Тендер Мультимедійне обладнання для закладів освіти Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (Код ДК 021:2015 32320000-2 Телевізійне та аудіовізуальне обладнання (32322000-6 - Мультимедійне обладнання)), закупівля від ВІДДІЛ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ ПРИЮТІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ОЛЕКСАНДРІЙСЬКОГО РАЙОНУ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ, номер UA-2025-06-18-005451-a в системі Prozorro

Опис суті пункту скарги

Підпунктом 1 пункту 5 Додатку 1 до Тендерної документації передбачено, що учасник у складі пропозиції повинен надати в електронному вигляді документи та посилання передбачені Додатком № 2 до Тендерної документації, зокрема, копію сертифіката експертизи типу ТР Радіообладнання, ПКМУ №355 на інтерактивну панель виданий акредитованим органом. Разом з тим, Додатком 2 до Тендерної документації встановлена вимога, відповідно до якої з метою підтвердження відповідності товару, що поставляється, технічним вимогам, Учасник у складі пропозиції повинен надати в електронному вигляді (сканованому в форматі pdf.), зокрема, копію сертифіката експертизи типу ТР Радіообладнання, ПКМУ №355 на інтерактивну панель виданий акредитованим органом. Зі змісту наведеної вимоги очевидним є те, що в рамках цього тендеру сертифікат експертизи типу має бути наданий на інтерактивну панелі із вбудованим радіообладнанням. Ми вважаємо, що вимога Замовника щодо обов’язкового надання у складі тендерної пропозиції сертифікату експертизи типу на всю інтерактивну панель із вбудованим обладнанням радіодоступу є дискримінаційною, юридично необґрунтованою, такою, що створює штучні бар’єри для участі добросовісних учасників, і порушує наші права як учасника публічної закупівлі. Така вимога необґрунтовано звужує коло потенційних учасників, порушує принципи рівного доступу, добросовісної конкуренції та ефективності закупівель, закріплені у статті 5 Закону. Ми, як учасник, який має в наявності інтерактивну панель та сертифіковане обладнання радіодоступу, фактично позбавлені можливості взяти участь у процедурі закупівлі через встановлення цієї вимоги. Дискримінаційний характер цієї вимоги підтверджується наступними обставинами: Технічний аспект: Відповідно до Технічного регламенту радіообладнання (постанова КМУ №355 від 24.05.2017) та Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", підлягають обов’язковій сертифікації саме радіообладнання, яке є джерелом радіовипромінювання (зокрема, Wi-Fi та Bluetooth модулі), а не кінцевий виріб, у який вони інтегровані. Міжнародна та українська практика передбачає два підходи: 1. Коли радіомодуль інтегрований у материнську плату або корпус панелі – сертифікується весь виріб. 2. Коли використовується окремий сертифікований модуль, встановлений у слот – сертифікується модуль, а не кінцевий виріб. Вимога Замовника про надання сертифікату на всю панель ігнорує технічну реальність ринку: велика кількість якісних рішень, що відповідають усім іншим технічним вимогам, не можуть отримати сертифікати на всю панель, оскільки виробники панелей не проводять таку сертифікацію і обмежуються сертифікацією модулів (приміром інтерактивні панелі ТМ ViewSonic і ТМ BenQ). Нормативно-правовий та економічний аспект. Встановлена Замовником вимога щодо обов’язкового надання у складі тендерної пропозиції сертифікату експертизи типу саме на всю інтерактивну панель з вбудованим обладнанням радіодоступу є дискримінаційною, юридично необґрунтованою та такою, що суперечить основоположним принципам публічних закупівель, що передбачені Законом. Зокрема, порушуються такі принципи: Недискримінації учасників – вимога унеможливлює участь добросовісних постачальників, які мають сертифікати на окремі радіомодулі (Wi-Fi, Bluetooth), але не можуть отримати їх на всю панель, оскільки така практика не є поширеною на ринку. Пропорційності – вимога є надмірною та непропорційною цілям закупівлі, оскільки безпека та відповідність профільному технічному регламенту забезпечуються саме на рівні сертифікованих модулів, а не кінцевого виробу. Максимальної конкуренції – вимога створює невиправданий бар’єр, обмежуючи коло учасників лише тими, хто має доступ до обмеженого переліку виробників, які проводять сертифікацію саме на панель у зборі. Ефективного використання коштів – зменшення кількості учасників через надмірну вимогу призводить до ризику завищення цін та неефективного витрачання бюджетних коштів. Безпосереднього зв’язку з предметом закупівлі (ст. 22 Закону) – вимога сертифіката на всю панель не є такою, що безпосередньо пов’язана з предметом закупівлі, адже функції радіозв’язку забезпечуються саме модулем, а не панеллю як кінцевим виробом. Підміна понять, коли сертифікати на модулі замінюються вимогою сертифіката на всю панель, є юридично неспроможною та суперечить нормам Технічного регламенту радіообладнання (постанова КМУ №355 від 24.05.2017) та Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності». Це також прямо суперечить цілям публічних закупівель – забезпеченню відкритої, чесної конкуренції та залученню якомога більшої кількості учасників. Встановлена вимога Замовника безпосередньо порушує наші права як учасника процедури закупівлі, гарантовані статтями 5 та 26 Закону. Наша компанія є постачальником, який має в наявності інтерактивну панель ТМ 1-Vision, що повністю відповідає технічним характеристикам тендеру, а також обладнання радіодоступу (Wi-Fi, Bluetooth) моделей VS19250, VS18758, виробництва компанії ViewSonic, яким комплектується наша панель і на яке надано окремий сертифікат відповідності, виданий акредитованим органом за процедурою оцінки відповідності згідно з вимогами Технічного регламенту радіообладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 р. № 355. Однак, попри те, що наша продукція повністю відповідає технічним вимогам, ми позбавлені можливості взяти участь у процедурі закупівлі, оскільки Замовник висуває вимогу, яка не ґрунтується на законодавчих чи технічних нормах: обов’язково надати сертифікат саме на всю інтерактивну панель як окремий виріб. Така вимога є надуманою, формальною і технічно не обґрунтованою, а її встановлення призводить до позбавлення нас, а також інших добросовісних учасників права на участь у відкритих торгах лише з огляду на особливості постачання обладнання, які є цілком допустимими та розповсюдженими на ринку. Таким чином, наша компанія, яка має всі можливості поставити якісне, сертифіковане обладнання, що повністю відповідає специфікаціям тендерної документації, не може подати свою пропозицію через дискримінаційну вимогу Замовника. Це є прямим порушенням наших прав як учасника, створює невиправдані бар’єри доступу до процедури закупівлі та підриває принципи рівного доступу і відкритої конкуренції.

