Прийнято до розгляду

Предмет закупівлі визначено у відповідності до вимог пункту 1 Розділу ІІ "Визначення предмета закупівлі товарів і послуг" Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом Мінекономрозвитку України від 17.03.2016 №454, згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" за показником четвертої цифри основного словника. Згідно листа-роз’яснення Мінекономрозвитку України від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 - визначення окремих часток предмету закупівлі (лотів) в рамках єдиної процедури закупівлі здійснюється Замовником самостійно і є правом, а не обов’язком Замовника. Відповідно до закону України, замовник торгів визначає предмет закупівлі самостійно, а не за погодженням з усіма чи окремими учасниками процедури закупівлі, які взагалі не мають права впливати на тендерний комітет щодо вибору предмета закупівлі чи його обґрунтування. В даному випадку, поділ предмета закупівлі не був передбачений. При оголошенні даної закупівлі замовник керувався дотриманням принципів визначених частиною 1 ст.3 Закону, зокрема максимальної економії та ефективності та недискримінації учасників. Щодо продукції АТ "Узкабель"( Узбекистан) автор вимоги зазначає, що «…Наказом ДІЇ "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" "Про скасування міждержавних стандартів в Україні, що розроблені до 1992 року" від 14.12.2015 р. № 187 з 1 січня 2019 року переважна більшість міждержавних стандартів (ГОСТ) розроблених до 1992 року, втратили чинність в Україні. АТ "Узкабель" ( Узбекистан) виготовляє продукцію, яка відповідає ГОСТ 18410-73 «Кабели силовые с пропитанной бумажной изоляциєй. Технические условия», який також втратив чинність на території України…. та приходить до хибних висновків «…Виробники можуть застосовувати скасовані ГОСТ у своєї господарської діяльності та для своїх професійних потреб як звичайні інструкцію, правила тощо, але не можуть робити посилання на такі ГОСТ, тому що вони не є чинними та не визнані національними органом стандартизації. Отже, продукція виробництва АТ "Узкабель"( Узбекистан) не може бути запропонована учасниками закупівлі…» В тендерній документації Замовником зазначено:«…Товар повинен відповідати Cтандартам або ТУ, підтверджуватися Сертифікатами якості або відповідності, виданими компетентними органами або заводом-виробником…» Посилання скаржника на виготовлення продукцій АТ «Узкабель» за ГОСТами, які не є чинними на території України є необгрунтованими. Продукція, яка ввезена на територію України, може бути сертифікована будь-яким компетентним органом України. Враховуючи підвищенні вимоги щодо забезпечення безпеки, Замовник вимагає надання сертифікатів якості або відповідності, але постачальник має можливість сертифікувати товар самостійно на територій України. Закон не встановлює обмежень щодо осіб, які мають право звертатися до органу оцінки відповідності з метою проведення такої оцінки та отримання документа про відповідність Іноземні виробники не займаються сертифікацією своїх товарів на відповідність українським (і радянським) ГОСТам. Тому українські постачальники, які мають серйозні наміри участі в державних закупівлях, замовляють випробування імпортованого товару в українських лабораторіях та отримують в українських органах сертифікації відповідні сертифікати та протоколи випробувань на його якість. Аналогічна позиція міститься в нормах європейського законодавства, які стосуються способів підтвердження якості товару під час участі в тендерах. Статтею 44 Директиви 2014/24/EU Європейського парламенту і Ради ЄС від 26.02.2014 р. про державні закупівлі та скасування Директиви 2004/18/EC установлено таке: «1. Замовник може вимагати, щоб суб'єкти господарювання надавали протоколи випробувань від органу з оцінки відповідності або сертифікат, виданий таким органом у якості засобу підтвердження відповідності вимогам або критеріям, викладеним у технічних специфікаціях, критеріям присудження або умовам виконання контракту. Якщо замовник вимагає надання сертифікатів, виданих конкретним органом з оцінки відповідності, сертифікати від інших еквівалентних органів з оцінки відповідності повинні також прийматися замовником.» Таким чином, виробник не є єдиним. Учасниками може бути запропоновано відповідно сертифікований товар вітчизняних або іноземних виробників. Однією з найважливіших підстав нелотової торгівлі є доцільність придбання продукції у надійного постачальника, оскільки це позитивно впливає на формування цінової політики на зазначену продукцію (витрати щодо транспортування, підхід до цінової політики, логістичні операції тощо), на ритмічність і своєчасність здійснення поставок. Діюче законодавство не містить обмежень щодо участі у відкритих торгах виробників, посередників, фізичних осіб-підприємців, торговців товарами, в той же час, виробники товарів не обмежені в можливості здійснювати торгівлю іншими товарами. Зокрема, тендерною документацією передбачено надання еквівалентів продукції. Проте, технічні характеристики запропонованого еквіваленту мають бути не гіршими. Беручи до уваги усе вище викладене, предмет закупівлі визначений з дотриманням вимог Закону, та, дотримуючись принципів здійснення закупівель визначених статтею третьою Закону, враховуючи при цьому, що метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та створення конкурентного середовища, керуючись при цьому частиною сьомою статті 2 Закону, яка забороняє умисний поділ предмета закупівлі.