісію зобов’язати Замовника виключити або внести зміни в чинну редакцію ТД.

Докази

Назва доказу

Навчальне ПЗ mozaBook

Пов'язаний документ

6. Навчальне ПЗ mozaBook.pdf

Доказ №2

Назва доказу

ПЗ mozaBook

Пов'язаний документ

7. ПЗ mozaBook.pdf

Доказ №3

Назва доказу

Цифрові підручники mozaBook

Пов'язаний документ

8. Цифрові підручники mozaBook.pdf

Доказ №4

Назва доказу

Освітній комплекс Mozaik в Україні (EdPro)

Пов'язаний документ

9. Освітній комплекс Mozaik в Україні (EdPro).pdf

Доказ №5

Назва доказу

Порівняльна таблиця MozaBook

Пов'язаний документ

11. Порівняльна таблиця MozaBook.docx

Вимоги

Тип вимоги

Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації

Опис вимоги

Пункт скарги №3

Порядковий номер пункту скарги 3

Заголовок пункту скарги

3. Щодо неправомірності вимоги надання висновку ДНУ «ІМЗО»

Тип пов'язаного елемента

Тендер

Ідентифікатор пов'язаного елемента

UA-2025-07-01-009763-a

Тип порушення

Порушення, пов'язані з вимогами законодавства

Вимога законодавства про публічні закупівлі, з яким пов’язане вчинене замовником порушення

Технічна специфікація предмета закупівлі

Суті пункту скарги

Опис суті пункту скарги

Окрему увагу заслуговує вимога Замовника щодо обов’язкового надання листа-висновку (схвалено/рекомендовано для використання в ЗНЗ) на запропоноване ПЗ, виданого ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (далі – ІМЗО). Ця вимога міститься у Додатку № 1 до ТД, що свідчить про її суттєвий вплив на умови участі у процедурі закупівлі. Встановлення цієї умови фактично виключає можливість подання пропозицій більшістю добросовісних учасників, які не мають зазначеного документа, не з огляду на якість чи функціональність запропонованого ПЗ, а виключно через відсутність правових механізмів для отримання такого висновку. Таким чином, ТД містить умову, виконання якої є юридично та фактично неможливим для більшості учасників, що прямо суперечить статті 5 та частині четвертій статті 22 Закону, з огляду на наступне. По-перше, вимога про подання схвалення ІМЗО має всі ознаки продовження логіки дискримінаційної вибірки, закладеної в попередніх технічних умовах. Вона виконує не функцію забезпечення якості, а функцію відсіювання постачальників, які з об’єктивних причин не мають і не можуть мати подібного документа, оскільки він не є обов’язковим і не видається автоматично. ІМЗО не є органом, уповноваженим видавати дозвіл на використання ПЗ в освіті, а висновки, які гіпотетично можуть надаватись установою, мають добровільний, консультаційний характер. Вони є внутрішніми інформаційними документами, що не мають юридичної сили ані дозволу, ані погодження, ані обов’язковості. По-друге, зазначена вимога є по суті похідною від так званого «грифу МОН», на який раніше посилались замовники в аналогічних тендерах. Проте важливо розуміти, що з 24 листопада 2020 року в Україні не існує чинної нормативної процедури присвоєння подібного грифу на