Прийнято до розгляду

Доброго дня. Повідомляємо, що розглядаючи вимогу по суті встановлено, що відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за № 448/28578) (далі – Порядок) предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – ЄЗС), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр ЄЗС, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Якщо під час здійснення Замовником закупівлі товарів передбачається також закупівля послуги (послуг), пов'язаної (пов'язаних) з поставкою товарів (зокрема послуги з транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), предметом закупівлі в такому разі є товари за умови, що вартість такої послуги (таких послуг) не перевищує вартості самих товарів. Визначення предмету закупівлі є прерогативою Замовника і поділ предмету закупівлі на лоти не є зобов’язанням, а можливістю, яку Замовник може використати. Отже, Замовник визначив предмет закупівлі в порядку та межах компетенції, передбаченої Законом. Виходячи з необхідності забезпечити 100% сумісність обладнання різних вендорів, різних версій і реалізацій апаратного і програмного забезпечення, враховуючи необхідність подальшої інтеграції до інформаційно-телекомунікаційної системи Мінсоцполітики Замовник має на меті і докладає максимальних зусиль для побудови працездатного, надійного і ефективно функціонуючого апаратно-програмного середовища функціонування Реєстру і таким чином бажає досягти ефективного використання державних ресурсів. Слід зауважити, що постачання окремих частин обладнання і програмного забезпечення різними постачальниками (за лотами) призведе до невиправданих ризиків нераціонального (нецільового) використання державних коштів в разі відсутності закупівлі по одному з лотів. Окрім того, за умовами тендеру все обладнання і програмне забезпечення повинно бути встановлено, підключене та протестоване в комплексі, як єдина інформаційна система. Замовник суворо дотримується принципів недискримінації учасників та забезпечує рівні умови для всіх учасників. Тендерна документація не містить вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, але містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію у відповідності до ст.22 Закону. Враховуючи вимоги статті 3 Закону закупівлі здійснюються за принципами, зокрема, добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності. Також, відповідно до статті 19 Закону України „Про захист прав споживачів” підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману, зокрема, основних характеристик продукції, включаючи її географічне або інше походження.

Доброго дня, розглянувши вимогу по суті, Замовник не погоджується з твердженнями і аргументами наведеними у вимозі. Твердження, що постачання окремих частин обладнання і програмного забезпечення різними постачальниками (за лотами) призведе до невиправданих ризиків нераціонального (нецільового) використання державних коштів в разі відсутності закупівлі по одному з лотів є обґрунтованим і враховує існуючу практику проведення торгів (тендерних процедур) та впровадження інформаційних систем. Окрім зазначеного обґрунтуванням цієї позиції є положення Бюджетного кодексу України, згідно якого на даний час відсутні правові підстави для перенесення виконання договору, строку надання послуг та сплати за товар на 2020 рік. Невикористані ресурси замовник зобов’язаний повернути до бюджету до кінця звітного періоду. Разом з тим, станом на сьогодні підготовлено та направлено до зацікавлених органів виконавчої влади проєкт змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 „ Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти”. Замовник розглянув, ретельно проаналізував та надав відповіді у встановлені строки на порталі Уповноваженого органу з питань закупівель. За результатами аналізу вимог, питань та зауважень рішенням тендерного комітету від 05.11.2019 №9 до Тендерної документації було внесено зміни, які оприлюднено на порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 06.11.2019. Замовник суворо дотримується принципів недискримінації учасників та забезпечує рівні умови для всіх учасників. Тендерна документація не містить вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, але містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію у відповідності до ст.22 Закону. Зміни внесені до Тендерної документації мають продемонструвати та підтвердити чітку і недекларативну позицію Замовника з вищезазначених питань. Враховуючи вимоги статті 3 Закону закупівлі здійснюються за принципами, зокрема, добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності. Відповідно до статті 19 Закону України „Про захист прав споживачів” підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно, зокрема, основних характеристик продукції, включаючи її географічне або інше походження.