Докази

Назва доказу

Viewsonic_Wifi (1).

Пов'язаний документ

Viewsonic_Wifi (1).pdf

Доказ №2

Назва доказу

Висновок СЕС панелі.

Пов'язаний документ

Висновок СЕС панелі.pdf

Доказ №3

Назва доказу

Декларація панелі

Пов'язаний документ

Декларація панелі.pdf

Доказ №4

Назва доказу

Сертифікат панелі.

Пов'язаний документ

Сертифікат панелі.pdf

Вимоги

Тип вимоги

Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації

Опис вимоги

1.Визнати умови встановлені Тендерною документацією Процедури закупівлі, такими, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель. 2.Зобов’язати Замовника, з метою усунення порушень законодавства з питань публічних закупівель, внести зміни до Тендерної документації, з підстав наведених в описовій частині цієї скарги.

Пункт скарги №2

Порядковий номер пункту скарги 2

Заголовок пункту скарги

2. Щодо сертифікату або декларації відповідності, на інтерактивні панелі про відповідність вимогам конкретно визначеним ДСТУ.

Тип пов'язаного елемента

Тендер

Ідентифікатор пов'язаного елемента

UA-2025-06-18-005451-a

Тип порушення

Порушення, пов'язані з вимогами законодавства

Вимога законодавства про публічні закупівлі, з яким пов’язане вчинене замовником порушення

