Prozorro: навіщо нам цей проект?

Хоча нова система державних закупівель Prozorro повноцінно діє ще з минулого року, однак досі не всім зрозуміло що це таке і «з чим його їдять».

Як я нещодавно для себе виявив, майже всі мої знайомі, друзі та родичі чули про Prozorro, але більшість з них достеменно не знають, як воно працює. Через це поширюється міф про те, що це черговий проект, який насправді не діє і слугує лише для відмивання коштів. Про це свідчать численні теми в інтернеті на кшталт «красти Prozorro». Тож, навіщо нам цей проект? Спробую пояснити своє відношення до нього.

До Prozorro державні закупівлі проводилися за наступною схемою: на школу, мерію чи якесь державне підприємство виділявся бюджет на певні потреби. Наприклад, на заміну вікон – 100 000 грн. Керівник шукав підрядника, що міг би поставити вікна і повернути йому частину від перерахованих за це коштів або навіть відразу дати «відкат». Потім керівник організовував формальний тендер, де прописував умови так, щоб їм відповідав лише «свій» підрядник. Навіть якщо хтось інший і хотів позмагатися за цей тендер - його швидко та «красиво» дискваліфіковували і перемагав той, хто потрібно. Отже, зрештою ми мали наступну картину: зі 100 000 гривень умовних державних коштів, виділених на вікна витрачалося 100 000 грн., повний об'єм. При цьому десь 20 000 грн. осідало у кишені керівника у вигляді «відкату». Що змінило Prozorro?

Зараз закупівлі проводяться через електронні майданчики, що діють у системі Prozorro. Замовник прописує умови закупівлі, які може прочитати будь-хто, у кого є доступ до мережі інтернет. У разі необхідності дані умови можна легко оскаржити до Антимонопольного комітету України. У тендері беруть участь всі бажаючі і змагаються під час аукціону, що проходить в електронній формі. При цьому, Замовник не бачить хто саме з учасників яку ціну пропонує? Переможець визначається не Замовником, а електронною системою на основі найнижчої запропонованої ціни. Дані про всіх учасників в тому числі і переможця розкриваються лише після завершення аукціону.

В результаті, маємо наступне: припустимо, переможець запропонував встановити вікна за 80 000 грн. Отже, зі 100 000 гривень бюджетних коштів 20 000 гривень повернуться в бюджет та підуть на пенсії, зарплати, армію та інші потреби. Іншою перевагою є те, що перемогти у тендері тепер може кожен, хто взмозі запропонувати нижчу ціну. А це означає, що відкриваються нові ринки збуту для десятків тисяч підприємців і підприємств, що раніше через корупційні вимоги чиновників не мали змоги навіть сподіватися на перемогу у тендері. А ринок збуту, справді, великий, близько 350-400 мільярдів гривень на рік.

Підводячи підсумки, варто сказати, що Prozorro - це не тільки корисний проект, який, станом на кінець травня 2017 року, зекономив державі 24 мільярди гривень, а й новий напрямок у розвитку великого та малого бізнесу. Будемо сподіватися, що влада не вигадає причини і не відмінить цей важливий крок на шляху до становлення сильної, економічно розвинутої європейської держави.