ПЗ. Раніше відповідну можливість містив Порядок надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України, затверджений наказом МОН України від 17 червня 2008 року № 537. Однак вказаний нормативний акт втратив чинність у 2020 році, і з цього моменту жодним нормативним актом не передбачено механізму отримання такого документа для ПЗ, яке не є навчальною літературою або офіційним засобом навчання у вузькому розумінні цього терміна. Отже, Замовник у своїй вимозі зобов’язує учасника подати документ, який у законний спосіб отримати неможливо, оскільки жодна процедура його присвоєння більше не існує. Фактично, вимога Замовника є нікчемною, оскільки вимагає документ, який не може бути отриманий жодним учасником, крім тих, хто або встиг його отримати до 2020 року, або діє поза межами чинного правового поля. Такий підхід ще більше звужує коло допустимих рішень — лише до тих, де обладнання і ПЗ мають одного виробника або ексклюзивного дистриб’ютора, як це є у випадку mozaBook. Більше того, показовим у цій ситуації є те, що на офіційному веб-сайті компанії EdPro (ТОВ «ЕДПРО ДИСТРИБЮШН») — єдиного офіційного дистриб'ютора ПЗ mozaBook в Україні — якраз і розміщено відповідний лист від ІМЗО, який, очевидно, і передбачається Замовником як «належний». Це додатково підкреслює, що зазначена вимога не є загальною або нейтральною — вона встановлена з урахуванням конкретного наявного документа, яким вже володіє визначений суб’єкт. У результаті формується технічна і правова замкнутість закупівлі, що прямо суперечить чинному законодавству у сфері публічних закупівель. Скаржник, як виробник та постачальник продукції, яке повністю відповідає предмету закупівлі за своїми функціональними, освітніми та технічними характеристиками, фізично позбавлений можливості надати документ, якого не існує в межах чинного нормативного регулювання. У такій ситуації Замовник порушує принципи пропорційності, правомірності, рівності та відкритості конкуренції. З огляду на викладене, вимога Замовника щодо надання листа-висновку ІМЗО є неправомірною, юридично необґрунтованою та такою, що порушує основоположні принципи публічних закупівель. Вона має бути виключена з ТД як така, що фактично нівелює конкуренцію, створює дискримінаційні бар’єри, не відповідає чинному законодавству та позбавляє більшість учасників можливості реалізувати своє право на участь у закупівлі. Враховуючи вищезазначене, вимога Замовника щодо надання учасниками тендеру висновку ІМЗО на програмний комплекс є незаконною та дискримінаційною. Вона суперечить принципам публічних закупівель, зокрема принципам добросовісної конкуренції, недискримінації учасників та рівного ставлення до них, закріпленим у статті 5 Закону. Крім того, відповідно до частини 11 статті 26 цього Закону, Замовник не має права вимагати від учасників надання документів, не передбачених законодавством. Відповідно, включення такої вимоги до ТД порушує права учасників та обмежує конкуренцію.