Технічна специфікація предмета закупівлі

Суті пункту скарги

Опис суті пункту скарги

Підпунктом 1 пункту 5 Додатку 1 до Тендерної документації передбачено, що учасник у складі пропозиції повинен надати в електронному вигляді документи та посилання передбачені Додатком № 2 до Тендерної документації, зокрема: - Копія діючого сертифікату або декларації відповідності, на інтерактивні панелі про відповідність вимогам: ДСТУ EN 60950-1:2015 п.п. 1.6-1.7, 2.1-2.2, 2.6-2.10, 3.1-3.5, 4.1-4.6, 5.1-5.3,7.1-7.3, ДСТУ EN 61000-3-2:2015 (EN 61000-3.2:2006, IDT) р.5, п. 7,2; ДСТУ EN 61000-3-3:2017 (EN 61000-3-3:2013, IDT; IEC 61000-3-3:2013, IDT) р. 4, 5; ДСТУ EN 55022:2017 (EN 55022:2010; EN 55022:2010/AC:2011, IDT) п. 5, ДСТУ EN 62368-1:2017 (EN 55024:2010; EN55024:2010/A1:2015, IDT) п. 4.2.1; ДСТУ EN 62368-1:2017 п.п. 4.1.3, 4.1.15, 5.4.1.1, 5.4.1.2, 5.4.4.1, 5.4.9.1, 8.4.1; (сертифікація продукції, що виготовляється серійно, з аналізом документації) виданого органом з оцінки відповідності, з зазначенням номеру та дати протоколу випробувань - Копія діючого сертифікату або декларації відповідності, на інтерактивні панелі про відповідність вимогам: ДСТУ EN 62262:2022, ДСТУ EN 55024:2017, ДСТУ EN 55022:2017, ДСТУ EN 60950-l:2015, ДСТУ EN 62368-l:2017. Разом з тим, Додатком 2 до Тендерної документації встановлена ідентичні вимоги. Вимога щодо надання саме сертифіката/декларації на відповідність окремим пунктам конкретних ДСТУ є некоректною з точки зору національного та європейського законодавства у сфері технічного регулювання, та має ознаки штучного обмеження кола учасників. Такий підхід є неправомірним із кількох причин. По-перше, згідно із Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», стандарти (у тому числі гармонізовані ДСТУ) є добровільними до застосування, якщо інше не передбачено безпосередньо в технічному регламенті. Тобто замовник не має права вимагати підтвердження відповідності окремим пунктам стандартів, які самі по собі не є обов’язковими і не мають нормативної сили поза межами регламентів. Зобов’язання щодо відповідності стосується саме технічних регламентів, таких як Технічний регламент з електромагнітної сумісності (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1077) та Технічний регламент низьковольтного електричного обладнання (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1067). Інших документів чи форм підтвердження закон не вимагає. По-друге, сертифікати відповідності та декларації видаються не на підпункти окремих стандартів, а на відповідність стандарту або технічному регламенту в цілому. Жоден орган з оцінки відповідності не має практики (і не уповноважений) видавати документи, які підтверджують вибірково пункти 1.6, 2.1, 4.3.2 одного стандарту і 5.4.1 іншого. Це — нормативна абсурдність, яка лише ускладнює участь добросовісних учасників, не маючи при цьому жодного технічно чи юридично обґрунтованого сенсу. Наша компанія має достатній обсяг документів, обов’язковість яких передбачена законодавством для підтвердження якості обладнання і відповідності обов’язкових національних технічних регламентів (додаються до цієї скарги). І у наданих нами документах — декларації відповідності Технічному регламенту з електромагнітної сумісності, декларації відповідності Технічному регламенту низьковольтного електричного обладнання, сертифікаті відповідності, сертифікат експертизи типу на радіообладнання — прямо вказано, що продукція відповідає вимогам технічних регламентів, що підтверджено випробуваннями сертифікованої лабораторії, з дотриманням затвердженої схеми сертифікації. Разом з тим, жоден з нормативних документів, якими ми володіємо, не містить точного переліку всіх ДСТУ, які заявлені в Тендерній документації замовника. Висновок СЕС додатково підтверджує безпечність продукції для застосування в освітніх закладах. Жодного відхилення від законодавчо визначеної моделі підтвердження відповідності в наших документах немає. Крім того, звертаємо увагу Комісії на те, що ані ми, як добросовісний учасник, ані будь-який інший постачальник, який діє у межах чинного законодавства та загальноприйнятої практики технічного регулювання, не має об’єктивної можливості заздалегідь передбачити подібний вузько спеціалізований та фрагментарний перелік стандартів і конкретних пунктів, які Замовник висунув у якості обов’язкової умови допуску до участі. Це особливо критично з огляду на те, що процес сертифікації або оцінки відповідності — тривалий, дорогий і регулюється чітко встановленими процедурами, визначеними Технічними регламентами та міжнародною практикою. Сертифікати або декларації не створюються під окремі закупівлі "на замовлення" шляхом вибіркового підтвердження окремих параграфів стандартів. Їхня форма і зміст визначаються затвердженими схемами (модулями), погодженими з державними органами, зокрема Мінекономіки. Тому, навіть за бажання, жоден виробник чи імпортер чи український виробник не може передбачити, що в конкретній закупівлі знадобиться надати сертифікат саме на пункти 4.1.3, 5.4.4.1 чи 7.2 ДСТУ EN 62368-1:2017, а не на інші частини того ж стандарту. Тим більше — коли мова йде про комбінацію фрагментів з кількох різних ДСТУ. Фактично ж вимога Замовника створює ситуацію, за якої можна допустити до участі лише тих виробників, чия продукція (чи сертифікат) штучно підганяється під вигаданий перелік пунктів ДСТУ. Це є класичним прикладом дискримінаційної вимоги в розумінні статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі», яка прямо забороняє встановлення таких бар’єрів. Також зазначимо, що аналогічні вимоги неодноразово визнавалися АМКУ неправомірними. У сфері технічного регулювання існує нормативно визначений, вичерпний порядок, яким встановлено, які саме документи можуть бути подані для підтвердження якості та безпечності продукції. Натомість, Замовником створено штучну, неврегульовану жодним законом конструкцію, що передбачає подання документа, якого не існує в установленій нормативній формі. Такий документ неможливо підготувати без попереднього ознайомлення з вимогами тендерної документації, а отже — неможливо передбачити і заздалегідь мати. Це суперечить принципам законності, передбачуваності та недискримінації, і є формальним бар’єром для недопущення учасників, які мають підтверджену якісну продукцію, але не відповідають штучно сконструйованим критеріям.

Докази

Назва доказу

Декларація панелі

Пов'язаний документ

Декларація панелі.pdf

Доказ №2

Назва доказу

Сертифікат панелі

Пов'язаний документ

Сертифікат панелі.pdf

Вимоги

Тип вимоги

Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації

Опис вимоги

Пункт скарги №3

Порядковий номер пункту скарги 3

Заголовок пункту скарги

3. Щодо сертифікату RoHS на інтерактивну панель.

