Згідно пункту 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі, який встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг. Згідно ч. 3 Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Так, Замовником сформовано предмет закупівлі у наведений вище спосіб, не порушивши вимоги Закону України «Про публічні закупівлі». В процесі виробництва питної води КП «Чернівціводоканал» керується Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затв. Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.95 № 30. Відповідно до п. 6.5.8, 6.5.9 даних Правил режими реагентної обробки води у різні періоди року та види реагентів встановлюють на підставі даних фізико-хімічних, санітарно-бактеріологічних та технологічних аналізів і досвіду обробки води та затверджуються керівництвом виробника. При цьому визначають початок і кінець періоду застосування реагенту, а також послідовність, інтервали часу між введенням окремих реагентів, місце і спосіб їх введення у воду. Дози реагентів визначають на підставі даних технологічних аналізів води. У процесі експлуатації очисних споруд ці дози уточнюють за результатами перевірки ефективності їх дії на воду, що обробляється, з урахуванням змін якості води у джерелі постачання. Пунктом 10.4.1 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» встановлено, що марку і вид реагентів, розрахункові дози реагентів слід встановлювати на основі попередніх досліджень відповідно до їх характеристик для різних періодів року в залежності від якості вихідної води та коригувати в період налагодження та експлуатації споруд. Водночас необхідно враховувати допустимі їх залишкові концентрації в очищеній воді, які встановлені ДсанПІН 2.2.4-171. Виходячи з вимог нормативних документів вбачається, що до введення в технологічний процес нових видів реагентів, потрібно визначити вплив реагенту на якість очищення, оптимальне місце введення реагенту, розрахунковий час між введеннями реагентів, визначити попередні дози реагенту. Отже, ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» встановлено, що марку і вид реагентів, розрахункові дози реагентів слід встановлювати на основі попередніх досліджень відповідно до їх характеристик для різних періодів року в залежності від якості вихідної води та коригувати в період налагодження та експлуатації споруд, оскільки якість вхідної води на різних водоканалах та очисних спорудах є відмінною від інших та має підбиратися індивідуально так як від цього залежить санітарно-епідеміологічне благополуччя населення. Поверхневим джерелом питного водопостачання м. Чернівці, де в якості коагулянту використовується предмет закупівлі є річка Дністер. Якісні характеристики води у місці водозабору значно змінюються протягом року, а також значною мірою відрізняються від характеристик інших водозаборів Водоканалів (навіть в межах однієї річки). Технологічний процес очищення питної води є складним, багатоетапним та комплексним. Даний процес передбачає застосування спільної дії декільком реагентів та дезінфектантів (відповідно до Технологічного регламенту підприємства), тому використання не перевірених реагентів не гарантує забезпечення необхідної глибини технологічної обробки води. Саме тому, ефективність роботи коагулянтів необхідно визначати на базі КП «Чернівціводоканал» в іншому випадку відсутність таких досліджень може призвести до збоїв у технологічному режимі роботи підприємства КП «Чернівціводоканал». А тому, вимоги тендерної документації не є дискримінаційними. В рішенні Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 9832-р/пк-пз від 24.09.2018р. на яке Ви посилаєтесь зазначено, що документація не містить визначення аналогічної технології очищення стічних вод та аналогічної вхідної води. А тому, Орган оскарження зобов’язав внести зміни до тендерної документації, а не зобов’язав виключити надання в складі пропозиції промислових та лабораторних випробувань. Надання в складі тендерної пропозиції лабораторних та промислових випробувань досліджувалось Постійно діючою адміністративною колегію Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель під час розгляду скарги ТОВ НВП "Неосинтез" від 12.01.2019 № UA-2019-01-03-000684-c.b3. За результатами розгляду скарги прийнято рішення № 903-р/пк-пз від 28.01.2019р., яким в задоволенні скарги відмовлено.