Докази

Назва доказу

Лист про надання грифу на MozaBook

Пов'язаний документ

10. Лист про надання грифу на MozaBook 2023.pdf

Вимоги

Тип вимоги

Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації

Опис вимоги

Пункт скарги №4

Порядковий номер пункту скарги 4

Заголовок пункту скарги

4. Щодо дискримінаційної вимоги Замовника про надання сертифіката RoHS на інтерактивну панель

Тип пов'язаного елемента

Тендер

Ідентифікатор пов'язаного елемента

UA-2025-07-01-009763-a

Тип порушення

Порушення, пов'язані з вимогами законодавства

Вимога законодавства про публічні закупівлі, з яким пов’язане вчинене замовником порушення

Технічна специфікація предмета закупівлі

Суті пункту скарги

Опис суті пункту скарги

Додатком № 2 до ТД Замовника передбачено технічну вимогу, яка, на переконання Скаржника, є дискримінаційною та необґрунтовано звужує коло потенційних учасників. Так, Замовником у Додатку № 2 визначено, що: «Учасник повинен здійснювати постачання товару, який відповідає вимогам діючого законодавства щодо його якості та екологічної безпеки, що в подальшому не призведе до негативних наслідків для людей та довкілля, під час його використання, про що учасник у складі своєї тендерної пропозиції повинен надати окремий сертифікат виробника RoHS на інтерактивну панель». Скаржник вважає таку вимогу безпідставною, юридично необґрунтованою та такою, що штучно створює перешкоди для участі більшості потенційних учасників, не маючи об’єктивного зв’язку з реальними потребами Замовника та особливостями предмета закупівлі. Насамперед слід підкреслити, що Директива RoHS (2011/65/EU, а також її оновлення — Директива 2015/863) є нормативним актом Європейського Союзу, що визначає допустимий вміст небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні, яке реалізується на території ЄС. Однак зазначена директива не має прямої дії на території України та, відповідно, не підлягає обов’язковому застосуванню в межах національної системи технічного регулювання. Законодавство України у сфері технічного регулювання та охорони навколишнього природного середовища не містить вимог щодо обов’язкової сертифікації продукції за стандартом RoHS. Таким чином, сертифікат RoHS є документом, що видається виключно в добровільному порядку у випадках, коли виробник має намір експортувати свою продукцію до країн ЄС або іншим чином адаптує її до екологічних вимог європейського ринку. Включення такої вимоги до ТД в рамках української процедури закупівлі є нічим іншим, як нав’язуванням виконання вимоги, яка не передбачена чинним законодавством України. Вказана обставина є кричущим прикладом виходу Замовника за межі своїх повноважень при визначенні кваліфікаційних умов допуску учасників, оскільки єдиною допустимою метою встановлення технічних критеріїв є забезпечення відповідності предмета закупівлі законодавчо закріпленим стандартам, а не іноземним добровільним ініціативам. Окрім правової безпідставності, дана вимога також є дискримінаційною за своєю суттю. Її зміст ставить в нерівне становище значну частину потенційних учасників, зокрема національних постачальників, які працюють із товарами, сертифікованими за іншими — не менш авторитетними — стандартами, як-от ISO, IEC або CE. Такі учасники, попри повну відповідність своєї продукції вимогам чинного законодавства України та високим екологічним характеристикам, фактично позбавляються можливості брати участь у процедурі закупівлі лише через відсутність у їхньої продукції RoHS-сертифіката, який в Україні не є обов’язковим і не регулюється нормативно. Крім того, необхідно враховувати, що отримання сертифіката RoHS у більшості випадків можливе лише при наявності прямих контрактних відносин із виробником або за умови, що сам виробник ініціював сертифікацію своєї продукції з метою виходу на ринок ЄС. Відтак, для переважної частини українських суб’єктів господарювання така вимога є технічно неможливою до виконання, що додатково підкреслює її непропорційність, надмірність і дискримінаційний характер. Фактично, встановлення вимоги про надання сертифіката RoHS свідчить про персоніфікацію умов тендеру під певну модель обладнання або конкретного постачальника, продукція якого вже має цей сертифікат. Таким чином, Замовник не лише порушує законодавчі принципи рівного доступу до участі в закупівлі, але й створює очевидну перевагу обмеженому колу суб’єктів, тим самим викривлюючи конкурентне середовище та знижуючи потенційну економічну ефективність закупівлі. Згідно зі статтею 11 Закону документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції/пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відповідно до частини другої цієї ж статті Закону передбачено, що відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції/пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником. Таким чином, сукупність викладених аргументів свідчить про те, що вимога, встановлена Замовником у пункті 3 Додатку № 2 до ТД, є юридично необґрунтованою, суперечить чинному законодавству України та порушує права Скаржника як учасника, який має намір брати участь у процедурі закупівлі на законних підставах і рівних умовах з іншими суб’єктами господарювання. Сукупність вказаних умов підтверджує, що ТД Замовника містить дискримінаційні положення, що порушують права Скаржника як потенційного учасника процедури закупівлі та унеможливлюють подання пропозиції без необґрунтованого ризику її автоматичного відхилення. У зв’язку з чим, Скаржник просить Комісію зобов’язати Замовника внести відповідні зміни до ТД, привівши її умови у відповідність до чинного законодавства України у сфері публічних закупівель.