Тип пов'язаного елемента

Тендер

Ідентифікатор пов'язаного елемента

UA-2025-06-18-005451-a

Тип порушення

Порушення, пов'язані з вимогами законодавства

Вимога законодавства про публічні закупівлі, з яким пов’язане вчинене замовником порушення

Технічна специфікація предмета закупівлі

Суті пункту скарги

Опис суті пункту скарги

Підпунктом 1 пункту 5 Додатку 1 до Тендерної документації передбачено, що учасник у складі пропозиції повинен надати в електронному вигляді документи та посилання передбачені Додатком № 2 до Тендерної документації, зокрема, сертифікат або декларація виробника RoHS на інтерактивну панель. Разом з тим, Додатком 2 до Тендерної документації встановлена ідентична вимога. На перший погляд така вимога може здаватися виправданою, однак при детальному юридичному аналізі вона виявляється такою, що не лише не має нормативного підґрунтя в українському законодавстві, але й порушує базові принципи публічних закупівель, оскільки ставить учасників у нерівне становище та штучно обмежує коло допустимих до участі товарів. Звертаємо увагу комісії, що RoHS є директивою Європейського Союзу (далі – ЄС) 2011/65/EU (та її оновленням 2015/863), яка встановлює обмеження на використання небезпечних речовин у складі електронного та електротехнічного обладнання. Проте важливо підкреслити: на сьогодні в Україні не існує вимоги щодо наявності сертифікату відповідності RoHS для електронного обладнання, що ввозиться, реалізується або використовується на території України. Сертифікат RoHS, якщо він і надається, має виключно добровільний характер і застосовується, як правило, у рамках експортних контрактів або з метою доведення додаткової екологічної відповідності товару на ринках ЄС. Зважаючи на це, вимога Замовника подати саме сертифікат RoHS виробника як обов’язкову умову допуску до участі в закупівлі є такою, що виходить за межі українського правового поля, а отже — є юридично необґрунтованою. Замовник мав право встановити загальну вимогу щодо відповідності продукції екологічним нормам, передбаченим національним законодавством, наприклад, ДСТУ, технічним регламентам або правилам утилізації. Однак вимагати сертифікат за іноземним зразком, який в Україні не є обов’язковим і не регулюється профільними нормативними актами — це пряма дискримінація учасників, які не мають контрактних чи виробничих зв’язків з європейськими сертифікаційними органами. Окремо слід зазначити, що багато українських постачальників, особливо ті, хто працює з обладнанням, сертифікованим за українськими чи міжнародними стандартами (наприклад, ISO, IEC, CE), не мають доступу до сертифікатів RoHS, якщо виробник не експортує свою продукцію на ринок ЄС або якщо такий сертифікат не передбачений умовами зовнішньо-економічного контракту. Таким чином, виконання вимоги Замовника технічно неможливе та економічно необґрунтоване для переважної більшості учасників. Фактично, ця вимога є ще одним інструментом звуження кола потенційних учасників закупівлі та надання переваги виключно тим постачальникам, продукція яких вже сертифікована на ринку ЄС за системою RoHS, тобто — знову ж таки, тим, хто має прямий канал поставки певної, заздалегідь визначеної моделі обладнання, яка й була врахована Замовником при формуванні технічного завдання.

Докази

Назва доказу

Скарга Приютівська с.р

Пов'язаний документ

Скарга Приютівська с.р..docx

Вимоги

Тип вимоги

Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації

Опис вимоги

Пункт скарги №4

Порядковий номер пункту скарги 4

Заголовок пункту скарги

4. Щодо сертифікату ISO 27001:2022.

Тип пов'язаного елемента

Тендер

Ідентифікатор пов'язаного елемента

UA-2025-06-18-005451-a

Тип порушення

Порушення, пов'язані з вимогами законодавства

Вимога законодавства про публічні закупівлі, з яким пов’язане вчинене замовником порушення

Технічна специфікація предмета закупівлі

Суті пункту скарги

Опис суті пункту скарги

Підпунктом 1 пункту 5 Додатку 1 до Тендерної документації передбачено, що учасник у складі пропозиції повинен надати в електронному вигляді документи та посилання передбачені Додатком № 2 до Тендерної документації, зокрема, копію сертифікату реєстрації відповідності системи управління стандарту ISO 27001:2022 "Інформаційна безпека, кібербезпека та захист конфіденційності. Системи керування інформаційною безпекою. Вимоги", дійсного на момент кінцевого строку подання пропозицій. виданий акредитованим органом. Разом з тим, Додатком 2 до Тендерної документації встановлена ідентична вимога. На перший погляд ця вимога може сприйматися як додатковий доказ надійності учасника, однак при правовому аналізі виявляється, що вона є непередбаченою законодавством, не пов’язаною з предметом закупівлі, не має жодного обґрунтування з точки зору забезпечення якості або технічної відповідності товару, та, відповідно, є дискримінаційною. Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація дійсно може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити. Проте це положення не надає Замовнику права встановлювати будь-які довільні вимоги, що не випливають з нормативно-правових актів та не відповідають характеру предмета закупівлі. На практиці та згідно з правозастосуванням Антимонопольного комітету України, будь-яка додаткова вимога, яку включає Замовник до тендерної документації, має відповідати таким умовам: - бути передбаченою законом або підзаконними актами; - бути раціонально пов’язаною з предметом закупівлі; - бути пропорційною меті її встановлення; - не створювати необґрунтованих бар’єрів для участі. У даному випадку предмет закупівлі — інтерактивні панелі, тобто електронне обладнання, яке постачається як готовий виріб. Замовлення не передбачає надання послуг, доступу до інформаційних систем Замовника, обробки персональних або конфіденційних даних тощо. Отже, наявність або відсутність у постачальника сертифікованої системи управління інформаційною безпекою (ISO/IEC 27001) жодним чином не впливає на якість, функціональність чи безпечність товару. Більше того стандарт ISO/IEC 27001:2022 не застосовується до продукції як такої, а регулює лише внутрішню організацію процесів управління інформаційною безпекою в компанії. Цей стандарт є добровільним, його застосування не передбачено жодним технічним регламентом чи законом України як обов’язкове для постачальників електронного обладнання. У сфері публічних закупівель не існує жодного нормативного документа, який би зобов’язував учасника мати відповідний сертифікат у межах кваліфікаційного чи технічного критерію — за відсутності прямого доступу до інформаційних ресурсів Замовника. Наявність чи відсутність такого сертифіката не підтверджує ані якість товару, ані його відповідність технічним або безпековим вимогам, не дає підстав оцінювати технічну або виробничу спроможність учасника, не впливає на виконання умов договору поставки, а отже — є такою, що не має жодного зв’язку з предметом закупівлі у розумінні Закону. З огляду на викладене, вважаємо вимогу про надання сертифіката ISO/IEC 27001:2022: - такою, що не передбачена законодавством України; - не пов’язаною з предметом закупівлі; - непропорційною та дискримінаційною у розумінні ст. 5 Закону; - такою, що встановлює необґрунтований бар’єр участі у закупівлі, і як наслідок — підлягає виключенню. До того ж у закупівлях аналогічного предмета, що проводяться на платформі Prozorro іншими замовниками, вимога про надання сертифіката ISO 27001 не є типовою. Це свідчить про відсутність загальногалузевого підходу і підкреслює локальну, навмисну вибірковість такої вимоги саме у цій процедурі. Враховуючи, що в національному законодавстві відсутня обов’язковість для суб’єкта господарювання, профільним видом діяльності якого є виробництво і реалізація комп'ютерного та мультимедійного обладнання, отримувати згаданий тут сертифікат, то учасник не може передбачити його необхідність на момент участі в окремій закупівлі, а отже — не має реалістичної можливості оперативно його отримати, якщо Замовник встановив цю вимогу лише у межах конкретного тендера. Це суперечить базовому принципу публічних закупівель — передбачуваності умов участі та рівного доступу до процедури. З огляду на викладене, вважаємо, що Замовник вийшов за межі наданих йому законом повноважень, порушив принципи недискримінації, добросовісної конкуренції та пропорційності, закріплені у статтях 5 та 22 Закону України «Про публічні закупівлі», та штучно обмежив коло потенційних учасників процедури. І це в свою чергу, вказує на необхідність внесення змін до тендерної документації, з метою усунення невиправданих обмежувальни бар’єрів.

Докази

Назва доказу

Скарга Приютівська с.р

Пов'язаний документ

Скарга Приютівська с.р..docx

Вимоги

Тип вимоги

Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації

Опис вимоги

Пункт скарги №5

Порядковий номер пункту скарги 5

Заголовок пункту скарги

5. Щодо дискримінаційного характеру технічних вимог до програмного забезпечення.

Тип пов'язаного елемента

Тендер

Ідентифікатор пов'язаного елемента

UA-2025-06-18-005451-a

Тип порушення

Порушення, пов'язані з вимогами законодавства

Вимога законодавства про публічні закупівлі, з яким пов’язане вчинене замовником порушення