Докази

Назва доказу

Скарга АМКУ на Довжанську

Пов'язаний документ

2025.07.04 - Скарга АМКУ на Довжанську.docx

Вимоги

Тип вимоги

Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації

Опис вимоги

Пункт скарги №5

Порядковий номер пункту скарги 5

Заголовок пункту скарги

5. Щодо дискримінаційної вимоги стосовно підтвердження надійності постачальника через реєстр торговельних марок

Тип пов'язаного елемента

Тендер

Ідентифікатор пов'язаного елемента

UA-2025-07-01-009763-a

Тип порушення

Порушення, пов'язані з вимогами законодавства

Вимога законодавства про публічні закупівлі, з яким пов’язане вчинене замовником порушення

Технічна специфікація предмета закупівлі

Суті пункту скарги

Опис суті пункту скарги

Крім наведених вище дискримінаційних положень, серйозні зауваження викликає також вимога, визначена Замовником у Додатку № 2 до ТД, щодо підтвердження надійності постачальника та гарантій належного виконання ним своїх зобов’язань. Так, Замовник встановив наступне: «Учасник торгів повинен надати підтвердження надійності постачальника та гарантій того, що постачальник виконає свої гарантійні зобов’язання та не зупинить ввіз обладнання на територію України у формі документа, що містить активне гіперпосилання на реєстр свідоцтв на торговельні марки Міністерства економіки України, до якого включені запропонована учасником інтерактивна панель, з можливістю її перевірки на достовірність наданої інформації за таким посиланням». Ця вимога виглядає як щонайменше юридично нелогічна, а по суті — абсурдна. По-перше, реєстр свідоцтв на торговельні марки (знак для товарів і послуг), що ведеться Мінекономіки, не має і не може мати жодного відношення до підтвердження надійності постачальника або гарантії здійснення імпорту продукції на територію України. Право інтелектуальної власності на торговельну марку та комерційна діяльність з її використання, включаючи поставки товарів на митну територію України, — це абсолютно різні правові інститути, які не мають між собою причинно-наслідкового зв’язку. По-друге, ані Закон, ані жоден інший нормативний акт, що регулює правовідносини у сфері державних закупівель, не передбачає обов’язку учасника підтверджувати «надійність» постачальника шляхом аналізу його присутності в реєстрі ТМ, тим більше — у вигляді гіпотетичного документа з посиланням на сайт. Це не є передбаченою Законом, формою оцінки кваліфікації, відповідності чи добросовісності учасника. Більше того, сама вимога є абсолютно нечіткою: незрозуміло, хто саме має бути «постачальником» — виробник, дистриб’ютор чи сам учасник — і яким чином наявність запису у реєстрі ТМ доводить незмінність гарантійних зобов’язань або сталість імпорту. Нарешті, така вимога прямо дискримінує учасників, які реалізують товар на законних підставах, але не є правовласниками або прямими реєстрантами ТМ, зокрема, якщо право використання торговельної марки передано за ліцензійними договорами. У такому разі запис у реєстрі ТМ буде відображати виключно власника, а не постачальника, який бере участь у тендері, що фактично унеможливлює виконання вимоги навіть при повній добросовісності та законності дій учасника. Таким чином, системний аналіз змісту ТД Замовника дозволяє обґрунтовано стверджувати, що її умови сформовані під вузьке коло учасників, а у частині щодо ПЗ — під одного конкретного дистриб’ютора. Встановлення надмірних, технічно невиправданих та нормативно не обґрунтованих вимог до обсягу контенту, до кількості готових уроків, підручників, моделей та необхідності їхнього попереднього завантаження або підтвердження через контракти з видавництвами — свідчить про цілеспрямовану побудову умов участі виключно під одного учасника. Це створює очевидний бар’єр для альтернативних постачальників, які мають рівноцінне за функціональністю ПЗ, проте не мають доступу до формалізованих, нетипових і вкрай складних процедур отримання відповідних документів. У зв’язку з викладеним, Скаржник вважає за необхідне визнати дії Замовника з формування ТД такими, що не відповідають вимогам законодавства про публічні закупівлі, зобов’язати Замовника усунути порушення шляхом виключення дискримінаційних вимог, наведених у цій скарзі. Умови участі повинні бути однаковими для всіх потенційних учасників, виконуваними в межах чинного законодавства та такими, що забезпечують справжню, а не формальну конкуренцію.

Докази

Назва доказу

Скарга АМКУ на Довжанську

Пов'язаний документ

2025.07.04 - Скарга АМКУ на Довжанську.docx

Вимоги