Технічна специфікація предмета закупівлі

Суті пункту скарги

Опис суті пункту скарги

Додатком 2 до Тендерної документації (Технічна специфікації) Замовником встановлені наступні вимоги до технічних характеристик обладнання, зокрема, програмного забезпечення: Попередньо встановлене програмне забезпечення навчального призначення з такими технічними характеристиками та вимогами: Програмне забезпечення повинно бути українською мовою з можливістю створення інтерактивних уроків, функцією інтерактивного класу з можливістю бездротового підключення комп’ютерів або планшетів учнів до комп’ютера вчителя; для перевірки цього, а також відповідності вимог до програмного забезпечення учасник повинен передати замовнику у складі пропозиції посилання для завантаження пробної версії терміном дії не менше ніж 14 днів цього програмного забезпечення, а також надати у склад пропозиції посилання на офіційний сайт виробника спеціалізованого програмного забезпечення навчального призначення та авторизаційний лист від розробника або дистриб’ютора розробника цього програмного забезпечення з вказанням назви замовника та номеру закупівлі. У разі надання авторизаційного листа дистриб'ютором, надати посилання на офіційний сайт розробника для можливості перевірки інформації щодо наявності партнера в Україні. Пакет програмного забезпечення повинно мати бібліотеки з 3D моделей для вивчення природничих наук для викладача. Зміст програмного забезпечення: Програмне забезпечення повинно бути призначене для вивчення наступних розділів: анатомія людини, астрономія, ботаніка, зоологія, механіка, мікробіологія, наука про землю, палеонтологія і хімія. Програмне забезпечення повинно мати інтерфейс і весь навчальний контент не менше ніж українською та англійською мовами. Програмне забезпечення повинно мати можливість роботи в 3 режимах: анімації, дослідження і слайди, в яких повинна бути можливість включення звукового супроводу. Звуковий супровід має бути не менше ніж українською та англійською мовами. Закадровий голос в звуковому супроводі повинен озвучувати текст, що відноситься до демонстрованої моделі, при цьому розповідаючи принцип роботи і структуру моделей і анімації. Пакет програмного забезпечення надається у вигляді підписки терміном не менше ніж на 1 рік. Програмне забезпечення повинно працювати на операційних системах Android та Windows, повинно бути доступним для завантаження на онлайн майданчику Google Play Market та на сайті виробника. Для перевірки відповідності пропонованого програмного забезпечення (таких як працездатність на платформах Android та Windows, наявність необхідного функціоналу по роботі з моделями, наявність декількох моделей для перевірки відповідності тощо) Програмне забезпечення повинно включати в себе навчальні матеріали не менш ніж за такими розділами: - Анатомія людини; Астрономія; Ботаніка; Механіка; Фізика; Мікробіологія; Палеонтологія; Хімія; Наука про Землю; Географія – всього не менше 1000 3D візауалізацій тем з відповідних дисциплін. Весь навчальний контент і об'єкти, що містяться в програмному забезпеченні, повинні бути в тривимірному просторі і мати опис кожної деталі при натисканні на відповідні кнопки. Характеристики 3D об'єктів: Всі 3D об'єкти, що використовуються в програмному забезпеченні повинні мати можливість: розділятися на об'єкти, на його складові, мати опис життєвого / фізичного процесу і внутрішньої будови, збільшуватися і зменшуватися. Функціональні характеристики програмного забезпечення: - Програмне забезпечення повинно працювати і управлятися сенсорним екраном інтерактивної панелі; - Програмне забезпечення повинно мати можливість створювати тестові питання для користувачів з різними варіантами відповідей в лекційних слайдах, які дозволяють вивчати кожну деталь об'єктів. - Програмне забезпечення повинно мати функцію створення поурочного плану. Користувач повинен мати можливість перемикатися з режиму редактора в режим користувача і навпаки. - Користувач повинен мати можливість створювати лекційні слайди і зберігати свій роботи на локальному комп'ютері. При переході з одного слайда до іншого, програмне забезпечення повинно мати можливість автоматичної синхронізацій слайдів і 3D об'єктів (положення, вид, позначення); - Програмне забезпечення повинно мати можливість відображення вкладок основного меню: Категорії, Бібліотеки та Університет. Всі доступні моделі і анімації повинні бути відображені відповідному у розділі Категорії. Всередині розділу Бібліотеки моделі, анімації та курси повинні бути розподілені таким чином, щоб тема моделі відповідала програмі навчання для певного класу, затвердженого Міністерством освіти і науки України. Щодо цих характеристик до освітнього програмного забезпечення слід зазначити наступне. Зазначений опис характеристик є настільки специфічним й деталізованим, що у своїй сукупності не відповідає жодному програмному продукту, який перебуває у публічному комерційному обігу. Після моніторингу усіх доступних програмних продуктів освітнього спрямування нами було встановлено, що серед відомих освітніх рішень, які реально постачаються в Україну та є в обігу на українському ринку, жодне не поєднує одночасно всіх вимог, сформульованих Замовником. Йдеться не про окремі складні параметри — а саме про комбінацію із понад десяти обов’язкових умов, які стосуються: обсягу та мови контенту (не менше ніж 1000 3D моделей українською мовою за відповідними темами), вимоги до трьох режимів роботи (анімація, дослідження, слайди), одночасної підтримки Android і Windows, інтеграції з сенсорними панелями, наявності закадрового голосу з синхронізацією тексту моделі, наявність спеціально визначених розділів: Анатомія людини; Астрономія; Ботаніка; Механіка; Фізика; Мікробіологія; Палеонтологія; Хімія; Наука про Землю; Географія тощо. Формально ці вимоги виглядають як технічна специфікація, але по суті — це технічне завдання на індивідуальну розробку або спеціально адаптований продукт, який не є предметом вільного комерційного обігу. На наш погляд це не конкуренція, а її імітація і така закупівля має всі ознаки прихованого спеціального замовлення, проведеного у формі відкритої закупівлі, але з фактичним блокуванням участі будь-якого іншого постачальника. Вимоги не лише звужують коло учасників — вони виключають можливість участі всіх, окрім одного суб’єкта, на якого техзавдання фактично орієнтоване. Сформульовані технічні умови не допускають варіативності, не передбачають еквівалентності, не оперують функціональними або результативними критеріями, а встановлюють виключний перелік ознак, яким не відповідає жоден програмний продукт у публічному доступі. Це означає, що участь у тендері об’єктивно неможлива для будь-якого суб’єкта, крім одного, який пов’язаний із продуктом, під який фактично й написано вимоги. Це грубе порушення частини першої статті 5 Закону, яка передбачає, що замовники повинні забезпечувати добросовісну конкуренцію серед учасників, максимальну економію, ефективність та пропорційність, відкритість і прозорість на всіх стадіях закупівель. У свою чергу, стаття 3 цього ж Закону встановлює загальні принципи закупівель, зокрема рівне ставлення до всіх учасників та відсутність дискримінації. Крім того, відповідно до частини четвертої статті 22 Закону, технічна специфікація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію, у тому числі шляхом встановлення посилань на конкретні типи, марки, джерела походження чи виробника, за винятком обґрунтованої необхідності, якої у цьому випадку немає. Однак на практиці вимоги до ПЗ є такими специфічними й винятковими, що вони виключають будь-яку іншу альтернативу, фактично зводячи предмет закупівлі до одного — заздалегідь відомого єдиному постачальнику — адаптивного програмного комплексу, що прямо суперечить вимогам закону. Таким чином, ми не можемо подати пропозицію не через технічну неспроможність, а через юридичне та фактичне блокування участі, яке реалізоване шляхом зловживання правом на формулювання технічної специфікації. Це є класичним прикладом дискримінації в публічних закупівлях, який прямо порушує: - частину четверту статті 22 Закону (встановлення вимог, що звужують конкуренцію), - частину першу статті 5 (принципи відкритості, рівного доступу, недискримінації), На нашу думку, ці вимоги до технічних характеристик програмного забезпечення, у своїй сукупності мають ознаки дискримінаційності, оскільки не забезпечують рівного доступу потенційних учасників до участі у процедурі закупівлі, суперечать принципам відкритості, добросовісної конкуренції, рівного доступу та недискримінації, закріпленим у статті 5 Закону. Мова йде про системну проблему: замість формулювання вимог, орієнтованих на результат закупівлі — тобто забезпечення учнів програмним забезпеченням, що відповідає цільовому призначенню в навчальному процесі — замовник встановлює надмірно деталізовані, конкретизовані та взаємопов’язані параметри, які створюють враження, що вони були написані під наперед визначене програмне забезпечення. Такий підхід свідчить про обмеження конкуренції у класичній формі — шляхом звуження кола суб’єктів, та спотворення конкурентного середовища. Більше того, через сукупний характер усіх цих вимог, пропозиції навіть тих постачальників, які мають прийнятні функціональні рішення, будуть автоматично відхилені через дрібні формальні невідповідності, що прямо суперечить принципу пропорційності та практиці АМКУ.

Докази

Назва доказу

Скарга Приютівська с.р

Пов'язаний документ

Скарга Приютівська с.р..docx

Вимоги

Тип вимоги

Зобов'язати замовника внести зміни до тендерної документації

Опис вимоги

Пункт скарги №6

Порядковий номер пункту скарги 6

Заголовок пункту скарги

6. Щодо форми підтвердження відповідності критерію географічної прийнятності.

Тип пов'язаного елемента

Тендер

Ідентифікатор пов'язаного елемента

UA-2025-06-18-005451-a

Тип порушення

Порушення, пов'язані з вимогами законодавства

Вимога законодавства про публічні закупівлі, з яким пов’язане вчинене замовником порушення

Технічна специфікація предмета закупівлі

Суті пункту скарги

Опис суті пункту скарги

Підпунктом 2 пункту 6 Додатку 1 до Тендерної документації передбачено, Усі товари, у рамках виконання заходів Плану України, що схвалений для реалізації інструменту Ukraine Facility, повинні походити з прийнятних країн, що підтверджується шляхом надання у складі тендерної пропозиції гарантійного листа. Необхідність внесення змін до цієї частини тендерної документації пояснюється наступним. Ця закупівля відбувається з урахуванням правил Ukraine Facility, про що Замовник вказав у тендерній документації. Особливий характер застосування цього інструменту передбачає, що всі закупівлі, які здійснюються в його межах, повинні відповідати не лише законодавству України, а й спеціальним вимогам, передбаченим Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2024/792 від 29 лютого 2024 року (далі - Регламент) та Рамковою угодою між Україною та Європейським Союзом щодо механізмів реалізації фінансування відповідно до Ukraine Facility (далі — Рамкова угода). Частиною четвертою статті 2 Рамкової угоди встановлено, що публічні закупівлі із застосуванням згаданого інструменту повинні здійснюватися відповідно до законодавства України тією мірою, якою вони відповідають вимогам, визначеним у цій Рамковій угоді. Відповідно до частини першої статті 6 Закону якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України, з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону. Частиною першою статті 5 Рамкової угоди визначено, що участь у процедурах присудження договорів про закупівлі, грантів і премій стосовно діяльності, що фінансується згідно з інструментом Ukraine Facility з метою реалізації якісних і кількісних заходів Плану, відкрита для міжнародних і регіональних організацій, усіх фізичних осіб, які є громадянами, і юридичних осіб, що фактично зареєстровані у країнах, наведених у п. (a) та (b) цієї статті (далі — прийнятні країни). Згідно з частиною третьою статті 5 Рамкової угоди товари, які фінансуються та закуповуються для виконання Плану України за рахунок коштів програми Ukraine Facility, повинні походити з прийнятних країн, крім випадків, коли поставки та матеріали не можуть бути отримані у жодній із таких країн або можуть підпадати під дію обмежувальних заходів ЄС. Перелік прийнятних країн, які відповідно до наведених приписів Рамкової угоди є прийнятними, наведено на веб-сайті Міністерства економіки України, за посиланням: https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=99515de8-4512-4941-afaa-ca5887a9b4f4&title=PerelikPriiniatnikhKrain. Підпунктом 2 пункту 6 Додатку 1 до Тендерної документації передбачено, що відповідність предмету закупівлі критерію географічної прийнятності може бути підтверджено гарантійним листом. Таким чином, Замовник надав можливість підтвердити країну походження товару, який пропонується учасником, шляхом самостійного декларування цієї обставини у листі. Проте, такий спосіб підтвердження країни походження товару не ґрунтується на положеннях чинного законодавства. За положеннями частини першої статті 41 Митного кодексу України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару. Серед переліку цих документів, а також в інших актах українського законодавства не існує іншого способу підтвердження відповідності товару цьому критерію. Шляхом викладення умови про підтвердження географічної прийнятності предмету закупівлі у такій редакції, Замовник фактично сам позбавив себе можливості достовірно встановити чи відповідає Товар правилам прийнятності, які передбачені Рамковою угодою. Така позиція Замовника є юридично необґрунтованою і прямо суперечить чинному законодавству України. Встановлення можливості підтвердження країни походження товару шляхом надання листа від учасика суперечить вимогам частини першої статті 41 Митного кодексу України, яка чітко визначає вичерпний перелік документів, що можуть засвідчувати країну походження товару. Закон не передбачає можливості замінити ці документи іншими джерелами інформації, тим більше такими, що не мають юридично достовірного підтвердження, як-от необ’єктивна декларація учасника. Також слід зазначити, що у нашому випадку, як потенційним учасником закупівлі, до цієї скарги додано сертифікат про походження товару форми У-1, виданий компетентним органом - Торгово-промисловою палатою України відповідно до вимог частини першої статті 41 Митного кодексу України. Цей сертифікат є офіційним документом, що підтверджує українське походження товару та використовується як у зовнішньоекономічній діяльності, так і в публічних закупівлях. Ми здійснили всі дії, прямо передбачені законом для повноцінного підтвердження країни походження товару незалежною компетентною установою. Це документ, який має належну юридичну силу та єдину нормативну основу в законодавстві України щодо засвідчення географічного походження продукції. Разом з тим, встановивши можливість підтвердження країни походження лише у вигляді довільної форми листа від учасника, Замовник: фактично ігнорує виключний перелік документів, передбачений частиною першою статті 41 Митного кодексу України; створює ситуацію, в якій визначення відповідності товару критеріям прийнятності здійснюється суб’єктивно, поза рамками правових стандартів; порушує принцип рівного ставлення до учасників, оскільки ті, хто належним чином оформлює документи, стикаються з конкуренцією з боку учасників, які цього не роблять. створює перевагу для учасників, які не мають належного документального підтвердження, що знижує прозорість і довіру до закупівлі та є прямим підтвердженням порушення наших прав, як учасника. Така практика суперечить принципу правової визначеності та є грубим порушенням принципу рівного ставлення до всіх учасників процедури закупівлі. Надання переваги учасникам, які не подають передбачені законом документи, дискримінує інших учасників, які діють відповідно до вимог чинного законодавства і несуть відповідні витрати на оформлення належної документації. Це створює нерівні умови конкуренції, що прямо суперечить статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Підсумуємо, що такий підхід фактично унеможливлює належну перевірку достовірності інформації про походження товару, що в умовах дії міжнародного фінансового механізму, як-от Ukraine Facility, може призвести до порушення міжнародних зобов’язань України перед Європейським Союзом. В результаті такий підхід поставить під загрозу не лише конкретну закупівлю, а й фінансування в рамках усієї програми. Таким чином, аналіз вимог тендерної документації Замовника свідчить про наявність послідовної дискримінаційної логіки та систематичне порушення принципів публічних закупівель, передбачених ст. 5 Закону. Замовник сформував технічні, якісні та кількісні вимоги до предмета закупівлі з очевидною прив’язкою до конкретної моделі програмного забезпечення, а саме mozaBook, виключивши можливість участі інших учасників, які пропонують альтернативні, функціонально еквівалентні або навіть переважаючі рішення. Встановлення вимог, які є юридично неможливими до виконання або вимог, які не відповідають змісту предмета закупівлі, свідчить про навмисне обмеження конкуренції та створення переваг окремому учаснику. Сукупність вказаних умов підтверджує, що тендерна документація Замовника містить дискримінаційні положення, що порушують права Скаржника як потенційного учасника процедури закупівлі та унеможливлюють подання пропозиції без необґрунтованого ризику її автоматичного відхилення.

Докази

Назва доказу

Сертифікат_походження_від_ТПП_Панелі_1_Vision_ТОВ ІСН

Пов'язаний документ

Сертифікат_походження_від_ТПП_Панелі_1_Vision_ТОВ ІСН.pdf

Вимоги